Навіщо розмова із Путіним була потрібна Шольцу та чи досяг він своєї мети

Наприкінці тижня канцлер Німеччини Олаф Шольц пішов на крок, що викликав жорстку реакцію Києва – він зателефонував російському лідеру Владіміру Путіну і годину з ним спілкувався.

Президент Володимир Зеленський у відповідь на це заявив, що Олаф Шольц відкрив скриньку Пандори, а у МЗС України нагадали, що Путін розцінює спроби умиротворення як ознаку слабкості.

Однак ключові західні партнери не підтримали обурення українського керівництва.

Але найважливіше – те, що думають про це у самій Німеччині.

Про те, як німці реагували на першу після дворічної паузи розмову Шольца з Путіним і яку мету переслідував канцлер своїми діями, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Христини Бондарєвої 60 хвилин сорому Шольца: що у Німеччині думають про спроби канцлера відновити діалог з Путіним.

Далі – стислий її виклад.

Чого ж Шольц намагався досягти цим дзвінком?.

З офіційного повідомлення німецького уряду відомо, що канцлер схиляв російського лідера до переговорів про припинення вогню.

Але невже у нього з’явилися сподівання, що за майже два роки після їхньої минулої розмови Владімір Путін став договороспроможним?.

Відповідь – ні.

Принаймні, жодних свідчень на користь цього немає.

У Німеччині мало хто зрозумів користь діалогу з Путіним для України та й для самого Берліна.

Серед раціональних причин називають декілька: запевнити Путіна, що західна військова допомога Україні не вичерпається; попередити російського лідера, що йому не варто сподіватися на угоду з майбутнім президентом США Дональдом Трампом, яка буде шкодити Україні.

"На думку Шольца, телефонний дзвінок мав на меті дати зрозуміти Путіну, що майбутнє України не вирішуватиметься одноосібно Трампом.

І що Європа має бути залучена до можливих мирних переговорів", – підкреслює Spiegel.

Крім того, Олаф Шольц визнав: російський лідер свої погляди на війну не змінив.

Незалежні оглядачі пояснюють переговори канцлера внутрішньою політикою.

Адже 23 лютого у Німеччині пройдуть дострокові вибори, і Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) Олафа Шольца іде до провалу на них.

До того ж усе більше соціал-демократів відкидають кандидатуру Шольца на пост канцлера.

Переговори про припинення війни можуть видаватися інструментом, здатним зміцнити позиції Шольца перед виборами.

Мирні переговори є передвиборчою "фішкою" канцлера та його партії.

Spiegel нагадує, що під час виборчої кампанії до Європарламенту влітку 2024 року СДПН вже виступала за Шольца як за канцлера миру.

Тепер партія знову бере на озброєння цю стратегію.

Мета соціал-демократів – зайти на електоральне поле "друзів Путіна", таких як ліворадикальний Альянс Сари Вагенкнехт та ультраправа "Альтернатива для Німеччини".

Дзвінок Путіну, як пояснив професор політології Кельнського університету Томас Єгер, став би доказом, що Шольц активно працює на ниві мирного врегулювання.

Оглядач видання Die Zeit вважає цей крок Шольца суто передвиборчим, а не мирним.

Він підкреслив, що "тепер Шольц може сказати (лідерці ліворадикалів Сарі) Вагенкнехт, що поки вона просто базікає, він розмовляє з Путіним, і передати Фрідріху Мерцу (кандидату у канцлери від опозиційного ХДС): "Я веду переговори, поки ви хочете поставити ракети Taurus".

Причому не можна виключити, що у підсумку переговори Шольц-Путін наблизять передачу ракет Taurus ЗСУ – попри прагнення Шольца, який стрімко втрачає владу, запобігти цьому.

Докладніше – в статті Христини Бондарєвої 60 хвилин сорому Шольца: що у Німеччині думають про спроби канцлера відновити діалог з Путіним.