Євроінтеграція України та які зміни потрібні в Конституції для вступу в ЄС

Україна активно готується до вступу в Європейський Союз. Цей процес вимагає не лише гармонізації національного законодавства з європейським, а й внесення змін до Конституції, що забезпечать інтеграцію норм права ЄС у правову систему держави.

Віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина підкреслила, що зміни в Основному законі України необхідні для автоматичного застосування рішень Суду ЄС і впровадження європейських правових норм. Хоча ці зміни можуть набрати чинності лише з моменту вступу в ЄС, підготовка до них має розпочатися вже зараз.

Конституція України сьогодні закріплює верховенство національних норм, що створює можливість правових конфліктів із європейськими нормами. Для уникнення таких ситуацій необхідно внести уточнення в кілька ключових статей, що регулюють верховенство права, міжнародні договори та судочинство.

1. Стаття 8
   • Нині закріплює верховенство Конституції України. Для гармонізації з правом ЄС потрібно визнати пріоритет права ЄС у разі колізії з національними нормами.
2. Стаття 9
   • Регулює включення міжнародних договорів у національне законодавство. Необхідно уточнити, що норми права ЄС мають автоматично застосовуватися в Україні без додаткової імплементації.
3. Стаття 19
   • Вимагає, щоб державні органи діяли лише на основі законів України. Потрібно передбачити обов’язкове врахування норм права ЄС у діяльності органів влади.
4. Судова система
   • Сучасна Конституція закріплює виключне право українських судів здійснювати правосуддя. Для інтеграції необхідно дозволити передачу справ до Суду ЄС для отримання попередніх рішень та визнання їх обов’язковими у відповідних сферах.

Зміни до Конституції можуть бути внесені лише після завершення правового режиму воєнного стану. Це зумовлено необхідністю дотримання демократичних процедур і забезпечення стабільності в країні.

Інші держави, які приєднувалися до ЄС, також вносили зміни до своїх конституцій. Наприклад:

• Хорватія ще до завершення переговорів додала статті, що визнавали право ЄС здійснювати свої функції на її території.
• Чехія внесла положення, яке дозволяє передачу частини національного суверенітету ЄС.
• Польща уникла змін завдяки вже існуючим нормам про передачу повноважень міжнародним організаціям.

Стаття 4 Договору про Європейський Союз гарантує повагу до національної безпеки, територіальної цілісності та ключових функцій держав-членів. Це створює юридичні запобіжники, які захищають суверенітет країн навіть після їх вступу до ЄС.