Таку думку висловив у коментарі Укрінформу керівник програми «Міжнародний порядок і демократія» у Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер.
«Оголошення через ЗМІ, можливо, було зроблено, щоби відлякати Росію, використати це як елемент стримування. Щоби показати, що якщо вони залучають північнокорейців, то і західні партнери України можуть посилити свою підтримку, якщо вони загострюють ситуацію, то Захід може, відповідно, щось цьому протиставити. Отже, це могло мати тактичний сенс», – сказав Майстер.
Експерт при цьому висловив припущення, що президент США Джо Байденсам, можливо, і не згодний з цим рішенням і саме тому сам не зробив відповідне оголошення. Отже, можливо, не він стоїть за цим рішенням, але в його оточенні, серед його безпекових експертів і радників більшість підтримали ідею надати можливість для покращення ситуації для Києва. Україна, констатував Майстер, наразі перебуває під шаленим тиском і має до вступу Дональда Трампа на посаду зробити щось для покращення своїх позицій.
Росія, своєю чергою, переконаний експерт, воює наразі максимумом того, що має. «Вони не мають більшого потенціалу для подальшої ескалації. І наразі намагаються загарбати до кінця січня якомога більше територій і якомога більше всього знищити», – сказав Майстер.
Щодо реакції Німеччини, то офіційний Берлін поводиться обережно з коментарями та оцінками повідомлень з Вашингтона щодо ракет, тому що є чітка позиція канцлера щодо неготовності давати подібні дозволи, зокрема, небажання передавати ракети Taurus. «Водночас у Берліні просто не хочуть виступати проти рішення США та казати: ми не дамо можливості бити вглиб Росії, треба залишатися нейтральними», – зазначив експерт.
Він нагадав, що канцлер ФРН Олаф Шольц нещодавно телефонував лідеру Росії Путіну і загалом намагається позиціонувати себе як того, хто виступає за переговори та проти ескалації. «І в цю стратегію, звісно, не вкладається те, що американці наразі могли ухвалити таке рішення, адже в такій ситуації йому, в принципі, немає більше чого сказати, а німці не можуть більше нічого зробити», – припускає експерт.
Щольц хоче виглядати «канцлером миру» перед виборцями власної партії СДПН, а також подолати критику лівих з «Блоку Сари Вагенкнехт», які дорікають Шольцу, що він нічого не робить для політичного вирішення. Отже, тут є внутрішньополітичні мотиви – вибори, які мають відбутися наприкінці зими. Крім того, глава уряду Німеччини хоче позиціонувати себе у міжнародному контексті, показати своїм дзвінком, що «не тільки Трамп і американці можуть говорити з Путіним, а також і Шольц», що він залишається важливим політичним гравцем, навіть якщо його уряд зазнав провалу, вважає експерт.
Щодо, власне, дозволу бити далекобійними ракетами, то Майстер ставиться до цього досить скептично з огляду на те, що їх використання буде, за повідомленнями, обмежене Курською областю РФ – регіоном, куди були перекинуті північнкорейські солдати. Тож можливості України від початку обмежуються. До того ж, треба подивитися, скільки одиниць такої зброї Україна взагалі має.
«Упевнений, що українцям це принесло би певне полегшення, але це, звісно, не є якоюсь «вундерваффе» і не привело би до якихось фундаментальних змін сучасного перебігу війни. Щоправда, це може привести до зменшення масивності російських ударів», – визнав експерт.
Як повідомляв Укрінформ, 17 листопада видання The New York Times з посиланням на свої джерела поінформувало, що президент США Джо Байден дозволив Україні використовувати далекобійні ракети ATACMS по території Росії. Водночас офіційних заяв з цього приводу не пролунало. У Державному департаменті США напередодні заявили, що не мають жодних оголошень.
Пізніше помічник держсекретаря США у справах Західної півкулі Браян Ніколс в інтерв'ю ЗМІ підтвердив, що Байден дозволив завдавати ударів далекобійною зброєю по території Росії.
Фото: www.fiia.fi