"Потяг у 31 грудня": творці Горбунов і Сошенко розповіли про фінансування комедії і курйози на зніманнях

Продюсери розсекретили, чим кінострічка потішить українців.

Вже від 1 січня 2025 року у всіх кінотеатрах України з'явиться зворушлива новорічна комедія "Потяг у 31 грудня".

Картина від творців успішної комедійної кінотрилогії "Скажене весілля" розповідає про любов, дружбу, пригоди українців та дива, які трапляються лише в новорічну ніч. У центрі сюжету долі зовсім різних героїв об'єднаються завдяки подорожі у потягу, яка підготувала для них чимало сюрпризів напередодні новорічних свят.

У сімейній комедії знялося чимало найяскравіших представників українського шоубізнесу. Так, головні ролі у фільмі виконають Станіслав Боклан, Катерина Кузнецова, Михайло Хома, YAKTAK, Артемій Єгоров, Влад Нікітюк, Лілія Ребрик, Юрій Горбунов, Андрій Ісаєнко, Лілія Цвелікова, Володимир Ніколаєнко та інші. А решта ж акторів приємно здивують глядачів вже в кінотеатрах.

І поки фільм "Потяг у 31 грудня" готується до виходу, редакція сайту ТСН.ua поспілкувалася з творцями фільму Юрієм Горбуновим і Зоєю Сошенко. Продюсери розповіли про усі тонкощі роботи над стрічкою, хто її фінансує та з якими кумедними випадками вони зіткнулися на майданчику. Крім того, розкрили таємниці особистого життя та поділилися подробицями виховання дітей.

1. Як і коли виник задум новорічної стрічки? В умовах війни нелегко знайти фінансування для нових картин. Звідки залучалися кошти?

ЗОЯ: Ідея фільму народилася на початку року, оскільки ми завжди прагнули створити своє, українське традиційне новорічне кіно. Шукали задум — і він прийшов, до того ж він дуже сподобався всім через участь у стрічці Укрзалізниці, яка вже стала невіддільною частиною наших реалій. У січні з'явився концепт, у лютому-березні ми вже фіналізували презентацію та дрім-каст, знайшли партнерів. У липні розпочався кастинг акторів, а вже наприкінці серпня стартували знімання. Оскільки ідея припала до душі багатьом нашим партнерам та інвесторам, підтримка не забарилася.

ЮРІЙ: Ідея класна, тому FILM.UA та наш "Прототип продакшн" спільно взялися за реалізацію проєкту. Почав писатися сценарій, а ми разом із Зоєю продюсували, саме їй прийшов основний задум на думку. Власне зйомка тривала близько місяця, а це дуже стислі терміни для такого масштабного кіно. Оскільки в нас не було багато локацій, ми все встигли. Сценарій, основним автором якого став Микола Куцик, так само затверджувався у кілька етапів. Він створювався протягом літа, паралельно стартував підготовчий період, і в останніх числах серпня ми почали знімати, шоуранери долучилися під час знімань. "Потяг у 31 грудня" відзнято без державних коштів, за рахунок інвесторів, приватних коштів, спонсорів, акціонерів FILM.UA.

2. Юрію, Зоє, чи одразу у вас як продюсерів фільму збіглося бачення загальної картини та її меседжу? Як домовлялися, коли ваші думки не збігалися?

ЮРІЙ: Меседжі тут дуже прості, щодо цього у нас не було розбіжностей, але ми, звісно, могли інколи сперечатися стосовно якихось конкретних сцен. Наразі проєкт у процесі затвердженого монтажу, тобто ми на стадії фіналізації. Триває робота над музикою, тонуванням. Що стосується загального бачення, то в нас із цим не було жодних проблем. На мою думку, "Потяг у 31 грудня" — це пігулка для повернення і підтримки ментального здоров'я українців. Той шматочок свята, який кожен повинен мати на Новий рік і не тільки. Адже це не просто комедія, а зворушлива новорічна історія. У ній є все — і нова любов, і розлука, і радість, і щастя, і все те, з чим ми стикаємося в житті. Й новорічне диво, на яке всі сподіваються. Тож це фільм, який просто зобов'язані подивитися українці на свята.

Зауважу, що комедія — справа доволі суб'єктивна, а нам потрібна стрічка, яка сподобається всім. "Потяг у 31 грудня" — комедія з мораллю, тут кожному буде над чим подумати.

ЗОЯ: Ми з Юрою знайомі дуже давно, але як партнери працювали вперше. Мені здається, вийшла чудова синергія.  

Завжди кажу, що Юра — про суть, а я — про форму, тому що для мене величезне значення відіграють деталі — й ґудзик, і кулька на ялинці, й скляні фацети, які завдяки неймовірному арт-департаменту вдалося реалізувати за короткі строки. Я акцентую увагу на всіх візуальних моментах. Графіка, робота художнього департаменту, костюми, грим — це все моя насолода.

Юра дуже сильний в підборі акторів, у гуморі, в сценарних розробках, тому ми завжди прислухалися одне до одного. Здається, був тільки один момент, коли наші думки радикально розбіглися, але при цьому ми не сварилися, а все проговорювали, приходячи до спільного рішення. Юра завжди дуже делікатно, терпляче пояснює якісь очевидні для нього речі, за що я йому дуже вдячна. Саме завдяки такій взаємній підтримці ми легко й гідно долали різні проблеми й виклики, пов'язані з війною, постійними тривогами, браком часу.

3. Зоє, раніше ви спеціалізувалися здебільшого на документалістиці. Чому зараз вирішили перейти в комедійний жанр?

ЗОЯ: Під час війни я вперше погодилася стати продюсеркою документального фільму, адже розуміла, що це можливість показати міжнародній аудиторії, що відбувається в нашій країні. Врешті в нас із режисером Антоном Птушкіним вийшла доволі успішна стрічка "Ми, наші улюбленці та війна". Маємо багато фестивальних перемог, безліч показів в Україні, а також фільм побачать у більш ніж 15 країнах світу.

До цього я активно займалася телевізійними продуктами, реаліті-шоу, тревел- та makeover-шоу, знімала рекламу. Досвід коротких форм дуже допоміг мені в роботі над комедією. Як і будь-який продюсер з кіноіндустрії, я хотіла відзняти художній фільм, спробувати себе, наприклад, у романтичній комедії. Це й стало наступним етапом розвитку у професії.

Для мене дуже важливо знімати фільми з певною місією. "Потяг у 31 грудня" наповнений позитивними моментами, ті чи інші історії в ньому мають чудовий фінал. Дуже хочеться, щоб сьогодні українці повернули собі віру у світло, яке перемагає темряву.

4. У фільмі потужний акторський склад! Чи всі актори одразу погодилися на ролі? Чи відмовився хтось брати участь у зніманнях?

ЮРІЙ: Ні, ніхто не відмовлявся. Навіть навпаки, коли з'явилися чутки про те, що ми знімаємо новорічне кіно, актори почали пропонувати себе. Однак оскільки  ролей у фільмі небагато, а ми точно розуміли, хто нам потрібен, то підлаштувалися, чекаючи, поки два актори звільняться для наших знімань.

Прощаючись після змін, актори з нетерпінням чекали на завтра — у нас швидко склалася дуже тепла атмосфера, коли всі чули одне одного. Якщо, наприклад, Стас Боклан може поділитися своїм величезним професійним досвідом із молоддю, то це надзвичайно круто! Акторський ансамбль — це єдиний організм, оркестр. І саме його злагодженість — запорука успіху. Також нам пощастило і з режисером, і з оператором. Були деякі нюанси в останні моменти, тому що в країні війна й це не так просто — знімати під час повітряних тривог. Я дуже радий, що знімальний період пройшов без ексцесів.

ЗОЯ: Нам пощастило з акторами, кожен із них — наша перлина. І погоджуся з Юрою: без Станіслава Боклана наш потяг би не поїхав саме так. Ми раді, що вдалося домовитися з ним, бо, як відомо, Станіслав зараз дуже вибірково ставиться до стрічок. Сподіваюся, він теж задоволений цією роботою. Також ми від самого початку в ролі Тамари бачили Катю Кузнєцову, і вона погодилася, хоча мала обмаль змін й працювала майже без вихідних. Але неменше нам пощастило і з командою, ми об'єднали талановитих, чуйних і неймовірних людей. Працювати з такими професіоналами  - то справжнє  диво.

5. Зазвичай продюсери залишаються поза кадром, проте тут Юрій з'явиться в кадрі з іншими акторами. Як це — виступати продюсером і  водночас зніматися у стрічці? У вас такий досвід не вперше? Чи складно поєднувати?

ЮРІЙ: Я вже звик до цього, тому що і в "Скаженому весіллі" знімався та був продюсером, і в серіалах, в усіх трьох сезонах "Скажених сусідів". На щастя, в мене невеликі ролі, тож поєднувати не було складно. Коли ти граєш, потрібно відсторонитися від того, що ти продюсер, і навпаки. Помічаю за собою, що не можу просто відпочивати, коли є пауза, а чекаю, поки колеги відзнімуть свою сцену, тож я так чи інакше біля пульта, плейбеку або поблизу акторів на майданчику.

6. На знімальному майданчику часто трапляються казуси. Розкажіть про якісь непередбачувані ситуації. Як дієте, коли щось йде не за планом?

ЮРІЙ: Так, часто траплялися різні ситуації. Трохи відхилю завісу: в нас будуть так звані блуперси (невдалі смішні дублі, які не увійшли в фінальний варіант). Це, як на мене, завжди дуже смішно — побачити внутрішню кухню знімального майданчика.

Вже під час роботи над фільмом я травмував ногу й деякий час знімався на милицях: заходив у кадр і відкладав їх убік. На щастя, це сталося не на початку фільмування, що трохи мене врятувало, бо були сцени, де потрібно ходити. В останній день знімання було три сцени з 7 до 10-ї ранку, а потім я відразу поїхав на операцію. За два дні вже знову був на майданчику як продюсер, щоб не випадати з процесу.

ЗОЯ: Звісно, як і на кожному знімальному майданчику в нинішніх умовах, нам перешкоджали повітряні тривоги. Ми повинні були йти в укриття, відповідно, кількість знімальних годин зменшувалася. Наші актори мали свій щільний графік роботи, тож ми дуже переживали, що через тривоги не встигнемо відзняти якусь сцену.

Пригадую, що перший знімальний день розпочався не о 7-й ранку, як планувалося, а о 5:00, адже нашою першою локацією була квартира на 11-му поверсі, а за графіком у будинку мали вимикати світло. Ми розуміли, що хлопцям буде неймовірно важко власноруч, без ліфта, занести стільки техніки й все підготувати.

Але найбільший наш виклик полягав у тому, щоб зняти фільм у маленькому просторі одного вагона. До того ж показати засніжену зиму, коли за вікном +24. Ми залучили професіоналів — вони створювали для нас штучний іній на вікнах, сніг, який мав падати з неба на одяг, на волосся, на різні поверхні. А ще потрібна була новорічна ілюмінація. Можете собі уявити, як непросто влітку задекорувати великі майданчики! Наші художники встановили величезну ялинку в центральному холі залізничного вокзалу, повністю імітувавши новорічну ніч.

Ми довго шукали методи, якими можна найкраще передати в кадрі не тільки рух потяга, а й зображення за вікном зі снігом, з ліхтарями, краєвидами, які не мають повторюватися. Глядач мав дійсно відчути, як наші герої рухаються дорогою Київ — Львів. Для цього був створений окремий департамент, проводилися наради, тести.

Деякі сцени через доступ до локації в комендантську годину ми мусили знімати вночі. Часто всією командою відпрацьовували з першої ночі до п'ятої ранку.

Також до знімань ми залучили котів і собак. Хотіли показати, що Укрзалізницею сьогодні користуються не лише люди, а й тварини, тож знімали їх вночі на вокзалі. Також у нас було знімання з немовлятком, якому всього два тижні. Словом, викликів було чимало.

7. "Потяг у 31 грудня" — сімейна комедія про пригоди. Юрію, як часто вам вдається вирушати на відпочинок з дружиною та дітьми? Як любите відпочивати й де?

ЮРІЙ: Разом з усією сім'єю ми виїжджали на відпочинок тільки до війни. Влітку ми просто вдома, у Києві. На вихідних я намагаюся не поринати в роботу, щоб хоч якось відновитися. Страшенно мрію про те, що після Перемоги ми знову поїдемо кудись на море. Поки що це неможливо, але ми робимо таке кіно, де глядачі розслабляться, відпочинуть. А також замисляться над важливим: хто ми, як ставимося одне до одного, хто наші половинки, чому так складаються ті чи інші обставини?

Сьогодні треба вміти швидко відновлюватись. Зараз крім роботи на телебаченні я маю велику кількість волонтерських концертів разом із Михайлом Хомою та Олександром Пономарьовим. Збираємо на автівки для ГУР, на РЕБи для прикордонників, на допомогу внутрішньо переміщеним особам. А ще я член Спілки підприємців кіно і телеіндустрії, де ми надіслали понад 1500 автівок на фронт.

8. Сюжетна лінія фільму зачіпає тему стосунків і частково розкриває важливість діалогу в парі. Чи стикалися ви під час війни з кризою в особистому житті? Якщо так, то як долали проблеми?

ЮРІЙ: На щастя, у нас не було кризи. Гадаю, завдяки дітям і тому, що ми поруч. Коли люди на відстані одне від одного, це може стати серйозною проблемою. В такому разі давня тріщина тільки збільшується і може довести до повного розриву. Гадаю, у міцних сім’ях такого немає, однак, безперечно, війна — це випробування для всіх нас.

9. До речі, у вас обох — трирічні сини. Чи відчули їхню вікову кризу?

ЮРІЙ: Данилові три роки, але нашому старшому Іванові сім, і його кризу трьох років ми вже проходили, тому знаємо, як упоратися з Даниловою. Іван зараз у другому класі, він має свою думку з багатьох питань, знає, що повинен вчитися і вранці вчасно прокидатися. Попри тривоги я його везу до школи, іноді ми не встигаємо, йдемо в укриття… І от це впливає на життя найбільше. Вікові проблеми ніхто не скасовував, але треба завжди чути своїх дітей, йти їм назустріч, пам'ятаючи про найважливіше — безпеку, здоров'я і любов до них.

ЗОЯ: З моїм сином Давідом ми доволі гарно комунікуємо, він мене чує, розуміє. Насправді ми знімали кіно в дуже стислий термін і зараз виходимо в кінотеатральний прокат за шалено короткий час, працюємо майже без вихідних. Сподіваюся, одного дня син не згадає мені про ці часи. Звісно, в нас не без критичних ситуацій, бо це ж маленька дитина, яка в будь-якому разі вимагає уваги. Поєднувати такий кейс із материнством непросто. Але, в родині всі розуміють специфіку моєї професії, за що я дуже вдячна й ціную підтримку близьких. Впевнена, разом ми подолаємо кризу трьох років і впораємося з будь-яким наступним віковим викликом.

10. Зоє, Юрію, які у вас очікування від прем'єри? Як гадаєте, які результати будуть у прокаті? Чи матиме показ фільму благодійний складник?

ЮРІЙ: Наразі ми з командою вибудовуємо благодійну частину. Обов'язково влаштуємо спеціальні умови для військових. Робимо все для того, щоб цей фільм українці завжди дивилися на Новий рік. Після нього, ймовірно, з'являться нові стрічки, але хочеться, щоб саме цей став улюбленим, тому що він про нас, про умови, в яких ми нині живемо, про наші цінності. Стрічка дуже життєва. Я вірю в те, що "Потяг у 31 грудня" стане "настільним" фільмом усіх новорічних  канікул не на одне десятиліття й гідною заміною усієї тієї радянщини, яка колись була на наших екранах.

ЗОЯ: Ми дуже сподіваємося на те, що кіно викличе позитивні емоції у глядача, поверне віру в дива та справедливість. Нам всім цього зараз бракує. Тому найбільша нагорода для нас, продюсерів і авторів, — коли люди із задоволенням дивитимуться фільм на повторі не один рік.  

11. Чи планується дистрибуція фільму "Потяг у 31 грудня" на закордонний ринок? Можливо, вже велися якісь перемовини чи будувалися плани?

ЮРІЙ: Наразі про це говорити зарано. Українці матимуть можливість переглянути фільм на vod-платформах та ТБ. Наше головне завдання — показати фільм для людей в Україні.

12. Під час війни глядачі можуть доволі неоднозначно відреагувати на комедійний фільм. Наскільки він на часі? Чи враховувалися реалії, в яких зараз перебуває країна?

ЮРІЙ: Коли побачать, то зрозуміють, що все на часі, тому що це зворушлива новорічна комедія. У цьому словосполученні є три слова, і тільки одне з них "комедія". Гадаю, обов'язково знайдуться ті, хто кричатиме: "зрада". Так чинить зазвичай той, хто нічого не робить, а тільки шукає привід. Зараз, коли ми їздимо країною з благодійними концертами, я бачу реакцію людей. Дивлюся, з якими цифрами йдуть повтори, наприклад, "Скаженого весілля". Комедія з'явилася у прокаті 2018 року, потім вийшла друга, а далі й третя частина. Вона й нині має високі рейтинги! Тож люди потребують такого контенту.

13. Назвіть три родзинки фільму, які мають точно мотивувати до перегляду стрічки. Або ж цікаві факти, які однозначно здивують.

ЮРІЙ: Перше — це власне локація. Наша співпраця з Укрзалізницею дуже важлива, тому що йтиметься про потяг, який на початку повномасштабного вторгнення рятував людей і евакуював їх із гарячих точок. Тож Укрзалізниця — один з головних героїв нашого фільму. Друге — актори, які неймовірно грають, і той правдивий сюжет, який вони втілюють в життя. Глядачі переконаються в тому, наскільки потужний і гармонійний акторський склад. Третє — це музика і сам настрій: передчуття новорічного дива, на яке всі очікуватимуть. І, сподіваюся, отримають його.

ЗОЯ: Окрім того, що зауважив Юра, мені здається ви будете приємно здивовані появою у фільмі відомих людей. Ми спробуємо вражати вас протягом всієї стрічки аж до фінальних титрів. Тож до зустрічі в кіно!

Вже 1 січня 2025 року не пропустіть прем'єру фільму "Потяг у 31 грудня", щоб разом з родиною насолодитися новорічним настроєм і зірковими сюрпризами в нічному експресі сполученням "Київ – Львів".

• Анджеліна Джолі вперше за тривалий час показалася на публіці з 16-річним сином – копією Бреда Пітта
• Відома українська реперка вперше заявила про проблеми з ментальним здоров'ям і назвала діагноз
• Кетрін Зета-Джонс у річницю шлюбу з Майклом Дугласом показала, яким було їхнє весілля 24 роки тому