Столичний будівельний бум. Київ — беззаперечний лідер України за тендерами на будівництво

Дивний ремонт цілком пристойної ділянки Столичного шосе, нова двопелюсткова розв'язка на Полярній/Богатирській, перефарбовування пофарбованих 2019-го садочків, перекладання цілком пристойних плиток і бордюрів, нові лавки замість ще не старих, кілометри нових велодоріжок із нікуди в нікуди. Не те щоб із Києвом це вперше, але триваюча війна сильно змінює ставлення до нераціональних видатків, а отже, змушує придивитися пильніше загалом до видатків столиці.

Структури мерії Києва та інших столичних організацій 2024 року провели будівельно-ремонтних тендерів на суму понад 30 млрд грн. Навіть державні загальноукраїнські структури не дотягнули до такого результату, не кажучи вже про решту регіонів.

Аналіз будівельних підрядів у «Прозорро» показав, що за роки війни витрачання грошей на будівництво знизилося порівняно з легендарною епохою «Великого будівництва» та тримається приблизно на одному рівні, враховуючи зниження курсу гривні (див. табл. 1). Скромний стрибок будівельних замовлень 2023 року пояснюється тим, що тоді Держвідновлення уклало угод на суму майже 50 млрд грн на будівництва захисту електропідстанцій «Укренерго» та водогонів у Дніпропетровській області.

Спад будівельного ентузіазму пояснювався масштабним перерозподілом потоків на місцях. Тим часом столичний регіон приголомшливо відривався від решти України (стовпчики червоного кольору на рисунку).

В останній рік перед вторгненням із суттєвим відривом від решти регіонів лідирувала Дніпропетровська область (2021 рік синім кольором на рисунку). Таке лідерство було забезпечено тим, що половина з 50 млрд грн під чуйним керівництвом координатора «Великого будівництва» Юрія Голика і губернатора Валентина Резніченка пішли на п’ять великих об’єктів — чотири дороги і місцевий аеропорт.

На початку вторгнення ситуація різко змінилася.

У 2022 році (жовтий колір на рисунку) лідерами стали загальноукраїнські підрядники — «Енергоатом», «Укргідроенерго», «Укренерго» та інші структури, які хоч і мають головні офіси в Києві, але замовляють будівництво по всій Україні. На друге місце тоді раптово вискочила Вінницька область. Щоправда, лише завдяки тому, що в останній тиждень перед вторгненням місцева філія «Укравтодору» протендерила 15 млрд грн на ремонт доріг у рамках «Великого будівництва». Але за тими контрактами робіт насправді не виконували, а дія договорів просто подовжена без фінансування.

У 2023 році (зелений колір) у лідери вперше вийшла Київська область разом із столицею (на жаль, у «Прозорро» автоматично не відокремлюється столиця від області). Відбудовою на деокупованій Київщині, на жаль, пояснюється лише частина стрибка. У десятці найбільших тендерів лише два пов’язані з обстрілами, і обидва вони внизу таблиці — ремонт ТЕЦ-6 і будівництво житла в Ірпені (див. табл. 2). Решта — мирно-тилові, ненагальні дороги та інші ремонти.

У 2024 році (червоний колір) відрив столичного регіону значно збільшився. Бо в інших регіонах уже не замовляли будівництва захисту електропідстанцій. Натомість у Києві, навпаки, зробили рішучий крок уперед: до ремонту доріг столиці додалося будівництво гілки метро на Виноградар за 14 млрд грн. Також до десятки найбільших замовників будівництва цього року ввійшли управління освіти Дарницького, Голосіївського і Дніпровського районів Києва, які замовили ремонтів шкіл і дитсадків на 3,2 млрд грн.

Ну, добре, можливо, причина в тому, що столичний бюджет — найбільший, тому й маємо такий результат. На жаль, ні. Співставлення видатків на будівельні тендери із загальними бюджетами (див. табл. 3) показує, що у дев’яти регіонів «будівельна» частка тримається приблизно в одному діапазоні — від 26 до 35%, всі вони в першій половині таблиці. Харківщина і Миколаївщина в лідерах за рахунок обстрілів і фортифікацій. Решта областей мають співвідношення менш як 20%. Але і серед них є регіони з доволі великими бюджетами (Львівська, Запорізька, Житомирська, Черкаська), але вони на будівництво тендерять значно менше від Києва.

Що гірше, цілком очевидною є і концентрація підрядів в одних руках. Перша десятка замовників протендерила майже 30 млрд грн, і з них сім — це структури мерії Кличка. Тоді як тисяча інших замовників Києва і області провели будівельно-ремонтні закупівлі на суму менш як 18 млрд грн.

Загалом же, за підрахунками «Наших грошей», у самому Києві на різні будівельно-ремонтні роботи цього року протендерили понад 30 млрд грн, тоді як на Київську область припадає менш як 15 млрд грн (див. табл. 4). Це означає, що мерія Віталія Кличка є чемпіоном із будівництва по Україні, навіть якщо із загального результату Київщини у 45 млрд грн прибрати область.

Навіть державні загальноукраїнські структури не дотягнули до 30 млрд грн, не кажучи про всі інші регіони.

Ми звернулися до КМДА із проханням пояснити небачену будівельну активність або хоча б прокоментувати помічений нами тренд. Відповідь потішила (див. документ): екстремальне зростання будівельних тендерів нам пояснили… різницею між бюджетним роком і строком реалізації проєкту будівництва.

Наче тільки для Києва діє це правило, а решта розпорядників, з якими ми Київ порівнюємо, нічого довше року не будують. Далі нам розказали про міську цільову програму «Захисник Києва», програму підтримки киян-захисників і захисниць і, куди без цього, про кошти, передані з міського бюджету Міноборони та МВС: 2023-го разом 1,4 млрд грн, цьогоріч станом на жовтень — 30 млн грн.

Як усе це пояснює непоборне бажання у розпал війни із нечуваним розмахом перекладати асфальт на ненайгірших дорогах і ремонтувати порожні дитячі садочки? Отож…