Україна відмовляється від "бусифікації": чим замінять ТЦК і чи вирішить це проблеми ЗСУ

Військове командування хоче відмовитися від "бусифікації" українців під час мобілізації. Викрадення людей на вулицях працівниками ТЦК у супроводі поліцейських — явний злочин, але міністр оборони України Рустем Умеров м'яко називає це "болючим питанням".

"Зараз для нас важливий пріоритет захисту нашої країни, тому плануємо відходити від цих болючих питань. Щоб вирішити це питання, у нас є пропозиції, які ми будемо обговорювати в Кабміні, щоб пропонувати таку реформу", — заявив він.

Позбавлення від "бусифікації" включає в себе впровадження цифрових інструментів, роботу рекрутингових центрів і розширення можливостей для добровільного вступу до ЗСУ для українців за кордоном.

"Усе залежить від ворога, які загрози він несе. Ворог зараз планує збільшення свого особового складу. Ми тримаємо фронт, надаємо значення нашій мобілізації, ухвалили закон [який посилює мобілізацію], почали працювати рекрутингові центри, розпочали цифровізацію, щоб люди знали, що в них є вибір", — додав очільник міністерства.

Зазначимо, що президент України Володимир Зеленський ще на початку 2024 року вважав "дуже неправильним" вилов військовозобов'язаних на вулицях і силові затримання представниками ТЦК.

"Дуже неправильно, коли представники військкоматів ходили вулицями, шукали хлопців, які не приходили до військкоматів. Тут я хотів би, щоб ми були справедливі й чесні. Такі випадки є, це абсолютно неправильно. Вони не повинні цього робити", — говорив Зеленський в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD.

Тим часом у Верховній Раді наразі не мають готових рішень щодо мінімізації конфліктів і насильницьких дій працівників ТЦК стосовно військовозобов'язаних українців. За словами члена парламентського комітету з національної безпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського, доступні варіанти обговорюються.

"Змінювати докорінно мобілізаційну систему під час бойових дій вкрай складно і ризиковано. Як би ми не ставилися до ТЦК, вони забезпечують 99% мобілізаційних заходів. Альтернатива цифровізації тут навряд чи можлива", — пояснює депутат Фокусу.

"Резерв+" замість ТЦК: чим замінити силові затримання

Ухвалений Верховною Радою і підписаний президентом закон про мобілізацію мав унеможливити "бусифікацію", але в реальності вона лише посилилася. Глава держави просив військових і депутатів, щоб сучасні технології дозволили припинити силові методи.

Заступник міністра оборони Катерина Чорногоренко нещодавно заявила про трансформацію застосунку "Резерв+" для повної діджиталізації військового обліку. У 2025 році Міноборони хоче зробити так, щоб людина ставала військовозобов'язаною через смартфон, без фізичного відвідування ТЦК. Розглядається варіант верифікації документів через Bank ID, що перетворить "Резерв+" на повноцінну альтернативу військкоматам, заявила Чорногоренко.

Зі свого боку Федір Веніславський не вважає можливим заміну всіх ТЦК додатком "Резерв+". За його словами, до кінця повномасштабної війни радикальних змін у підходах до мобілізації чекати не варто.

"Головна проблема — не в способі оповіщення, а як мотивувати українців воювати. Завдання комплексне: з одного боку вдосконалити механізм роботи ТЦК і мінімізувати порушення ними законодавства, а з іншого — підвищити мотивацію людей вступати до ЗСУ", — додав політик.

ТЦК працюють за принципом ДАІ

Побороти "бусифікацію" можна, якщо скасувати мобілізаційні плани, які ТЦК спускають "згори". Йдеться про виконання завдань з мобілізації від командування Сухопутних військ і Генерального штабу ЗСУ, зауважує в розмові з Фокусом військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак.

"Начальство каже: Одеська та Київська області щомісяця мають набирати 200 осіб. Провалив план — отримав догану від начальства. Усе це нагадує історію з ДАІ (у минулому — державна автомобільна інспекція, що відповідає за безпеку дорожнього руху, — ред.). Інспектори отримували плани зі складання протоколів за їзду у п'яному вигляді та інше", — каже аналітик.

Військкомам, за словами експерта, погрожують відправкою на фронт замість мобілізованих у разі невиконання планів. Через це їм вигідно незаконно затримувати людей на вулицях і примусово доставляти на полігони. Але проблема в тому, що армія комплектується людьми, непридатними для виконання бойових завдань.

"Рекрутинг може навести порядок і запропонувати військовозобов'язаним приєднатися до бригад і командирів, які користуються повагою. Той, хто підписав контракт із ЗСУ, застосує найкращі знання для перемоги: хороший логіст побудує безперебійну систему поставок в армійські частини. Підходи ТЦК записувати всіх у штурмовиків у кінцевому підсумку просто зруйнують армію", — вважає Ступак.

Інше питання полягає у фінансовому боці: часто військові не отримують обіцяні їм "бойові" 100 000 гривень.

"Якби гроші виплачувалися хвилина в хвилину, без бюрократичної тяганини, людина була б упевнена у своєму майбутньому. Теж стосується і виплат сім'ям загиблих військових. Зарплата — одна з головних причин вступу в армію", — підсумував він.

Нагадаємо, у Верховній Раді обговорювали ідею розпуску ТЦК через численні скандали за їхньої участі. Військкомами можна було б укомплектувати щонайменше десять бригад ЗСУ.

Фокус раніше писав, що співробітники ТЦК не можуть зупиняти автомобілі і перевіряти документи водія. Таке право мають поліцейські у встановлених законом випадках.