Від Зеленського до Орбана: хто з лідерів виграв, а хто програв від перемоги Трампа в США

Хоча Трамп після перемоги на виборах президента США зможе заїхати до Білого дому лише в січні, вже зараз він став потужним фактором, з яким неодмінно варто рахуватись. Це добре розуміють світові лідери, багато з яких вже ласо потирають руки, розраховуючи монетизувати свої добрі стосунки з Дональдом Трампом.

Втім, є й такі, яким є про що хвилюватися, адже Трамп має реноме доволі злопам'ятного політика. Видання Bloomberg провело ревізію світових лідерів на предмет потенційно позитивних і негативних наслідків від обрання Трампа на президента. 24 Канал аналізує матеріал, адже перелік цих світових лідерів доволі строкатий і потребує пояснень, а подекуди уточнень. Також варто зауважити, що список цей – не вирок, а швидше сигнал до роботи над помилками, чим нині, власне, команди світових лідерів активно займаються.

До переможців автори Bloomberg записали:

• ізраїльського "вічного" прем'єра Біньяміна Нетаньягу,
• прем'єра Індії Нарендру Моді,
• президента Росії Владіміра Путіна,
• спадкоємного принца та фактичного правителя Саудівської Аравії Мохаммеда бін Салмана,
• прем'єрку Італії Джорджію Мелоні,
• президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана,
• диктатора Північної Кореї Кім Чен Ина,
• прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана,
• президента Аргентини Хав'єра Мілея.

Список тих, хто, на думку Bloomberg, програв від перемоги Трампа:

• президент України Володимир Зеленський,
• президент Ірану Масуд Пезешкіан,
• правитель Китаю Сі Цзіньпін,
• прем'єр-міністр Японії Сіґеру Ішіба,
• президентка Мексики Клаудія Шейнбаум,
• прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер,
• президент Франції Еммануель Макрон,
• президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва,
• канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Хто виграє від перемоги Трампа в США

• Біньямін Нетаньягу

Bloomberg. У Нетаньяху були напружені стосунки з президентом Джо Байденом, який залишає посаду, і він точно вітатиме прихід у Білий дім давнього союзника.

Трамп, імовірно, посилить підтримку Ізраїлю з боку США. Байден призупинив надання військової допомоги через занепокоєння стражданнями палестинського цивільного населення від війни Ізраїлю проти ХАМАСу, який США визнали терористичним угрупованням. Новий американський лідер також буде більш прихильним до закликів Нетаньягу на продовженні боротьби з іранськими проксі та відмові підтримки проєкту створення майбутньої палестинської держави, попри ризики розпалювання більшої регіональної війни.

24 Канал. Позиція Трампа полягає в тому, що війна – це погано і вона має завершитись найближчим часом, де б вона не була. Чи то в Україні, чи то на Близькому Сході. Ця теза нині суперечить позиції Нетаньягу, який, схоже, увійшов у режим Халка і навіть не думає згортати бойові дії, адже закінчення війни фактично завершить і політичну кар'єру прем'єра-довгожителя.

Як буде реагувати запальний Трамп, коли його бажання не буде виконано (точніше – проігнороване), і чи довго протримається Нетаньягу в "улюбленцях" – питання риторичне.

Дональд Трамп і Нетаньягу / Фото Amos Ben-Gershom /GPO Handout / Anadolu

• Нарендра Моді

Bloomberg. Повернення Трампа є стимулом для Моді, який зіткнувся з критикою своєї індуїстської націоналістичної політики вдома і звинуваченнями в позасудових вбивствах за кордоном. Моді та Трамп мають тісні особисті зв'язки, часто публічно хвалять один одного і називають друзями.

Адміністрація Трампа може не підтримати прагнення Канади притягнути уряд Індії до відповідальності за ймовірні вбивства дисидентів. Обіцянка Трампа провести переговори щодо припинення війни Росії в Україні також дає Моді простір для підтримки тісних зв'язків із Москвою, яка постачає Індії дешеву нафту та військове обладнання. Адміністрація Байдена, навпаки, висловила розчарування Нью-Делі, коли Моді зустрівся з Путіним у Москві в липні.

24 канал. Швидше за все, позиції Моді залишаться сталими – його любили й за часів Байдена, а якщо й критикували за торгівлю з Путіним і канадські диверсії, то дуже поблажливо.

Причина такого ставлення доволі проста – Індія ключова держава для потенційного протистояння з Китаєм та дуже важливий для США союзник. Це розуміє навіть Трамп.

Моді та Трамп / Фото Evan Vucci / AP

• Владімір Путін

Bloomberg. Путін розглядає повернення Трампа як можливість скористатися розбіжностями на Заході та отримати подальші вигоди в Україні. Очікується, що новий президент США розхитає єдність союзників по НАТО і поставить під сумнів майбутнє допомоги Україні своєю політикою "Америка понад усе".

Його непередбачуваність, однак, викликає занепокоєння в Кремлі, що Трамп може в короткостроковій перспективі піти на ескалацію конфлікту, намагаючись примусити Путіна до врегулювання, з потенційно катастрофічними наслідками, такими як ядерна конфронтація.

24 Канал. Путін легко може повторити потенційний шлях Нетаньягу й переміститися зі списку бенефіціарів перемоги Трампа до "двієчників навчання". Ба більше, таке вже було. У 2016 році, після першої перемоги Трампа, росіяни ладні були ледь не з американськими прапорами вештатися по Москві, а потім отримали перші санкції, висилку 60 дипломатів з США та старт постачання Україні летальної зброї.

Трамп і Путін / Фото AP

• Мохаммед бін Салман

Bloomberg. Фактичний правитель королівства побачить можливість відродити зусилля, які тривалий час перебували в глухому куті, щоб укласти ключовий пакт про безпеку зі США. Очікується, що Трамп, команда якого розробила Авраамові угоди, що відкрили дипломатичні відносини між Ізраїлем і низкою арабських країн, приділить значну увагу поширенню цих відносин на Саудівську Аравію.

Якщо він зможе розблокувати мирний договір Ізраїлю з королівством, це забезпечить політичну підтримку у Вашингтоні для поширення американської парасольки безпеки на Саудівську Аравію і дозволить їй зосередитися на економіці та послабити побоювання щодо будь-яких потенційних загроз з боку Ірану.

24 Канал. Саудівська Аравія нині опинилась в ситуації, коли просто дружби зі США стало замало – нині на арабів тисне Китай та лякає Іран (і його проксі – єменські хусити). Бін Салман зацікавлений у поглибленні відносин зі США і навіть надсилає про це відверті сигнали – це й демарш Саудівської Аравії на саміті БРІКС у Казані (зумисне ігнорування), і готовність значно збільшити видобуток нафти.

Бажання арабів одне, точніше – одне велике та одне маленьке. Велике – це справжнє лідерство від США (а не те мляве незрозуміло що від попередньої адміністрації) і Трамп цілком на таке здатен. Принаймні, до того часу, поки хусити не спалять "Шахедами" черговий саудівський нафтовий об'єкт. Бо демонстрація справжнього лідерства в регіоні потребує від Трампа розв'язання питання хуситів та Ірану. Це для початку. Маленьке бажання – це обмеження апетитів Ізраїлю для того, щоб заспокоїти "арабську вулицю". І тут інтереси одного "бенефіціара" прямо суперечать інтересам іншого.

Мохаммед бін Салман і Дональд Трамп / Фото Evan Vucci / AP

• Джорджія Мелоні

Bloomberg. Мелоні стала рішуче проатлантичною, але залишається фактично правим політиком – і хоча вона пообіцяла працювати з тим, хто переможе на виборах у США, її близькість з Ілоном Маском, ймовірно, допоможе їй прислухатися до нового президента США. Вона позиціонуватиме себе як провідник між НАТО, ЄС і Білим домом.

Якщо Трамп потрапить до Білого дому, НАТО не зламається, ми це вже проходили, але все стане жорсткішим. Інша велика тема – Китай, але ми повинні розуміти, що ми, європейці, не можемо бути посередниками між США і Китаєм. Ми є частиною Заходу, а Захід повинен залишатися єдиним. Це означає, що ми повинні уникати торгових війн за будь-яку ціну,
– сказав Франческо Тало, колишній головний дипломатичний радник Мелоні.

24 Канал. Тут колеги все правильно окреслили. Джорджія Мелоні має потенціал стати медіатором і посередником між Трампом і ЄС. Щоправда, ця позиція обнулить всі карти іншого "переможця" зі списку Bloomberg – пана Орбана. До речі, найімовірніше, так і буде, але з іншої причини, про яку читайте нижче.

Джорджія Мелоні та Ілон Маск / Фото PALAZZO CHIGI PRESS OFFICE

• Реджеп Тайїп Ердоган

Bloomberg. Туреччина може бути обережно оптимістичною. Ердоган і Трамп мають спільну історію душевного спілкування, часто розмовляють телефоном, причому Ердоган навіть називає Трампа "моїм другом". На відміну від епохи Байдена, президентство Трампа може запропонувати Ердогану більш прямий доступ до Вашингтона.

Антивоєнна позиція Трампа та його фокус на торгівлі також можуть зіграти на користь Ердогана. Однак антиізраїльська риторика Ердогана може погіршити відносини, а нещодавні зусилля Туреччини, спрямовані на посилення співпраці з Китаєм, можуть створити проблеми.

24 Канал. Насправді найбільший прорив у потеплінні відносин між США і Туреччиною спричинило не обрання Трампа, а смерть давнього ворога Ердогана – Фетхуллаха Гюлена, який останні роки доживав в Америці та помер 20 жовтня у "хиткій" Пенсільванії, яка взагалі виявилась ніякою "не хиткою".

Нині особливих перешкод для відновлення бромансу Ердоган – Трамп не існує. Також цілком вірогідно, що Туреччина отримає від США нову зброю, а це змусить Ердогана забути про ідею вступити до БРІКС. Щоправда, до ЄС він також ближчим не стане.

Натомість близькість до Трампа посилює позиції Ердогана як посередника у потенційних переговорах між Україною та Росією. Власне, світового визнання та зростання міжнародного авторитету – це те, чого бажає Ердоган найбільше. Натомість рятувати Туреччину від інфляції Трамп точно не збирається.

Ердоган і Трамп / Фото AFP

• Кім Чен Ин

Bloomberg. Мабуть, азійський лідер, який найбільше вітає повернення Трампа, – це північнокорейський диктатор. Кім і Трамп встановили теплі стосунки під час листування і двох зустрічей на вищому рівні під час першого терміну Трампа, хоча в кінцевому підсумку вони зійшли нанівець, і не було досягнуто жодної угоди, яка б поклала край розробці Північною Кореєю ракет з ядерними боєголовками, здатних досягти американського континенту.

Відтоді Кім жорстко відкинув усі американські підходи до діалогу, а натомість зблизився з Путіним, оскільки арсенал зброї масового знищення Північної Кореї розширився. З поверненням Трампа Кім може сподіватися на можливість зменшити американську військову присутність у регіоні, а також послабити військові зв'язки між США, Японією та Південною Кореєю, що зростають. Під час першого терміну Трампа США скоротили військові навчання з Південною Кореєю як прояв доброї волі.

24 Канал. Трамп може скільки завгодно говорити, який Кім Чен Ин красунчик і писати йому листи, але позаочі він добре знає, що Північна Корея – це ворог США. Було б дуже наївним думати про відродження бромансу часів першої каденції Трампа, адже він зійшов нанівець вже тоді. Нагадаємо, що після серії зустрічей, які ні до чого не призвели, Трампу стало просто не цікаво й він передав тему КНДР своїм підлеглим.

Нині ж, куди ймовірніше. варто чекати від адміністрації Трампа зміни стратегії та застосування "батога". І вибір тандему Марко Рубіо – Майкл Волтц, як координаторів зовнішньої політики США, прямо вказує на це.

Кім Чен Ин і Дональд Трамп / Фото usembassy.gov

• Віктор Орбан

Bloomberg. Багаторічний лідер угорських націоналістів, якого Трамп хвалив за лідерство в стилі "сильної руки", зробив найсміливішу ставку в Європі на перемогу Трампа, вихваляючи його навіть тоді, коли його повернення до влади здавалося малоймовірним під час кримінальних переслідувань у США.

Зараз Орбан позиціонує себе як людину Трампа в Європі та сподівається, що його особисті зв'язки з наступним президентом США зміцнять його позиції в ЄС, де його вважали білою вороною через його автократичні погляди та проросійську позицію.

Орбан очікує, що Трамп швидко припинить війну Росії проти України та зменшить тиск США на Угорщину за її відступ від демократії.

24 Канал. Ставка Орбана на Трампа дійсно була зухвала – його турне за маршрутом Київ – Москва – Пекін – Мар-а-Лаго мало на меті вразити світ і показати Трампу, що він "ого який красень".

Утім, для Орбана є погані новини:

• Трамп досі не запам'ятав, якою країною пан Віктор править (серед найбільш популярних варіантів, що лунали на мітингах Трампа з вуст самого Трампа – Туреччина).
• По-друге, для серйозних розмов з ЄС у Трампа є пані Мелоні.
• По-третє, сам ЄС перестрахувався від того, щоб мати Орбана за посередника і нині увімкнув "захист від дурня", який полягає в консолідації європейських лідерів і відмові від тактики кулуарних перемовин окремих країн з США на користь спільної позиції.

У цій ситуації Орбан виявляється не лише третім зайвим, але й ризикує взагалі отримати на горіхи, якщо Трамп наважиться розв'язати проти ЄС обіцяну ним торгову війну.

Віктор Орбан і Дональд Трамп / Фото з Х Орбана

• Хав'єр Мілей

Bloomberg. Президент Аргентини зробив велику ставку на перемогу Трампа і не прогадав. Під час першої зустрічі з американським лідером у лютому Мілей не втратив можливості розповісти йому, яким "дуже великим президентом" той був, і побажав йому переобрання.

Мілей сподівається, що другий уряд Трампа схилить шальки терезів на користь Аргентини в Міжнародному валютному фонді саме тоді, коли країна шукає нову угоду, яка замінить рекордну програму на 44 мільярди доларів, що діє зараз. Аргентинський лідер також зблизився з Ілоном Маском – вони зустрічалися щонайменше тричі цього року, і мільярдер заявив, що його компанії шукають способи інвестувати в Аргентину.

24 Канал. Як не сміялися з Мілея світові медіа, а харизматичний дядечко з бензопилкою виявився практично в усьому правим. Нині в особі Трампа він дійсно отримає надійний тил і підтримку, а значить, матиме шанс витягнути Аргентину з системної кризи, в яку країну вкинули "попередники".

Неочевидним бонусом успіху Мілея є його приязнь до України та чітке розуміння геополітичної ситуації у світі. Можливо, під час неодмінних "задушевних розмов" аргентинський президент зможе хоча б частково розкрити очі своєму американському колезі та перетягнути його на правильний бік історії.

Трамп і Мілей / Фото UNO

Хто програє від перемоги Трампа в США

• Володимир Зеленський

Bloomberg. Він був одним із перших світових лідерів, хто привітав Трампа, але це не приховує глибокого занепокоєння Києва перемогою республіканця. Україна побоюється, що Трамп може чинити на неї тиск, щоб змусити відмовитися від територій у мирних переговорах з Росією і скоротити фінансову та військову підтримку.

Зміна в адміністрації США відбувається в той час, коли Росія повільно просувається вперед у своїй кампанії з відторгнення більшої частини української території в чотирьох областях, які вона анексувала. У той час як Байден, як і раніше, неохоче підтримував прагнення України до НАТО і відмовлявся дозволити їй завдати удару вглиб російської території із застосуванням західної зброї, обіцянка Трампа закінчити війну за "24 години" свідчить про те, що його пріоритетом є вихід із кризи.

24 Канал. Поява українського лідера в списку "лузерів" доволі дискусійна. У Зеленського й Трампа довга історія стосунків – там були і злети, і падіння. Зеленський був і "найкращим негоціантом у світі" (це така іронія), і "надійним хлопцем, який не зрадив", коли Трамп підвис з черговим імпічментом. Трамп вже пообіцяв у присутності Ілона Маска, що "Зеленський буде щасливим", а ще репостив картинку зі світовими лідерами, які його привітали першими. Щоправда, не пояснив, добре це чи погано.

Вочевидь Україні не варто чекати на дива, а потрібно працювати та вибудовувати стратегію відносин з новим лідером провідної держави світу. Першою жертвою нової стратегії вочевидь стане пані посол України в США Оксана Маркарова, яка була ефективна на своїй позиції, але стала жертвою виборчої кампанії республіканців. Що буде далі – побачимо.

Зеленський і Трамп / Фото AP

• Масуд Пезешкіан

Bloomberg. Іран поки що публічно відмахується від наслідків ще одного президентства Трампа, але це відрізає шлях до дипломатії щодо своєї ядерної програми, на яку Тегеран розраховував, намагаючись послабити тиск на свою економіку, що постраждала від санкцій.

Важливий прихильник Ізраїлю, Трамп застосовував політику "максимального тиску" щодо Тегерана, коли востаннє був у Білому домі. Можливо, він захоче ще більше ізолювати Іран, посиливши суворі американські санкції, які він запровадив під час свого першого терміну.

Але Трамп також зіткнеться з регіоном, який змінився за останні роки: Іран відновив зв'язки з Саудівською Аравією та Об'єднаними Арабськими Еміратами – двома країнами, які підтримували позицію "максимального тиску".

24 Канал. На Іран чекають непрості часи. Американський Мін'юст офіційно звинуватив Тегеран у спробі замаху на Трампа і це Ірану не подарують. У цій ситуації всі сигнали Ірану про готовність відновити переговори щодо "ядерної угоди" він може засунути до свого нового "Шахеда".

Вибір Трампа на користь Марко Рубіо, як очільника Держдепу, прямий сигнал того, що іранцям буде боляче. І тут Пезешкіан – навіть не головний лузер, бо він лише номінальна перша особа у своїй країні, а справжніми володарями є рахбар Хаменаї та хлопці з КВІР (іранський аналог військ СС).

Важливо, що союзниками Ірану є Росія та Китай. Також Іран є фактичним учасником російського вторгнення до України. Ця конструкція, коли про неї розкажуть президенту Трампу його підлеглі, може суттєво скоригувати його ставлення як до Путіна, так і до Зеленського. А також вкоренити думки щодо Сі.

• Сі Цзіньпін

Bloomberg. Для Сі Цзіньпіна перемога Трампа припала в невдалий час. Його погрози запровадити 60% загальні тарифи знищать торгівлю з Америкою, знищивши єдину велику світлу пляму, що тримає китайську економіку. Це також збільшує невизначеність саме тоді, коли уряд Сі розгортає масштабний пакет стимулів для прискорення зростання і зміцнення довіри інвесторів. А це призводить до загальної невизначеності, чого Комуністична партія не любить.

Втім, є й позитивні моменти. Маск, який має широкі ділові інтереси в Китаї, продемонстрував, що має вплив на Трампа. Республіканець також поставив під сумнів, чи прийдуть США на допомогу Тайваню, самокерованій демократії, яку Пекін вважає своєю.

Насмішки Трампа над Європейським Союзом щодо торговельного дисбалансу і його амбівалентність щодо зобов'язань США у сфері безпеки перед азійськими союзниками також можуть дати Сі певний простір для налагодження дипломатичних зв'язків, які зіпсувалися за часів Байдена.

24 Канал. Трамп обрав Китай за головного ворога та геополітичного суперника ще за минулої каденції. Нічого не зміниться і зараз.

Завершитись це може чим завгодно і сценарій ядерної війни тут, на жаль, не видається чимось нездійсненим. Тому дійсно Сі Цзіньпіна аж ніяк не назвеш "переможцем".

Дональд Трамп і Сі Цзіньпін / Фото XINHUA

• Сіґеру Ішіба

Bloomberg. Перемога на виборах створює новий тиск на нового лідера G7, який намагається утримати владу після того, як керівна коаліція в Японії втратила більшість на нещодавніх національних виборах.

• Трамп неодноразово називав профіцит торгівлі Японії з США проблемою і закликав Японію платити більше за американську військову присутність, яка налічує близько 55 000 військовослужбовців, що є найбільшим постійним закордонним контингентом американських збройних сил.
• Раніше Японія відбивалася від закликів платити більше за американських військових, але нинішня угода має бути продовжена у 2026 році. Японія також може зіткнутися з додатковим тиском з боку Трампа через експорт обладнання для виробництва мікросхем до Китаю, який США намагаються обмежити.

Частково здатність Японії справлятися з вимогами Трампа раніше полягала в тісних відносинах американського лідера з покійним прем'єр-міністром Сіндзо Абе, які часто складалися за грою в гольф. Відомо, що Ішіба не грає в гольф, але він може вказати на те, що Японія може зменшити частину тягаря для США і допомогти поглибити їхній альянс.

24 Канал. Варто розуміти, що Трамп-кандидат і Трамп-президент – абсолютно різні персонажі, а Японія – традиційний стратегічний союзник США та опора Америки в регіоні, який вона сама визначила ключовим. Тому наявність пана Ішіби в списку "лузерів" лише на підставі того, що він погано грає у гольф, видається сумнівною.

• Клаудія Шейнбаум

Bloomberg. Мексика з нетерпінням чекає, як Трамп реалізує свій тарифний план, який може стати перешкодою на шляху до її мети – збільшення експорту до північного сусіда шляхом використання прибережних портів.

Ще одним джерелом занепокоєння є очікуваний у 2026 році перегляд угоди про вільну торгівлю між північноамериканськими країнами. Імміграція також є гострою проблемою, оскільки Трамп погрожує чинити фінансовий тиск на Мексику, попри її жорсткі заходи, які допомогли США зменшити прикордонну міграцію напередодні виборів.

Колишній президент Андрес Мануель Лопес Обрадор мав теплі стосунки з Трампом, навіть називав його "сильною і далекоглядною людиною" за кілька місяців до відходу з посади. Його наступник заявив, що відносини Мексики з північним сусідом залишатимуться добрими, але дорікнув Трампу за те, як він описав торговельні переговори, які очолював Марсело Ебрард, нинішній міністр економіки.

24 Канал. Мексика дійсно може стати заручницею обіцянки Трампа швидко вирішити кризу з мігрантами на кордоні з США.

Призначення обраним президентом Тома Хомена на позицію головного координатора з питань нелегальної міграції – це сценарій жорсткої руки, а значить – сотні тисяч нелегалів не потраплять до США та залишаться тягарем у Мексиці. Країна охоплена війною картелів і взагалі не в кращій формі, тому автори Bloomberg абсолютно праві.

• Кір Стармер

Bloomberg. Мало хто з традиційних західних союзників Америки починає відносини з Трампом зі складнішого становища, ніж лідер лейбористів. За чотири місяці на посаді Стармер вже встиг неабияк посваритися з Трампом після того, як республіканська кампанія звинуватила його ліву партію у відправленні волонтерів для агітації за кандидатку від Демократичної партії Камалу Гарріс.

Стармер назвав штурм Капітолія США 6 січня 2021 року "прямим нападом на демократію", а його міністр закордонних справ Девід Ламмі у 2017 році назвав тодішнього президента США "жінконенависницьким, неонацистським соціопатом, який симпатизує неонацистам".

Зовсім недавно він публічно посварився з Ілоном Маском після того, як мільярдер-промисловець написав у Twitter, що ультраправі заворушення у Великій Британії призведуть до громадянської війни.

Хоча Стармер може вихвалятися відносно збалансованою торгівлею Великої Британії зі США та історично високим рівнем витрат на оборону, такі політичні розбіжності можуть ускладнити йому завдання переконати Трампа в тому, що англо-американські відносини все ще залишаються "особливими".

24 Канал. Автори Bloomberg упустили той факт, що Стармер і особливо Леммі вже примирилися з Трампом і стали його найкращими друзями. Дякувати за це вони мають послу Сполученого Королівства у США, яка влаштувала спільний обід британців з Трампом у його Вежі в Нью-Йорку під час Генасамблеї ООН у вересні 2024 року. Там були усунуті всі негаразди та було закладено початок "нової прекрасної дружби", забуті твіти Леммі (бо хто раніше не писав щось погане про Трампа в соцмережах) та оголошено про нову еру.

Як і Японії, Великій Британії не треба хвилюватися через зміну господаря Білого дому і яким би комуністом не називав Стармера Трамп на передвиборчих мітингах, у підсумку все буде добре.

• Еммануель Макрон

Bloomberg. Макрон вже має досвід роботи з Трампом, що дає йому цінний досвід порівняно з його європейськими колегами. Дійсно, під час першого терміну Трампа обидва лідери демонстрували показовий альянс, включно з вечерею на вершині Ейфелевої вежі.

Готовий працювати разом, як ми робили це протягом чотирьох років,
– написав Макрон на X.

Трамп і Макрон / фото Doug Mills / The New York Times

Повернення Трампа може також надати додаткового імпульсу фірмовому поштовху Макрона, спрямованому на зміцнення ЄС через поглиблення інтеграції між його економіками.

Попри оптичні перспективи та можливість посилення європейських важелів впливу, Франція мало що виграє в економічному плані, але потенційно може багато втратити, якщо торговельна напруженість знову загостриться. Це може статися швидко, якщо Трамп відновить боротьбу з Францією через оподаткування великих технологічних компаній, таких як Google. Чотири роки тому тарифів на ігристе вино, сир і косметику вдалося ледве уникнути, і суть цієї суперечки залишається невирішеною.

24 Канал. Макрон першим привітав Трампа з перемогою, а також одним із перших почав до неї готуватися ще тоді, коли фаворитом перегонів була Гарріс. Нині ЄС має спільну позицію та демонструє бажання бути сильними разом. Якщо така стратегія збережеться, то навіть обіцяна Трампом торговельно-митна війна не налякає ЄС, адже атака США на Європу неодмінно зблизить ЄС із Китаєм, а це вже докорінно суперечить тому, чого хоче Трамп.

З іншого боку, ЄС є також чим потішити Трампа – наприклад, нарешті підвищити всі воєнні бюджети на заявлені 2% (вже виконується), а також нарешті припинити купляти в Путіна його скраплений газ. Тим паче, що сам Трамп у статусі кандидата обіцяв своїм виборцям, що Європа нарешті почне купувати американський LPG. Європа цілком на це може погодитись, чим суттєво засмутить "переможця" за версією Bloomberg, на ім'я Владімір.

• Луїс Інасіо Лула да Сілва

Bloomberg. Союзником Трампа в Бразилії є колишній президент Жаїр Болсонару, головний політичний суперник Лули. Лула побоюється, що повернення Трампа може підбадьорити консервативний політичний рух на чолі з Болсонару, прихильники якого спробували підняти повстання проти його уряду лише через тиждень після його інавгурації минулого року.

Напередодні виборів у США Лула заявив, що молиться за перемогу Гарріс, додавши, що Трамп заохочував антидемократичні заворушення в Капітолії після програшу на переобрання у 2021 році. Міністерство фінансів і центральний банк Бразилії також занепокоєні впливом тарифів і планів державних витрат Трампа, враховуючи ризики, що вони підживлюють інфляцію і збільшують вартість фінансування в усьому світі. Проте Бразилія вважає, що якщо Трамп введе тарифи проти Китаю, США доведеться звернутися до бразильського ринку для свого імпорту.

24 Канал. У ситуації з Трампом політична інтуїція зрадила президента Лулу, якому тепер, вочевидь, доведеться придумати хитромудру схему для замирення із Трампом. Можливо, навіть пробачити Болсонару, на якого в Бразилії досі висить чимало справ. Утім, на те Бразилія й велика держава, щоб вибачення не були достатньо глибокими. Нині США також зацікавлені в добрих стосунках із сусідами по субконтиненту, тому обов’язкового спробують затягнути Бразилію на свій бік і послабити вплив Китаю.

• Олаф Шольц

Bloomberg. Ненависть Трампа до Ангели Меркель створила величезне напруження в американсько-німецьких відносинах, а Шольц був її міністром фінансів і наступником, тому йому буде важко позбутися цього зв'язку. Німеччина стала об'єктом багаторічної зацикленості Трампа на своїх автомобілях і позитивному торговельному балансі, та знову опиниться на лінії вогню. Автомобільний сектор Німеччини є найбільшою галуззю економіки Європи та дуже вразливий до високих імпортних тарифів США, які планує запровадити Трамп.

Шольц і його керівна коаліція відкрито віддавали перевагу Гаррісу, а не Трампу, як наступному президенту США. Трамп навряд чи пропустив або забув ці коментарі. Тож скромне привітання Шольца з перемогою Трампа в дописі з позначкою Х навряд чи змиється. Крім того, в день перемоги Трампа уряд Шольца розвалюється через відставку його власного міністра фінансів Крістіана Лінднера, і тепер він закликає до дострокових виборів.

24 Канал. Шольцу можна вже не хвилюватися – з високою ймовірністю навесні 2025 року він офіційно вийде на політичну пенсію, а владу отримають правоцентристи з ХДС/ХСС, які на відміну від часів Меркель будуть більше робити акцент "вправо", ніж у "центр". Тобто все, як любить Трамп. У підсумку всі непорозуміння спишуть на "попередників", що дасть змогу відкрити нову сторінку дружби між Німеччиною і США.

***

Звісно, кого до яких списків занести, не знають ані Bloomberg, ані 24 Канал. Можливо, цього не вирішив навіть сам Трамп, а його оточення веде справжні бої щодо тієї чи іншої стратегії. Перші сигнали побачимо вже скоро, а до інавгурації Трампа будемо чітко бачити основні напрямки зовнішньої політики нового президента США.

Тоді ж стане зрозуміло, який курс він обрав і до чого більше схиляється – Нобелівської премії миру чи ядерної війни. Лише тоді список "лузерів" і "переможців" можна буде вважати остаточним.