Втричі дешевша за EcoFlow: українець поділився, як зібрав зарядну станцію своїми руками

Готуючись до потенційно важкої воєнної зими (у листопаді знову відключають світло), українці закуповують альтернативні джерела енергії. Каліграф та майстер з розпису Євген Берд розповів у Facebook, як і з чого зробив зарядну станцію для власних потреб.

Під час відключень світла влітку Євген зрозумів, що маленьких домашніх станцій не вистачає для забезпечення всіх потреб, тому вирішив зібрати дещо потужніше сам.

Головні компоненти та доставка

Акумулятори складаються зі спеціальних літій-іонних енергетичних елементів (комірок), зазвичай, циліндричної форми. Це такі батарейки, які поєднуються у одну систему для збільшення загальної ємності. Як виявилося, через високий попит елементи в Україні розкупили, а нові партії потрібно було чекати понад два місяці, тому Євген вирішив замовити напряму з Китаю.

Він чув неприємні відгуки про те, що китайські підприємства часто дурять і під виглядом нових комірок надсилають вживані або у поганому стані. Принаймні, такі чутки ходять про платформу Aliexpress, тому киянин звернувся до Alibaba, де виявилося хороше обслуговування. Особливість цього майданчика у тому, що постачальники самі пишуть покупцю і намагаються перевершити один одного ціною та сервісом.

"Китайці були дуже ввічливі і записали мені фоток і відосів як вони точно мої селли тестують і показують що вони нові і 20 раз запевнили, що вони нові. Люди помилково вважають (якщо взагалі знают), що Alibaba виключно гуртовий майданчик, але це не так, і там можна замовити навіть "тестові" зразки товару за ціною доставки, тобто інвертор можна купити за 30 баксів", — зазначив Євген Берд.

Інвертор доставляли зі складу у Європі два тижні, а енергетичні елементи — з самого Китаю морем три місяці. Доставку можна було б замовити літаком — це швидше, але й значно дорожче.

Окрема історія вийшла з інвертором. За день до того набрати чинності закон про скасовування мита на таку продукцію, але саме пакунок Євгена "завернули на доогляд". Річ у тім, що китайці продавали лише модель з модулем Wi-Fi, який по накладній іде окремим товаром. Оскільки у посилці виявилося два товари, і один з них не був пільговим, то мито довелося платити за обидва. До того ж дармовис Wi-Fi вилучили і відправили на обстеження, де він тиждень чекав своєї черги.

"Питання було не в грошах, а чисто в цих незрозумілих проблемах і часі, яких би не було, якби китайці не впарили мені Wi-Fi або просто не вписували його в ТТН", — поскаржився автор.

Вартість інвертора (24 В, 4.2 КВт, WiFi) склала 260, доставлення і мито — ще 15, загалом — близько 11 000 грн (без WiFi було б 9500 грн). В Україні спекулянти перепродають такі моделі від 16 000 грн. Проблема ще й у тому, що справність інвертора неможливо перевірити, просто під'єднавши до розетки.

Євген замовив вісім елементів EVE ємністю 105 А*год по 225 доларів, разом із 69 доларами за доставку вийшло приблизно 12 000 гривень. На українському ринку їх продають приблизно за 1800 грн, хоча два місяці тому ціни перевершували 2000 грн через великий попит.

Третій основний компонент станції — плата керування батарею (BMS) від китайського виробника Jikong, вона обійшлася у 66 доларів (2725 грн). Він потрібен, щоб акумулятор рівномірно заряджався та розряджався, не перегорав, в цілому довше служив.

Важливі дрібниці

Додатково знадобилися:

• кабель — 300 грн;
• накінечники для нього — 150 грн;
• текстолітові панелі — 240 грн;
• піни для елементів 200 грн,
• кільця для терміналів — 120 грн за величезну пачку різних, хотя потрібно лише 10 штук;
• запобіжник на батарею — 120 грн;
• автомат на вхід — 300 грн.

В інверторі і BMS є власні вбудовані запобіжники та вимикачі, але краще приробити ще один додатково для безпечного підключення станції до мережі. Ще знадобиться вилка або подовжувач для підключення пристроїв.

Корпусом Євген зробив армійський ящик на гумових ніжках, який сам розписав для краси. Там довелося просвердлити кілька отворів для кнопки увімкнення, вентилятори охолодження, прикріпити ручки для перенесення. Дно додатково прокладено пінопластом і текстолітом. На задній стінці Євген встановив плату, яка показує заряд і розряд, він її не купував, а вже мав. Зовнішні планки прикриваються спеціальними товстими силіконовими "чохлами", але вони на кабелі інвертора.

Що з цього вийшло?

Киянин вже мав досвід збирання дронів, отримав базові знання електрики та навички паяння, які йому допомогли. За підрахунками киянина, саморобна станція вийшла рази в три дешевшою за аналог від популярного бренда EcoFlow — близько 26 000 грн.

Для порівняння, найдешевша готова станція у магазині зі схожими характеристиками — Bluetti АС2000 вартістю 60 000 грн. Вона має на 10% меншу ємність, слабшу потужність (2.4 КВт проти 3.8 КВт), хоча більше роз'ємів.

Зарядка потужна і потенційно може зарядити акумулятор за годину-півтори, але за паспортом бажано заряджати половинним струмом, тому це буде десь 2-2,5 години. Тобто цілком можна встигнути навіть при мінімальному часі, коли наявне електроживлення.

"Вийшло дешево, гарно, якісно, майже нічого не спалив, і експірієнс в цілому дуже позитивний, — поділився власник станції. — Я не справжній зварщик і не претендую на збірку року, але я достатньо пишаюсь тим, що вийшло, бо це вперше я щось електричне збирав взагалі".

Раніше Фокус писав, як зібрати акумулятор своїми руками. Засновник проєкту Pawell Battery Павло Єсип розповів, що для цього потрібно і які основні складнощі виникають у процесі.