Албанія — Україна. Наші оцінки

Зі скрипом, але національна збірна України таки виконала свою частину завдання на останній тур Ліги націй. А Чехія (чи Грузія — нехай самі розбираються) виконала свою, тож команда Сергія Реброва продовжуватиме боротьбу за місце серед найсильніших команд Ліги націй. Що ж до самої гри в Тірані, то перший тайм у нашому виконанні сподобався як за сценарієм, так і за підсумком, чого останнім часом відверто бракувало. А от другий був явно контрастним, і як раз цього й хотілося б уникнути після перерви, але ми знову взялись за своє.

За підсумками голосування за підтримки національного спонсора збірної України, бренда "Львівське", приз "Лев матчу" у грі проти Албанії отримав півзахисник "синьо-жовтих" Олександр Зінченко. Відзначити повернення до лав головної команди країни забитим м’ячем — це красиво. Ще й у такий відповідальний момент. Зінченко виявив себе справжнім лідером на полі й з’являвся по всіх напрямках атаки, залишаючись при цьому ефективним як у побудові гри в атаці, так і в допомозі в обороні.

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на стадіоні Арена Комбетаре (за 10-бальною шкалою).

Україна

Анатолій Трубін — 6,0. Усього два удари в площину наших воріт за гру — албанці в цьому плані явно засмутили власних уболівальників. Але забитий м’яч при цьому прийшов із пенальті, винуватцем якого фактично став саме Трубін, але в тій ситуації, як би не зіграв воротар, усе одно б усі б залишились незадоволені, бо момент був надто динамічний і міг призвести й до пропущеного з гри одразу. Позаяк, у решті ситуацій проблем наш голкіпер не мав.

Юхим Конопля — 6,5. Правий захисник збірної України й у цій грі продовжував виконувати роль "tough guy" й методично працював по ногах суперників за найліпшої нагоди. Навіть дивно, що арбітр у підсумку залишив Коноплю без картки. Також позитивним моментом у гри Юхима була агресія на старті матчу, і вона цього разу дала результат — гольовий пас на Яремчука. Після цього позаду Конопля мав чимало викликів від суперників, але здебільшого стримував їх подалі від створення небезпеки.

Ілля Забарний (7,5) — Микола Матвієнко (6,5) — 7,0. Хаосу в центрі оборони цього разу не було, передумов для нього, особливо в першому таймі, було небагато. Забарний учергове провів яскравий матч, що на тлі не надто впевненого для нього жовтня є гідним продовженням виступів, тоді як Матвієнко так само багато та якісно боровся, але в епізоді, що передував пенальті, знову просів наш лівий фланг захисту, що в принципі нікого вже не дивує.

Віталій Миколенко — 6,0. Загалом рівний матч у виконанні нашого лівого захисника з мінімальним залученням до атаки, але великою увагою до дій у захисті. Не все і не завжди вдавалось контролювати, проте до явних похибок Миколенка можна записати хіба що той-таки момент перед пенальті.

Олександр Зінченко — 8,0.

Іван Калюжний — 7,5. Супер-Іван знову при справі й знову захоплює серця наших пристрасних уболівальників. Такий уже він собі імідж створив цими кількома матчами в складі національної збірної. Цього разу повністю опорну зону випалити не вдалось, і якби був більш влучним Мучі наприкінці першого тайму, ми б говорили зараз геть у іншій тональності, але то був лише поодинокий епізод у загалом успішній грі нашого опорника.

Георгій Судаков — 7,0. Цього разу центральному півзахиснику розв’язали руки в атакувальному плані й він одразу взявся до справи з попереднім до гольового пасу під час удару Яремчука. Потому швидкість Судакова дозволяла нам непогано почувати себе під час контратак. І якби додати сюди трохи влучності дальнім ударам, або більшої холоднокровності хоча б під час більш близького наприкінці матчу, то можна б було й на забитий м’яч розраховувати. А так — довелось ще й допомагати в обороні, де ми побачили дуже "цікавий" пас п’ятою в останній атаці суперників, від якого серце ледь до тих п’ят і не пішло.

Олексій Гуцуляк — 6,0. Багато критикували Зубкова за гру проти Грузії, тож у цьому матчі ніхто й не розраховував побачити його з перших хвилин. Натомість дали шанс проявити себе Гуцуляку й той скористався ним доволі скромно. Хоча й на правому фланзі в нас цього разу явно було більше акценту в атаці.

Роман Яремчук — 7,0. Критично мало часу надають форварду в Олімпіакосі, тож у збірній йому важко щось пред’явити в конкуренції за "залізне" місце в стартовому складі. Доведеться давати ось такі якісні матчі, у яких Яремчук, здавалося б, робив усе можливе й неможливе, щоб просто чіплятись за той м’яч і шукати моменти. Перший гол — після його заблокованого удару, другий — після власне його удару головою. Як для форварда з мінімумом практики, то дуже продуктивно. А це ми ще супутні наступні епізоди за ходом гри не починали розбирати.

Михайло Мудрик — 6,0. Виявляється, буває й таке, що тренерський штаб збірної не звалює на лівий фланг атаки всю відповідальність за нашу гру попереду, і Мудрик дійсно може навіть не претендувати в підсумку на чергового для себе "Лева". При цьому зіграти точно не найгіршу гру, а просто таку саме, які проводили його партнери на протилежному боці поля, коли тренерські вказівки були відповідними. Якби ще й забив якимось незрозумілим чином у тому епізоді в першому таймі, то взагалі б вийшов на надпродуктивний рівень.

Микола Шапаренко — 6,0. Ребров провів ротацію в стартовому складі, і той-таки Ребров повернув усе на свої місця посеред другого тайму, бо Зінченко, із зрозумілих причин, наразі б більше ігрового часу не потягнув. Шапаренко вийшов грати опорником, знову, і тому його внесок у загальний успіх мало хто міг зауважити, але недопрацювань у боротьбі не було, помилок на м’ячі — начебто теж.

Олексій Сич, Артем Довбик — із цим голом із пенальті албанські журналісти так захопились, що про дебют Сича більшість глядачів дізналась уже постфактум, та й роль Олексія цього разу була явно не зразка його виступів за Рух, де він концентрується на атаці. Але в захисті крізь нього м’яч так і не провели. Що ж до Довбика, то нападник вийшов поборотись, а вийшло так, що й почубився трохи із суперниками, тож попередження в пасиві мав, але при цьому три з чотирьох його передач у цій грі виявились ключовими, тож у якості стовпа Артем відпрацював належним чином.

Максим Таловєров, Олександр Назаренко — захисник вийшов обороняти, нападник — атакувати, тут Ребров узагалі нікого не здивував, і в підсумку кожен із цієї пари із своїми завданнями впорався, а Назаренко ще й двічі мав реальні гольові моменти біля чужих воріт. Але знову не пішло. Можливо, навесні прорве. Нам би того, у будь-якому випадку, хотілося б.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.