Глава МЗС Тайваню відвідав Брюссель, кинувши виклик Китаю

Міністр закордонних справ Тайваню Лін Цзя-лун розпочав свою тижневу поїздку до Європи із зупинки в Брюсселі, що ілюструє намагання Тайбея налагоджувати зв'язки з демократичними країнами, кидаючи виклик Пекіну, повідомляє Bloomberg.

У вівторок, 19 листопада, ввечері Лін написав у Facebook, що відвідав Міжуніверситетський центр мікроелектроніки (IMEC) та обговорив ланцюги поставок напівпровідників з генеральним директором IMEC Люком Ван ден Хоув.

Лін також зустрівся з бельгійським законодавцем Ельсом Ван Хуфом і групою членів Європарламенту. Ван Хуф також є членом Міжпарламентського альянсу з питань Китаю — організації, до якої входять законодавці з усього світу і яка має на меті протистояти впливу Пекіна. 

Після зупинки в Брюсселі Лін очолить делегацію представників 20 компаній, що займаються розробкою безпілотників, у поїздці до Литви. Очікується, що група зустрінеться з урядовцями та візьме участь у форумі у Вільнюсі, присвяченому технологіям безпілотників.

Візит до Литви збігається з планами Тайваню розвивати виробництво безпілотників, частково для того, щоб компенсувати військову перевагу Китаю в цій галузі.

Поїздка Ліна до Європи є частиною зусиль Тайбея, спрямованих на протидію Китаю, який намагається дипломатично ізолювати Тайвань. Колишній президент острова Цай Інвень протягом восьми років свого перебування при владі зробила підвищення авторитету Тайваню у світі одним з головних напрямків своєї роботи, особливо шляхом зміцнення зв'язків з Японією і США. Минулого року Цай відправляла тодішнього міністра закордонних справ Джозефа Ву з візитом до Європи, який також включав зупинку в Брюсселі.

Відправляючи до Європи Ліна чинний президент острова Вільям Лай схиляється до спадщини Цай. Ця стратегія стає ще важливішою для Тайваню, оскільки Китай намагається переконати тих небагатьох союзників Тайбея розірвати зв'язки з островом та встановити відносини з Пекіном.

Наприклад, одразу після перемоги Лая на виборах у січні тихоокеанська острівна держава Науру перейшла на бік Китаю, залишивши Тайвань лише з 12 офіційними союзниками на світовій арені. Стратегія Пекіна, спрямована на зменшення дипломатичного впливу Тайбея, означає, що на світовій арені залишається менше країн, які можуть порушувати питання від імені Тайваню на міжнародних форумах.

Відповідаючи на запитання про візит Ліна до Європи на регулярному брифінгу в Пекіні, речник китайського МЗС сказав, що “тайванське питання лежить в основі ключових інтересів Китаю”. МЗС Пекіна закликало ЄС “припинити будь-яку форму офіційної взаємодії з владою Тайваню і припинити надсилати хибні сигнали сепаратистам, які виступають за незалежність Тайваню”.

Пекін розглядає Тайвань як свою територію та обіцяє взяти острів під свій контроль, у разі необхідності — силою. Оскільки Китай виступає проти того, щоб країни, з якими він має дипломатичні зв'язки, контактували з офіційними особами Тайваню, Пекін може подати дипломатичні скарги Литві та Бельгії, а також, можливо, якось помститися самому острову. Серед можливих відповідей Пекіна на адресу Тайбея — різка риторика, економічні заходи та посилення військової активності навколо острова.