Глобальні загрози від вступу КНДР у війну: можливості її армії та наслідки союзу з Росією

У жовтня 2024 року КНДР в межах угоди про співпрацю з Росією відправила свій контингент до країни-терористки, і вже 5 листопада відбулися перші бойові зіткнення Сил оборони з північнокорейськими військами на території Курської області Росії.

Співпраця Росії й КНДР викликає занепокоєння у світі й палкі дискусії щодо того, як НАТО мало б відреагувати на це. Наприклад, у США точаться розмови про удар по військах КНДР, якщо ті потраплять на територію України.

Зараз мова йде про залучення Росією 10 – 12 тисяч північнокорейських військових, з яких формують "бурятські" батальйони та в перспективі мають залучити для боїв у Курській області. Щонайменше це дозволить вивільнити росіянам деякий контингент звідти та відправити на напрямки на території України. Та немає гарантій, що Пхеньян не надасть Москві ще кілька десятків своїх бійців.

Якими є можливості армії КНДР, які загрози несе співпраця Путіна та Кім Чен Ина і як реагує світ – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Солдати з КНДР тільки на Курщині?

Ще у жовтні, як тільки інформаційний простір почав рясніти новинами про те, що Північна Корея надсилає свої війська до Росії, окупанти максимально намагалися спекулювати на цій темі – настільки, що на одній із захоплених позицій на териконі поблизу села Цукурине на Донеччині росіяни вивісили свій та північнокорейський прапори. Однак військових КНДР, на скільки відомо, там не було.

Зараз Москва орієнтована на те, аби залучити контингент, наданий Кім Чен Ином для того, аби відновити контроль над Курською областю Росії. Хоч і Кремль вдає, що "все під контролем" і що ЗСУ в Курській області – не проблема, та все ж це ляпас російському диктатору. Саме тому Кремль шукає ресурсів для того, аби одночасно відновити контроль над власними втраченими територіями та продовжувати наступальні дії на території України. Оголошення мобілізації Кремлю не підходить, зважаючи на те, як подібна ідея була сприйнята росіянами у вересні 2022 року й спричинила масові виїзди за кордон.

Одначе такий хід Москви зараз можна вважати експериментом, оскільки першочергове залучення військ третьої країни в російсько-українській війні відбувається на міжнародно визнаній території Росії. Тобто Кремль може апелювати до того, що КНДР, як партнер та союзник, допомагає Росії у відновленні контролю над власною територією.

Усе тепер залежить від західних партнерів. Якщо реакція зупиниться на рівні занепокоєння, засудження, стурбованості та заклику Путіну зупинитися, то з високою ймовірністю цей контингент пізніше зможе поповнювати російські підрозділи на Харківщині, Луганщині, Донеччині, Запоріжжі чи Херсонщині.

Як війська КНДР стали виходом для росіян

Росіяни переважають українців за кількістю живої сили – це факт. Проте кожна операція ворожих військ супроводжується величезними втратами особового складу, основу для поповнення яких становлять зараз контрактники з бідних верств населення та засуджених осіб. Курська операція ЗСУ спричинила брак підготовленого контингенту для участі в бойових діях.

Здавалося б, виходом має бути ще одна оголошена хвиля мобілізації. Проте Кремль усвідомлений того, які це матиме наслідки, адже зараз росіяни чи не найбільшу ставку в інформаційно-психологічних спецопераціях роблять саме на тему мобілізації, і у такий спосіб намагаються здійснювати деструктивні впливи на українське суспільство. Це зіграє проти намірів Кремля. Серед росіян підтримка війни висока, поки не йде мова про безпосередню участь в ній.

Залучення солдатів з Північної Кореї стає альтернативним варіантом – можна обійтися без нової хвилі мобілізації, а терміни підготовки нових бійців для відправлення на передову в рази скорочені, адже КНДР надає не цивільних, а кадрових військових, яким не треба проходити базову військову підготовку.

Уже 20 жовтня стало відомо, що солдатів КНДР під виглядом бурятів відправили в зону відповідальності російської 11-ї окремої десантно-штурмової бригади в районі села Мартинівка Курської області. Не виключено, що саме там і відбулися зіткнення, про які стало відомо 5 листопада.

Пізніше зіткнення підтвердив і Президент України Володимир Зеленський, зазначивши, що серед солдатів КНДР є загиблі. Відомо, що в Курській області росіяни зосередили до 50 000 військових – своїх і тих, що надав режим Кім Чен Ина.

"Найблагонадійніші" підрозділи Кім Чен Ина в Росії

Найновішими підрозділами Корейської народної армії є дивізії легкої піхоти. Подібний напрямок в КНДР почали розвивати з 2003 року після спостереження за американськими військами в Іраку та Афганістані. Кожна така дивізія складається з 7 000 осіб. Доктрина Сил спецоперацій Корейської народної армії наголошує на швидкості пересування і раптовості нападу для виконання місії.

Особовий склад ССО КНА присутній у всіх ешелонах армії – від бригад до дивізій. Підрозділи легкої піхоти, снайперів і розвідки, а також
військово-повітряні та військово-морські підрозділи ССО присутні в багатьох піхотних дивізіях і передових корпусах. Різні підрозділи ССО налічують понад 200 000 військовослужбовців, об'єднаних у бригади чисельністю від 3 000 до 5 000 осіб, а також окремі полки та батальйони різної чисельності. Підготовці таких підрозділів у КНА приділяють особливу увагу.

Доктрина щодо міських боїв у КНДР схожа до російської. У звичних умовах такі бої вимагають точних ударів з метою запобігання руйнувань цивільної інфраструктури та уникнення жертв серед населення. У КНА цей підхід ворожої армії є засобом для використання з метою збереження власних військ. Простіше кажучи – це дозволяє використовувати цивільні будівлі та мешканців як прикриття. Крім того, армійські підрозділи навчені тактики безпосереднього перебування якомога ближче до противника, аби уникнути прицільного вогню.

Військові КНДР / Фото Getty Images

Та важливо також звернути увагу й на особливу структуру в корейській армії – роту безпеки. Кожен підрозділ, починаючи з найменших формувань, має щонайменше одного політичного офіцера у своєму складі, який не підпорядкований командиру. Основною зоною відповідальності такого офіцера є благонадійність військовослужбовців – вони за тим, щоб солдати підрозділу продовжували підтримувати сім'ю Кімів і чинний режим, проводять розслідування проти тих, кого підозрюють у неналежних висловлюваннях про країну чи її керівництво та мають повноваження затримувати таких бійців, якщо вони "провинилися".

В умовах боїв політичні офіцери мають погоджувати усі плани командирів – без їхньої згоди жодні операції чи маневри проводити неможливо. Політичні офіцери в ротах тим часом стежать, аби бійці належно виконували свої завдання, інакше вони мають право розстріляти їх.

З високою ймовірністю можна сказати, що КНДР направила до Росії "найблагонадійніші" підрозділи з політичними офіцерами, аби вони показали себе якнайкраще та не зганьбили Кім Чен Ина. Цей факт може свідчити про те, що північнокорейські військові будуть менш схильними до здачі в полон. Хоча після прибуття на позиції, ймовірно, вони є найбільш вразливими з огляду на необхідність адаптації до реальних бойових умов у чужій країні, що можуть використати українські спецслужби для закликів здаватися у полон.

Однак що б не сталося, Москва та Пхеньян оцінюватимуть свою військову співпрацю якнайкраще. Головний редактор Defense Express Олег Катков у коментарі 24 Каналу зазначив, що ніхто не зможе ні в Росії, ні в КНДР сказати, що співпраця неефективна.

Якщо хтось її визнає неефективною у Кремлі, то тоді полетять голови. А якщо хтось неефективно визнає у КНДР, ну їх розстріляють із зенітних гармат. Тому я впевнений, що у всіх звітах робота названа максимально ефективною,
– каже Катков.

Путін і Кім Чен Ин під час візиту російського диктатора до Пхеньяна у червні 2024 року / Фото росЗМІ

Вплинуть на війну? Якими є можливості армії КНДР

На прикладі з прапором КНДР біля Цукуриного можна сказати напевне, що російська державна пропаганда буде максимально перебільшувати ефективність північнокорейського контингенту. Ба більше, і КНДР докладатиме всіх зусиль для того, аби проявити себе якнайкраще, оскільки це взаємовигідна річ.

Та ось російські воєнкори здебільшого сміються з залучення військ КНДР, бо визнають факт, який є очевидним – зараз у світі найдосвідченішими арміями є українська та російська, тому що може дати Росії КНДР? Хіба що гарматне м'ясо, яке окупантам теж потрібне.

Однак все ж не можна недооцінювати КНДР у довгостроковій перспективі, адже ця країна повністю мілітаризована та абсолютно всі ресурси скеровує на армію. 10 000 військових КНДР не зламають хід війни, але якщо Кім Чен Ин відправить ще кілька десятків тисяч солдатів? А техніка? А боєприпаси?

Головний редактор Defence Express Олег Катков у коментарі 24 Каналу відзначив, що Росія давно отримує від КНДР артилерійські боєприпаси та балістичні ракети. Хоча ракети KN-23 проявили себе не надто ефективно, та все ж зважаючи на кількість використаних ракет, не можна казати, що вони не завдають шкоди. Це стосується й артилерійських боєприпасів.

Так, відомо про те, що вони (артилерійські снаряд з КНДР – 24 Канал) мають низьку якість, про те, що вони з браком, у них різна нарізка пороху. Росіянам складно куди-небудь влучити цими снарядами, але їх така кількість… Вони традиційно змінюють точність кількістю,
– зазначає Катков.

Також експерт зазначає, що Пхеньян може допомагати росіянам і в інших сферах. Звісно, авіацію Москві не нададуть, бо в КНДР її немає. Те саме стосується військових кораблів, проте у режиму Кім Чен Ина є чимало артилерійських установок та бронетехніки.

У КНДР є артилерійські системи як такі і є непідтверджена інформація, що вже і це передається. У Росії є брак піхотних кулеметів для створення піхотних підрозділів і от вона почала отримувати їх з КНДР. Швидше за все Росії зараз потрібно абсолютно все. Я не буду здивований, якщо в хід піде і північнокорейська бронетехніка,
– каже Катков.

Важливо! 16 листопада видання Financial Times з посиланням на джерела в українській розвідці повідомило, що КНДР передала росіянам 50 самохідних артилерійських установок Koksan, які були помічені у Красноярську та 20 оновлених реактивних систем залпового вогню, які, за заявленими Пхеньяном даними, здатні запускати звичайні та керовані ракети.

Гаубиці з КНДР, ймовірно, у російському Красноярську в листопаді 2024 року / Фото з мережі

Звідки у КНДР зброя та як вона допомагатиме Росії

Ще з перших днів повномасштабного вторгнення росіяни почали нещадно використовувати артилерію, застосовуючи десятки тисяч боєприпасів щодня. Звісно, що цифра постійно зменшувалася, проте і досі тримається на досить високому рівні. Проте удари України по військових заводах та складах боєприпасів та й сам факт того, що повномасштабна війна триває вже майже 3 роки, зумовили критичну нестачу артилерії в країни-терориста.

І порятунком для окупантів стала КНДР, яка має чимало власних запасів і можливості виготовляти нові. І виникає питання – звідки в міжнародно ізольованої підсанкційної країни є можливості виготовляти зброю. Річ у тім, що КНДР свого часу була проєктом СРСР і отримувала повну підтримку звідти. Пізніше вся економіка Пхеньяна стала залежною від Китаю, але всі наявні ресурси династія Кімів скеровувала на мілітаризацію в очікуванні нової війни на Корейському півострові. Як СРСР свого часу постійно працював на мілітаризацію в очікуванні війни, так це робить і її проєкт. І ця мілітаризація має свою ціну.

Якщо тоталітарна країна хоче мати багато озброєння, то люди час від часу починають їсти траву. Диктаторський режим хоче багато зброї? Це означає, що хтось не їсть,
– пояснює головний редактор Defence Express Олег Катков.

Однак і в цих умовах КНДР надає боєприпаси калібром 152 міліметри росіянам із своїх запасів і готова посилити виробництво нових снарядів.

Що КНДР отримає натомість?

Хибно вважати, що Кім Чен Ин вирішив фактично продати своїх людей росіянам тільки через свою любов до Москви – звісно ж, Пхеньян розраховує отримати щось натомість. Питання тільки – що саме. Озброєння в КНДР чимало, тому експерти припускають, що мова йде про ядерні технології. Ба більше, і ГУР МО вважає, що Пхеньян розраховує на співпрацю у сфері ядерного озброєння.

Головний редактор Defence Express Олег Катков в етері 24 Каналу зазначив, що наслідки союзу Росії та КНДР світ може відчувати ще століття, адже невідомо точно, якими будуть наслідки цієї співпраці. Сам же експерт припускає – КНДР хоче отримати технології створення тактичної ядерної зброї та мінітюризації ядерних боєприпасів, аби начиняти ними артилерійські снаряди.

Цілком можливо, і це вже моє припущення, що йдеться про надання КНДР технології зі створення ядерних артилерійських боєприпасів калібру 152, 170 міліметрів під артилерійські системи, які є на озброєнні Північної Кореї,
– наголосив Катков.

Армія КНДР має велику кількість артилерійських систем, і додача до них ядерних боєприпасів, – це, на його думку, катастрофа для Південної Кореї, адже 170-міліметрова гаубиця має дальність стрільби активно-реактивним снарядом 60 кілометрів. Це означає, що вона може влучати ядерними боєприпасами по Сеулу, не дуже наближаючись до переднього краю демілітаризованої зони.

Крім того, КНДР, яка відома співпрацями з терористичними організаціями, може продавати такі боєприпаси їм, що, на думку експерта, загрожує не окремим країнам, а фактично усьому світові, адже такі боєприпаси можуть вибухнути в будь-якому місті світу, якщо КНДР зможе виготовити їх та почати продаж.

Загрози для Південної Кореї

Варто визнати одне – зараз у світі є дві найбільш боєздатні та досвідчені армії. Мова йде про українську та російську, оскільки багато армій можуть тільки уявляти війну дронів та нових технологій, а зараз вона є реальністю. І так чи інакше, солдати КНДР можуть також перейняти цей досвід ведення війни та посилити свої позиції. У такому випадку неминуча війна загрожує Південній Кореї. А якщо і справді КНДР інтегрує ядерну зброю в артилерійські боєприпаси – для Сеула це стане катастрофою.

Та саме зараз КНДР не готова до війни на Корейському півострові. Про це свідчить і той факт, що Пхеньян вирішив підірвати основні шляхи біля демілітаризованої зони та мости – Кім Чен Ин боїться, що зараз є вразливим для військ Південної Кореї.

На щастя, Південна Корея свідома тих ризиків, які їй несе співпраця Росії та КНДР. І до президентських виборів у США Сеул не лише був на постійному контакті з Києвом, але, як пише західна преса, роздумував над відправленням обмеженого контингенту власних військ в Україну для консультації українських колег і допомоги з перекладом на допитах полонених солдатів з КНДР. Також Південна Корея була налаштована зняти обмеження на військову допомогу Україні у вигляді летального озброєння і мова насамперед іде про артилерійські боєприпаси, хоч така ідея зіштовхується зі спротивом тамтешньої опозиції, якій не до вподоби перспектива ескалації.

Очевидно, що адміністрація президента Юна налаштована на всебічну поміч Україні, тільки їм необхідно розв'язати проблеми з опозицією, яка контролює парламент і може зробити багато нехороших речей. Для Південної Кореї кричущим є факт не самої участі північнокорейців у війні в Україні, а те, що буде отримувати КНДР як відплату,
– пояснює президент ГО "Ліберально-демократична ліга України" Артур Харитонов.

Юн Сок Йоль та Володимир Зеленський у Києві у липні 2023 року / Фото Офісу Президента України

14 листопада видання Bloomberg опублікувало матеріал, в якому йдеться, що перемога Дональда Трампа на виборах президента США змусила Сеул почекати з рішенням щодо надання зброї Україні, оскільки ще поки незрозуміло, якою буде політика нового очільника Білого дому щодо війни в Україні, зважаючи на його різкі заяви та на те, що під час минулої каденції він проводив прямі переговори з Кім Чен Ином. Крім того, важливим є те, що США є союзником Південної Кореї та Сеулу фактично зараз потрібно впевнитися, чи Вашингтон і надалі буде підтримувати Південну Корею, бо якщо ні, то ймовірність військової допомоги Україні може стати меншою – Сеулу необхідно буде дбати про зміцнення власних сил на тлі загроз з боку КНДР у перспективі.

Китай за чи проти?

У всій цій авантюрі Москви та Пхеньяна цікавим є Китай. Як ми уже згадували, КНДР повністю залежна від китайських грошей, тому малоймовірно, що Кім Чен Ин міг вирішити надавати війська росіянам, якби Пекін був абсолютно проти такого кроку.

Політолог Володимир Фесенко в етері 24 Каналу зазначив, що КНДР більше економічно залежна від Китаю, але не політично, про що свідчить і той факт, що свого часу Дональд Трамп на посаді президента США проводив прямі переговори з Кім Чен Ином, а не намагався владнали питання через Пекін.

Зараз формується цікавий "геополітичний трикутник" з Росії, КНДР та Китаю, в якому Пекін не в захваті від ідеї повної залученості Пхеньяна у війні, але має свої вигоди від теперішньої ситуації. Водночас Кім Чен Ин збільшує свою незалежність від Китаю, більше схиляючись до Росії.

Зараз Китай буде швидше за все працювати на обмеження цього експерименту з використання північнокорейських військ проти України. Ну якщо вже є певний військовий контингент, то хай тоді потренуються і полякають Захід. Це, до речі, китайцям вигідно, полякати Захід. Але не більше, щоб не було ескалації. Китай побоюється, що потім Росія буде активно допомагати Північній Кореї, а, можливо, і вже зараз допомагає. І якщо після участі у війні проти України у Північної Кореї з'явиться апетит до агресивних дій і на Корейському півострові, це вже буде проблемою і для Китаю,
– наголошує Фесенко.

За словами експерта, Пекін непублічно намагатиметься вплинути на Росію та КНДР, бо перспектива війни на Корейському півострові може серйозно вдарити по торгівлі, яка є важливою для Китаю, адже бойові дії в регіоні однозначно матимуть вплив на це. У Пекіні стурбовані тим, що надаючи допомогу Москві, Пхеньян згодом може вимагати такої ж підтримки для себе у війні проти Південної Кореї, яку підтримують США.

Фесенко прогнозує, що Китай намагатиметься переконати КНДР не збільшувати свій військовий контингент в Росії. Питання тільки в тому, чи прислухаються до цього Москва і Пхеньян.

Зустріч Кім Чен Ина та Сі Цзіньпіна у Пекіні у 2018 році / Фото Getty Images

Водночас президент ГО "Ліберально-демократична ліга України" Артур Харитонов в етері 24 Каналу заявив, що Китаю вигідна співпраця КНДР та Росії, і не в останню чергу на це вказує те, що такий союз без погодження Пекіну був би неможливим.

Китай стоїть за цим процесом, він верифікував відновлення системи колективної безпеки між Росією і КНДР. Доказом цього є, зокрема, темпи, кількість і обсяги переговорів між Москвою і Китаєм та ним і Північною Кореєю, а також ними всіма між собою,
– пояснює Харитонов.

Експерт нагадав, що на саміті НАТО у Вашингтоні союзники визнали Китай ключовим фактором війни в Україні. Від воєнної співпраці Росії та Північної Кореї тільки плюси для Китаю, на його думку, адже з одного боку йому більше не потрібно своїми силами утримувати Північну Корею. Загалом 98,3% зовнішньої торгівлі КНДР припадає на Китай, і саме він розробляє північнокорейську сучасну зброю. Однак Пекін боявся продавати Пхеньяну напряму ці технології, тому що б це руйнувало залишки санкційного режиму ООН.

Тепер маски зірвані, і у Китаю є повністю підконтрольна Росія, яка це робить за нього. Фактично КНДР розблоковується як потужна військово-промислова держава,
– наголосив Харитонов.

Крім того, президент ГО "Ліберально-демократична ліга України" зазначає, що лідер Китаю Сі Цзіньпін може використовувати факт залучення КНДР у війну і загрози протистояння на Корейському півострові як елемент шантажу західних партнерів, мовляв, якщо завершити війну в Україні зараз, то Пекін може знизити градус напруги між Північною та Південною Кореями.

Україна проти двох ядерних країн: де реакція Заходу

З 24 лютого 2022 року Україна протистоїть величезній навалі з боку ядерної держави. Через це часто партнери доволі стримані у своїй допомозі, бо бояться ядерних погроз з Москви. Тому й питання ударів по території Росії західною зброєю уже понад пів року обговорюють у владних кабінетах Європи та США.

У листопаді 2024 року голова військового комітету НАТО Роб Бауер на Празькому оборонному саміті заявив, що саме наявність ядерної зброї в Росії й стримала Альянс від залучення власного військового контингенту.

Я абсолютно впевнений, що якби росіяни не мали ядерної зброї, то ми були б в Україні й вигнали б їх. Але в них є ядерна зброя,
– заявив Бауер.

Відтепер Україна воює одразу проти двох ядерних держав, однак цей факт досі не отримав належної реакції. Хтось вкотре закликає Росію "припинити ескалацію", хтось "стурбований", але реальної відповіді на втручання військ третьої країни немає. Хоча чимало експертів вказують на те, що відбуваються непублічні розмови в дипломатичних колах щодо цієї ситуації.

І це показова ситуація, оскільки свого часу світ не відповів на те, що Іран почав надавати дрони Росії. Саме цими дронами зараз щоночі тероризують українців.