Чи може Росія зруйнувати Кременчуцьку ГЕС, чи затопить місто і який план евакуації

Росія 17 листопада вкотре здійснила масовий обстріл української енергетики, а вже 21 листопада запустила по Україні міжконтинентальну балістичну ракету. Метою ворога 17 листопада були електростанції та розподільча інфраструктура у всіх регіонах держави, особливо важкі наслідки – в Одеській області. У решті країни тривають стабілізаційні знеструмлення.

Під час обстрілу у неділю моніторингові канали повідомляли про запуск озброєнь у напрямку Кременчука на Полтавщині. Поруч із цим містом у Світловодську Кіровоградської області розташована Кременчуцька ГЕС, одна з гідроелектростанцій Дніпровського каскаду. Згодом ворожі ресурси опублікували начебто фото та відео з ураженням дамби ГЕС, на яких видно пошкодження проїжджої частини. Водночас місцева влада та Укргідроенерго не підтвердили та не спростували удар по ГЕС.

Однак міськрада Кременчука уже опублікувала план евакуації міста у разі знищення дамби. Висока вода дійде до міста за 30 – 45 хвилин. 24 Канал зібрав все, що відомо про загрозу від прориву дамби Кременчуцької ГЕС.

Який план евакуації Кременчука

Хоча підтверджених ударів по греблі ГЕС не було, міська рада Кременчука оприлюднила плани евакуації міста на Полтавщині.

Кременчуцька громада, розташована неподалік Кременчуцької ГЕС, перебуває в зоні потенційної техногенної небезпеки.

• У разі руйнування греблі можливе катастрофічне затоплення територій, зокрема центральної та правобережної частини міста.
  А також населених пунктів Потоки, Мала Кохнівка, Соснівка та Придніпрянське.

За попередніми розрахунками, висока вода може досягти Кременчука вже за 30 – 45 хвилин після аварії.

Офіційний план евакуації від влади / Карта міськради

У разі катастрофічного затоплення заплановано обов'язкову евакуацію мешканців затоплюваних територій. Про її початок повідомлятимуть через систему централізованого оповіщення, засоби масової інформації, вуличні гучномовці, офіційні сайти та телеграм-канали місцевої влади.

Крюківський міст у Кременчуку / Фото Wikimedia

Мешканці лівобережної частини міста евакуйовуватимуться до нагірної частини Кременчука, а правобережні жителі – на Деївську гору. Для координації процесу затоплені зони поділені на мікрорайони з визначеними збірними пунктами евакуації (ЗПЕ). Ознайомитися з їхнім розташуванням можна за посиланням.

• У випадку, якщо ви не встигаєте дістатися до ЗПЕ, слід піднятися на вищі поверхи (вище другого) найближчих будинків і там чекати спаду води або допомоги рятувальників.
• Людей із зон затоплення транспортуватимуть до безпечних районів Полтавської та Кіровоградської областей. Евакуація здійснюватиметься пішки, автомобільним або залізничним транспортом, а також за можливості – власними автомобілями.
• Перебування у безпечних районах триватиме до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, орієнтовно 7 – 10 діб.

Місцева влада закликає мешканців бути уважними до повідомлень про можливу евакуацію та заздалегідь підготувати необхідні речі для швидкого переміщення.

Як захищають Кременчуцьку ГЕС

Державна компанія "Укргідроенерго" уклала договір із ПрАТ "Укрсталь конструкція" на будівництво системи протидронового захисту для Кременчуцької гідроелектростанції. Загальна вартість робіт, включно з ПДВ, становить 976,95 мільйонів гривень. Інформація про це з'явилася у системі Prozorro.

Контракт укладено без відкритих торгів, що дозволено за особливостями закупівель у воєнний час. Зазначається, що початкова очікувана вартість становила 994,09 мільйонів гривень.

Кременчуцька ГЕС / Фото "Укргідроенерго"

Згідно з умовами договору, компанія "Укрсталь конструкція" зобов’язується завершити роботи до кінця 2025 року. Проєкт передбачає будівництво захисних споруд для об'єктів Кременчуцької ГЕС, що є філією ПрАТ "Укргідроенерго".

Кінцевим бенефіціаром "Укрсталь конструкції" є бізнесмен Віталій Гайдук, один із засновників корпорації "Індустріальний союз Донбасу".

Розбудова протидронової системи є частиною зусиль із посилення безпеки критичної інфраструктури в умовах воєнного стану.

Якими будуть наслідки прориву дамби ГЕС та чи можливо це

У 2018 році, щоб оцінити ймовірні наслідки руйнування дамби ГЕС, видання Telegraf поспілкувалося зі співробітниками управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Кременчуцького міськвиконкому. Є три основні сценарії розвитку подій:

• Катастрофічне руйнування всієї дамби. Дамба руйнується миттєво, і потік води рухається в бік Кременчука. Вода досягне міста через 29 хвилин, лівий берег затоплюється до вулиці Переяславської, правий берег — до району Деївки.

• Часткове обвалення дамби. Руйнується лише частина дамби, обсяг води, що проривається, залежить від ступеня пошкоджень. Вода надходить у менших обсягах, а затоплення Кременчука може взагалі не статися.

• Перелив води через дамбу. Вода переливається через греблю через руйнування верхніх каскадів ГЕС. Час добігання хвилі від Канівської ГЕС до Кременчуцької становить близько 27,5 години.

Згідно з документацією, Кременчуцька ГЕС побудована на гранітній скелі, і миттєве її руйнування неможливе. Для цього потрібне пряме влучання ядерного заряду прямо в ГЕС,
– наголошував Геннадій Дорошенко, фахівець управління з питань надзвичайних ситуацій,

Крім того ГЕС побудована на гранітній основі, що робить її надзвичайно стійкою.

Після удару по Київській ГЕС у серпні керівник "Укргідроенерго" Ігор Сирота в інтерв'ю Forbes розповів, що найгірший сценарій можливого ураження Київської та Канівської ГЕС – мінімальні підтоплення, відсутність генерації електроенергії та подачі прісної води. Кременчуцька ГЕС збудована за аналогічним проєктом.

Наші станції надійно захищені. Найбільші українські ГЕС практично неможливо зруйнувати ззовні. Лише якщо скинути на них кілька авіаційних бомб – для цього росіяни мали б залетіти на територію України на літаках,
– зазначав посадовець.

Після удару по ГЕС, 26 серпня, керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко також стверджував, що загрози руйнування греблі ГЕС у Вишгороді відсутні.

Зруйнувати її ракетами неможливо. Порівнювати з Херсонщиною не варто – там був підрив зсередини. Росіяни інформаційно використовують цю тему для нагнітання паніки, не більше,
– писав Коваленко.

Для руйнації греблі Київської ГЕС потрібна велика кількість вибухівки, розповідав Громадському радіо гідролог та географ Віктор Вишневський.

Він нагадав, що 18 серпня 1941 року радянська армія заклала у греблю ДніпроГЕС 20 тонн вибухівки – це вага вантажівки. Отже, ракетним ударом знищити таку масивну споруду, як дамба гідроелектростанції, неможливо.