"Гладіатор-2": секрети Рідлі Скотта, які зробили новий фільм про Рим блокбастером не гіршим за перший

Зазвичай продовження, що виходять через кілька десятків років, рідко виходять розумними. Однак уже два рази сталося диво. Нещодавно всіх порадувала комедія жахів "Бітлджус-2" Тіма Бертона, яка вийшла через 36 років після першого фільму, зібравши велику касу і позитивні відгуки. Найімовірніше, те саме станеться з "Гладіатором-2" Рідлі Скотта, який вийшов на екрани через 23 роки після першої картини з Расселом Кроу. Старі коні борозни не псують, якщо працюють зі знайомим матеріалом і мають на руках пристойний сценарій.

Події нової стрічки розгортаються через 16 років після закінчення першого "Гладіатора". Молодий воїн Луцій (Пол Мескаль) чудово живе з дружиною-красунею Арішат (Юваль Гонен) у північноафриканській Нумідії. У парочки любовна фаза — затяжні французькі поцілунки і проникливі погляди один на одного. Але тут на них насувається величезний флот Римської імперії на чолі з генералом Акацієм (Педро Паскаль). Генерал заявляв, що йому набридло воювати, проте він не проти, щоб ще раз на його честь у Римі влаштували офіційний тріумф, а тому докладає максимум зусиль для взяття африканської фортеці. Старанність не марна: Нумідія впала. Під час штурму гине дружина Луція, а сам він отримує тавро, як худоба, і вирушає на невільничі ринки Риму.

Там його відбирає головний з боїв у Колізеї — вельможа Макрін (Дензел Вашингтон) на прізвисько Мавр — колишній гладіатор, відповідальний за організацію боїв і перегонів у Римі, а також — за тоталізатор. На його прикладі видно, що соціальний ліфт у Римській імперії справно працює.

Акацію та його дружині Луциллі (Конні Нільсен) не подобаються теперішні правителі Риму — брати Каракалла (Джозеф Квінн) і Гета (Фред Гехінгер). Правду кажучи, ці розфарбовані під жінок (хоча у фільмі немає одностатевих кохань) молоді "опудала" невідомо кому припали б до душі. Вони ревнують до військового успіху Акація і хочуть послати його ще куди подалі — захоплювати для імперії нові території. Акацій замишляє проти братів недобре, а в цей час Луцилла впізнає в новому гладіаторі Луцієві свого сина. Від кого? Від Максимуса — героя Рассела Кроу з першої стрічки. Оскільки Луцилла — донька Марка Аврелія, то в Луції тече імператорська кров. Така експозиція.

Секрет Рідлі Скотта: спочатку видовища

У другому фільмі взагалі маса відсилань до першого "Гладіатора". Хоча й виникають питання — коли, наприклад, Максимус, встиг зачати від коханки Луцилли дитину, якщо весь час сумував за своєю загиблою сім'єю? Однак, враховуючи динаміку подій, ми таких запитань не встигаємо собі поставити.

Насправді маса запитань до достовірності була і в першому фільмі, хоч він і отримав п'ять "Оскарів". Скажу чесно, не вважаю "Гладіатор" 2000 року шедевром з його "синьою травою", що зображує "той світ". Але там безсумнівно були хороші три речі: відважний герой Рассела Кроу, противний імператор Коммод у виконанні Хоакіна Фенікса і просто блискуче поставлені бої на арені Колізею. У цьому і є основна фішка стрічки: коли на арені серед гладіаторів опиняється досвідчений воєначальник — він грамотно вибудовує тактику захисту і нападу своїх бійців, що незмінно призводить до перемоги — нехай і не на реальному полі битви, а на штучному.

Зате який потужний потенціал у цього сюрпризу для глядачів — що в Колізеї, що в кінозалі. І тут Рідлі Скотт основну фішку, зрозуміло, залишив. Але ще й додав видовищності з елементами фантастики. Так, ви не помилилися.

Наприклад, гамадрили або бабуїни, на яких перевіряють бойові якості Луція, тут — розміром з людину. Вони явно мутанти. У них стріляють із трубок ще якимись отруєними дротиками, щоб гамадрили ставали скаженими. Однак, коли Луцій впорався із завданням, гладіатори його стали жартома називати "вбивцею мавп": фантастична деталь врівноважується реалістичним жартом.

Коли в Колізеї була морська битва, у воду кинули навіть акул. Це все нагадало нещодавній бойовик "Погані хлопці-4", де бійка йшла на кораблях, а хто падав у воду, того пожирав величезний цирковий крокодил. Для видовища — все згодиться.

...потім хліб

Однак, для тих, кому таке здасться перегином, Рідлі Скотт приготував порцію "інтелектуального хліба": несподівані відсилки до класики і політичні інтриги, які не надто відрізняються від сучасних.

Гладіатор Луцій раптом у тему цитує Вергілія про спуск у пекло: несподівано.

Вкрай цікавий персонаж-антагоніст Макрін Дензела Вашингтона. Він з дивовижним терпінням пробиває собі шлях нагору абсолютно сучасними методами: обіцянками і шантажем. До речі, слово тримає і в першому, і в другому випадку. Він начебто має бути огидним, але герой Дензела Вашингтона не позбавлений харизми, його навіть можна назвати симпатичним: він багатьом буде близький, тому що це такий селфмейдмен.

Актуальність фільму "Гладіатор-2"

Брати-імператори своєю інфантильністю нагадують деяких сучасних політиків. Їм плювати на війну, на відміну від зміцнення одноосібної влади.

Не можу не навести як приклад гарний символ із фільму, коли Каракалла зробив свою мавпочку Донні одним із членів Сенату. Так, це яскрава фантазія Рідлі Скотта і сценариста Девіда Скарпи на тему витівок імператора Калігули, який ввів у Сенат коня, але — гарна ж! (І доречна, адже на початку ми бачили на арені бойових мавп: кар'єрний "ріст", так би мовити, в наявності). На відміну від фільму "Наполеон", де обом дісталося на горіхи за подібні витівки, тут таке минає. Тому, що Бонапарт — постать, розтиражована в маскульті, і жив всього-нічого — 200 років тому. Звідси крики критиків: не стріляв з гармат французький імператор по єгипетських пірамідах. "Але ж красиво!" — заперечував Рідлі з-під граду звинувачень. А Рим від нас далекий.

Режисер своєю фантазією, як міг, збільшив видовищність свого шоу на задану тему, при цьому цілком виразно демонструючи мотиви героїв. І органічно всі нитки своєї напівфантастичної розповіді привів до логічного фіналу. Не забуваючи при цьому про людський фактор: є момент у стрічці, коли чутливі до сентиментів натури можуть злегка поплакати — таким буде один із поєдинків Луція.

Але головне, що все це, включно з елементами фантастики (Рідлі все ж таки режисер "Чужого" і "Того, хто біжить по лезу"), перебуває в єдиній авторській системі координат. Тут усе на своїх місцях, навіть надмірності.

Найслабше місце стрічки — це якась утопічна мрія Марка Аврелія, що дісталася у спадок його онукові Луцію про "справедливий Рим" замість "поганого". Тут одразу пригадується, наприклад, як по-різному справедливість розуміють щодо війни в Україні президент США Джо Байден, який йде, і майбутній голова — Дональд Трамп. А у своєму недавньому футуристичному фільмі "Мегалополіс" Френсіс Коппола безпосередньо називає Америку Третім Римом. Особисто мені здається, що Рідлі Скотт сам сміється над тезою про "справедливий Рим", майстерно лакуючи свій скепсис тонким шаром пафосу.

Висновок: фільм "Гладіатор 2" дивитися всім, хто любить видовищне кіно, в якому до того ж зариті сучасні підтексти на тему влади.