На дні "блакитної діри" посеред острова знайдено скарби льодовикового періоду: про що йдеться

На Багамах на острові Великий Абако розташована блакитна діра, відома як Воронка Соумілл. Ця вирва посеред острова заповнена скарбом добре збережених скам'янілостей, що свідчать про те, як змінився острів з часів останнього крижаного періоду, пише Science Alert.

За словами співавтора дослідження, почесного куратора Флоридського музею природної історії Девіда Стедмана, розкопки розпочалися з 2005 року і завершилися лише близько п'яти років тому. На острів обрушився руйнівний ураган, який завдав шкоди острову, колекції скам'янілостей і планам дослідників щодо захисту незайманих блакитних дір.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За понад 10 років, до настання урагану, розкопок вченим вдалося зібрати тисячі скам'янілостей з дна блакитної діри, але команда зазначає, що в надрах блакитної діри все ще ховається безліч секретів, які, ймовірно, тепер поховані під товщею води назавжди.

Відомо, що блакитна діра була утворена тисячі років тому, потім провал затопило через підвищення рівня моря. За словами Стедмана, тисячі років тому острів Абако був у 10 разів більшим, ніж сьогодні, однак, коли рівень моря піднявся після останнього льодовикового періоду, вода затопила острів, зменшивши його береги.

Відомо, що острів здебільшого складається з вапняку, а тому під час затоплення, ґрунтові води протікають крізь пористу породу, внаслідок чого печери перетворюються на провали, які потім заповнюються водою, утворюючи блакитні діри — такі, як Воронка Соумілл. Воронка опускається на глибину близько 46 метрів нижче рівня моря і має велику мережу підземних ходів, протяжністю в кілометри.

Майже 20 років тому дайвер Браян Какук уперше спустився в деякі з цих ходів і виявив у них безліч кісток, які відкрили двері в "давнє минуле острова". Серед знахідок дайвера були панцири черепах і черепи крокодилів — на жаль, ці тварини більше не живуть на Абако, а у вчених з'явився шанс вивчити історію острова і те, як він змінився з часів останнього льодовикового періоду.

За словами Стедмана, у Воронці Соумілл темно і вона зберігає в собі безліч ущелин і проходів у вапняку. Занурення виявили в надрах вирви безліч сталактитів і сталагмітів, що залишилися з тих часів, коли печера перебувала над рівнем моря, зі стрічковим геліктитом і порожнистими трубками, відомими як "соломинки для газованої води", що виступають зі стін.

Перші близько 9 метрів води являють собою шар прісної води, проте нижче розташовано близько 6 метрів "токсичного варива" з сірководню і прісної води — цей шар пахне тухлими яйцями та обпікає шкіру. Під непрозорим і їдким шаром була солона вода, позбавлена кисню й ультрафіолетового світла, якраз відповідна для збереження скам'янілостей.

Під час занурення Какук та інші дайвери зуміли витягти з дна лійки скам'янілості, які напрочуд добре збереглися — в результаті експерти змогли датувати їх. Далі до роботи залучили геолога Ненсі Олбері, яка насамперед вивчила скам'янілий панцир черепахи.

Дослідження показали, що останки належать черепасі відомого виду Chelonoidis alburyorum, який давно вимер. Експерти датували скам'янілості крокодила і черепахи віком від 1000 до 5000 років після того, як провал затопило.

Під цими скам'янілостями дослідники також виявили безліч інших кісток, які є свідченням багатого біорізноманіття острова Абако. Тисячі років тому, коли Воронка Соумілл була вищою за рівень моря, в ній мешкало безліч тварин від сипух до крокодилів. Причому багато хто з цих тварин мешкав тут ще близько 15 000 років тому.

Команда вивчила виявлені скам'янілості, намагаючись з'ясувати, кому з тварин і як саме вдалося пристосуватися до змін клімату під час Льодовикового періоду. На жаль, багатьом видам не вдалося і причиною тому стала людина.

Дослідники продовжили вивчати скам'янілості й виявили близько 17 видів птахів, які не пережили підвищення рівня моря близько 10 000 років тому. Але інші види птахів, а також рептилії й ссавці вижили приблизно до 1000 років тому, коли на острові висадилися люди та знищили їх.

Народ лукайян, частина культури таіно, можливо, прибув на Великий Абако з Еспаньйоли та Ямайки ще в 720 році н. е. Для цього народу великі черепахи й хутія (гризун, схожий на капібару), стали ще одним поширеним джерелом їжі. На жаль, обидва вони зникли з острова. Один вид птахів, бахамська каракара, вимер, ймовірно, тому, що її раціон був схожий на раціон людини — вид просто не витримав конкуренції.

Водночас за словами Олбері, люди, можливо, зовсім не були на вершині харчового ланцюга острова. Вчені вважають, що місцеві крокодили полювали не тільки на великих черепах, але також і на людей. Відомо, що на острові мешкали кубинські крокодили, які сьогодні перебувають під загрозою зникнення — лише одна невелика популяція збереглася на Кубі.

Скам'янілості, виявлені у вирві, були виставлені в музеї, який відкрився в січні 2018 року. На жаль, до вересня 2019 року музей був повністю зруйнований — ураган Доріан спустошив Абако. Після урагану колекція музею опинилася під водою.

На щастя, після урагану вченим вдалося знайти каталог колекції, який зберігали в пластикових пакетах і коробках. Також програмістам вдалося відновити електронні резервні копії. Вивчивши їх, команда виявила, що більша частина колекції все ж уціліла — від 80% до 90%.

Раніше Фокус писав про те, що на дні Великої блакитної діри в океані знайдено щось тривожне.