Вижити в темряві: як Україна захищає свою критичну інфраструктуру

Війна вчить жорстко. Але не всіх...

У неділю ракетно-дроновий удар по енергетиці призвів до знеструмлення мільйона людей. Цифра величезна, але більш як у десять разів менша, ніж була два роки тому — у листопаді 2022 року. Тоді на піку атак доходило до 12–13 млн, а енергосистема на кілька годин розпалася на ізольовані шматки, які гарячково зшивали.

Цього самого домагалися й зараз, але повторити оркам не дали. Позначилася й робота ППО, яка перехопила більшу частину, хоча далеко не всі, ракет і дронів. Спрацювали й побудовані укриття — ефект прильотів став слабкішим, а контрзаходи ефективнішими. Але головне — досвід і мужність людей. На Одещині, на жаль, загинули два диспетчери підстанції. Один із них нещодавно повернувся з фронту й загинув тут, на бойовому посту.

Утім, генерації все ж таки дісталося. Ракетний удар припав на машинний зал прифронтової — півсотні кілометрів до «нуля» — ДніпроГЕС у Запоріжжі, були прильоти на дамбу Кременчуцької ГЕС. Били й по теплових станціях на сході та заході країни. За підрахунками ДТЕК, з початку повномасштабки ТЕС обстрілювали вже майже двісті разів. Під час останнього нальоту знову «погасили» Бурштинську та Ладижинську ТЕС.

Повторимося, мета була й залишається — обрушити систему. Передусім її зв'язаність, можливість передачі енергії із заходу країни на схід. Росіяни добре знають і нашу енергосистему, і її болючі точки. По підстанціях і припав основний удар. Били не скуплячись групами ракет. Десь збили всі, десь прийшли одиночні, а було, що проривалися й групи по 3–4 штуки.

ППО при (близько)крапельних поставках із Заходу на все не вистачає. F-16 можуть працювати по «крилаткам», що летять, і збили їх майже десяток... Але цих літаків — аж п'ять штук на всю Центральну та Західну Україну. Це те, що подужали по західних винищувачах партнери в цілому та потужний Північноатлантичний альянс зокрема за майже три роки переляку від «червоних ліній».

Ключовою метою ударів було погасити підстанції, які приймають енергію атомних станцій. Тоді ті будуть вимушені зупинитися самі. Далі каскад відключень іде всією країною, тим паче що били й по маневреній генерації... У листопаді 2022-го це в них, нехай і на кілька діб, вийшло.

Зараз підстанції та АЕС встояли, хоча і з великими складнощами. Варто також пам'ятати, що по системі б'ють уже понад два роки. Попри ремонти, пошкодження накопичуються. Ще до обстрілів систему генерації періодично лихоманило.

Відразу після ударів Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) видало оцінку наслідків масових обстрілів: «пошкоджено кілька (високовольтних) електричних підстанцій, від яких залежать АЕС, що призвело до виходу з ладу чотирьох основних ліній електропередачі».

За його оцінкою, у перші години після нальоту з дев'яти діючих енергоблоків (Південноукраїнської, Рівненської і Хмельницької АЕС) лише два працювали на повну потужність, тоді як інші шість скоротили виробництво до рівня від 40 до 90% від максимальної потужності.

Якщо чесно, експрес-аналіз надто докладний, враховуючи обставини. Його безумовно врахують росіяни при плануванні наступних ударів. Тим паче що завершується він абсолютно нечітким бурмотінням: «закликаємо сторони конфлікту… дотримуватися семи ключових принципів ядерної безпеки, особливо четвертого, який вимагає гарантованого зовнішнього енергопостачання для всіх ядерних об'єктів».

Власне, особливих очікувань і не було. МАГАТЕ нещодавно, на третьому році повномасштабної війни, все-таки краєчком ока помітило бойову техніку орків на захопленій Запорізькій АЕС. І Москва тут прямо пообіцяла вигнати їх зі станції, заявивши, що тримають їх там завдяки своєму дозволу та виключно задля «фіксації злочинів ЗСУ».

Оскільки приліт скрепних крилатих ракет на українську підстанцію точно не тягне на злочини ЗСУ, то все, що вони потім зможуть, — зафіксувати сам приліт.

Сумний жарт полягає в тому, що наше Міненерго цієї осені раптом увірувало в те, що МАГАТЕ може прикрити кілька наших ключових підстанцій від ударів, надіславши туди своїх спостерігачів. Проєкт нагадує імітацію бурхливої діяльності. Місія на Запорізькій ТЕС нітрохи не заважає оркам обстрілювати з її району Нікополь на протилежному березі. Ба більше, якщо в спостерігачів буде можливість одразу оцінювати методику підготовки до прильотів, роботу ППО, наслідки та перебіг відновлювальних заходів, можемо отримати біля підстанції цілком офіційну групу коригувальників.

А натомість збагатимося новою порцією «закликів до сторін конфлікту дотримуватися… ключових принципів ядерної безпеки» і бла-бла. І, може… глибоко занепокоїтися.

Ситуацію ускладнює те, що «Енергоатом» і дружнє йому Міненерго тривалий час ігнорували необхідність будівництва укриттів на станціях. Натомість у них там ліпляться прожекти будівництва 100500 реакторів коли-небудь, із відкатом на це десятків мільярдів гривень прямо зараз. А по станціях — ну, хто ж стрілятиме по АЕС.

Ну й що з того, що по промзоні «Південки» вже били, а регулярні прольоти крилатих ракет і дронів до її району ледь не рутина. У результаті тільки нещодавно їх мало не стусанами змусили хоча б позначити початок робіт із захисту. Фейспалм…

І, так, противник у курсі, ведуться чи ні ці самі роботи на станціях із тисячами працівників і сотнями підрядників.

На виході — цю зиму, як і минулі, АЕС пройдуть із мінімальним набором захисту та максимальними навантаженнями. Щось радикально змінити вже не встигнуть. Ех, нам би до Плану стійкості ще й План потужності…

Очікуваними були й масові удари по Одещині. Там традиційно складно зі своєю генерацією (колись основним постачальником була Молдовська ДРЕС), і регіон сильно залежить від притоку електроенергії ззовні. Орки масовим обстрілом місцевих підстанцій спробували — безуспішно — вибити Південноукраїнську АЕС, також ударивши по найближчій Ладижинській ТЕС (у Вінницькій області). Зі світлом у регіоні знову стало складно. Усе відновлюють і відновлять, але зрозуміло, що взимку біля моря генератори будуть не зайвими.

Нині здійснюється проєкт підключення двох-трьох турецьких суден із генераторами, що дасть приблизно 350–400 МВт потужності. Проєкт рухається, під нього прокладається інфраструктура. У роботі задіяні «Укренерго», «Нафтогаз», «Одесаобленерго», під проєкт скоригували навіть правила енергоринку. Наскільки він злетить, побачимо. Наразі зрозуміло одне, що задоволення це дороге, турки викотили зовсім звірячий прайс — рік оренди цих суден цілком на рівні їхньої вартості, от тільки купити не вийде, можна лише орендувати.

Орки своєю чергою вперто намагаються зірвати роботу порту і з кінця вересня одеський порт і судна на його рейді регулярно обстрілюють балістикою. Туди перекинули «Петріот» і багато чого збивають. Але не все. Чи будуть росіяни бити по суднах із турецьким прапором, маючи потік суден із нафтою через Босфор, питання.

Відверто кажучи, приліт двох-трьох «Нептунів» по Новоросійську чи Туапсе явно розрядив би ситуацію на морі.

Загалом ситуація в країні, враховуючи війну, на трійку з невеликим плюсом за п'ятибальною. Перебої на кілька годин — це важко, але не катастрофічно.

Питання в тому, що буде далі. На вулиці холоднішає й споживання зростає. Улітку система брала 13–14 млн кВт потужності, узимку це 17–18 млн. Грубо, потрібні ще дві Хмельницькі АЕС. До того ж узимку різко, разів у п'ять-сім, знижується вироблення сонячної генерації, її частка зараз істотна.

Прикривати діру в 3–4 млн кВт доведеться саме регулюванням попиту, тобто відключеннями. Якщо додати, що більша частина навантаження — споживачі, яких не відключають: водоканал, транспорт, заводи, що працюють на оборону, то населенню дістається не так уже й багато. Отже, прогнози, що світла може не бути й по 12 годин, — дуже реальні.

Насамперед усе залежить від щільності обстрілів і ефективності контрзаходів. Дуже багато чого від температури повітря. Холодної зими не розглядатимемо, проте і з середньою буде проблемою знайти ті самі 18 млн кВт.

Частину закриє розподілена генерація всіх видів і типів. За оцінками Міненерго, її зараз близько 900 тис. кВт. По суті, це потужність великого ядерного блоку або двох невеликих.

Удалося домовитися про збільшення можливості імпорту до 2,1 млн кВт (до цього було 1,7 млн, а хотіли — 2,5). До речі, однією з цілей останнього нальоту була підстанція в Мукачеві, яка той самий імпорт забезпечує.

Ну, і пам'ятаємо про максимальне утеплення будинків, квартир, купівлю інверторів та інші «пункти незламності», аж до заготівлі дров.

Дуже багато чого залежить від системи газопостачання. Грубо кажучи, один кіловат газу — це економія (з урахуванням ККД) двох десятків кіловат-годин електроенергії. Тож не є випадковими обстріли наших підземних газосховищ (зараз уже вчетверте влучили по західноукраїнському Більче-Волицькому ПСГ).

Є великі питання з комунікацією. Загалом позиція Кабміну правильна, прем'єр сказав: «Кабмін не дає жодних прогнозів щодо того, якою буде ситуація з електроенергією взимку. Це насамперед залежить від інтенсивності російських атак». Однак на Банковій дуже люблять гарні новини, і там добре заходять байки, що зиму можна буде пройти без відключень.

Триває війна, і орієнтуватися на сценарій «буде дуже тепло та без обстрілів» — не дуже розумно. Як і намагатися заткнути рота всім, хто висвітлює проблеми.

Мета орків — темні холодні міста з дронами та ракетами, орди ботів на всіх рівнях із криками, що все продали за кордон і потрібно здаватися.

Власне, хвилю «усе продали» розганяють прямо зараз. Це маячня, але знайдуться ті, хто повірить. І що кращою буде комунікація, а не спроби замовчати питання, то менше таких буде.