Журналіст зненацька

Він сказав: «Я журналіст».

Виглядав він трохи незвично, як на репортера, — у спортивних штанях, гумових капцях на білі шкарпетки. Знайомство відбувалося в центрі містечка Фредеріксбург, що за понад годину їзди від Вашингтона поїздом. Таке легке вбрання пояснювалося просто: в середині листопада в західній частині США температура була десь +25 градусів Цельсія.

Поруч стояв ретроавтомобіль, власниця якого організовувала туристичні тури містом по 20 доларів з носа. Він розташовувався навпроти невеличкого ресторану «Italian Station».

— Ви працюєте для місцевої газети? — запитав я.

— Ні. Я маю свій власний сайт.

38-річний Джон Сімс працює маркетологом в італійському ресторані.

Співвласницею ресторану є 38-річна Аніта Кросфілд. Вона етнічна албанка, разом із дочкою, на той час 8-річною Крістіаною, 2004 року, тікаючи від війни в колишній Югославії, переїхала до США. Мала ідею, знайшла партнера власника пекарні та відкрила ресторан. Джон просуває для неї рекламу в соціальних мережах. Власне, він співпрацював у цій сфері з іншими бізнесами, відкривши 2017 року у фейсбуці сторінку «Hyperbole».

Аніта Кросфілд та Джон Сімс

Протягом наступних кількох років після того займався дизайном, розробкою вебсайтів. Розповідає, що працював із політичними кампаніями, професійними спортсменами, некомерційними організаціями й туристичними ініціативами.

Дізнавшись, звідки я, сказав, що його дід емігрував з України, батько знав трохи українську мову, а він уже нічого не розуміє.

Журналістом він став зненацька. Все почалося з протестів Black Lives Matter 2020 року. Вони охопили значну частину країни, зокрема і його рідне місто. Джон, щоб урізноманітнити своє життя, вирішив стримити з місяця подій. Несподівано це викликало чималий інтерес у людей. «Hyperbole» перетворився на невелике медіа.

Джон Сімс каже, що висвітлював події неупереджено, не стаючи на бік активістів BLM або їхніх опонентів. Він вважає, що саме це і привабило до нього аудиторію.

Нині сторінка має 20 тисяч читачів. Якщо врахувати, що в місті живе близько 28 тисяч людей, показник пристойний.

Джон також відкрив сайт з однойменною назвою. Звісно, йому одному складно змагатися з місцевою газетою, яка має значно більші ресурси. Але він каже, що може виграти завдяки неупередженості. За його словами, американці все менше довіряють традиційним медіа, оскільки ті заангажовані та «грають» на користь тих чи тих політичних сил.

Його слова підтверджують соціологічні опитування. Згідно з дослідженням Інституту вивчення громадської думки Gellup від 14 жовтня 2024 року, «американці продовжують демонструвати рекордно низьку довіру до засобів масової інформації: 31% висловили “значну” або “достатню” довіру до засобів масової інформації, щоб висвітлювати новини “повно, точно та чесно”, подібно до торішніх 32%. Довіра американців до засобів масової інформації — таких як газети, телебачення та радіо — спочатку впала до 32% у 2016 році, а торік знову зменшилася».

Джон каже, що може конкурувати з місцевими медіа, пишучи на незручні теми, яких ті не дуже охоче торкаються. Він пишається своєю публікацією від 9 квітня 2024 року про безпритульних дітей, кількість яких зростає.

У публікації Джон не просто констатував факт, а нагадав: «Закон МакКінні-Венто 1987 року покладає на місцеві освітні установи завдання відстежувати та надавати бездомним учням зарахування до школи, відвідування та додаткову підтримку в їхній “школі походження”. Це означає, що якщо учень змінив місце проживання внаслідок бездомності, адміністратори повинні докласти розумних зусиль, щоб переконатися, що учень може продовжувати відвідувати школу, не перериваючи процесу».

Джон вважає, що публікація мала свій ефект. Громадські організації зібрали 5000 доларів для бездомних сімей і дітей.

Можливо, хтось поставиться скептично до активності Джона Сімса. Але його активність відбувається на тлі зникнення місцевих медіа у США.

«Газети в Сполучених Штатах закривалися зі швидкістю більш ніж дві на тиждень протягом 2023 року, але сплеск активності серед цифрових підприємців продемонстрував деякі крихітні пагони зростання в тому, що стало пустельним кліматом для місцевих новин», — писало інформаційне агентство AP.

У статті зазначається, що торік було створено 212 нових сайтів. Отож, ентузіазм Джона цілком вкладається в загальну тенденцію. Він сьогодні думає над тим, як монетизувати своє маленьке підприємство. Якщо йому це вдасться, то можна буде наймати репортерів. Можна буде говорити, що нове локальне медіа не лише відкрилося, але й розвивається.

Фото Юрія Луканова