Путін знову лякає ядеркою: чому Захід не дуже вразила "нова" російська ракета "Орешник"

У вівторок, 26 листопада, в Брюсселі відбудеться засідання Ради Україна-НАТО, щоб обговорити удар Росії по Дніпру експериментальною балістичною ракетою середньої дальності.

Саме так у четвер, 21 листопада, її назвав Путін у своєму екстреному вечірньому відеозверненні. Поки західні ЗМІ спростовували, що Росія запустила по Дніпру саме міжконтинентальну балістичну ракету РС-26 "Рубеж" з Астраханської області, кремлівському "фюреру" знадобилося цілих 12 годин, щоб хоч щось сказати. При цьому, протягом всього дня російська пропаганда мовчала, а речниця їхнього МЗС Марія Захарова пробила чергове дно, коли в четвер під час брифінгу в прямому ефірі не вимкнула мікрофон, і всі почули, як їй подзвонив якийсь чоловік і говорив не коментувати повідомлення про застосування балістичної ракети.

Не дивлячись на заяви Володимира Зеленського й Командування Повітряних Сил ЗСУ, що Росія вдарила по Дніпру саме міжконтинентальною балістичною ракетою (вперше в історії людства), в Пентагоні сказали, що це була балістична ракета середньої дальності, створена на основі РС-26 "Рубеж". Представниця Міноборони США Сабріна Сінгх додала, що Москва попередньо повідомила Вашингтон про запуск цієї ракети через канали зменшення ризику ядерних конфліктів. Прессекретар Путіна Пєсков також заявив, що Росія попередила США за 30 хвилин до запуску.

Разом із цим, речниця Білого дому Карін Жан Пʼєр повідомила, що США знали про запуск цієї ракети, попередивши Україну та союзників за кілька днів. Саме тому в середу, 20 листопада, американська амбасада в Києві та ще низка європейських були зачинені. Путін заявив, що жодна світова система ППО чи ПРО, зокрема й ті американські, що розгорнуті в Європі, не здатні перехопити "Орешник", що "атакує цілі зі швидкістю 10 Махів – 2,5-3 км/сек". Щоправда, ще кілька років тому про "аналоговнет" - "Калібри", "Кинжали" та інші - кремлівський "фюрер" говорив так само. А зараз їх успішно збиває українська ППО.

Тож, що українська та західна розвідки кажуть про застосування "нової" російської ракети для удару по Дніпру? Чи була це імітація ядерного удару? Чи Путін просто вчергове хотів всіх налякати? ТСН.ua зібрав все, що відомо в Україні та на Заході, та яку відповідь отримає Путін.

Путін нервує: ракета "Орешник" – що це було

Заява Путіна в четвер ввечері, 21 листопада, за змістом і погрозами дуже нагадувала його відеозвернення від 24 лютого 2022 року, що передувало початку повномасштабного вторгнення. Лиш з однією різницею – два з половиною роки тому він виглядав більш впевнено, ніж зараз. Заявляючи про глобалізацію війни через надання США дозволу Україні бити західною далекобійною зброєю по цілях у глибині російської території, Путін підтвердив удар по Дніпру "балістичною ракетою у без'ядерному гіперзвуковому оснащенні" "Орешник". Хоча неодноразово погрожував відповідними ударами по цілях безпосередньо в країнах НАТО.

Спочатку Командування Повітряних Сил ЗСУ повідомило, що "російські війська атакували місто Дніпро (підприємства та критичну інфраструктуру) ракетами різних типів, зокрема з Астраханської області було запущено міжконтитентальну балістичну ракету". Одразу після цієї офіційної заяви українськими пабліками почали ширитися моторошні відео удару цією ракетою. Пізніше й президент Зеленський зробив свою першу заяву: "Сьогодні була нова російська ракета. Всі характеристики – швидкість, висота – міжконтинентальної балістичної. Зараз тривають експертизи". У п’ятницю, 22 листопада, відзвітувало й ГУР Міноборони, заявивши про ймовірне застосування Росією балістичної ракети зі складу ракетного комплексу "кєдр".

"Підльотний час цієї російської ракети з моменту запуску в астраханській області до влучання в місті Дніпро склав 15 хв. На ракеті було встановлено шість бойових частин: кожна – оснащена шістьма суббоєприпасами. Швидкість на кінцевій ділянці траєкторії – понад 11 Махів. Випробування ракетного комплексу "кєдр" проходили на "4 государственном центральном межвидовом полигоне рф" (м. капустін яр, астраханська обл.) у жовтні 2023 та червні 2024 року", - додали в українській розвідці.

Виправдовуючи запуск цієї балістичної ракети по Дніпру, Путін підтвердив удар ЗСУ шістьма ракетами ATACMS 19 листопада та Storm Shadow 21 листопада по військовим об'єктам у Курській та Брянській областях відповідно після надання США дозволу на застосування Україною західних далекобійних систем. "У Курській області напад був здійснений на один із командних пунктів нашого угруповання "Север". У результаті атаки й протиповітряного бою, є, на жаль, постраждалі, загиблі й поранені з числа особового складу підрозділів зовнішньої охорони об’єкту, й обслуговуючого персоналу", - додав Путін у відеозверненні в четвер ввечері, 21 листопада.

Цікаво, що це чи не вперше кремлівський "фюрер" так детально говорив про удари західною зброєю, підтверджуючи факт наявності загиблих і поранених. В українському МЗС відзначили, що Україна неодноразово використовувала далекобійні засоби проти цілей на тимчасово окупованих територіях, але Путін почав метушитися лише тоді, коли були уражені цілі на території Росії. "Отже, він чудово усвідомлює різницю між власне російською територією й територіями, які він намагається вкрасти в України", – додав речник українського МЗС Георгій Тихий.

До того ж, саме на Курщину перекинули північнокорейських солдатів. І, за інформацією The Wall Street Journal, внаслідок удару ЗСУ по Курщині зазнав поранень високопоставлений генерал КНДР. Його ім’я в статті не наводиться. Проте раніше газета повідомляла, що для командування північнокорейськими військами Пхеньян відправив до Росії одного з десяти найважливіших військових діячів КНДР, помічника Кім Чен Ина, генерал-полковника Кім Йон Бока.

Сигнал Трампу: як Захід реагує на "нову" російську ракету

"Попередження (Путіна – ред.) прозвучало через кілька годин (насправді через 12 годин – ред.) після того, як російські військові випустили по Україні балістичну ракету, здатну нести ядерну зброю, що, на думку західних чиновників й аналітиків, мало вселити страх у Київ і Захід. Хоча ракета мала лише звичайні боєголовки, її використання означає, що Росія може завдати ядерного удару, якщо захоче", - пише The New York Times.

На відміну від канцлера Німеччини Олафа Шольца, який вкотре закликав уникати ескалації, а також КНР та їхніх сателітів – прем’єрів Угорщини та Словаччини – інші  українські союзники досить спокійно відреагували на застосування Росією "нової" балістичної ракети. У Білому домі заявили, що це жодним чином не вплине на подальшу допомогу Україні, додавши, що вони не мають ознак підготовки Кремля до застосування ядерної зброї.

Українські та західні військові аналітики вважають, що лише назва цієї російської балістичної ракети – "Орешник" – на перший погляд виглядає новою. Насправді ж, вона мало чим відрізняється від наявних у РФ балістичних ракет середньої дальності. Наприклад, російські "Іскандер" і Х-101 також можуть нести ядерні боєзаряди. Єдине, що викликає занепокоєння, й про це західні аналітики писали в соцмережах, - це здатність цієї "нової" ракети запускати одночасно кілька ядерних боєголовок, що ускладнює їхнє перехоплення.

За словами заступника очільника ГУР Міноборони Вадима Скібіцького, якщо це дослідницько-бойове використання, Росія може мати мінімум десять таких балістичних ракет, якою в четвер, 21 листопада, атакувала Дніпро: "Для того, щоб запустити ракету в серійне виробництво, потрібно провести мінімум десять випробувань. Ми це бачили на "Булаві" (російській комплекс Д-30 з міжконтинентальною балістичною ракетою Р-30 "Булава", прийнятий на озброєння ВМФ РФ у 2018 році - ред.) морського базування, коли була половина успішних, а половина неуспішних пусків".

Також західні військові експерти спростували слова Путіна, що цю "нову" російську балістичну ракету начебто неможливо збити, адже аналогічні ракетні комплекси є у США, Британії, Китаю, Індії та багатьох інших країн. Нещодавно США надали Ізраїлю свою систему ППО THAAD вартістю понад $2 млрд для висотного заатмосферного перехоплення балістичних ракет середньої дальності. Так, наприклад, 17 січня 2022 року THAAD знищила в ОАЕ балістичну ракету середньої дальності хуситів, використану для атаки на еміратський нафтовий об'єкт біля авіабази ад-Дафра. Є й американські системи ПРО Aegis BMD наземного та морського базування, що також здатні перехоплювати балістичні ракети малої та середньої дальності. Наприклад, відповідні системи працюють у Румунії та Польщі.

"Відеозаписи російського удару в четвер (зранку по Дніпру - ред.) показали, як кілька боєголовок падають під різними кутами на ціль, і кожну боєголовку потрібно буде знищити ракетою, що складно навіть для найкращих систем ППО. І хоча боєголовки, скинуті на Дніпро, не були ядерними, їхнє використання в звичайних бойових операціях, безумовно викличе нову невизначеність у світі, який і так перебуває на межі", - зазначає CNN.

На думку багатьох західних експертів, саме цього й домагався Путін – посіяти паніку в західних суспільствах, створивши невизначеність щодо подальших дій Москви, а саме – чи дійсно Путін може "натиснути" на ядерну кнопку. Адже за кілька днів до удару цією ракетою по Дніпру, Кремль оприлюднив зміни до своєї ядерної доктрини. ТСН.ua вже писав: тепер все (якщо дослівно керуватися логікою цих змін), що їде чи летить у бік РФ і Білорусі, може спровокувати ядерний удар у відповідь як по Україні, так і по членах НАТО.

Водночас, і на це мало хто звернув увагу, у своєму відеозверненні в четвер ввечері, 21 листопада, Путін також згадав про вихід США з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності у 2019 році. Це сталося якраз під час першого президентського терміну Дональда Трампа у відповідь на систематичне порушення Росією цього Договору. Ще від 2015 року західні розвідки повідомляли про таємну розробку Росією ракет, що заборонені ДРСМД, а також їхнє розгортання в Калініграді та окупованому Криму.

"Розробка ракет середньої і меншої дальності здійснюється нами в якості заходу у відповідь на плани США щодо виробництва й розгортання ракет середньої і меншої дальності в Європі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Гадаємо, що США припустилися помилки, одноосібно зруйнувавши у 2019 році під надуманим приводом Договір РСМД. Сьогодні США не лише виробляють таку техніку. Але, як ми бачимо, вони, під час заходів із підготовки своїх військ, відпрацювали питання перекидання в різні регіони світу, в тому числі в Європу, своїх перспективних ракетних систем. Більше того, в ході навчань вони проводять тренування щодо їхнього застосування", - також заявив Путін.

Тому удар Росією по Дніпру "новою" балістичною ракетою середньої дальності – це ще й спроба Путіна підвищити ставки, запрошуючи майбутню Адміністрацію Трампа до переговорів. Адже, не дарма в п’ятницю, 22 листопада, очільник російського МЗС Сергій Лавров заявив, що зняття Джо Байденом обмежень на удари ЗСУ західною далекобійною зброєю по цілям в глибині території Росії – це "спроба нагадити Трампу". До того ж, 5 лютого 2026 року закінчується дія СНО-3 – Договору про скорочення й обмеження стратегічних і наступальних (ядерних) озброєнь між США та РФ. Ще минулого року Путін призупинив участь Росії у цьому Договорі. До того ж, як відомо, США зацікавлені в розробці нових таких договорів про ядерні та ракетні потенціали за участі не лише Росії, а й Китаю.