Просто про балістичні ракети. У чому їхня небезпека та як їх збити

Російський диктатор Путін заявив, що для атаки на Дніпро його військові застосували ракету середньої дальності "Орєшнік". За його словами, це був випробувальний запуск цієї "нової ракети". Українська ж сторона стверджує, що це була міжконтинентальна балістична ракета РС-26 "Рубіж". Але так чи інакше – застосований боєприпас був балістичною ракетою. Журналіст Коротко про розбирався у специфіці цієї зброї.

Чим відрізняється балістична ракета від звичайної

Балістична ракета більшу частину своєї траєкторії польоту рухається як вільно кинуте тіло. Її запускають нагору, і з висоти вона падає на ціль. Балістичні ракети літають дугою. Причому їх двигуни працюють тільки на початку старту, після чого носій летить вже за інерцією без можливості маневрування в повітрі. Двигун у ракеті працює лише 10% від загального часу польоту (активна ділянка), а після його вимкнення (пасивна ділянка) рух ракети здійснюється під дією сили тяжіння.

Відмінність від інших типів ракет полягає в тому, що крилата ракета летить по прямій траєкторії над землею, огинаючи рельєф місцевості, а балістична - прямує дуже високо вгору, а потім падає.

На відміну від крилатої ракети, балістична на фінальному етапі атакує ціль майже вертикально - і робить це з великою швидкістю, залишаючи вкрай мало шансів протиповітряній обороні перехопити її.

Тобто для російсько-української війни саме балістика має надзвичайно важливу роль: вона надає одній зі сторін суттєву перевагу.

Балістичні ракети можуть «накривати» всю планету

Існує кілька класифікацій ракет, хоча єдиної немає. За застосуванням балістичні ракети поділяються на міжконтинентальні, стратегічні та тактичні. За іншою класифікацією є чотири типи балістичних ракет - малої, середньої, проміжної та великої дальності.

Ракети малої дальності можуть долати відстань до 1000 км і також відомі як тактичні балістичні ракети. Ракети середньої дальності дістають ціль з відривом 1000-3000 км. Боєприпас проміжної дальності може долати відстань від 3000 до 5500 км. А ракета великої дальності летить ще далі, на 10 000 кілометрів і більше. Це означає, що деякі міжконтинентальні балістичні ракети можуть вражати цілі практично у будь-якій точці Землі.

Усі балістичні ракети можуть нести як ядерні, так і звичайні боєголовки

У росіян з балістичних ракет є С-300, С-400, "Іскандер М", "Синева", "Ярс", "Булава", "Сармат", "Тополя М" та інші. Поразка найважливіших цілей на українському театрі бойових дій і в тилу відбувається саме балістичними ракетами – найчастіше застосовується «Іскандер-М». Це потужні ракети довжиною 7,2 м із бойовою частиною майже 500 кг, що летять на фінальній стадії зі швидкістю 2100 м/с.

Тобто свою максимальну дальність (400-500 км) "Іскандер" може подолати за 5-6 хвилин. Враховуючи, що росіяни запускають його з набагато ближчих відстаней, то час підльоту ще менший.

Як можна захиститися від балістичних ракет

Збивати балістичні ракети – одне з найважчих завдань для української ППО. Всі ці ракети летять швидко - балістичною траєкторією і падають на ціль з величезною швидкістю. Для того щоб збити те, що вже падає, потрібні спеціальні зенітні ракетні системи. Українські війська можуть збивати ракети "Іскандер-М" та аеробалістичні ракети Х-47М2 "Кинджал" за допомогою американських систем PATRIOT та франко-італійських SAMP/T.

Ще краще те, чого Україна поки що не має, - спеціально створені комплекси протиракетної оборони, такі як американські THAAD або ізраїльські Hetz. На випробуваннях THAAD збивав цілі на висоті понад 147 км, тобто не в атмосфері, а фактично вже у космосі.

Обмежені можливості для боротьби з балістичними ракетами мають комплекси С-300, "Бук-М1", NASAMS, IRIS-T і HAWK. Але щоб ними перехопити таку ціль, потрібно випустити три протиракети. Ураження цілі відбувається за принципом "кінетичного перехоплення" (hit-to-kill). Тобто протиракета потрапляє точно в ціль, а не вибухає поруч. Тому боєголовки вона не має, вона не потрібна. Протиракета просто збиває балістичну ракету, а не підриває її.