Військовий збір та інші податки мають зрости: що йдеться в бюджеті 2025 року

Верховна Рада затвердила бюджет України на 2025 рік, за який проголосували 257 депутатів. Документ передбачає збільшення податків, хоча відповідний закон поки що не підписаний президентом. Голосування відбулося після того, як Володимир Зеленський представив парламенту план забезпечення внутрішньої стійкості. Однак, на думку низки депутатів, бюджет на 2025 рік слабо враховує ключові пріоритети, окреслені президентом для зміцнення стійкості країни. Про це йдеться в матеріалі видання "ВВС".

Обговорення бюджету було вельми емоційним, але міністр фінансів Сергій Марченко закликав депутатів підтримати документ, підкресливши важливість його ухвалення "незважаючи на гострі політичні розбіжності". У другому читанні проєкт бюджету зазнав мінімальних змін. Наприклад, у ньому, як і раніше, не передбачено підвищення соціальних стандартів: прожитковий мінімум і мінімальна зарплата залишаться замороженими у 2025 році. Ключова стаття видатків — безпека й оборона, на яку планують виділити понад 2,2 трлн грн, що становить понад половину всіх видатків бюджету, загальний обсяг яких наближається до 4 трлн грн.

Але до другого читання видатки загального фонду збільшили на 50 млрд грн — до 3,709 трлн грн.

"Ми зосередилися на пріоритетах: забезпеченні оборони, соціальній підтримці населення і створенні можливостей для відновлення економіки", — заявив міністр фінансів Сергій Марченко.

Чиновник зазначив, що бюджет на наступний рік подано як реалістичний і збалансований. Схожу позицію висловила голова парламентського комітету з бюджету Руслана Підласа. Однак деякі критики висловлюють сумніви, вказуючи на протиріччя в проєкті бюджету на 2025 рік.

Підвищення податків

Однією з головних інтриг бюджету на наступний рік стало підвищення податків, передбачених при його формуванні. Однак президент досі не підписав відповідний законопроєкт, який депутати затвердили ще в жовтні.

"Зайшов на сайт Парламенту — а не підписаний податковий законопроєкт. Відкрив бюджет — а там він врахований). Прямо в тексті написано)))", — написав у соцмережах член фінансового комітету парламенту, депутат від опозиційного "Голосу" Ярослав Железняк.

Міністр фінансів Сергій Марченко, виступаючи в парламенті під час обговорення бюджету, повідомив, що планується отримати 141 млрд грн доходів за рахунок підвищення податків. Водночас Ольга Василевська-Смаглюк, член фінансового комітету і представниця "Слуги народу", раніше зазначала, що без збільшення податків буде складно знайти кошти для покриття закладених у бюджеті 120 млрд грн, призначених на фінансування Сил оборони. Вона підкреслила, що без цих заходів бюджет може виявитися незбалансованим.

"Нам потрібно десь узяти 120 мільярдів, які вже є в проєкті бюджету, передбачені на армію, але не підкріплені підвищенням податків", — пояснила народна депутатка в телеефірі.

Водночас бізнес сприймає збільшення військового збору та додаткове податкове навантаження як погіршення і без того нелегких умов роботи в Україні під час війни. Оглядачі припускають, що це може призвести до повернення частини зарплат у тінь, зменшення інвестиційної активності та уповільнення економіки.

Примітно, що в жовтні, коли парламент схвалив закон про підвищення податків, дані Мінекономіки показали сповільнення зростання ВВП до 1,3% проти 3,8% у вересні, тобто втричі.

На що додали коштів

Майже половина від доданих до бюджету 2025 року видатків — 24 млрд грн — піде на освіту, — по 12 млрд призначено на доплати вчителям та інвестиційні проєкти в освітній сфері (зокрема, 6,2 млрд грн на бомбосховища у школах).

Крім того, на 6,3 млрд грн збільшили видатки на медицину. А також додали 5 млрд грн на підтримку ветеранів. На понад 1,4 млрд грн збільшили видатки Мінсоцполітики. Левова частка — 1 млрд грн — піде на допомогу внутрішньо переміщеним особам.

На компенсацію за зруйноване житло виділено 3 млрд грн, а на відшкодування збитків за пошкоджене майно — 1 млрд грн. (За даними експертів, на початок 2024 року загальні збитки житлового фонду становили близько 60 млрд доларів). Додатково в проєкті державного бюджету передбачено 1 млрд грн для підтримки тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції. Також по 1 млрд грн заплановано на реалізацію інвестиційних проєктів через Державний фонд регіонального розвитку та відновлювальні роботи в Харкові.

Міністерству культури та стратегічних комунікацій виділено додатково 488,4 млн грн, з яких 200 млн грн спрямовано на проєкти стратегічних комунікацій та просування позитивного іміджу України за кордоном. Також передбачено 150 млн грн для підтримки українців за кордоном і сприяння їхньому поверненню на батьківщину через роботу Агентства єдності українців при Мінекономіки. Національній академії наук виділено 277 млн грн додатково на проведення досліджень у галузі оборони.

А "Укрзалізниця" отримає 128 млн грн на співфінансування європейського проєкту розвитку залізничної інфраструктури, що є обов'язковою умовою надання європейських коштів.

Деякі з поправок в остаточний варіант бюджету на наступний рік внесли депутати.

Серед них, як повідомила голова бюджетного комітету Руслана Підласа, рішення не переводити лікарні на казначейське обслуговування, яке критикували як таке, що не відповідає медичній реформі та сприймали як відмову від практики "гроші ходять за пацієнтом". Крім того, депутати вирішили вилучити норму про можливість партіям купувати військові ОВДП.

Суперечки через дороги та прокурорів

У бюджеті на 2025 рік вирішили припинити фінансування Дорожнього фонду, що викликало критику після першого читання документа. Це рішення дало змогу збільшити доходи загального фонду бюджету на 50 млрд грн, водночас видатки спеціального фонду скоротилися більш ніж на 47 млрд грн, значна частина яких призначалася для Дорожнього фонду. Проте на ремонт доріг, важливих для оборони та економіки країни, у проєкті держбюджету передбачено 12,6 млрд грн.

За даними Міністерства фінансів, кошти в розмірі 43,2 млрд грн, які раніше спрямовували до спеціального фонду на підтримку Державного дорожнього фонду, тепер повністю перенесено до загального бюджету.

Водночас, як нагадала членкиня фінансового комітету та депутатка від "Європейської солідарності" Ніна Южаніна, уряд обіцяв, що всі кошти дорожнього фонду будуть спрямовані на ЗСУ, але насправді відбулося збільшення фінансування дорожніх проєктів на 1,2 мільярда гривень. "Зокрема, з цих коштів 24 мільярди йдуть на погашення боргів по "Великому будівництву", що робить дороги пріоритетними, незважаючи на обіцянки спрямувати ці ресурси на потреби оборони", — зазначила Ніна Южаніна на брифінгу.

До другого читання уряд скоротив фінансування Генпрокуратури — на 1,2 млрд. грн. Більша частина цих коштів піде на фінансування Міноборони та ГУР.

Однак, на думку Ніни Южаніної, тут відбулася підміна понять: тоді як уряд обіцяв не підвищувати зарплати прокурорам, вони все-таки зростуть, просто зростання буде меншим на 1,2 млрд грн.

Крім того, як зазначила також представниця "Європейської солідарності" Ірина Геращенко, видатки, які йдуть за загальною статтею на безпеку та оборону, часто перерозподіляються на користь силовиків, а не військових.

"Ненормально, коли збільшуються витрати на БЕБ, прокуратуру, Рахункову палату, коли на фронті не вистачає дронів, а в мирних містах проблеми з ППО. Усі гроші зараз мають іти на зброю, фортифікації, нашу оборону від ворога".

Західні гроші на оборону України

Бюджет 2025 року — не перший військовий бюджет України. Але перший, у якому кошти від західних партнерів можуть піти на оборону — через спецфонд.

Зокрема, йдеться про 2 млрд доларів (90 млрд грн) кредитних коштів, які мають надійти до українського бюджету від Великої Британії на покриття військових витрат, а саме — закупівлю зброї. Вони відображатимуться у спецфонді зовнішніх запозичень та видатках Міноборони.

Як зазначив член фінансового комітету парламенту Ярослав Железняк, ці 90 млрд грн — кошти, які Велика Британія дає Україні в рамках 50 млрд доларів від G7.

"Це, напевно, перший випадок, коли міжнародна допомога в такому обсязі прямо компенсує витрати суто військового характеру, — написав депутат у соцмережах. — Я б сказав, дуже хороший прецедент і приклад для наслідування іншими країнами-партнерами".

Наступного року Україна очікує отримати від союзників 38,4 млрд доларів, хоча багато оглядачів припускають, що міжнародна фінансова підтримка України може скоротитися.

Нагадаємо, що в липні народна депутатка і голова бюджетного комітету Роксолана Підласа пояснила, який розмір "дірки" в держбюджеті України і чому він з'явився. За її словами, не вистачає 500 млрд грн. Причина такого дефіциту — відсутність допомоги США на початку 2024 року, коли уряд витрачав гроші на закупівлю військової техніки та снарядів по всьому світу.

Нагадуємо, 18 вересня Фокус докладно описав про зростання податків і про те, що зміниться для окремих громадян і підприємств різних форм власності.