Ангела і її демони: як фатальне рішення Меркель щодо України в НАТО призвело до війни

736-сторінкові мемуари під назвою "Свобода: спогади 1954-2021", написані колишньою главою німецького уряду у співавторстві з багаторічною керівницею її канцелярії Беате Бауман, побачать світ більш ніж у 30 країнах вже наступного вівторка, 26 листопада. Ще через тиждень фрау Меркель представить книгу у Вашингтоні на заході за участю екс-президента США Барака Обами, з яким у неї, на відміну від Дональда Трампа, склалися добрі стосунки.

Напередодні виходу книги німецький тижневик Die Zeit опублікував уривки з неї, в яких Меркель розповідає про свій досвід взаємодії з обраним президентом США Дональдом Трампом у його перший президентський термін, ділиться враженнями від спілкування з Путіним та висловлює думку щодо членства України у НАТО.

Як і чому Меркель прив’язала путінську "СВО" до своєї відставки

Під час свого першого президентського терміну Дональд Трамп не дуже шанував Ангелу Меркель. Згідно з систематичними витоками у західних ЗМІ, позаочі він називав її дурепою і нещадно критикував. З огляду на це, зовсім не дивно, що в своїх мемуарах пані Меркель не розсипалася у компліментах колишньому і майбутньому главі Білого дому. Втім, екс-канцлер обійшлася без хамства, сфокусувавшись на різниці в характерах та манері вести переговори між нею та її тодішнім американським візаві. "Ми говорили на двох різних рівнях. Трамп — на емоційному рівні, я на фактологічному. Коли він звертав увагу на мої аргументи, то зазвичай лише для того, щоб сформулювати з них нові звинувачення", — згадує Ангела Меркель свою зустріч із Трампом у березні 2017-го. При цьому колишній німецький лідер начебто намагається знайти пояснення такій нестандартній для політиків поведінці, зазначаючи, що Дональд Трамп звик судити про все з погляду підприємця: "Кожна власність могла бути розподілена лише один раз. Якщо він її не отримував, її отримував хтось інший. Так само він дивився і на світ. Він не вірив, що добробут усіх можна збільшити за рахунок співпраці".

Також пані Меркель зізнається, як напередодні приходу Дональда Трампа до влади у США і на тлі його недружніх заяв щодо Європи вона вирішила звернутися за порадою до папи римського Франциска. "Не називаючи імен, я запитала його, як він би впорався з принципово різними думками у групі важливих персон. Він зразу мене зрозумів і відповів прямо: "Гнись, гнись, гнись, але зроби так, щоб не зламалося". Мені сподобався цей образ… У цьому дусі я спробувала вирішити свою проблему з Паризькою угодою (домовленостями щодо клімату, від яких США згодом відмовилися, а потім за Джо Байдена знову підписалися під ними — ред.) та Трампом у Гамбурзі у 2017 році, де проходив саміт G20.

Вельми показово, що в книзі, написаній ще до того, як переможець президентських виборів у США став відомим, Ангела Меркель висловлює "щиру надію" на перемогу Камали Гарріс.

В оприлюднених уривках з книги колишній лідер Німеччини згадує і про те, як Дональд Трамп цікавився її думкою про Путіна. "Він був, очевидно, дуже зачарований російським президентом. У наступні роки в мене склалося враження, що політики з авторитарними рисами зачаровували його", — зазначає Меркель. Вона також розповіла й про те, як сама сприймала Путіна: "Я відчувала його як людину, яка не хоче, щоб її не поважали і яка готова будь-якої миті накинутися на вас. Ви можете вважати це дитинством і зневагою, можете похитати головою, але це означало, що Росія ніколи не зникне з карти світу".

Ангела Меркель зізналася, що була проти прийняття України до НАТО через побоювання негативних наслідків для безпеки самого Північноатлантичного Альянсу, зокрема військової відповіді з боку Росії. У своїй книзі вона пише про вирішальний саміт НАТО 2008 року, який постановив, що одного дня Україна та Грузія стануть членами Альянсу, але не надав Плану дій щодо членства (ПДЧ).

"Я розуміла бажання країн Центральної та Східної Європи якомога швидше стати членами НАТО, але прийняття нового члена має принести більше безпеки не тільки їм, а й НАТО", — йдеться у книзі Меркель. Надання Києву та Тбілісі ПДЧ без аналізу позиції Росії екс-канцлер Німеччини назвала "надзвичайною безтурботністю".

Крім того, в своїх мемуарах Ангела Меркель, судячи з усього, припускає, що рішення Путіна про повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році було приурочене до її відходу з посади. "Ви не завжди будете канцлером, а потім вони (Україна — ред.) приєднаються до НАТО. І я хочу цьому запобігти", — наводяться слова Путіна у книзі екс-канцлера ФРН.

Принагідно зауважимо, що 70-річна Ангела Меркель аж до виборів 2021 року була незмінною главою німецького уряду та за власним вибором вирішила більше не балотуватися. В роки перебування на посаді канцлера вона вважалася одним з найбільш впливових політиків Європи та світу загалом. Наразі ж її досить часто звинувачують у політиці умиротворення РФ.

Чому Меркель та Саркозі дали Путіну квиток для ведення війни

У тому, що Ангела Меркель повсякчас сприяла Росії і підігрувала Путіну, розраховуючи на його підтримку в енергетичній та економічній сферах, переконаний директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, професор Київського національного університету (КНУ) Григорій Перепелиця. Зокрема, у розмові з Фокусом експерт зауважив наступне: "Меркель, розраховуючи на різноманітні преференції від РФ, вважала, що задоволення усілякого роду забаганок Росії є цілком прийнятним. Відповідно, Меркель розглядала Росію у якості певного чинника, спираючись на який, можливо буде послабити вплив Сполучених Штатів на європейські справи, що зробило б Німеччину більш самостійним гравцем, як в Європі, так і у світі".

Відповідаючи на запитання про те, чи не зіграла позиція Німеччини щодо не надання Києву ПДЧ щодо НАТО, фатальну роль у тому, що наразі триває повномасштабна війна з РФ, Григорій Перепелиця констатував: "Така позиція Берліну є дійсно фатальною, тому що вже тоді, у 2008 році, коли власне відбувся саміт Північноатлантичного Альянсу в Бухаресті, Меркель, разом із Саркозі, відверто грала на боці Росії. Саме цей політичний дует заблокував перспективи членства в НАТО, унеможлививши надання ПДЧ Україні та Грузії. Це без зайвого перебільшення стало фатальним рішенням, оскільки блокування перспектив членства в НАТО дало можливість Путіну переконатися в тому, що розширення Альянсу від ЄС на Схід припинено. Таким чином, рішення саміту НАТО в Бухаресті стало фактичним карт-бланшем для Росії і де-факто РФ отримала право вето на розширення цього військово-політичного блоку на Схід. В результаті Путін заручився впевненістю у тому, що Захід стоятиме осторонь, коли він розпочне свою геополітичну і воєнну експансію".

Саме рішення саміту у Бухаресті експерт вважає потужним імпульсом для Путіна для розв’язання російсько-грузинської і російсько-української війн. "Путін був переконаний, що Німеччина при Меркель гратиме в інтересах РФ і його переконання були небезпідставними, що зрештою наочно продемонструвала позиція Берліну у Нормандському та Мінському переговорних процесах", — підсумовує Григорій Перепелиця.

Як Німеччина загравала з Путіним у повний зріст

Зауваживши, що за роки свого правління Ангела Меркель робила Німеччину максимально залежною від Росії, політолог, керівний партнер Національної антикризової групи Тарас Загородний у розмові з Фокусом констатував: "Меркель знищувала атомну промисловість ФРН, будувала з РФ "Північні потоки", які за дивним збігом обставин зупиняв саме Трамп, на якого в своїй книзі вона "наїжджає" і зазначає, що він начебто був зачарований Путіним. Насправді ж саме Німеччина загравала з Путіним у повний зріст і особливо це стосується тамтешнього бізнесу та політиків, які кожне слово і побажання РФ сприймали у якості керівництва до дій".

На переконання експерта, у своїй книзі Ангела Меркель "зі шкіри лізе", намагаючись виправдати свій спадок і те, що її політика в тому числі, призвела до війни в Україні. "Внесок" пані Меркель у повномасштабну війну, зазначає політолог, полягає, зокрема, в тому, що за її правління політика Німеччини полягала в створенні союзу ФРН, РФ та Китаю і витісненню США з Європи, чого завжди бажала Росія.

Чи справді Трамп був зачарований Путіним

Безпосередній вплив політики Берліну часів Меркель на нинішні події в Україні вбачає також експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв. "Якби на саміті НАТО в Бухаресті в 2008-му було надання Україні Плану дій щодо членства, то цілком можливо, що повномасштабної війни не було б. Але я хотів би наголосити на слові "можливо". Чому? Тому що Росія поводиться надзвичайно нахабно і вже не боїться систематично провокувати те ж НАТО, яке, на жаль, як ми бачимо, до війни не готове. З огляду на це, є великі сумніви, що 5-та стаття Альянсу спрацювала б. Тобто, я не можу сказати, що якби Україна у нульових вступила б до НАТО, війни не було б. Вона могла бути, просто була б інакшою, бо Росія навряд чи вдалася б до настільки великої агресії і Україна, перебуваючи в більшій безпеці, більше років пожила б у мирі", — зауважує експерт у розмові з Фокусом.

Коментуючи слова Меркель про зачарованість Трампа Путіним, Олександр Краєв наголосив: "Це, знаєте, як у дитячій приказці: "У кого що болить, той про те і говорить". Чути з вуст Меркель, яку підозрювали у співпраці зі Штазі та російським бізнесом, обвинувачення у ще більшій близькості когось з РФ, насправді смішно. До речі, цілком ймовірно, що у Путіна, як пишуть деякі західні ЗМІ, дійсно є компромат на Трампа і він раніше міг впливати на нього напряму, але тут є "але". Не слід забувати, що саме Трамп пресував посольство РФ, надав Україні "Джавеліни", вбив командувача Корпусу вартових Ісламської революції Касема Сулеймані — одного з найкращих союзників Росії, тощо".

Нічого подібного, акцентує Олександр Краєв, екс-канцлер ФРН не зробила, хоча при владі знаходилася набагато довше, а відтак — мала більше можливостей, зокрема, й часових.