Найголовніше:
Мало хто знає, але поглиблення на дні винної пляшки має свою назву — пунт або понтіль. Існує чимало версій, чому ця особливість з’явилася. Деякі вважають, що вона свідчить про якість напою, але це не так. У сучасному світі це не є критерієм оцінки вина, пише Главред з посиланням на Onet.
Колись пляшки виготовляли вручну. Склодувам було незручно тримати гарячий посуд, тому вони використовували спеціальний металевий прут, який кріпився до дна. Так і з’явилося заглиблення. Воно також забезпечувало стійкість пляшки.
Сьогодні більшість пляшок створюється на заводах, і зробити їх із рівним дном не проблема. Проте традиція увігнутого дна збереглася, і тепер такі пляшки можна побачити майже скрізь.
Поглиблення на дні виконує кілька функцій навіть зараз:
- Міцність. Така форма робить пляшку стійкішою до високого тиску, особливо це важливо для ігристих вин.
- Зручність у використанні. Заглиблення полегшує наливання напою — великий палець ставиться у виїмку, а решта пальців тримають основу.
- Осад. Форма дозволяє осаду збиратися у вузькому місці дна, що запобігає його змішуванню з вином.
- Охолодження. Завдяки заглибленню збільшується площа контакту пляшки з рідиною, що дозволяє напою швидше охолоджуватися.
- Легкість миття. Такі пляшки легше мити, ніж із плоским дном.
Однак, як вказують експерти, існують також і певні недоліки.
"Наприклад, на створення пляшки з заглибленням витрачається більше матеріалу, через що вони трохи дорожчі. Деякі люди також звертають увагу на те, що така форма може вводити в оману, створюючи враження, що пляшка містить більше вина. Чим глибше поглиблення, тим менше місця залишається для напою всередині. А ми, як правило, звертаємо увагу на тип вина, його смак і ціну, а не завжди ретельно вивчаємо зазначений об’єм на етикетці", - кажуть експерти.
До слова, раніше розповідалось, чому не можна зберігати шампанське в холодильнику.Експерти пояснили, як правильно охолоджувати напій.
Інші цікаві новини:
Що відомо про Інститут виноградарства і виноробства
Національний науковий центр Інститут виноградарства і виноробства НААН України отримав ім'я доктора сільськогосподарських наук, професора, віцепрезидента Постійної Міжнародної комісії з винограду в Парижі Василя Таїрова. Прообразом Інституту була Виноробна станція, яка розпочала свою діяльність 1905 року в Одесі. У 1931 році її було реорганізовано в Український науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства. Нині Інститут - це визнаний науково-дослідний центр з питань виноградарства і виноробства на сучасному рівні. В Інституті проводяться комплексні наукові дослідження з метою наукового забезпечення розвитку виноградарства і виноробства в Україні.