Яструб у Держдепі: чи допоможе Україні Марко Рубіо і що говорив про війну та Росію

13 листопада 2024 року обраний президент США Дональд Трамп оголосив, що номінує сенатора від Флориди Марко Рубіо на пост державного секретаря США.

Це надважлива позиція, що еквівалентна українському міністру закордонних справ, але з більшими повноваженнями. З січня наступного року пан Рубіо офіційно очолить американську дипломатію і має відіграти важливу роль у потенційних мирних переговорах про справедливе завершення війни в Україні. Біографію Марко Рубіо читайте в матеріалі 24 Каналу.

Кубинське походження Рубіо

Марко Рубіо народився 28 травня 1971 року в Маямі, що на той час стало осередком кубинських мігрантів, які тікали з рідного острова до США від репресій і комуністичних експериментів режиму Фіделя Кастро.

Цікаво, що батьки майбутнього політика – Маріо та Оріалес Рубіо – прибули до Флориди ще за 2,5 роки до кубинської революції – у 1956-му, разом із родиною батька Оріалес – Педро Гарсії. Дід Марко Рубіо тоді не знайшов собі роботи в США і повернувся на Кубу, де саме спалахнула революція. Тож йому довелося знову тікати з острова до Флориди. Там нелегала затримали та постановили депортувати, але в останній момент рішення скасували й дозволили залишитись у США.

Марко Рубіо в дитинстві / Фото Courtesy of Sen. Marco Rubio's office / WP

Зверніть увагу! Вже в дорослому віці Марко Рубіо спробує монетизувати свою кубинську історію та буде розповідати, що його батьки – політичні мігранти. Щоправда, триватиме це не довго, бо у 2011 році The Washington Post опублікує розслідування, яке доведе, що батько й мати політика емігрували з Куби в часи, коли там правив цілком проамериканський диктатор Батіста.

Марко був третьою дитиною з чотирьох у родині і народився, коли ані в матері, ані в батька не було громадянства США, вони його отримають лише в 1975 році. Згаданий вище дідусь зіграв велику роль у вихованні хлопчика і був чи не найбільшим його другом. Тож не дивно, що Марко перейняв від нього ненависть до комуністів і віру в США та "американську мрію".

Марко Рубіо з батьками / Фото Courtesy of Sen. Marco Rubio's office / WP

Щоправда, в родини Рубіо довго не виходило реалізувати власну "американську мрію" – батьки перебивались різними низькооплачуваними роботами. Спершу родина жила в традиційному для кубинців Маямі, але згодом переїхала до Лас-Вегасу. Там батько працював барменом, мати – покоївкою в місцевих готелях. У 1985-му родина Рубіо знову повертається до Маямі та вкотре починає все з нуля.

З соціальних низів і без впливових зв'язків

Здобути освіту Марко Рубіо допомогли фізичні дані – він добре грав в американський футбол, а він у Флориді в ті часи завдяки "Маямі Долфінс" і легендарному Дену Маріно переживав справжній бум. Рубіо "другим Деном Маріно" не став, але завдяки футбольній стипендії у 1989-му році вступив до доволі престижного коледжу Таркіо в штаті Міссурі. Там Рубіо провчився рік і перевівся до Громадського коледжу Санта-Фе у рідній Флориді, де він остаточно зробив вибір між спортом і наукою та обрав останнє.

У випадку Марко Рубіо можемо говорити, про людину з соціальних низів, яка не мала жодних преференцій і впливових зв'язків, натомість буквально зробила себе сама і сама ж профінансувала свою кар'єру.

Рубіо довелося брати студентські кредити на оплату навчання, сума виявилась чималою – близько 100 тисяч доларів. Ці кредити Рубіо сплачував аж до 2012 року.

Після закінчення коледжу він вступив до Університету Флориди, який закінчив у 1993-му зі ступенем бакалавра політології. Ще через три роки Марко здобув ступінь доктора права з відзнакою в Школі права Університету Маямі.

Політична кар'єра Марко Рубіо

Під час навчання Марко Рубіо проходив стажування в офісі Ілеани Рос-Лейтінен. Вона, починаючи з 1989-го року багато разів обиралася до Конгресу від Флориди, була членом Сенату штату Флорида, а у 2011 – 2013 роках навіть очолювала парламентську Комісію у закордонних справах.

Попри приналежність до Республіканської партії Ілеана Рос-Лейтінен мала повагу та авторитет серед демократів. Через це з нею у 2008-му році мав місце кумедний епізод – їй подзвонив особисто президент Обама, що привітати з переобранням.

Рос-Лейтінен вирішила, що це розіграш і поклала слухавку, те саме повторилося, коли їй зателефонували адміністрації президента, і лише коли їй подзвонив зі знайомого номера інший конгресмен, вона переконалась, що має справу саме з Обамою.

Як і Рубіо, Рос-Лейтінен була не чужою для Куби, її родина представляла впливову місцеву єврейську громаду на острові, що змушена була тікати від комуністів. Молодий юрист під час роботи на конгресвумен Рос-Лейтінен отримав неабиякий досвід і напрацював перші зв'язки в політиці.

Також у цей час формується політичне кредо Марко Рубіо як прихильника консервативного крила Республіканської партії. Нині завдяки президенту Рональду Рейгану вони відомі як "рейганівські республіканці" чи неоконсерватори, скорочено – неокони.

Вже в 1996 році Рубіо брав участь у своїй першій президентській кампанії. Як член флоридського штабу кандидата від республіканців Боба Доула. Хоча справа ця була безнадійна, бо Доул був старий і не харизматичний, а його суперником був ефектний Білл Клінтон, який тоді ще не погорів на історії з Монікою Левінскі.

• Проте Рубіо ухопився за наданий шанс і розгорнув активну діяльність. На отриманому політичному багажі він у 1998 році провів блискучу власну кампанію до місцевих органів влади й став членом міської комісії Західного Маямі, а згодом очолив її.
• Ще через два роки, у 2000-му, Рубіо потрапив до Палати представників штату, де нещодавнього студента обрали спікером. Так Рубіо став першим вихідцем з Куби на цій посаді. Обранню посприяла конституційна поправка про обмеження терміну повноважень політиків, що передчасно обірвала кар'єри "старої гвардії" та відкрила двері молодим політикам.

Молодий юрист-кубинець став надзвичайно популярним у рідному штаті та в наступні роки він тричі переобирався до Палати представників без жодної конкуренції. Також Рубіо паралельно успішно розвивав свою юридичну кар'єру. Оскільки законодавча діяльність на рівні штату – це робота за сумісництвом, а сесії в столиці штату місті Таллахассі (так, столицею Флориди є не Маямі, і не Орландо з Тампою і Джексонвілем) тривають лише 60 днів на рік, основною роботою Марко Рубіо була юриспруденція.

Марко Рубіо / Фото Jabin Botsford / The Washington Post

Він активно вів юридичну практику в рідному Маямі, спочатку в юридичній фірмі, яка спеціалізувалася на землекористуванні та зонуванні. У 2014-му Рубіо перейшов до юридичної та лобістської фірми Broad and Cassel. При цьому тут виник конфлікт інтересів, оскільки законодавство штату Флорида забороняє займатися лобіюванням або ухвалювати закони від імені клієнтів фірми. Утім, далі обережної критики моральності політика, який працював консультантом Меморіальної лікарні Джексона, якій домігся збільшення додаткових асигнувань на 20 мільйонів доларів, справа не пішла.

Цікаво, що станом на 2018 рік Рубіо, згідно з його декларацією, мав від'ємні статки – його борг та інші фінансові зобов'язання сукупно становив 1,8 мільйона доларів.

У Палаті представників Флориди Рубіо багато років очолював республіканську більшість, а у 2005-му -34-річного політика обрали спікером. Рубіо був приведений до присяги за рік, у листопаді 2006 року, і став першим американцем кубинського походження на цій посаді. Рубіо залишався спікером до листопада 2008-го.

На посаді спікера Палати представників штату Марко Рубіо проявив себе як талановитий оратор і харизматичний політик. Щоправда, реалізувати більшість ідей завадила іпотечна криза 2008-го року, яка особливо боляче вдарила по Флориді.

Союзником молодого політика в цей час виступив дуже авторитетний та впливовий республіканець Джеб Буш. Представник впливової політичної династії, син і рідний брат президентів США з 1999 по 2007 роки обіймав пост губернатора Флориди. Після завершення другої каденції Джеба Буша Рубіо запросив на роботу до себе більшість його радників. З новим губернатором – поміркованим республіканцем Чарлі Крістом – Рубіо не зійшовся характерами та вів справжні війни, з судовими позовами й публічними звинуваченнями.

Зокрема, Рубіо заблокував ініціативу губернатора щодо збільшення мережі казино, зумівши переконати суди, що той незаконну уклав угоди з місцевим племенем індіанців-семінолів. Також спікер перекреслив "зелені ініціативи" губернатора, звинувативши того в "європейському соціалізмі" (Рубіо заперечує антропогенний фактор впливу на глобальне потепління, що взагалі-то нині є науковим консенсусом).

Губернатор Кріст віддячив Рубіо своїм вето на план скасування податків для місцевих шкіл і додаткове фінансування через підвищення податку на додану вартість. Утім, після переговорів і деяких поступок ініціатива все ж пройшла і про Рубіо вперше заговорили на федеральному рівні.

Сенатор Рубіо і "Рух чаювання"

У 2008 році каденція Рубіо завершилася і він перейшов до викладацької роботи до Міжнародного університету Флориди, де працював професором на кафедрі політики та міжнародних відносин. Цікаво, що цей виш отримав значні преференції від штату, коли Рубіо був спікером у місцевій Палаті представників. Через це в ЗМІ піднявся невеликий скандал, який Рубіо "погасив" заявами про "ліберальні переслідування", а сам університет оголосив, що платитиме професору Рубіо з коштів, залучених від приватних благодійників.

Це робота стала проміжним етапом, оскільки політик наважився на наступний крок та вирішив балотуватися до Сенату США. Кампанія розпочалась навесні 2009 року і головним суперником Рубіо був його старий знайомий Чарлі Кріст. Стартові позиції кращими були в губернатора, він мав удвічі більший за Рубіо рейтинг, але кандидатуру неоконсерватора підтримав впливовий "Рух чаювання".

Довідково! "Рух чаювання" (інша назва – "Чайна партія") – неформальне об'єднання неоконсерваторів в межах Республіканської партії. Їхні головні ідеї – зниження податків, скорочення державного боргу і дефіциту федерального бюджету, а також зменшення соціальних видатків та інших державних витрат. Чи не головним ворогом для "Рух чаювання" стала медична програма президента Обами, відома як Obamacare, а самі "чаювальники" відповідно стали головною лякалкою для ліберальної спільноти.

Зокрема, саме знеособлена "Чайна партія" була головним злодієм у чудовому серіалі Newsroom. Як завжди буває у таких випадках, демократи проґавили реальну небезпеку у вигляді Дональда Трампа і трампізму. Трамп не лише перехопив порядок денний "чаювальників", але й фактично провів рейдерське захоплення всієї Республіканської партії, хоча сам більшу частину життя нібито був прихильником демократичної. У підсумку "Рух чаювання" розчинився в трампізмі, а його перші особи постали перед вибором – або тихо зійти з політичної сцени у небуття, або вклонитися Трампу і стати частиною MAGA. Цей вибір постане згодом і перед Марко Рубіо.

Підтримка "чаювальників" разом із власними талантами дозволили Рубіо перемогти на республіканських праймеріз. У підсумку поміркований республіканець Кріст балотувався як незалежний кандидат і програв. Нагадаємо, що Флорида – традиційно "червоний штат", хоча не завжди віддає свої голоси на виборах президента США за республіканців. 2 листопада 2010 року Рубіо взяв 49%, тоді як Крист – лише 30%, а кандидат від демократів – Кендрік Мік – лише 20%.

У Сенаті зразка 2010 року Марко Рубіо став лише другим латиноамериканцем. Першим був демократ Боб Менендес з Нью-Джерсі, який стане згодом відомий як друг України та любитель брати хабарі від Єгипту та Катару золотими зливками. А його дружина Надін прославилась тим, що намагалася їх продати, слідуючи настановам з Google, що власне і стало доказами у кримінальному розслідуванні проти неї та її чоловіка.

Рубіо радо приєднався до сенатської фракції "Руху чаювання" та швидко став для Республіканської партії зіркою, що сходить.

Тоді проявилася зацікавленість Рубіо питаннями закордонної політики. Він виступив за збереження торгового ембарго проти комуністичної Куби, лобіював участь збройних сил США в операції союзників з повалення режиму Каддафі в Лівії, блокував ініціативи демократів щодо скорочення воєнного бюджету.

Республіканці тоді були в меншості й отримали вигідну позицію, що давала можливість критикувати владу і не відповідати за її невдачі. Ця тактика принесла результати й вже у 2014 році Республіканці взяли реванш на довиборах до Сенату, отримавши більшість, яка могла блокувати рішення Обами.

Рубіо був на гребені хвилі цих політичних боїв, його обрали для виголошення республіканської відповіді на щорічне послання президента Обами. Логічно, що Рубіо настільки повірив у власну зірку, що наважився балотуватися в президенти США. Але це був болісний фальстарт.

Марко Рубіо / Фото зі сайту Рубіо

Спроби потрапити до Білого дому та епічні баталії з Трампом

Ще у 2012 році Рубіо мав шанс потрапити до Білого дому як другий номер кандидата в президенти від Республіканців Міта Ромні, проте кандидатуру молодого сенатора тоді не схвалили, і далі розгромно програвати Обамі Ромні буде вже з Полом Раяном.

На виборах-2016 Рубіо вперше перетнувся з Дональдом Трампом. Одіозний телеведучий зі шлейфом скандалів і диких заяв також виявив бажання спробувати отримати номінацію. Спершу ніхто не сприйняв Трампа серйозно, проте далі "підвезли" соціологію, яка наочно довела, що вся ця історія з MAGA на ура "заходить" республіканським виборцям і навіть суттєво збільшує карту підтримки "червоних".

Марко Рубіо спробував пободатися з Трампом і навіть заліз на його територію брутальності, тобто спробував ображати опонента. Він жорстко нападав на Трампа і називав його останніми, як йому здавалося, словами. Зокрема, за версією Рубіо, Трамп був "аферистом", "шахраєм" і "найвульгарнішою людиною, яка коли-небудь претендувала на президентське крісло". А також, що "ми не повинні передавати "ядерні коди Сполучених Штатів нестійкій людині". Коли й цього стало замало, Рубіо взагалі перейшов межу, сказавши, що у Трампа "маленькі руки".

Трамп і Рубіо / Фото AP

А ви знаєте, що кажуть про хлопців з маленькими руками,
– Рубіо намагається додати до критики Трампу перчинку у вигляді сексуального підтексту на праймеріз республіканських президентських дебатів 2016 року.

Трамп у боргу не залишився і називав опонента "маленьким Марко", а потім розширив цю тезу до "маленького чоловічка з жахливими великими вухами". Рубіо дійсно має великі вуха і зовсім не велетень, але його зріст цілком нормальний – 175 сантиметрів. Тут швидше Трамп зі своїми 190 сантиметрами вибивається з норми, але це точно не привід для цькування.

У підсумку Трамп був у дечому правим, бо його суперник виявився "маленьким", але в переносному сенсі. Марко Рубіо не зумів скласти конкуренцію йому на республіканських праймеріз і був побитий. Не надто переконливим Рубіо виявився і на дебатах з іншими кандидатами – він нічого не зумів запропонувати нового і говорив завченими тезами. Це підмітив губернатор штату Нью-Джерсі Кріс Крісті, який не мав шансів на номінацію й був таким собі спойлером. Він почав цькувати Рубіо й суттєво послабив його рейтинги.

Звісно, за це миттєво вхопилися піарники Трампа, які почали качати тезу, що Рубіо – робот. Дійшло до того, що на мітингах, організованих сенатором, до нього завітали люди в костюмах роботів, що активно тролили політика.

На супервівторок сенатор Рубіо переміг лише у Міннесоті (37% у Рубіо, 29% у Теда Круза і лише 21% у Трампа). Згодом він переміг у Пуерто-Рико та окрузі Колумбія, але це були "крихти з панського столу". 15 березня 2015 року після провалу в рідній Флориді (лише друге місце після самі знаєте кого) Рубіо фактично вийшов з перегонів, але перед тим визнав, що його атаки на Трампа були помилкою і він ними "не дуже пишається". Згодом він підтримав висування Трампа, оскільки вважав, що він менше зло у порівнянні з Гілларі Клінтон.

Загалом на праймеріз, попри підтримку клану Бушів, флоридець отримав втричі менше за Трампа голосів делегатів. Після цього Марко Рубіо нічого не залишалось, як повернутися до Сенату, куди він переобрався у 2016-му та 2022-му роках. Хоча у 2014-му обіцяв, що більше балотуватися до Конгресу не буде.

Повернення Яструба: як Рубіо ставиться до Росії

У верхній палаті американського Конгресу Рубіо продовжив створювати про себе добре враження. Його робота в сенатській безпековій комісії заслуговує поваги.

Так, сенатор Рубіо жорстко розкритикував пасивність адміністрації Обами щодо російського вторгнення в Україну, яке призвело до окупації Криму та частини Донбасу.

Зокрема, він був одним з перших, хто запропонував вимкнути росіянами платежі SWIFT. Хто зна, якби Рубіо послухали й це сталося б у 2014-му, а не вісім років тому, можливо, Путін і не наважився напасти на Україну 24 лютого.

Вже після перемоги Трампа Рубіо був одним із послідовних критиків президента-однопартійця та обраного ним держсекретаря Рекса Тіллерсона. Зокрема, влаштував тому справжній допит на сенатських слуханнях, ставлячи під сумнів компетентність і незаангажованість кавалера російського ордена дружби.

Нагадаємо, що спершу Трамп хотів дружити з Путіним і волів не помічати Україну. І лише після критики з Конгресу президент почав накладати на Росію санкції, оголосив про висилку 60 російських дипломатів через "Справу Скрипалів" і зняв табу на постачання Україні летальної зброї. Тож роль Рубіо у цих метаморфозах Трампа, які він вже у 2024 році поставив собі у велику заслугу, доволі значна.

Рубіо критикував Трампа за авантюрні переговори з Кім Чен Ином і висловлював побоювання, що брак дипломатичного досвіду заведе президента США на манівці. Але при цьому Рубіо виступав за більш рішучі дії США проти режиму сирійського диктатора Асада і вже активно підтримував Трампа, коли той схвалив удари по військах тирана. Дії Трампа з підтримки Ізраїлю знайшли потужну підтримку Рубіо, для якого це питання завжди було принциповим.

Згодом сенатор став активніше підтримувати ініціативи президента Трампа, зокрема його жорсткі дії проти мігрантів, хоча на початку кар'єри був значно м'якішим у цьому питанні.

Навернення до MAGA

Схоже, Марко Рубіо зрозумів, що час спливає і "молодими та перспективним" вічно бути не можна, тому поступово почав перетворюватись з класичного неокона на MAGA. На виборах до Сенату у 2019 році він вже бездоказово звинувачував опонента демократа Білла Нельсона і всю партію у масових фальсифікаціях. також він вітав рішення Трампа провести Саміт G7 у Маямі, на курорті, що належить компанії президента США.

Рубіо не приєднався до трампових закликів до повстання 6 січня 2021 року, проте обережно підтримав Трампа і закликав не звинувачувати того, доки не буде рішень суду. А коли вони з’явилися (по справі підкупу порнозірки грошима з фонду виборчої кампанії) ввічливо про це забув.

Нагадаємо, Дональд Трамп не лише власник двох імпічментів, але й перший в історії президент США з кримінальним вироком (суд визнав його винним, але досі не призначив покарання – в Америці так можна).

Вочевидь, крига між колись запеклими суперниками скресла і вже у 2024 році Трамп впевнено заявляв, що між ним і Рубіо немає жодних проблем. Саме Марко Рубіо був серед обраних у маєтку Трампа в Мар-а-Лаго під час виборів у ніч на 6 листопада 2024 року, а згодом вийшов із ним разом на сцену, коли той проголошував себе обраним президентом.

Вихід цей не був випадковим і флоридська прописка обох політиків тут ні до чого. Наявність Рубіо в команді Трампа стала одним із факторів, що переконала латиноамериканців голосувати за пана Дональда і нівелювала потенційний ефект образи цілого острова Пуерто-Рико на фінальному мітингу республіканців.

Невипадково кандидатура сенатора Рубіо серйозно розглядалася ще й на віцепрезидента. У підсумку Трамп обрав Джей Ді Венса, але Марко Рубіо точно не має ображатись, адже отримав як компенсацію пост державного секретаря США. Він також може бути чудовим трампліном для того, щоб отримати номінацію у 2028-му році, якщо, звісно, Трамп, всупереч традиціям, не піде на третій термін.

Але нині це далека перспектива, а попереду робота у Держдепі за фахом. Марко Рубіо вже офіційно прийняв пропозицію Трампа і поєднав її з ритуальними запевненнями у відданості обраному президенту та його мантрі "Америка понад усе".

Очолювати Державний департамент США – це величезна відповідальність, і я пишаюся довірою, яку мені висловив президент Трамп. Як державний секретар, я щодня працюватиму над реалізацією його зовнішньополітичного курсу. Під керівництвом президента Трампа ми забезпечимо мир за допомогою сили та завжди будемо ставити інтереси Америки та американців понад усе. Я сподіваюсь отримати підтримку моїх колег у Сенаті США, щоб президент отримав у своє розпорядження команду з національної безпеки, коли він вступить на посаду 20 січня,
– офіційна заява сенатора Рубіо з приводу номінації на посаду державного секретаря, яка абсолютно точно вказує на те, що пан Рубіо більше не вважає руки Трампа маленькими.

Цікаво, що місце в Сенаті, яке має звільнити Рубіо, може посісти невістка Трампа Лара. Дружина Еріка Трампа очолює Республіканський національний комітет і за її кандидатуру дуже агітує Ілон Маск.

Обиратися їй не потрібно, адже призначити заміну Рубіо має чинний губернатор штату – Рон Десантіс, той самий, який у кампанії-2024 намагався копіювати Трампа, але не зумів перемогти навіть Ніккі Гейлі на праймеріз.

Що Марко Рубіо говорив про Україну

Українці чекають, що новий державний секретар США буде їхнім союзником у питанні досягнення справедливого миру з Росією. Той дійсно тривалий час займав послідовну проукраїнську позицію. Зокрема, Рубіо закликав накласти на Путіна персональні санкції вже у 2022-му, був ініціатором розширення санкційних списків проти росіян.

Але для українського фан-клубу сенатора-яструба є й погані новини: в останні роки Рубіо поводиться вже як затятий трампіст і все менше нагадує оновлену версію легендарного "яструба" Джона Маккейна.

Так, він був серед тих 15 сенаторів, хто голосував проти надання Україні пакету допомоги у квітні 2024 року. Нині він заявляє, що війну треба заморозити, і схоже, що цей план вимагатиме від України територіальних поступок.

Я думаю, що українці були неймовірно хоробрими й сильними, коли протистояли Росії. Але, врешті-решт, те, що ми тут фінансуємо, – це патова війна, і вона має бути доведена до кінця. Я думаю, що тут має бути здоровий глузд… Не потрібно бути фанатом Путіна, щоб бажати закінчення війни,
– сенатор Рубіо про необхідність мирних переговорів з Росією.

Попри певні мінуси, Марко Рубіо для нас далеко не найгірший варіант, адже це фахова людина, яка розуміє наслідки своїх вчинків, має чіткі уявлення щодо небезпеки Росії.

Варто розуміти, що для Рубіо "українське питання" не є головним. Він, як і новий радник президента США з нацбезпеки Майк Волтц є прихильником концепції, що найбільшим ворогом для США є Китай. Виходячи з цього він буде будувати свою лінію поведінки.

Цікаво, що в китайських комуністів до Рубіо такі ж почуття. З 2020 року він перебуває під санкціями КНР за заклики на підтримку повсталого проти спроби комуністів ліквідувати демократичне самоврядування у Гонконзі.

Тоді сенатор закликав до санкційного тиску на КНР, а нині має всі шанси стати архітектором цього процесу.

Особисте життя

Марко Рубіо одружений на Дженет Дусдебес, вона також має латиноамериканське коріння і також пов’язана з юнацьким захопленням – американським футболом. Дженет свого часу була чирлідеркою клубу NFL "Маямі Долфінс".

Марко Рубіо з родиною / фото з особистого сайту політика

Вона також походить з небагатої родини і заробляла на життя роботою в банку на касі. Але нині все це у минулому – родина виховує 4 дітей (як було у батьків Марко Рубіо) та всім демонструє, що "американська мрія" – реальна.