MY.UAНовини
«Холостяк» Олександр Терен: «Намагаюся показати, що бути ветераном із пораненням — не кінець світу й не кінець життя»
«Холостяк» Олександр Терен: «Намагаюся показати, що бути ветераном із пораненням — не кінець світу й не кінець життя»

«Холостяк» Олександр Терен: «Намагаюся показати, що бути ветераном із пораненням — не кінець світу й не кінець життя»

Олександр Будько розповів про участь у реаліті-шоу, інші проєкти та свою місію змінити суспільство.

Ветеран, громадський діяч, ведучий власного ютуб-проєкту, один з лідерів країни за версією«УП»  і головний герой шоу «Холостяк-13» на СТБ — все це про Олександра «Терена» Будька. Він — молодий хлопець із Рівного, який до повномасштабної війни готував каву в одному з київських закладів, пішов добровольцем на фронт, отримав важке поранення і довів, що ветеран після ампутації кінцівок може жити активним життям, стати успішним і реалізувати будь-які свої задуми.

Буквально за два роки він запустив власний проєкт на ютубі, бере участь у різних шоу та подкастах, роздає інтерв’ю, написав автобіографічну книгу «Історія впертого чоловіка», взяв участь в «Іграх нескорених», де став бронзовим призером у плаванні на 50 метрів вільним стилем, узяв участь у хореографічній постановці «Жизель» United Ukrainian Ballet у Каліфорнії, постійно організовує збори на потреби українських військових і зрештою став головним Холостяком, а днями також увійшов до сотні лідерів України за версією «Української правди».

Та у розмові з «Детектором медіа» Олександр Будько говорить: медійність для нього — не самоціль, а лише спосіб ефективніше популяризувати те, що зараз дуже потрібно українському суспільству — безбар’єрність, повагу до ветеранів і людей з інвалідністю, українську мову й культуру. А ще він розповів, що дало йому сили не здатися після важкого поранення, а навпаки — жити активніше, ніж раніше.

 Олександр Терен під час інтерв’ю «Детектору медіа»

— У вас є дуже багато регалій — ветеран, громадський діяч, хтось шоуменом називає, хтось — блогером. Як би ви себе назвали?

— Я про це думав неодноразово. І навіть учора на одному з форумів багато чого прозвучало про мене — і я подумав, що це занадто. Я себе ідентифікую насамперед як ветерана та громадського діяча. Ветерани — це та частина суспільства, до якої я належу. А громадський діяч — це людина, яка діє і намагається позитивно впливати на суспільство. Тому цих двох регалій, як ви сказали, буде достатньо.

— Я передивлялася ваше інтерв’ю з Машею Єфросиніною і ви сказали, що з дитинства читали історичну літературу та цікавилися національно-визвольними змаганнями українців, але при цьому ви навіть морально не готувалися до війни та не очікували її. Хіба в цьому немає певної суперечності?

— Я не очікував цього у 2022-му. Але, звичайно, я пам’ятаю 2014 рік, коли почалася анексія Криму та війна в Донецькій і Луганській областях. Така територіально обмежена і частково гібридна війна дещо притуплює розуміння того, що воєнні дії з цих двох областей можуть перекинутися на решту території країни. Ось тому я не очікував, що вона буде по всій території нашої держави, починаючи з Києва. Тобто я не очікував, що вона розпочнеться такими силами, коли вже колони з сотнями одиниць техніки будуть заходити прямо на Київ. Я не думав, що російській владі може вистачити розуму робити такий тупий і, можливо, далекоглядний у їхньому баченні, але загалом недалекоглядний хід, який вони зробили. Це по-дурному насправді.

— Чому «Терен»? Можливо, ви десь це казали і я пропустила, але це цікаво.

— Тут немає якоїсь суперісторії. Це все почалося з моменту, коли стали популярними соцмережі й треба було придумати собі якийсь username. Це було років 10, можливо, навіть 12 тому. Якось так спало на думку. Я не асоціював тоді дуже сильно себе саме з тереном. Це було просто прізвисько в інтернеті. Але щодалі воно було зі мною, то більше виникали якісь асоціації — і це прізвисько згодом стало моїм позивним.

 Олександр Терен розповів про свою участь у російсько-українській війні

— На початку вторгнення ви були в Києві й це вас не влаштовувало — ви хотіли на справжній фронт. І ви також розповідали, що навіть уже на фронті не думали, що можете загинути чи отримати важке поранення. Хтось скаже, що це — бездумність або юнацька сміливість, неусвідомленість. Що ви зараз про це думаєте?

— У моїй книжці це описано й усі ці відповіді в принципі є. Звичайно, що були поривання на фронт і мною справді рухав якийсь максималізм. Я не безстрашний, просто коли ти не знаєш, що це, в тебе немає такого чіткого усвідомлення небезпеки й страху. Це навіяно романтикою десятків книг про січових стрільців, про УПА і так далі, які я прочитав. Сформувалася романтизована картина війни. Але коли я вперше взяв зброю, опинився на фронті, швидко прийшло розуміння того, що це вже не забавка й таку саму зброю має ворог і може тебе вбити. Тому це було лише на початку, коли ми були ще в більш-менш безпечних умовах і не брали участі в прямих боях. Але на фронті цей романтизм розвіявся і страх був. Навіть у книзі я писав, що не бояться лише дурні. Страх — це абсолютно нормально, тим паче на війні, тому що це захисна реакція, яка повинна бути в кожної нормальної людини, якщо вона усвідомлює, що навколо відбувається.

— Також ви неодноразово розповідали, як отримали свої протези та що вони у вас доволі хороші. Може, ви знаєте, яка ситуація в інших військових?

— На той період, коли я протезувався і проходив реабілітацію, всі ті люди, які були навколо мене, отримували протези, як і я. Не чув, щоб комусь не давали протезів і що в когось виникають проблеми з цим. Усе це працювало і, в принципі, працює й зараз. Я приходжу в госпіталі до хлопців або в реабілітаційні центри та завжди кажу їм, що я відкритий з усіх питань: реабілітація, протезування, все-все... І щодо протезування майже не виникає жодних питань, окрім тих людей, які ще не запротезовані — вони питають рекомендації, куди піти, як правильно обрати. Нема такого, що людина ходить, шукає, а її всі футболять. Жодного разу я з таким не стикався.

Звичайно, є складні ампутації — вичленення стегна, руки, коли немає куди приставити протез. Тобто якщо у тому місці вже немає достатньої кількості плоті — це складно. Тому люди шукають, де таку складну ампутацію запротезувати.

— Я читала роман Габріель Зевін «Завтра, завтра, завтра». Це — історія про двох друзів, які створювали відеоігри. Один із головних героїв ще підлітком потрапив у страшну аварію, після якої його нога була сильно роздроблена. Її намагалися врятувати, але він за нею погано доглядав і через ускладнення згодом її довелося ампутувати.

— Цікаво, треба почитати.

 Уже після запису цього інтерв’ю Олександр Терен показав в інстаграмі, що читає цю книгу

— До чого я веду. Частина цієї книжки описує фантомні болі, які мучили цього хлопця роками. Через них він був настільки роздратованим, що це почало впливати на його життя, руйнувати стосунки з людьми. Натомість ви вже десь через пів року після поранення почали ставати публічною персоною. І завжди були таким позитивним, що взагалі непомітно якогось дискомфорту. Як вам це вдалося?

— Фантомні болі абсолютно індивідуально проявляються і, наскільки я знаю, в більшості випадків вони проходять уже навіть під час реабілітації. Коли людина робить буквально перші кроки на протезах, за якийсь час вони майже зникають. У моєму випадку було надзвичайно боляче перші два місяці, я навіть не спав фактично. Але згодом і болі зменшилися, і я вже до них звик. Тому коли я почав виходити на публіку, мені було значно легше.

— Про це у вас усі питають, але це неможливо не запитати ще раз. Як вам вдається бути таким позитивним, самоіронічним, завжди жартувати та з гумором ставитися до травми?

— Це — внутрішнє відчуття, яке було в мені завжди. Не було якихось таких змін, — можливо, хтось думає, що це після поранення я так змінився. Насправді в мені завжди був позитив і саме таке ставлення до подій. Тому, можливо, після поранення це лише підкріпилося. Ну і, як я казав, я часто буваю в госпіталях і спілкуюся з хлопцями. Я вкрай рідко бачу, що хтось падає духом, — можливо, вони цього не показують просто. Але в цілому всі дуже вмотивовані й дуже класно, що є позитивні приклади людей, які повноцінно живуть, навіть більш активно, ніж це було до поранення. Тому я думаю, що такі речі теж сприяють прийняттю себе, самомобілізації, що все не настільки погано й ось живі приклади того, що життя може бути повноцінним. І я також намагаюся бути таким прикладом.

 Олександр Терен уже вкотре чує про те, наскільки він позитивний

— У якийсь момент ви стали дуже відомою людиною. Ви вже звикли до цієї публічності?

— Насправді я цього не відстежую. Просто живу і не особливо зважаю, коли люди дивляться на мене. Тобто коли я не до кінця розумію, чи це через мій вигляд і через те, що я на протезах, чи через те, що вони мене впізнали. Але в цілому ця медійність — дуже хороший ресурс для тих речей, які я хочу популяризувати. І радію, що люди це розуміють, люди це приймають і вдячні. Неодноразово до мене підходили незнайомі люди й казали «дякую за діяльність» — це мені подобається, бо це не просто там фото для сториз, а справді люди розуміють цінність того, що я роблю.

— Зараз багато хто мріє бути блогером, не думаючи про те, що він буде доносити людям. Тобто це — така популярність заради самої популярності. Але ви не один раз казали, що для вас це лише інструмент. Розкажіть трошки про вашу місію й те, як популярність допомагає вам.

— Для мене це можливість бути прикладом, зокрема для тих військових, які зараз у госпіталях в очікуваннях чогось невідомого. Я розумію їх, бо коли сам був у лікарні та ще не мав протезів, я не уявляв, що на мене чекає, чи буду я ходити, на чому я буду ходити тощо. Тож приклади людей із такими пораненнями, які при цьому доволі медійні, показували, що не все втрачено. Інша сторона — це знову ж похідна звідси. Я про безбар’єрність, тобто про поширення ідеї безбар’єрного суспільства. І мова тут не лише про фізичну безбар’єрність, а й ментальну — і власне це те, до чого я прагну і що вважаю дуже важливим. Я про інформаційну безбар’єрність, завдяки якій люди зрозуміють, чому потрібна фізична. Це — дві ключові тези, які я проговорюю.

А ще своєю діяльністю я намагаюся популяризувати українську мову, українську культуру й українську ідею загалом. Хочеться, щоб якомога більше людей розуміло сенс цього.

— У вас є проєкт «Відвал ніг»про наші міста. Судячи з нього, з безбар’єрністю у нас дуже погано. Чому так і як це змінити?

— Чому так, можна думати довго. Якщо коротко, то в суспільстві бракує розуміння важливості цього. Це та інформаційна безбар’єрність, про яку я вже казав. І власне для того, щоб ці зміни настали, ми запустили шоу «Відвал ніг». Я хочу якомога більше висвітлити питання інклюзивності, щоб про нього знали не лише представники активної частини суспільства, а й, скажімо, середньостатистичні українці.

— Саме тому ви обрали такий формат?

— Так, бо якщо контент цікавий і поданий не напряжно, то його подивляться більше людей, зокрема й ті, хто раніше не цікавився питаннями безбар’єрності. Що більше людей буде дізнаватися про цей біль, про ці питання, про те, що кожен стикається з цими проблемами — високими бордюрами, незручними пандусами, тотальною наявністю сходинок всюди — то швидше це зміниться.

— Суспільству бракує розуміння того, що це — проблема не лише людей з інвалідністю, а маломобільних людей загалом. І маломобільним може стати будь-хто і в будь-який момент. Для цього достатньо важкої валізи.

— Абсолютно правильно. Це і про людину, яка зламала ногу або має іншу травму, наприклад, спортивну, і про людей поважного віку, і про людей із дітьми на візочках, і якщо в тебе важка сумка. В усіх випадках тобі важко або навіть неможливо долати сходи. Тому відсутність безбар’єрності — це проблема всього суспільства, не лише людей з інвалідністю. Бо сьогодні ти активний і для тебе немає проблем підійматися сходами, а завтра ти можеш вивихнути ногу.

— Є ще одна проблема — брак паркувальних місць для людей з інвалідністю або брак розуміння, що їх не можна просто так займати. Це теж проблема, про яку варто говорити?

— Навіть там, де є паркомісця для людей з інвалідністю, їх просто займають, тому що суспільство звикло не помічати цих людей. І зараз, коли їх через війну стає все більше, багато хто досі ніби відмовляється бачити це та продовжує так робити. 5 листопада у мене на каналі вийшов додатковий випуск «Відвалу ніг» саме про паркомісця для людей з інвалідністю. (Його видалили через скарги однієї з порушниць, яка потрапила на відео. Пізніше відео відновили з заблюреним обличчям жінки — «ДМ»).

ФОТО: відвал ніг видалено ПІДПИС: Випуск «Відвалу ніг» про проблеми з паркомісцями для людей з інвалідністю на якийсь час був видалений із ютубу через скарги однієї з водійок, яка порушила правила та потрапила на відео

Там я і хлопці з гурту «Курган&Agregat» порушуємо цю проблему. Це — справді проблема. Не просто так існують місця для людей з інвалідністю і не просто так вони розташовані ближче до входу в торгові центри — людині без інвалідності легше пройти трішки далі, ніж людині на протезі чи на кріслі. Ще ці місця не просто так є ширшими — бо людям з інвалідністю складно виходити з авто, для цього потрібен достатній простір. Якщо в тебе колісне крісло, а хтось припаркувався надто близько і не залишив тобі можливості зайти чи вийти з машини — ти заблокований. Але багато людей навіть не замислюються про цю проблему, поки вона не спіткала їх самих. І тут питання не в тому, що хтось робить це навмисно, а в тому, що корінь проблеми — це брак знань.

— Робиш зауваження — і всі такі: «я на 5 хвилин», «мені в аптеку терміново»...

— Так, усі різко прям помирають і в них усе горить. А ти просто намотуєш кола й не маєш де зупинитися зі своєю інвалідністю, хоча закон тобі надає перевагу.

Я чув про неодноразові випадки, коли зверталися щодо цього до поліції, а поліціянти просто махали рукою і ніяк не реагували. Муніципальна варта, яка має за це штрафувати, теж нічого не робить із цим.

— Сама назва вашого проєкту «Відвал ніг» іронічна. Дехто її не сприймає, бо вважає, що це певне глузування з людей, які втратили ноги. Але я розумію, що це — частина оцієї комічної подачі та легкості.

— Ми назвали «Відвал ніг» розважальним шоу і тому саме сприйняття назви в людей зовсім інше — на позитиві. Бо якби ми просто зробили серйозне інклюзивне шоу, його дивилися б, на жаль, лише ті, хто і так цікавиться цією темою. Ми б так нікого на свій бік не перетягнули. А ми вирішили тему інклюзивності подати цікаво, неординарно, загорнути її в обгортку з позитиву і гумору. Так більше шансів завоювати нову аудиторію, поширити нашу ідею на широкий загал, на людей, які ніколи раніше такою тематикою не цікавились. І мені здається, що нам це вдалося.

 Олександр Терен і шоумен Женя Янович намагаються потрапити до одного з закладів Житомира на колісних кріслах

— Ви ж, напевно, відстежували результати шоу? Чи відчули ви хоча б якусь реакцію на нього?

— Звичайно, є навіть практичні зміни, які впровадили деякі міста або приватні підприємства. Ми навіть не очікували, якщо чесно, і не робили ставку саме на те, що після нашого проєкту будуть створені безбар’єрні простори, основна ціль була донести ідею. Але в багатьох місцях доставили пандуси, відремонтували їх, переробили вхідні групи. Тому можу сказати, що є фізичні зміни, і те, чого ми так прагнули, — ментальні зміни. Багато людей рекомендують шоу своїм друзям, діти дивляться, старші люди. Тобто аудиторія дуже широка і це радує.

— Але я так розумію, що цей проєкт не є самоокупним?

— Ні, звичайно. Виробництво такого шоу дороге, але в нас є спонсор — «Ощадбанк». Вони повірили в цей проєкт і не прогадали.

Але наразі ми його закрили. Поки не знаю, чи тимчасово, чи назавжди. Скажімо так, продюсерка проєкту Наталія Гаріпова поки зробила такий вибір. Тому наступний сезон не знімається і не знаю, чи колись буде зніматися.

 Олександр Терен розповідає про інклюзію та шоу «Відвал ніг»

— Ви казали, що інклюзія — це не тільки про фізичну доступність, а й про сприйняття суспільства. Я бачила відео: ветеран із протезом замість руки розповів, що до нього в супермаркеті підійшов чоловік зі словами «накрий чимось протез, бо моїй дитині страшно на нього дивитися».

— Ого, неприємно, мабуть.

— Думаю, такий випадок непоодинокий. Велика частина суспільства ще не знає, як поводитися з людьми з ампутаціями. Що ви про це скажете?

— Єдино правильної відповіді немає і має пройти час для того, щоб суспільство усвідомило, що просто ігнорувати людей з інвалідністю не можна. Це — нові виклики й перед суспільством, і перед ветеранами, і перед людьми з інвалідністю. Зараз у світі й квадробери, і що хочеш — нічим нікого не здивуєш, а тут раптом дивує те, що людина не має ноги чи руки. Тому це складне запитання, яке не має однозначної відповіді. Якщо мова про людей з інвалідністю, то має бути повага й розуміння. Якщо йдеться про ветеранів, то також має бути елементарна вдячність за те, що вони жертвували собою.

— Ви написали автобіографічну книгу. Вам було про що розповісти, але я розумію, що для написання книги потрібні певні літературні навички. Як вам це вдалося?

— Я ніколи не писав особливо, але багато читав — це допомогло певною мірою і повпливало на формування літературного смаку та певне розуміння літератури. Я почав писати в інстаграмі про війну і про наші будні, але люди просили більше і більше. Тому я погодився написати цю книгу, не маючи наміру потрапляти до списку літераторів. Просто, скажімо так, щоб закрити свій внутрішній запит і потішити людей, які цього чекали. А ще мені порадили один курс, на який якраз тоді набирали слухачів.

 Обкладинка книги Олександра Терена «Історія впертого чоловіка»

— А що за курс?

— «Голос війни» називається. Це — курс для військових, щоб навчити їх документувати всі спогади й писати. Він тривав близько двох місяців і я пройшов його. Це дало розуміння, як писати, як будувати діалоги, сюжет. Тому так, усе ж таки певні навички з’явилися і, звичайно, я читав літературу про те, як це все краще зробити. Тому вийшло так, як вийшло.

— В українському суспільстві є ще така проблема як розчарування, зневіра. Опитування показують, що все більше людей готові до переговорів із Росією, хоча Росія насправді не налаштована на переговори. Це страшно звучить, але є певні капітуляційні настрої. Як це змінити?

— Складно щось змінювати, бо майже три роки повномасштабної війни, люди виснажені. Мені здається, що потрібна правильна комунікація держави з суспільством — прозора, чесна і без популізму. Популізм уже не працює, але досі йде телемарафон з таким настроєм, ніби «скоро переможемо, ще трошечки — й уже знову шашлик». Це зараз лише шкодить, б люди вже не вірять. І ще дратують постійні обіцянки, які не збуваються. В результаті люди не вірять владі й державним комунікаціям.

— Росія докладає максимум зусиль, поширюючи дезінформацію і підсилюючи суперечності в суспільстві, аби зірвати в нас мобілізацію. І все частіше я бачу в соцмережах, що головний ворог для багатьох — ТЦК, а не Росія і Путін. Тобто частково це їм вдається, і можна сказати, що ми, як і росіяни, яких ми за це висміюємо, теж ведемося на пропаганду. Що з цим робити?

— Що з цим робити, в мене, чесно, відповіді немає й навіть розпач через це. Взагалі сюди підходить відповідь на попереднє запитання, тобто знову ж таки правильна нормальна комунікація. Та, як ми бачимо, її немає і в принципі не може бути, тому що вже наша влада занадто далеко зайшла у своїх обіцянках, які не здійснюються. Я маю величезний сумнів, що хтось із них може, скажімо, визнати свої помилки, покласти руку на серце і сказати «все, будемо тепер жити чесно, по-новому». Я не знаю, що сказати, крім того, що у нас єдиний шлях — боротися з дезінформацією, набувати більше медіаграмотності, щоб люди менше велися на російську пропаганду та дезінформацію.

— Наша стійкість залежить від того, яку інформацію ми споживаємо. Яку інформацію споживаєте ви? Де ви черпаєте новини? Де категорично не рекомендуєте читати новини?

— Насправді я не читаю багато ресурсів. Основне — це, звичайно, дуже багато новин не внутрішніх, а якраз новин зовнішніх, тобто про геополітику. Мене цікавлять події в інших країнах і те, як це буде впливати на Україну.

— А про які медіа ви зараз говорите?

— Мені важко зараз віддати перевагу якимось конкретним медіа. Здається, що медіа зараз дуже багато, але визначитися складно.

— Якщо повернутися до теми українізації, то в інтерв’ю Еммі Антонюк ви казали, що на «Холостяку» хочете бачити тільки україномовних дівчат. Чи не було до вас претензій, що це, мовляв, «ущємлєніє»?

— Було багато перепалок щодо мовного питання. Я завжди посилаюся на історичні факти — на те, скільки людей було вбито через мову і що русифікували нас насильно. Тому коли кажуть про лагідну українізацію, я кажу, що нас ніхто лагідно не русифікував — були вбивства, терор, смерті й ви зараз фактично це покриваєте. Але деякі люди не сприймають аргументів і треба знаходити хитріші методи, щоб перевести таких на українську. Тому я сказав, що на «Холостяку» не хочу бачити дівчат «какая разніца».

— Я розумію, що про «Холостяк» ви не маєте права розголошувати деталі, але ви можете дати якісь загальні оцінки. Чи все так, як ви собі уявляли, чи складно було, чи дуже напружені були зйомки?

— Я мав певні упередження, бо ніколи раніше не дивився такі шоу — думав, що там усе за наперед прописаним сценарієм, що треба вчити текст. Але виявилося, що це не так — справді все реаліті. Можу точно сказати, що на зйомках «Холостяка» все як у житті. Тобто це — твої справжні емоції, справжні слова і жодних текстів. А самі зйомки були дійсно складні — вони щодня з ранку до вечора і щодня нові локації, нові емоції. Звичайно, було нелегко як в емоційному плані, так і у фізичному. Втомлювався спочатку, але якось втягуєшся в це швидко і живеш ніби в іншому вимірі. В цілому досвід дуже позитивний, попри певні нюанси, пов’язані з внутрішніми відчуттями. Бо коли вісім камер тебе знімає і ще 30 людей збоку — а треба бути щирим і проявляти емоції, то це як мінімум незвично.

— Раніше «Холостяк» був практично повністю російськомовним і лише одна-дві учасниці спілкувалися українською. Також у фокусі були інші цінності — головний герой завжди був дуже успішним у фінансовому плані й на цьому прямо акцентували. Я не кажу, що ви неуспішний...

— Але в мене нема заводу. Розумію, про що ви.

— Так, ви — не бізнесмен, який має великі підприємства, і не принц заморський. У фокусі шоу ваша громадська діяльність, участь у війні. Тобто воно кардинально змінилося за своїми цінностями. Чи можна сказати, що так, як змінився «Холостяк», змінилось і суспільство, що це — проєкція тих метаморфоз, які відбулися з українцями?

— Я думаю, що ми на шляху цих змін і такі проєкти є каталізатором цього. Принаймні я хочу вірити в те, що наше суспільство зміниться так, як змінилося шоу «Холостяк» за своєю суттю. Для мене участь у цьому шоу є можливістю для більшої кількості людей донести ті речі, які я вважаю важливими. Якщо, умовно, «Відвал ніг» дивилася ширша аудиторія, ніж зацікавлених темою інклюзії людей, але все ж не так багато, як «Холостяк», то це для мене шанс привернути увагу до нього. Якщо «Холостяк» дивляться близько 10 млн людей у країні, то частина цих людей зайде глянути й «Відвал ніг». І це широка аудиторія — і молодь, якій цікаво там глянути на якісь наші приколи, і бабусі, які будуть дивитися, бо «такий гарний хлопчик із протезами, бідненький». Тому я сподіваюся, що таким чином наше суспільство зміниться в бік безбар’єрності.

 Олександр Терен про свою участь у шоу «Холостяк»

— Дехто скептично ставиться до вашої участі в такому шоу. Я зараз не про коментарі «чого він не на фронті?» від людей, які полінувалися глянути, хто ви такий. Я про негативні відгуки від деяких військових, які не оцінили вашу діяльність. Наприклад, були відгуки на кшталт «він уже загрався у це шоуменство» або що ви паразитуєте на образі ветерана, щоб здобути якісь дивіденди, зокрема, медійність. Що б ви на це відповіли?

— Хай вони заграються. Я нікому не забороняю втратити ноги й робити те саме. Я не прагну бути для всіх супердобрим і розумію, що цього ніколи не доб’єшся, бо завжди буде хтось, хто не розуміє чи не схвалює твоєї діяльності. Але навіть якби я робив це тільки заради своєї популярності, то що в цьому поганого? Я живу так, як хочу жити, роблю те, що хочу робити. Якщо це висвітлюється і про це говорять у медіа, значить це їм цікаво. Я сам ні в кого не прошу зробити про себе матеріал. Тому стати популярним заради самої популярності — не моя мета. Я намагаюся показати, що бути ветераном із пораненням — не кінець світу і не кінець життя.

— Ви не раз в інтерв’ю розповідали про те, що постійно займаєтеся спортом. Яким? Як часто?

— У залі тренуюсь і плаваю. Сьогодні якраз басейн і зал. Фактично кожного дня в мене тренування. Я — за здоровий спосіб життя і радію, що я маю змогу тренуватися. Ми зараз із тренером шукаємо способи, як ще ефективніше робити це на протезах, тобто зараз у нас такий пошук оптимальних занять для мене. Але тренування є — і це супер.

— Які у вас плани на майбутнє? Чи задумані якісь проєкти?

— Планую стендап-тур Україною. І планую почати писати наступну книгу найближчим часом. Відчуваю, що пора, і є бажання.

— Стендап — це буде комедія спостереження?

— Так.

— А книга яка? Знову автобіографія?

— Саме вона. Продовження вже після поранення. Мотиваційна більше, нон-фікшн.

— Є щось, що б ви хотіли додати наприкінці розмови?

— Хочу повернутися до запитання про ворожу пропаганду і зневіру українців. Хочеться закликати людей найперше розуміти одне до одного — менше ненависті, яка ллється з російської пропаганди та яка підсилює якісь розколи й негативні моменти, що в нас є. Росіяни насправді не дурні й бачать, де можна підтиснути на наше суспільство так, щоб розпалити внутрішню ненависть і розколоти нас. Нам треба вчитися розпізнавати маніпуляції та не дати себе обдурити.

  Олександр Терен і Юлія Лавришин

ФОТО: Максим Поліщук, «Детектор медіа»; скриншоти з ютубу; візитівка шоу «Холостяк», обкладинка книги «Історія впертого чоловіка»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони
Не бізнесмени: Тіна Кароль розсекретила, які чоловіки їй подобаються
24tv
2025-09-01T22:06:21Z
Після різкої заяви Галича: Alena Omargalieva вперше висловилась про творчість DREVO
24tv
2025-09-01T21:12:50Z
Alena Omargalieva несподівано заговорила про участь у Євробаченні: "Це виклик для себе"
24tv
2025-09-01T20:24:34Z
Без нього цієї осені нікуди: як виглядає наймодніший кардиган сезону
24tv
2025-09-01T19:03:17Z
Останні роки провела у злиднях: де похована "повія" з "Діамантової руки" Островська
Telegraf
2025-09-01T19:00:19Z
Ектора Хіменеса-Браво підозрюють у розсиланні "хтивок" хлопцям: у мережу злили кадри
Telegraf
2025-09-01T18:42:30Z
Зірка "Ліги сміху" Іван Люленов назвав свій найяскравіший спогад зі школи
24tv
2025-09-01T17:42:01Z
На «Київстар ТБ» відбулася прем’єра оригінального серіалу платформи «Вітя»
Детектор М
2025-09-01T17:36:05Z
Настя Каменських відреагувала на розірвання з нею контракту через російськомовні пісні
ГЛАВКОМ NET
2025-09-01T17:30:15Z
Акції Samsung та SK Hynix впали через нові обмеження США в Китаї
InternetUA
2025-09-02T00:03:43Z
Війна на виснаження: як удари по НПЗ впливають на російську економіку
Хвиля
2025-09-01T22:30:55Z
За серпень в Україні розмінували майже 6000 гектарів звільнених територій
УкраинФорм
2025-09-01T21:51:38Z
Низка дронів атакує Україну: названа траєкторія польоту
TSN
2025-09-01T21:48:07Z
Вода дорожча за пиво: які будуть ціни на напої та страви на Октоберфесті
24tv
2025-09-01T20:54:50Z
Латиноамериканські країни посилюють бар’єри для китайських онлайн-гігантів
InternetUA
2025-09-01T20:00:06Z
Пенсії в Україні серйозно уріжуть: вводиться 5 нових понижувальних коефіцієнтів
Хвиля
2025-09-01T19:45:41Z
ПриватБанк може "відключити від банківських послуг" українців: як повернути гроші
Хвиля
2025-09-01T19:21:13Z
Економіст Іноземцев розкрив арифметику російської воєнної економіки
ГЛАВКОМ NET
2025-09-01T19:12:59Z
Інакше у Росії нічого не залишиться, – ексглава МЗС сказав, що Путін клянчитиме у Сі Цзіньпіна
24tv
2025-09-02T00:36:41Z
ЦПД назвав ключові теми дезінформаційної кампанії РФ у вересні
УкраинФорм
2025-09-02T00:18:37Z
У США пройшли мітинги проти політики Трампа
ГЛАВКОМ NET
2025-09-02T00:18:01Z
Росія розпалює нове багаття. Воно може стати для нашої планети новим джерелом проблем
Telegraf
2025-09-01T23:54:02Z
Бессент каже, що Трамп цього тижня розгляне варіанти посилення санкцій проти РФ
УкраинФорм
2025-09-01T23:51:13Z
У Криму їх теж «не було»: Болгарія сумнівається у версії Росії про літак глави Єврокомісії
ГЛАВКОМ NET
2025-09-01T23:51:00Z
Депутат Кузнєцов вийшов під заставу: він фігурує у праві про "відкати" на дронах і РЕБ
ZN UA
2025-09-01T23:45:25Z
У СЗР України розповіли, чим обернеться поразка російського "Вагнера" ​​у Малі
Хвиля
2025-09-01T23:30:51Z
Трамп оголосив Вашингтон «зоною без злочинності»: критики вказують на лицемірство республіканців
ZN UA
2025-09-01T23:12:02Z
У Судані зсув ґрунту ціле знищив ціле село, більш як тисяча загиблих - ЗМІ
УкраинФорм
2025-09-02T00:36:08Z
Понад 10 вибухів у Білій Церкві: ворог атакував місто дронами
TSN
2025-09-01T23:33:48Z
Росія атакувала Суми: є поранені, виникла масштабна пожежа
ГЛАВКОМ NET
2025-09-01T23:30:05Z
Російські дрони вдарили по Сумам: у місті спалахнула масштабна пожежа
Фокус
2025-09-01T23:27:29Z
У Сумах - масштабна пожежа внаслідок атаки безпілотників
УкраинФорм
2025-09-01T23:21:48Z
На Київщині пролунали вибухи, столичний регіон під атакою "шахедів"
ZN UA
2025-09-01T22:57:47Z
Російський Ростов опинився під атакою дронів: БпЛА врізався у багатоповерхівку
ГЛАВКОМ NET
2025-09-01T22:27:59Z
Ворог ударив дронами по Городні на Чернігівщині, поранені жінка й дитина
УкраинФорм
2025-09-01T22:18:50Z
У Скадовській громаді зареєстровані 462 правопорушення, пов’язані з воєнними злочинами
УкраинФорм
2025-09-01T21:54:46Z
Люди з інвалідністю долучаються до створення проєктів безбар’єрності - Ломакіна
УкраинФорм
2025-09-02T00:42:00Z
Журналіст Хилюк: 99% українців у полоні тримаються доволі добре
УкраинФорм
2025-09-01T23:33:01Z
Телемарафон випав із ТОП-3 джерел новин для українців — результати опитування
ZN UA
2025-09-01T22:51:52Z
На Київщині ППО працює по ворожих дронах
УкраинФорм
2025-09-01T22:42:23Z
Британія продовжує програму захисту для українців: скільки вона діятиме
ZN UA
2025-09-01T22:18:03Z
Франція та Україна готують спільне виробництво дронів
iPress
2025-09-01T21:51:14Z
2 вересня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
ГЛАВКОМ NET
2025-09-01T21:03:42Z
Влучні діалектизми: що означає буда, академус, дефіляда
ZN UA
2025-09-01T21:03:03Z
Допомога українцям у Британії: уряд зробив заяву
TSN
2025-09-01T20:48:44Z
Багато хто буде під загрозою: Україну накриває найсильніша магнітна буря
GlavRed
2025-09-01T21:27:58Z
Потрапляє через укус комара: у Львові виявили дирофіляріоз, гельмінта дістали з-під шкіри
24tv
2025-09-01T21:06:26Z
Кліщовий енцефаліт: чи ризикують українці підхопити страшну хворобу у цьому сезоні
ГЛАВКОМ NET
2025-09-01T19:03:23Z
Як приготувати смачну яєчню: лайфхак від кухарки, щоб страва точно не пригоріла
24tv
2025-09-01T17:27:02Z
Простий рецепт маринованої капусти на зиму: закуска, яка буде хрумкою до самої весни
Telegraf
2025-09-01T16:18:51Z
Вакцина проти поширеного захворювання може захищати серце від інфаркту та інсульту
24tv
2025-09-01T16:15:36Z
Лежатиме до весни: три основні ознаки, що гарбуз дозрів
Gazeta UA
2025-09-01T16:00:36Z
В Україні за останній тиждень серпня через коронавірус померли 14 людей
УкраинФорм
2025-09-01T15:51:02Z
Чи можна пити з-під крана: простий спосіб перевірити воду на якість
GlavRed
2025-09-01T15:27:23Z
Kia оновила свій найменший кросовер
AutoCentre
2025-09-01T19:18:25Z
«Автомат» чи «механіка»: експерти розвіяли популярний міф про економію пального
GlavRed
2025-09-01T18:27:13Z
Деталь, що рятує життя: навіщо потрібні чорні цятки на лобовому склі
GlavRed
2025-09-01T18:27:11Z
Мудрика покарали за перевищення швидкості: скільки коштує його розкішний автомобіль
24tv
2025-09-01T17:30:51Z
Новий тип літієвих акумуляторів працює 20 років: як їх зробили втричі потужнішими
Фокус
2025-09-01T15:18:21Z
В інтернеті показали унікальний львівський мінівен-кабріолет 80-х
Фокус
2025-09-01T15:12:43Z
Leapmotor готується до європейського дебюту хетчбека Lafa 5
AutoCentre
2025-09-01T15:07:18Z
Volkswagen готує до IAA’2025 бюджетний електричний кросовер
AutoCentre
2025-09-01T15:07:13Z
Хакер відновив кеш даних Tesla зі смертельної аварії 2019 року: "Саме це я б порадив, якби хотів знищити докази"
ITC
2025-09-01T15:04:27Z
Росіяни атакували дронами прикордоння Чернігівщини: є поранені
TSN
2025-09-02T00:48:46Z
Окупанти атакували припортову інфраструктуру на Одещині
ГЛАВКОМ NET
2025-09-02T00:42:35Z
Ворог активно слідкує: які об'єкти по всій Україні під прицілом ворога
GlavRed
2025-09-02T00:27:13Z
Вночі ворог атакував припортову інфраструктуру Ізмаїльського району
TSN
2025-09-02T00:03:36Z
Майже 29 тисяч військових: Сирський назвав втрати Росії за серпень
24tv
2025-09-02T00:00:16Z
Можливе загострення на фронті, – полковник запасу пояснив, які дії ворога про це свідчать
24tv
2025-09-01T23:27:06Z
Сили оборони знищили дві бронемашини росіян та зірвали спробу прориву
УкраинФорм
2025-09-01T22:54:56Z
Еквівалент 34 артбригад: полк Nemesis з моменту створення уразив 2,5 тис. російських гаубиць і гармат
ZN UA
2025-09-01T22:42:08Z
Громади Буковини отримали інклюзивні шкільні автобуси
УкраинФорм
2025-09-01T22:09:48Z
Тест на IQ: знайдіть 3 відмінності на зображенні з автомийницею за 43 секунди
GlavRed
2025-09-02T00:27:48Z
Таємний об'єкт у Карпатах - що заховано під горою, якої немає на жодній карті
GlavRed
2025-09-02T00:27:25Z
Чому кіт розтягується після сну: прості жести з великим сенсом
GlavRed
2025-09-01T22:27:53Z
У жодному разі не беріть цей хліб у супермаркеті: українців попередили - консерванти та технічні олії
Знай
2025-09-01T20:51:37Z
Чим відбілити підошву кросівок: геніальний фокус, який може здивувати
24tv
2025-09-01T20:48:20Z
З чого приготувати штучну чорну ікру вдома: рецепт від Даші Астафʼєвої
24tv
2025-09-01T20:39:02Z
Човники з баклажанів з фаршем: всі будуть в захваті від цієї страви
Telegraf
2025-09-01T20:15:53Z
Жалюгідне місце: мандрівник побував у всіх країнах світу і назвав найгіршу
24tv
2025-09-01T20:12:43Z
Ці хитрощі вбережуть вам нерви під час поїздки до Албанії
24tv
2025-09-01T19:12:02Z
Беруть приклад з людей: чат-боти незабаром можуть стати "грубими расистами", — експерти
Фокус
2025-09-01T23:00:42Z
Геймери повертаються в No Man's Sky – хітова гра досягла рекордного онлайну
InternetUA
2025-09-01T22:27:25Z
Унікальна функція смартфонів Sony раптово стала платною
InternetUA
2025-09-01T21:12:28Z
Samsung Galaxy Fold 7 стикається з дефектом корпусу вже після місяця продажів
InternetUA
2025-09-01T20:30:55Z
Поховання культури Пекче: у Кореї вчені розкопали стародавні скарби
Фокус
2025-09-01T20:27:09Z
Унікальна знахідка: рибалка спіймав рідкісну тварину незвичайного забарвлення
TSN
2025-09-01T20:21:24Z
Fabric8Labs анонсує 3D-друк радіаторів прямо на процесорах — "піксельна точність", оптимізована мікроструктура
ITC
2025-09-01T20:09:57Z
Користувачів iPhone закликають терміново оновити WhatsApp: що сталося
InternetUA
2025-09-01T19:48:37Z
Apple готує останнє оновлення iOS для деяких iPhone
InternetUA
2025-09-01T19:03:46Z
Футболіст збірної України Зінченко пішов з "Арсенала" в інший клуб АПЛ
ZN UA
2025-09-01T22:27:40Z
"Ліверпуль" оголосив про найдорожчий трансфер в історії англійського футболу
ZN UA
2025-09-01T21:57:53Z
Українець Бауманн змінив Манчестер Юнайтед на Норвіч Сіті
Football.ua
2025-09-01T21:45:07Z
Зінченко офіційно приєднався до Ноттінгем Форест
Football.ua
2025-09-01T21:27:58Z
Шахтар попрощався з Кевіном, підтвердивши його перехід до Фулгема
Football.ua
2025-09-01T21:12:26Z
Рекорда трансферна сага завершена: Александер Ісак — гравець Ліверпуля
Football.ua
2025-09-01T20:45:54Z
Зеленський закликав президентку МОК не допускати росіян до Олімпіади-2026
24tv
2025-09-01T20:33:20Z
Дружина Усика замилувала публіку романтичними фото з Олександром на яхті
24tv
2025-09-01T20:33:18Z
Новий українець у "Жироні": за кого іспанський клуб заплатив рекордну суму
GlavRed
2025-09-01T20:27:40Z