МВС презентувало електронну мапу понад 2000 випадків канібалізму під час Голодомору

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Департамент комунікації МВС.

Мапа розміщена на порталі МВС. Вона відображає географію випадків канібалізму, які були зафіксовані і задокументовані під час Голодомору 1932-1933 рр. радянськими каральними органами. МВС у співпраці з Музеєм Голодомору оцифрувало відповідні архівні документи. Спеціалісти МВС розробили електронну мапу та нанесли на неї електронні копії архівних кримінальних справ. Електронний ресурс унаочнює масштаби та жахіття злочину геноциду, вчиненого проти українців комуністичним режимом на чолі зі Сталіном.

Відкриваючи захід, державний секретар МВС Інна Ящук наголосила, що 1932-33 років у центрі Європи відбувалося жахливе явище – спроба знищення українського народу. «Сьогодні ми маємо страшну війну в центрі Європи у ХХІ столітті – жорстоке знищення українців і зазіхання на нашу ідентичність та суверенність», - сказала Ящук. За її словами, сьогодні колосальні сили МВС, зокрема Національної поліції, працюють, щоб задокументувати сотні тисяч російських воєнних злочинів проти України.

Як зазначалось під час презентації, в МВС вирішили відкрити світові страшну правду про Голодомор, у т.ч. і понад дві тисячі справ про канібалізм та трупоїдство.

Минулого року за ініціативою МВС, за підтримки міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка, було оцифровано 1022 страшні справи про канібалізм під час Голодомору 1932-1933 років.

Інтерес суспільства до правди про Голодомор, зокрема і про явище канібалізму, підтверджує кількість переглядів фільму журналіста Акіма Галімова, який також долучився до проєкту МВС та зняв епізод «Реальної історії» про Голодомор в Галузевому державному архіві МВС. На сьогодні його переглянули на YouTube понад 1 млн разів. Фільм також транслювався на національному телебаченні.

Цьогоріч у МВС до вже оцифрованих у 2023 році 1022 справ додано інформацію про ще понад 1000 справ про людоїдство, які були знищені у 1956 році, але збереглась коротка інформація у так званих вибіркових списках на знищення. Загалом - це вже майже 2050 трагічних історій.

Наголошувалось, що залучений до проєкту комплекс документів є оригінальним та потужним джерелом для мультидисциплінарних досліджень Голодомору.

За допомогою інструментів електронної мапи простежується, що поширення канібалізму чітко співпадає з географією найбільш постраждалих внаслідок Голодомору регіонів, яка раніше була визначена українськими науковцями. «Це в черговий раз підтверджує особливості геноцидної політики радянської імперії щодо України та спростовує російський міф про загальносоюзний голод в СРСР», - йдеться у повідомленні.

Учасник проєкту, керівник аналітичного управління департаменту комунікації МВС Андрій Загорулько представив учасникам заходу тематичний розділ порталу МВС про Голодомор і розповів, що на мапу Голодомору також були нанесені дані про канібалізм зі свідчень, опублікованих у томі Національної книги пам’яті Голодомору по Київській області. Це дозволило верифікувати частину усноісторичних свідчень та виявити випадки, які не були зафіксовані каральними органами.

«На мапі ми побачили, де хлібозаготівлі були найсуворішими. Тут є що досліджувати, можна проводити кореляції із селянським повстанським рухом, особливо південної Київщини – сучасної Черкащини. Тому оприлюднені архівні справи є цінним джерелом для дослідження», – заначив він.

Розробники мапи з ДП «Інфотех» Ярослав Патракеєв та Денис Назаренко продемонстрували технічні можливості електронної мапи, а саме шари мапи та можливості пошуку справ.

Окрім того, розробники відтворили на мапі адміністративний поділ УСРР 1933 року, а також створили можливість використовувати сучасну мапу України.

Важливою опцією ресурсу є зворотний зв’язок. Він дозволяє користувачам поставити питання, внести пропозицію чи надіслати додаткову інформацію.

Завідувач відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Національного музею Голодомору-геноциду Михайло Костів подякував МВС, зокрема архівістам за сприяння та забезпечення належних умов для оцифрування архівних справ.

Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов подякував МВС України та галузевому архіву МВС за пророблену роботу. Він зазначив, що Укрдержархів має намір долучити оцифрований в рамках проєкту масив документів до номінаційного досьє за програмою ЮНЕСКО «Пам'ять світу».

Однією із ключових вимог у цій номінації є онлайн-доступ до документів, які подаються в рамках програми.

«Тому ми готові посилити нашу співпрацю з МВС і долучити ці документи, щоб Україна отримала номінацію «Пам’ять світу», що є визнанням світового значення цих документів. І ці документи мають стати частиною живої пам’яті людства. Тому що геноцид – це злочин проти людства, проти людяності і такі події не мають бути забуті», - зазначив Хромов.

У суботу, 23 листопада, в Україні вшановують пам'ять жертв Голодоморів.

Цей день пам'яті відзначають щороку у четверту суботу листопада на підставі указів Президента 1998 та 2007 років, повідомляє Укрінформ.

Українці у ХХ сторіччі пережили три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Наймасштабнішим був голод 1932-1933 років – саме його називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом.

Фото: МВС