Телеканал «Київ» під час війни: погана влада, хороший Кличко

«Детектор медіа» регулярно моніторить регіональні телеканали України. Наша мета — допомогти читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками та поліпшити свій інформаційний контент.

До цієї хвилі моніторингу входять телеканали, що мають власне ефірне мовлення. Але з технічних причин ми будемо оцінювати контент, який медіа публікують на своїх ютуб-каналах: не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Попередні огляди читайте тут. Нині на огляді телеканал «Київ».

Кому належить телеканал

Як ми вже писали у попередньому огляді мовника, комунальне підприємство Київської міськради «Телеканал “Київ”» зареєстровано в серпні 1997 року. Днем заснування медіа на їхньому сайті вказане 21 серпня 1995 року. У розділі «Про телеканал» окремо йдеться, що він присутній на мапі рекомендованих медіа, складеній фахівцями «Детектора медіа» та Інституту масової інформації. Т.в.о. директора, за інформацією з розділу «Структура власності» на сайті мовника, є Наталія Лященко. Кінцевим бенефіціарним власником ТК «Київ» є столичний очільник Віталій Кличко, який час від часу позитивно фігурує в матеріалах журналістів.

На сайті медіа йдеться: «Телеканал “Київ” — сучасний мовник європейської столиці. Ми завжди знаємо першими, що, де і коли відбувається в Києві. Телекомпанія належить громаді міста та підзвітна їй, є єдиним незалежним від олігархічного впливу місцевим джерелом інформації. Ми працюємо щодня в 15-годинному новинному форматі наживо та вважаємо своєю місією висвітлення 365/24/7 усіх найважливіших локальних, гіперлокальних, регіональних, національних і глобальних, будь-яких подій, якщо вони цікавлять киян.

Глядачі телеканалу — жителі Києва й інших міст України, які ведуть динамічний спосіб життя, цікавляться подіями столиці, хочуть вчасно знати головну інформацію, яка стосується їхнього життя та життя міста».

Ютуб-сторінка ТК «Київ» створена в червні 2013 року й нині має 401 тисячу підписників (влітку 2023-го було 377 тисяч). Для моніторингу переглянуті матеріали, опубліковані на ютуб-каналі «Київ24.live». Сторінка створена у грудні 2020 року і нині на неї підписані 247 тисяч користувачів.

Як ідеться в описі сторінки, «Київ24.live — онлайн-трансляція ефіру телеканалу “Київ”. Найсвіжіші новини Києва, України та світу!». У розділі «Відео» тут викладають новинні сюжети або окремі ввімкнення гостей, а у розділі «Наживо» можна знайти повні записи щоденних етерів. Для моніторингу переглянуті сюжети новин, опубліковані у період з 11 по 19 листопада, а також ефіри телеканалу за 15—17 листопада.

Телевізійний марафон зі своєю специфікою

Минулого разу ми вже відзначали, що телевізійний контент телеканалу «Київ» — на кілька голів вищий за той, що виробляють колеги з інших регіональних мовників. Завдяки сучасній апаратурі та студіям медійники мають можливість вести повноцінний телемарафон із прямими ввімкненнями, новинами, запрошенням різноманітних спікерів. Тут є воєнні огляди, новини про культурні події, волонтерські ініціативи, економічні процеси, соціальна реклама та прогноз погоди. Все це у вигляді телевізійного марафону виглядає доволі професійно.

В етері медійники намагаються охопити якнайбільше тем. Чимало контенту присвячено війні: журналісти повідомляють про чергові воєнні злочини окупантів, ситуацію на фронті, новини з життя підрозділів тощо. До коментування при цьому залучають речників бригад, політичних коментаторів і рідше представників центральної влади.

У новинах телеканалу «Київ» розповідають як про фронт, так і про геополітичні події, а ще, звісно ж, про життя столиці. Про специфіку саме «київських» сюжетів згадаємо далі. Що ж до матеріалів для новин, то здебільшого журналісти, використовуючи стороннє відео, інформують глядачів, звідки воно, усно або за допомогою тематичних плашок. Хоча іноді дізнатися, хто автор тих чи тих кадрів, важко. Як у відео про деталі мирного плану Володимира Зеленського або про парламентську ініціативу з декриміналізації порно.

Трапляються і некоректні висловлювання гостей, які подекуди виносять у заголовок відео на ютубі. Наприклад, ввімкнення членкині депутатської групи «Партія “За майбутнє”» Анни Скороход, яка пройшла до парламенту 9 скликання від партії «Слуга народу», а нині затято критикує провладну політсилу, підписане на ютубі як «Глухі і сліпі ПРИДАТНІ, а здорові за хабарі відкуповуються від служби — Анна СКОРОХОД». Про коректність таких термінів щодо людей із порушеннями зору та слуху говорити не доводиться.

Слово критикам влади

Загалом, в етері щоденного телемарафону ТК «Київ» завжди багато прямих ввімкнень. Журналісти розповідають про важливе з місця подій, військові діляться новинами з фронту, а економісти прогнозують стан справ на споживчому ринку. Залучення до розмови фахівців, звісно ж, іде на користь контенту. Але є одне але.

Політичні коментатори й навіть окремі військові, залучені до етерів столичного мовника, здебільшого обираються за принципом «чим критичніше до центральної влади — тим краще». Наприклад, в етері від 16 листопада ведуча спілкувалася з політичним коментатором Валерієм Димовим. Який до повномасштабної війни ходив на токшоу з метою розповісти, як добре було за каденції Порошенка і як погано стало за Зеленського.

Нині промовець просуває ті ж самі тези. В етері телеканалу «Київ» ведуча спілкувалася з гостем про потенційні територіальні поступки України в обмін на мир, що, судячи зі статей у світових виданнях, обговорюють на Заході. Димов сказав, що територіальні поступки чинна влада може провести через референдум, адже Зеленський, мовляв, ще задовго до 2022 року говорив про «перестать стрелять» і «сойтись посередине».

 Політичний коментатор Валерій Димов 

Ще гість згадував про дипломата Олександра Чалого, присутнього ще під час підписання Будапештського меморандуму 1994 року. Який, мовляв, на початку великого вторгнення, під час перемовин представників Росії та України, схиляв нашу сторону до підписання невигідної мирної угоди. Зрештою Валерій Димов навіть розповів, як голова Офісу президента Андрій Єрмак свого часу «кришував ларьки». Але чому би не замінити критиканство в етері на більш конструктивну критику?

Хоча і така є. Наприклад, в етер від 15 листопада вмикався нардеп від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко. Він розповідав про те, як у війську фахівців різних військово-облікових спеціальностей начебто переводять у піхоту. При цьому парламентар розкритикував радника президента Дмитра Литвина, який, мовляв, втручався у військові питання. А ще дорікнув урядовцям, що ті не звітують перед парламентом. Водночас хотілося б почути думки згаданих нардепом осіб — та їх не було.

Схожа ситуація була під час ввімкнення нардепа від «Батьківщини» Олексія Кучеренка. Той спершу розповідав про доцільність транзиту російського газу в часи великої війни. Говорив, що у такий час має бути політичне рішення України питання закрити. Та згодом опозиційний парламентар уже критикував за «недолугі реформи» в енергетиці колишнього віцепрем’єра з відновлення України, ексміністра інфраструктури Олександра Кубракова, колишнього очільника «Укренерго» Володимира Кудрицького й ексзаступника міністра інфраструктури Мустафу Найєма. Позиції згаданих нардепом людей або принаймні слів ведучих про те, що її намагатимуться представити в наступних випусках, в етері «Києва» не пролунало.

 Олексій Кучеренко (ВО «Батьківщина»)

Критикували владу в етері мовника і ветерани війни. Зокрема, Олег Симороз, який на ввімкненні говорив про проблему самовільного залишення частин військовослужбовцями. Мовляв, президент Зеленський, коментуючи це питання під час інтерв’ю, був нещирим. Так само, за словами ветерана, глава держави «лукавить» щодо темпів мобілізації, тоді як Україну штовхають до заморожування бойових дій.

А от інший ветеран війни Олександр Швачка дорікав владі неналежним ставленням до проблем протезування воїнів. Критика від військових, які говорили про проблеми, з якими стикаються особисто, принаймні виглядала конструктивною.

Слова деяких гостей виглядали просто дивними. Наприклад, колишній представник уряду Польщі Пйотр Кульпа безапеляційно заявив, що Польща «отдала Украине все оружие в 2022 году» й тепер «беззащитна». Звучало, як мінімум, маніпулятивно-перебільшено. Суб’єктивні судження ніхто не скасовував, але, можливо, ведучим потрібно було бодай якось балансувати заяви гостя проханнями навести конкретні цифри, аргументи тощо.

 Колишній представник уряду Польщі Пйотр Кульпа

Давали волю почуттям і окремі політичні коментатори. Наприклад, в етері від 17 листопада Віталій Бала, коментуючи статтю видання The Economist про можливість проведення виборів вже у травні 2025 року, говорив, що «влада говорить про вибори, коли змінюються рейтинги». А ще про те, що «суспільне схвалення рішень влади прямує до нуля», а останні рішення можновладців, наприклад, ухвалення закону про мобілізацію, є для українців інструментами примусу. Всі згадані коментатори з'являлися в ефірі під час прямих включень, тож забезпечити моментальну появу протилежної точки зору ведучі не могли. Проте, загальна тенденція у моніторинговий період помітна: критичних до влади промовців запрошували у кілька разів більше, ніж лояльних.

В етері очікувано були присутні і представники влади або лояльні до неї політичні коментатори. Але це були поодинокі появи. Зокрема, 15 листопада наживо вмикався «слуга народу» Олег Дунда, коментуючи справу колеги Євгенія Шевченка, підозрюваного у держзраді. Ще телевізійники наводили пряму мову представника монобільшості Юрія Камельчука стосовно роботи ТЦК, а лояльний до влади політолог Володимир Фесенко під час ввімкнення коментував міжнародні геополітичні події.

Кличко не дасть занапастити столицю

Окремо на телеканалі, що належить Київській міській раді, можна відзначити блок схвальних сюжетів про те, як міські посадовці на чолі з Віталієм Кличком роблять для жителів столиці добрі справи. Наприклад, в етері від 15 листопада були матеріали про те, як Київ відправив чергову партію допомоги війську, а також про роботи на мосту метро, де вже була пряма мова очільника столиці. Трохи згодом був схожого штибу сюжет про утеплення київських багатоповерхівок.

  Київський міський голова Віталій Кличко

Були й розлогі матеріали про комунальні заклади. Наприклад, 15 листопада в етері мовника вийшов детальний сюжет про роботу перинатального центру столиці. А наступного дня був матеріал про роботу платформи «Чисте місто», покликаної спростити прибирання київських вулиць. Тут теж мовив Віталій Кличко. 

Відтак, комунальне підприємство Київської міськради «Телеканал “Київ”», виготовляючи справді якісний телевізійний продукт, не позбулося вад, указаних у минулому огляді. Насамперед хотілося б, щоб гості медіа конструктивно критикували політичних опонентів, а не вдавалися до критиканства, яке навряд чи корисне глядачам. При цьому не гріх частіше запрошувати в етер і тих, кого критикують, аби дотримуватися балансу думок. Ну, а сюжети про «добрі справи» міської влади добре було б бодай якось маркувати як піарні.