Кліматичний саміт схвалив суперечливу угоду на $300 млрд: що не так із цим рішенням

Країни-учасники Кліматичної конференції  COP29 у Баку прийняли цільовий показник глобального фінансування в розмірі 300 мільярдів доларів щороку до 2035 року для допомоги країнам, що розвиваються, у боротьбі зі зміною клімату.

Конференція мала завершитися в п’ятницю, однак затягнулася, оскільки учасники переговорів з майже 200 країн намагалися досягти консенсусу щодо плану фінансування захисту клімату на наступне десятиліття.

Укладена та схвалена вранці в неділю угода з’явилася після двох тижнів публічних і закритих взаємних звинувачень.

Зокрема, видання Politico розповідає про  напружену, сповнену розмов на підвищених тонах зустріч перед світанком суботи, під час якої великі економічні держави, включаючи Сполучені Штати, Велику Британію, Європейський Союз і Китай сперечалися через суми, які виділятиме кожна з країн на приборкання глобального потепління. 

Зрештою, заможні країни погодилися збільшити мінімальну суму з  пропонованих раніше  250 мільярдів доларів.

Втім, ухвалена мінімальна сума в 300 мільярдів доларів є набагато нижчою за трильйони доларів, які знадобляться більш бідним і вразливим країнам, щоб протистояти змінам клімату та спричиненим ними катаклізмам.  

Вони вже висловили своє розчарування ухваленим рішенням. Представники Малаві, Маршаллових островів та Мальдівів, заявили, що цієї суми критично недостатньо для задоволення їхніх потреб

«На жаль, цей документ є нічим іншим, як оптичною ілюзією. На нашу думку, це не вирішить величезної проблеми, з якою ми всі стикаємося», — заявив представник індійської делегації Чандні Райна на заключному пленарному засіданні саміту через кілька хвилин після того, як угода була парафована. 

Існують інші способи залучення потрібних коштів — наприклад, приватний капітал і торгівля вуглецевими квотами, щодо правил якої також досягли остаточної угоди в суботу. Квоти, на думку прихильників угоди, можуть мобілізувати мільярди доларів на нові проекти, спрямовані на боротьбу з глобальним потеплінням, від відновлення лісів до впровадження технологій чистої енергетики.

Глава ООН з питань клімату Саймон Стейлл визнав, що переговори були складними, однак привітав укладену угоду, назвавши її “страховим полісом” для людства.

«Це був важкий шлях, але ми досягли угоди. Вона сприятиме зростанню буму чистої енергії та захистить мільярди життів. Але, як і будь-який страховий поліс, вона працюватиме лише якщо внески сплачуватимуться повністю та вчасно», — сказав Стейлл.

Домовленість має суттєву невизначеність щодо остаточної суми, яку сплачуватимуть розвинені країни, зокрема США. Нещодавно обраний президент Сполучених Штатів Дональд Трамп неодноразово називав зміни клімату вигадками, тож європейські країни, які й без  того є найбільшими донорами угоди, очікують, що їхні витрати збільшаться через зменшення участі США.

Напередодні переговорів США та ЄС чинили тиск на Китай та інші заможні, але технічно розвинені країни, щоб вони приєдналися до них як країни-донори.

Угода відкрила можливість для країн, що розвиваються, таких як Китай, робити внески на добровільній основі.

Заявлена мета у  300 мільярдів доларів включатиме всі фінансові кошти міжнародних установ, таких як Світовий банк та надані іншими країнами, що розвиваються, внески. 

Остаточний текст документа повторює тези укладеної минулого року в Дубаї угоди щодо відмови від викопного палива. Але цього року країни відмовилися прямо згадувати джерела енергії, які викликають зміну клімату. Угода також не передбачає дій для прискорення досягнення цієї мети, на чому наполягали європейські та американські учасники.

Саміт зачепив саму суть суперечок про фінансову відповідальність промислово розвинених країн, чиє використання викопного палива й спричинило основну частину викидів парникових газів, та компенсацію іншим країнам за зростаючу шкоду, завдану зміною клімату.

Країни намагалися знайти джерела фінансування для досягнення мети Паризької угоди щодо обмеження зростання глобальної температури на 1,5 градуси Цельсія вище доіндустріального рівня – за межами якої можуть виникнути катастрофічні наслідки для клімату.

Згідно зі звітом ООН, світ перебуває на шляху до потепління на 3,1°C вже до кінця цього століття, а глобальні викиди парникових газів та використання викопного палива продовжують зростати.

Перелік країн, які зобов'язані зробити внесок, включає близько двох десятків промислово розвинених країн, включаючи США, європейські країни та Канаду. Його було затверджено під час кліматичних переговорів в ООН у 1992 році.

Європейські уряди вимагають, щоб до них приєдналися інші країни, включаючи Китай, другу за величиною економіку світу, та багаті на нафту країни Перської затоки. Угода заохочує країни, що розвиваються, робити внески, але не вимагає їх.

Наразі західні уряди занепокоєні тим, що глобальне потепління посувається вниз у списку національних пріоритетів на тлі зростання геополітичної напруженості, включаючи війну Росії в Україні та розширення конфлікту на Близькому Сході, а також зростання інфляції.

Суперечки щодо фінансування країн, що розвиваються, відбуваються в рік, який, за прогнозами вчених, стане найспекотнішим за всю історію спостережень.

Наслідки кліматичних негараздів вже даються взнаки: повсюдні повені забирають тисячі життів по всій Африці, смертоносні зсуви ховають під собою села в Азії, а посуха в Південній Америці призводить до висихання річок.