/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2F42a2aad48e4d018985c7e7372d1c2c4d)
Помаранчевій революції – 20. Соратники розказали, чому штаб Ющенка боявся нечистої сили і ракет
Офіційно про старт виборчої кампанії Віктор Ющенко оголосив 4 липня 2004 року – на Співочому полі у Києві, в присутності тисяч своїх прихильників. Однак ідею повідомити про старт кампанії саме на Співочому полі спершу підтримали не всі у команді Ющенка. Про це стало відомо з презентації книги споминів Володимира Філенка «Партитура революції», яку відвідав «Главком».
«Ми думали, де зібрати людей – на стадіоні, в залі? Я сам музикант, і на сцені стояв багато разів і згадав про Співоче поле – тут і Лавра, тут і Дніпро, тут і мости, що єднають береги, тут і краєвид…», – згадує Володимир Філенко.
Соратник Ющенка зауважує, що як тільки цю ідею було презентовано у штабі, відразу було багато застережень: від поганої погоди до «ракетної атаки».
«Принесли цю ідею у штаб, і почалося: куди ви тягнете людей? Там відьмаче місце, там відьми на мітлах літають. Туди не можна йти, це прокляте місце… Хтось каже: а якщо провокації? А якщо Кузьмук (тодішній міністр оборони – «Главком») ракетою пульне? Віра Іванівна (Ульянченко, голова секретаріату президента при Ющенкові – «Главком») каже: а якщо дощ? Тут я вже не витримав, і кажу: а якщо сніг?..», – ділиться спогадами Філенко.
Зрештою, під час виступу Віктора Ющенка не підвела ні погода, ні люди. Соратники пригадують, що увесь «природний амфітеатр» Співочого поля був вщент заповнений людьми. Коли Ющенко побачив кількість своїх прихильників, він зрозумів, що назад шляху нема, і «голос у нього дрижав, коли він вийшов на трибуну».
«А після акції «Віра Іванівна, яка спочатку нас відмовляла, підійшла до мене і сказала: «Вова, це геніально», – сказав Філенко.
Помаранчевий Майдан простояв 17 днів, нагадують Філенко та Стецьків. Початок протесту припав на ніч з 21-22 листопада, а фінал – на 8 грудня. Саме 8 грудня 2004 року Верховна Рада змінила склад Центральної виборчої комісії та внесла зміни до закону про вибори президента. Ці зміни стали результатом компромісу між владою та опозицією. У пакеті з ними була затверджена конституційна реформа, яка обмежила владу глави держави.
Пізніше – під час повторного голосування, проведеного 26 грудня 2004 року – переміг Віктор Ющенко. Майдан ще продовжував стояти – і до його інавгурації, і навіть після. Але переламним моментом було саме 8 грудня. «То був вчасний компроміс, потрібний країні і не зовсім страшний. Ми просто повернулися до парламентсько-президентської республіки», – коментує конституційну реформу Володимир Філенко.
«Майдан увійшов в силу, люди хотіли перемоги тут і зараз. Але питання полягало у тому, чи йти шляхом революційним, дотискати Кучму і захоплювати владу – а на це могли відповісти, в тому числі і зброєю – чи йти на компроміс, домовлятися і вирулювати більш мирним способом. Ющенко вирішив домовлятися. Противником компромісу виступив тоді Плющ. Він ставився до Ющенка як до сина і хотів своєму синові найбільшу булаву та найширші повноваження», – говорить Тарас Стецьків.
«Главком» до річниці Помаранчевої революції підготував серію матеріалів. Серед них – інтерв'ю з Романом Безсмертним – одним із найближчих соратників Віктора Ющенка, народним депутатом ряду скликань, двічі віцепрем’єром – в уряді Юлії Тимошенко та Юрія Єханурова. На парламентських виборах 2002 року Роман Безсмертний був керівником передвиборчого штабу політичної сили Віктора Ющенка «Наша Україна». У 2004-му – комендантом наметового містечка на Майдані. В інтерв'ю він аналізує причини поразки помаранчевої команди, внутрішні конфлікти та передумови, які були створені для реваншу Віктора Януковича.
Крім того, «Главком» пригадав, як виникла символіка помаранчевого руху, які артефакти її уособлювали та що з ними сталося після Помаранчевої революції.