Чому ми віримо зловмисникам в Інтернеті і як їм протистояти, коли емоції беруть гору. Поради психолога

Оригінал публікації на сайті «Дзеркало тижня» за посиланням

Майже 80% українців відчувають стрес і сильну знервованість через повномасштабне вторгнення, — це показало опитування Gradus Research, проведене в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я 2024 року. Такий стан призводить до «приглушення» критичного мислення — на аналіз не вистачає ресурсу. Цією вразливістю вдало користуються шахраї. На думку українців, їх кількість за останній рік тільки зросла. Чому ми ведемося на зловмисницькі повідомлення чи дзвінки і як саме від них захиститися?

Емоції VS критичність

Від психоемоційного стану людини напряму залежить її поведінка. У складні періоди критичне сприйняття нами об’єктивної ситуації погіршується. Люди потрапляють на гачки шахраїв незалежно від своєї підкованості в стабільному стані, оскільки сповільнюються когнітивні процеси обробки інформації.

Які почуття керують нами в часи невизначеності та як ними користуються шахраї:

1. Апатія може виникнути однією з перших, якщо людина переживає психоемоційний спад. У стані апатії ми не хочемо робити жодного зайвого руху чи дії, зокрема й перевіряти інформацію. Тоді шахрай може зіграти на довірі, адже жертва не стане досліджувати, хто до неї звертається, чому, наскільки правдивою є інформація тощо.
2. Злість провокує, зокрема, необдумані рішення, бажання швидше відсторонитися від будь-яких проблем, що можуть похитнути й без того реактивний стан. Тут шахрай може зіграти на позиції «ворог мого ворога — мій друг»: змоделювати ситуацію, ніби він проживає цю злість разом із жертвою й здатний допомогти. Це формує відчуття спільності, відкритості до прохань («теж набридли відключення світла — переходь за посиланням (фішинговим) і підписуй петицію про перегляд графіків»).
3. Схожою є механіка зі смутком — коли шахраї маніпулюють єднанням у трагедії. Зокрема тисячі українців сумують за рідними. Шахраю, який це розуміє, ніщо не завадить побудувати запит на спільному горі від вимушеного переїзду, втрати тощо («БФ «Єднання з рідними» збирає кошти для родин ВПО: підтримати збір можна за посиланням», — у цьому випадку жодного БФ просто не існує).
4. Страх і тривожність, які посилюють потік нав’язливих думок. У такому стані людину легко переконати в неминучій небезпеці, якщо вона не вчинить конкретних дій. Шахраї можуть апелювати як до персональних страхів («ваш аккаунт зламано, перейдіть за посиланням, щоб захистити» або «вашу картку заблоковано»), так і до загального інформаційного тла (зловмисник вишукує / вигадує найстрахітливіші новини й на основі них формує заклик до дії).

Визначивши панівні почуття, зловмисники добирають маніпулятивні аргументи — до чого саме потрібно апелювати, щоби людина потрапила на гачок. Найрозповсюдженіші з таких маніпуляцій включають:

1. Тиск авторитетом. Шахраї посилаються на висловлювання знайомих людини (називаючи ім’я чи прізвище, які можна знайти у відкритих джерелах, — зокрема через друзів на Фейсбуці чи спільні фото), впливових осіб тощо. Через брак часу жертва не має можливості оцінити правдивість ситуації. Те саме працює з власним авторитетом зловмисника: називаючись керівником невідомої компанії, він підвищує свою вагу в очах людини й може чинити тиск. Авторитет дає змогу шахраям перехоплювати ініціативу в розмові, обмежувати час на роздуми й диктувати свої умови.
2. Гру на жалості. Тут шахраї спираються на такі почуття людей, як співчуття, бажання допомогти чи поступитися, загладити провину тощо. Прохання «проголосувати за племінницю в конкурсі», яке нещодавно ширилося мережею, — це апелювання до емпатії, аби користувач допоміг утілити мрію чиєїсь дитини (звісно, фіктивну).
3. Оманливу вигоду. Зловмисники можуть агітувати за прийняття пропозиції в економічному, моральному або політичному контексті. «Якщо ви купите цей товар, то не пошкодуєте, бо заощадите купу грошей», — один із можливих закликів.
4. Фокус на індивідуальних особливостях і болях людини. Шахраї дуже добре виділяють особистісні якості людини, знаходять болючі точки та використовують їх. А якими є болючі точки в більшості людей? Це хвороби, втрати, пережиті травми; на більш побутовому рівні — фінансові негаразди, буденні проблеми. Декілька уточнювальних запитань — і зловмисник розумітиме, на яких саме слабких місцях будувати стратегію. Демонструючи розуміння болю людини, шахрай обов’язково запропонує «способи розв’язання всіх проблем», тим самим заманюючи в капкан.

Як зберегти здоровий скептицизм

Для критичного мислення в складні періоди потрібні час і довірені близькі, які будуть поруч у момент ухвалення рішення. Візьміть перерву на «подумати» й відновитися. Приміром, коли в людини болить горло, вона не йде їсти морозиво. Також не соромтеся просити про допомогу близьких людей, тимчасово передоручати їм вирішення питань, на які просто бракує ресурсу.

Якщо ні часу, ні можливості залучити третю сторону до ситуації немає, зробіть шпаргалку на випадок шахрайських звернень. Для цього варто підготувати перелік запитань до зловмисника, тим самим узявши ініціативу на себе. Уточніть стосовно документів, реєстрації, фотодоказів, даних про компанію, збір, конкурс тощо — дуже ймовірно, що на цьому ваша розмова завершиться.

Справа «двох кліків»: як відсторонитися від кібершахраїв без зайвих рухів

Усі звернення від кібершахраїв можна умовно поділити на два типи — телефоном і в чаті. Для обох каналів команда Rakuten Viber пропонує прості рішення, які не вимагають додаткових перевірок або налаштувань.

1. Шахраї в листуванні: користувачі можуть перенести всі запити від невідомих контактів до окремої папки, увімкнувши «Запити» в меню «Конфіденційність». Такі чати будуть «заблюрені», тому не буде ризику навіть краєм ока побачити зміст звернення й зацікавитись. Надалі цю папку можна просто не відкривати: якщо ви не очікуєте жодних доставок, робочих питань, замовлень, то не пропустите нічого важливого.
2. Дзвінки від шахраїв: функція «Ідентифікація абонентів» у Rakuten Viber попереджає, коли з невідомого номера телефонує спамер. Ця інформація ґрунтується, зокрема, на тому, скільки користувачів уже позначили цей контакт як зловмисницький. Окрім ідентифікації дзвінка як потенційно безпечного чи небезпечного, функція підказує, кому саме належить незнайомий номер. Функція доступна для смартфонів на базі Android.

Варто також пригадати основні правила протидії шахраям:

• Не передавайте своїх персональних даних: документів, банківських реквізитів, паролів, вашого місцезнаходження тощо. Також не вказуйте цих даних на сумнівних сайтах (під час реєстрації чи для оформлення замовлення).
• Не переходьте за посиланнями від незнайомих контактів. Якщо відверто сумнівним посиланням поділилася ваша близька людина — попередьте її про ризики.
• Завжди перевіряйте інформацію, яка до вас надходить, у відкритих джерелах. Якщо ви отримали звернення, наприклад, від фонду, він обов’язково має бути зареєстрований, і дані про нього будуть у пошуку. Зокрема за кодом компанії або ІПН можна перевірити факт її існування через Опендатабот.

Отже, захист від зловмисників має дві сторони: налаштування платформи, безпеки даних і приватності та психологічну готовність до маніпуляцій. Емоційна стійкість може давати збій. Вищенаведені техніки та фрази — це перелік «червоних прапорців», якими шахраї заманюють у пастку. Такі прийоми варто відстежувати й одразу блокувати звернення, особливо коли сил на додатковий аналіз немає.

Ірина Радул, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи

Статтю підготовано за допомогою команди Rakuten Viber.