Генералів — в окопи. Що робити з радянськими воєначальниками і як вони покажуть себе в бою

Різниця в підходах до ведення війни на оперативному і стратегічному рівнях часто призводить до втрат територій. Бойові бригади, навчені на Заході, впроваджують сучасні методи в боях з армією РФ, але їм заважає "радянщина" вищого керівництва. Фокус з'ясував, чи можна поліпшити систему управління в ЗСУ.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що українські генерали мають бути в окопах. Якщо генерал сидить виключно в штабі, він не генерал, незважаючи на вік і досвід.

"Генерал, який не був в окопі, для мене — не генерал. За всієї моєї поваги, сьогодні найскладніша ситуація на передньому краї, в окопі. Генерали повинні бути в окопах. Ось така війна", — зазначив глава держави.

Новий підхід до ведення бойових дій, за його словами, міститься у другому пункті внутрішнього "Плану стійкості". Цей пункт змінює підходи до управління армією і насамперед головним завданням головнокомандувача Олександра Сирського буде зменшення бюрократії.

Скоротити відстань від генерала до солдата і зменшити бюрократію допоможе перехід до системи "корпус — бригада", додав Зеленський.

У той час як більшість вищого військового начальства розміщується в штабах, подалі від лінії зіткнення, західні ЗМІ вказують на глобальні проблеми з кадрами в ЗСУ. Ситуація з мобілізацією до весни стане "непоправною", повідомляє журнал The Economist.

Охочих поповнити армійські лави вкрай мало, з урахуванням силового набору потреби в живій силі ледь покриваються на дві третини від наміченої мети. Приходять служити здебільшого надто старі або не мотивовані чоловіки. Як приклад журналісти наводять напівсліпого 51-річного робітника з Полтавської області Григорія. Він був здивований не менше за інших, коли його зарахували до штату.

"Григорій звик поводитися з вогнепальною зброєю. Стріляти може кожен. А ось потрапляти в ціль у нього не дуже виходить", — наводить видання його слова.

Чи допоможе радянським генералам переатестація НАТО?

У Збройних силах України нерідко спостерігається різниця в підходах до ведення бойових дій на оперативному і стратегічному рівні. На думку українського військовослужбовця Данила Яковлєва, так відбувається тому, що більшість воєначальників не хочуть розвиватися і не вивчають сучасних віянь у військовій справі.

Військовий вважає за необхідне переатестувати всіх генералів і вище командування ЗСУ за стандартами НАТО, щоб розуміти рівень їхніх знань з урахуванням розвитку передових військових технологій і тактик бою. Військовослужбовці офіцерського складу, які проходять службу за контрактом, зобов'язані володіти англійською мовою. Водночас генералітет обходить цей момент.

"Різниця радянської моделі та прикладних методик НАТО створює масу проблем на фронті. Проведіть об'єктивне тестування, а не формальне із заздалегідь підготовленими відповідями на запитання. Відправте генералів складати іспити в одну з країн НАТО, нехай там виявляють їхню профпридатність", — розповідає він Фокусу.

Як приклад Яковлєв наводить проблеми з армійською логістикою. Компанія "Нова пошта", за його оцінками, забезпечує потреби ЗСУ набагато ефективніше за службу внутрішньої логістики.

"Це ж повний абсурд. Я не розумію, чому не можна взяти менеджера "Нової пошти", щоб він побудував чудову систему для військових? Відповідь проста: комусь це невигідно. Генералу пенсійного віку видніше, він роками сидить на своєму місці, отримує зарплату мінімум 200 000 гривень без урахування заробітку на тендерах і знає, що його не звільнять і не покарають. Немає в нас механізмів покарань по гілці від полковників до генералів", — визнає військовий.

На переконання Яковлєва, генералів варто частіше посилати у відрядження в бригади на лінії фронту, а не в тилові частини.

Лояльність до влади: як стають генералами в Україні

Світова військова практика показує, що будь-який генерал армії повинен мати бойовий досвід. В умовах України все інакше: генералами призначають найчастіше за ступенем лояльності до політичного керівництва країни. Схожий механізм застосовується і для ухвалення рішень про доцільність проведення операцій на фронті, зауважує військовий експерт Дмитро Снєгирьов у спілкуванні з Фокусом.

"Яскравий приклад — Бахмутська операція. Ексголовком Залужний наполягав на виведенні підготовлених підрозділів, але була політична доцільність — "фортеця". І тут не допоможе ніякий бойовий досвід начальства", — пояснює він.

У випадку з тиловими генералами, потрібно спершу розібратися з їхньою кількістю і функціоналом, а також визначити коефіцієнт корисної дії. Експерт підкреслює, що перш ніж відправляти в окопи вікових генералів потрібно зрозуміти, як це вирішить ті чи інші бойові завдання.

"Змусити солдатів підняти багнети можуть командири рот або взводів. Генералітет, якщо він професійний і робочий, повинен планувати операції активної оборони і наступу, а не йти під бій барабанів в атаку", — підсумував він.

Фокус уже розбирався в небезпеці, яку несуть радянські генерали сучасній українській армії. "Старих" воєначальників потрібно терміново міняти на командирів бригад, які воюють з 2014 року, говорили нардепи та експерти.

Український генерал-майор Дмитро Марченко наприкінці жовтня 2024 року стверджував, що фронт на Донбасі "посипався". Серед причин події він вказував брак боєприпасів і людей.