Пів мільйона «зайвих заброньованих»: хто вони? Чим закінчився гучний аудит

В Україні завершився аудит критичних підприємств та організацій, які під час війни є надзвичайно важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. За результатами перевірки уряд запровадив низку змін до процедури бронювання військовозобов'язаних. Але, як з'ясував «Главком», головної мети аудиту досягнуто так і не було.

Як гартувалася бронь

Процедуру бронювання від мобілізації під час повномасштабної війни з Росією було запроваджено 27 січня 2023 року урядовою постановою №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Згідно з документом, бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють:

• в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, якщо це є необхідним для забезпечення функціонування зазначених органів;
• на підприємствах, в установах та організаціях, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення), якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
• на підприємствах, установах та організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт та послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань;
• на підприємствах, установах та організаціях, які критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у особливий період.

Відповідно до постанови №76, підприємство чи організація мають подавати до профільного міністерства чи держадміністрації клопотання з проханням забронювати таких співробітників: мовляв, вони дуже цінні і без них ніяк. Вищезгадані органи перевіряють список претендентів на бронювання – наскільки він обґрунтований, а потім подають його на погодження до Генерального штабу ЗСУ. Там теж перевірка – раптом у списку є військовозобов'язані, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності?

Розібравшись зі списком, Генштаб відправляє його до Міністерства економіки, яке й ухвалює остаточне рішення про бронювання працівників. Потім документ іде до ТЦК, де заброньованого співробітника ставлять на спеціальний облік.

2 травня 2023 року постанова була трохи підкоригована. Якщо до цього терміни розгляду прохання про бронювання не були встановлені (і поки клопотання бродило інстанціями, потрібного спеціаліста вже й мобілізувати могли), то тепер терміни були визначені – 25 днів.

Новою постановою №650 від 5 червня 2024 року «Деякі питання бронювання військовозобов'язаних під час військового стану» у процес бронювання було запроваджено ще низку змін.

Документи подаються на погодження не до Генштабу, а до Міноборони. Дозволено бронювати військовозобов'язаних навіть за наявності у них дефіцитних військово-облікових спеціальностей. Дозволено електронне бронювання через портал «Дія» (воно запрацювало з 17 липня). Для працівників підприємств ОПК та енергетики запровадили бронювання 100% працівників – до цього було 50%. А для військовозобов'язаних, які працюють у реальному секторі економіки, броня діє не пів року, як раніше, а рік. Потім її треба продовжувати.

Цікаво, що зміни не торкнулися чиновників, які працюють в органах державної влади та місцевому самоврядуванні. Для них, як і раніше, термін дії броні дорівнює терміну проведення мобілізації. Тобто безстроково, з огляду на те, що мобілізація у нас регулярно продовжується на 90 діб.

Підсумки критично важливого аудиту

За даними Міністерства економіки, станом на перше півріччя 2024 року критично важливими визнано понад 700 підприємств, установ та організацій. А загальна кількість заброньованих військовозобов'язаних становила близько 540 тис. чоловік. (це 100 повноцінних військових бригад). Але потім сталося дивне.

Під час засідання уряду 8 жовтня перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк заявив, що буквально за два місяці кількість заброньованих військовозобов'язаних в Україні зросла вдвічі – з 540 тисяч до понад мільйона. І треба було б з цього приводу провести аудит – з чого це, а раптом корупція?

З пропозицією Гаврилюка уряд погодився та вніс відповідний пункт до протоколу №103. Згідно з яким до 15 листопада критичні підприємства слід перевірити, а до 20 листопада – доповісти про результати Кабінету міністрів. 22 жовтня протокол було посилено відповідною урядовою постановою №1204.

Потрібно віддати належне, до заданих термінів усі перевірили. Доповіли.

«За наслідками аудиту 95% усіх критично важливих підприємств зберегли цей статус. Завдяки аудиту ми змогли виявити незначні порушення та підготували зміни, щоб їх виправити», – заявив заступник міністра економіки Віталій Кіндратов.

Порушення такі:

• різке та необґрунтоване зниження зарплати працівникам після отримання підприємства статусу критично важливого;
• використання різних моделей для збільшення чисельності заброньованих понад норму;
• включення підприємств до переліку критично важливих, які, по суті, не є критичними для економіки.

В офіційній заяві Мінекономіки сказано, що за результатами аудиту підприємства, на яких виявлено ці незначні зловживання, втратили статус критично важливих, а працівників цих підприємств розброньовано. До речі, тут слід зазначити, що останній пункт порушень до підприємств ніяк не належить – критичність чи некритичність визначає сам уряд.

Згідно з постановою Кабміну №1332 від 22 листопада 2024 року «Деякі питання бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та воєнний час», до постанови №76 знову внесені деякі поправки. Зокрема:

• всі регіональні та галузеві критерії критичності підприємств повинні узгоджуватися з Міністерством оборони та Міністерством економіки;
• для приватного сектора середня заробітна плата на критичному підприємстві та у заброньованого працівника має бути не менше 2,5 мінімальних зарплат (на даний момент – 20 тис. грн).
• з 1 грудня – бронювання лише через «Дію»;
• згідно з новими критеріями, всі критично важливі підприємства та їхні співробітники мають підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року.

«Критерії критичності підприємств були й раніше, але вони визначалися внутрішніми розпорядженнями. Тепер критерії, сподіваюся, стануть прозорішими та зрозумілішими. Їх узгодити та прописати – питання кількох днів. А щодо іншого – так дайте бізнесу, підприємствам ОПК нормально працювати, планувати свою діяльність! Не можна кожні три місяці змінювати правила», – каже «Главкому» керівник громадської організації «Федерація роботодавців України Defence» (підрозділ федерації, що об'єднує підприємства оборонно-промислового комплексу), колишній заступник міністра економіки Ігор Фоменко.

Але тепер, власне, головне. На принципове питання – звідки взялися за два місяці понад 500 тис. нових заброньованих, через які розпочався весь цей галас, у сенсі – аудит, перевірка так і не відповіла. Статус критичних втратили 5% підприємств. Якщо рахувати пропорційно – бронь втратило максимум 30 тис. осіб. Але ж це не пів мільйона! Куди поділися решта?

«Коли ми ухвалювали закон про посилення мобілізації, то внесли до нього таке положення – багатьох із тих, хто мав право на відстрочку, перевести до категорії заброньованих. Наприклад, національну поліцію», – розповідає «Главкому» член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

А тут слід зазначити, що працівників МВС в Україні – майже 360 тис. осіб. Плюс ще інші силові структури. Так що ця цифра, через яку з літа виник різкий стрибок заброньованих, і набралася. Без жодної корупції, просто за законом.

Але, в жодному разі, не можна сказати, що місяць аудиту витрачено дарма. Аудитори працювали, уряд також. Нові критерії, наприклад, запровадили. І не можна сказати, що тепер не побільшає роботи у керівників критичних для оборони країни підприємств: їм тепер до 28 лютого треба довести свою критичність, і всіх співробітників перебронювати.

Андрій Кузьмін, «Главком»