Сьогоднішні схеми уникнення оподаткування: що не так із податками в Україні

Податки є сухожиллям війни.

Томас Сарджент, лауреат Нобелівської премії

Загалом війна як велике зло коштуватиме Україні величезних економічних втрат. Поки наші хоробрі захисники боронять країну, а платники податків сумлінно наповнюють бюджет, ще й в обсягах, значно більших за минулорічні (станом на 1 листопада 2024 року до держбюджету сплачено 916,2 млрд грн, що на 208,1 млрд грн, або на 29,4%, більше, ніж у відповідний період минулого року), у суспільстві посилюється напруга й триває гостра дискусія щодо політики держави з подальшого прямого зростання податкового тиску.

Способи уникнення оподаткування

Фіскальний підхід уже закріплено в оновленому Меморандумі з МВФ, затверджено урядовою Нацстратегією доходів до 2030 року, частково він утілений у законі №4015 про підвищення податків 2024 року (чекає на підпис президента). Інакше кажучи, на всі нові потреби бюджету, зокрема військові, в майбутньому реакція уряду стане стандартною — зростання податків.

Чи не єдиною розумною альтернативою такого підходу може стати пошук інших джерел наповнення скарбниці, насамперед через детінізацію економіки, поступове закриття можливостей для ухилення від сплати податків, підвищення рівня добровільного дотримання вимог законодавства. Проте така масштабна робота можлива лише за умови чіткого розуміння й оцінювання втрат бюджету від найбільших інструментів (схем) уникнення оподаткування та ухилення від сплати податків в Україні.

Слід зазначити, що набір інструментів уникнення оподаткування, який застосовується в Україні, загалом не надто відрізняється від інших країн, проте має свої особливості й тенденції:

✓   порушення митних правил (маніпуляції з митною вартістю товарів, зловживання митними пільгами / режимами на кордоні — «поштова» й «транзитна» схеми, схема «мурахи») і контрабанда;

✓   зловживання у сфері стягування податку на додану вартість («скрутки ПДВ», «чорне зерно»);

✓   переміщення прибутку до «податкових гаваней» (офшорів), зловживання міжнародними угодами (treaty hopping);

✓   схеми тіньового ринку оренди землі та нерухомості;

✓   контрафакт, нелегальна торгівля підакцизними товарами;

✓   викривлення бази оподаткування, мінімізація задекларованих прибутків тощо, зокрема через так звані транзитно-конвертаційні центри (схеми «міскодинг» та «дропи»);

✓   тіньові заробітні плати й зловживання податковими пільгами (відрахуваннями), преференціями та спеціальними податковими режимами (структурування бізнесу через псевдо-ФОП, які працюють на псевдоторговельних майданчиках та / або під псевдофраншизами).

Обсяги найбільших схем

Детальна класифікація найпоширеніших схем і розрахунки їхніх масштабів дають змогу оцінити найпроблемніші сфери, до яких потрібно докласти зусиль державі для протидії ухиленню від сплати податків та уникненню оподаткування.

Макроекономічний масштаб найпоширеніших схем ухилення від сплати податків вражає, бо сягає за оборотом понад 1,3 трлн грн на рік, або 17,4% від офіційного ВВП країни. Частина схем успішно розвиваються та зростають, частину вдалося мінімізувати протягом останніх років. Лідерами є «контрабанда та зловживання на кордоні», а також «зарплати в конвертах» (втрати бюджету — відповідно 120–167 млрд і 115–230 млрд грн на рік).

Саме ці дві схеми є лідерами під час війни за наслідками для бюджету: вони відвоювали позиції у беззаперечного чемпіона минулих років — офшорів.

Ба більше, валютні обмеження війни призвели до іноді аномального зростання внутрішніх інструментів оптимізації податків (чорні зарплати й транзитна проблематика) та звуження зовнішніх (таких як переміщення прибутку за кордон). Трендом 2024 року став ренесанс індустрії транзитно-конвертаційних центрів, зокрема схем відмивання коштів із використанням «дропів» («мулів»), що зросла до річних обсягів у 200–250 млрд грн.

Результати роботи контролюючих і правоохоронних органів у 2023–2024 роках із протидії «скруткам ПДВ» можна охарактеризувати як поступове та помірне відновлення контролю держави над повнотою збирання податку. Проте сьогодні немає підстав вважати, що схеми ухиляння від сплати ПДВ бодай частково подолано. Україна досі потребує подальшої модернізації системи адміністрування податку як у бік припинення схем, так і в бік збільшення її дружності та комфортності для платників податків.

Негативні процеси тривають і на ринку підакцизних товарів — здебільшого це ринок алкоголю, пального та тютюну, які традиційно були лідерами неформальної економіки. Держава чи не найактивніше за останні десять років почала боротися з акцизною «тінню», що дало певні результати:

• за даними ДПС, додаткові надходження за виробленою в Україні лікеро-горілчаною продукцією показали майже подвійне зростання;
• розмір «тіні» на ринку пального 2023 року зменшився проти 2022-го одразу на 21 базовий пункт (до 13%);
• уперше з 2016 року було констатовано певну зупинку в наступі тіньової економіки на сектор тютюну.

Проте чи стане цей успіх трендом наступних років або ж лише проміжним етапом перед подальшим євроінтеграційним зростанням ставок акцизів, покаже час. Принаймні досвід ЄС свідчить, що тіньовий ринок збільшується, якщо ставки акцизів зростають занадто швидко та є неоптимальними, а держава не здатна охопити негативні процеси своїм контролем (слабка інституційна спроможність контролюючих і правоохоронних органів).

Офшорні схеми й транскордонне переміщення прибутку внаслідок війни, валютних обмежень і високої висхідної вартості обслуговування, зумовленої новими світовими стандартами податкової прозорості (antiBEPS, FATCA, ATAD, BEPS 2.0, КІК та іншими), дедалі більше набувають ознак «елітарності», тобто залишаються доступними лише великим українським компаніям і заможним українцям. Обсяги втечі прибутків за кордон — на історично низькому рівні.

Структура уникнення оподаткування

Зміни до законодавства, війна, мільйони біженців та інші чинники призвели до зростання обсягів зловживань за певними схемами (конвертаційні та / або транзитні центри — податкові ями, «міскодинг», «дропи»; заробітні плати в «конвертах»; порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні) та водночас до зменшення зловживань за іншими схемами (передусім за офшорними схемами та BEPS, а також «скрутками» ПДВ, зловживанням, схемами в агросекторі).

Інші популярні інструменти ухилення від сплати податків / уникнення оподаткування демонструють різнонаправлені тренди. Проте проблематика залишається вкрай актуальною — загальні втрати бюджету за найпоширенішими схемами уникнення оподаткування сягають 340–530 млрд грн на рік.

Загалом додатковий фіскальний потенціал від перекриття схем величезний — від 4,6 до 7,1% ВВП, що за наявності політичної волі є як частиною глобальної відповіді на завдання з пошуку «500 млрд грн на оборону», так і в цілому непотрібності політики агресивного тиску на бізнес і зростання податків, запланованих на 2025–2027 роки.

***

Забезпечення верховенства права, якнайшвидше перезавантаження ДМС, ДПС, БЕБ комісіями з переважним голосом міжнародних експертів залишаються ключовими рекомендаціями аналітичних центрів для мінімізації «сірих» схем.