Бронювання по-новому: «Дія», детенізація зарплат і додатковий ризик росту цін

З 1 грудня набуває чинності новий порядок бронювання, визначений постановою Кабінету міністрів від 22 листопада. Як відомо, зміни були зумовлені результатами державного аудиту критично важливих підприємств, що завершився 15 листопада. За підсумками перевірки, право на бронювання своїх працівників втратили лише 5% підприємств, однак надалі ця цифра може суттєво зрости через нові критерії. Про основні новації та пов’язані з ними прогнози - у матеріалі Коротко про.

«Ви і так платите ці гроші, але ухиляєтесь від податків»

Сім критеріїв економічного бронювання, які діють зараз, залишаються в силі і після 1 грудня, але до них додаються ще два:

• повний розрахунок підприємства з бюджетом по податках,
• середня зарплата на підприємстві та зарплата працівників, які подаються на бронювання, має бути не меншою 2,5 мінімальних зарплат протягом останнього кварталу. Станом на середину листопада це 20 000 гривень.

Ці вимоги стосуються виключно приватних підприємств. На державні, комунальні та такі, де державі належить понад 50% статутного капіталу, вони не поширюються. Коментатори у соцмережах пишуть, що у приватному секторі броні позбудуться десятки тисяч робітників, у яких недотягуватимуть заробітки, підприємства масово закриватимуться. І що в такий спосіб влада хитро ввела так зване економічне бронювання за принципом «бідний воює, багатий платить».

- Це точно не економічне бронювання. Це додаткові критерії. Підприємства, які їх виконають, мають відповідати ще одному із раніше затверджених семи, - нагадує виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Економічне бронювання мало передбачати, що гроші є єдиним критерієм.

Щодо впливу на економіку, то експерт дивиться на це під таким кутом зору:

- Як у Києві може вижити людина, яка офіційно отримує 8000 гривень? Та майже ніяк. Якщо вона отримує 8000 гривень і нормально почувається, це означає тільки одне: частину грошей їй дають у конверті. Тому всі сльози щодо того, що бізнесу буде кепсько, то від лукавого. Ви і так платите працівникам ці гроші, але ухиляєтесь від податків. Я тільки дивуюся, чому раніше не ввели таку норму. Бо питання чесної сплати податків - це питання обов’язку, а не чийогось бажання чи небажання.
 
Олег Пендзин звертає увагу, що за такими критеріями зможуть бронюватися і ФОПи, якщо будуть визнані критично важливими, наприклад, по наданню населенню певних видів послуг.

Чим покриють витрати на чесні податки

Експерт Міжнародної консалтингової компанії Crowe Вадим Трюхан також вважає, що вимоги по зарплаті цілком справедливі:

- 20 000 гривень – це зарплата офіс-менеджера, а робітники заробляють більше. Досить подивитися оголошення на сайтах, де пропонують вакансії. У нас від 35 до 40% економіки знаходиться в тіні, нові критерії змусять висвітлити зарплатний фонд. Наприклад, у нашій компанії немає практики в конвертах гроші роздавати, ми абсолютно спокійно ставимося до цієї норми. Трошки турбує те, що по інших критеріях поки не все зрозуміло і що заново доведеться проходити процедуру підтвердження статусу критичності.

Спростовує експерт і твердження, що невеликі цехи, які на напівволонтерських умовах збирають для армії дрони, можуть не потягти нові вимоги.

- Я рік працював на підприємстві, де збирали безпілотники. Середня зарплата була 35 000 гривень. На 20 000 у таких сферах ви не знайдете людей. Вони або воюють, або вже за кордоном. У військовій індустрії середня зарплата на рівні 30 000 – 40 000, для керівної ланки це 50 000+.

Водночас Вадим Трюхан погоджується, що детенізовані підприємства, щоб покрити витрати на чесні податки, можуть підвищувати ціни на свою продукцію чи послуги.

- Ціни ростуть, і від цього нікуди не дінешся. Додатковий ризик є, але про високий стрибок не йтиметься. Напевне, не у два чи три рази, а на якийсь відсоток.

В автоматичному режимі все відбувається швидко

Якщо раніше через «Дію» бронювали лише чиновників, то тепер електронна система буде обов’язковою для всіх. Це також сприймається дещо насторожено. Мовляв, «рукописи не горять», а цифрова система може дати збій або піддатися навалі хакерів.

- Бронювання через «Дію» - це абсолютний позитив, ми маємо досвід таких бронювань. В автоматичному режимі все відбувається дуже швидко, зловживання виключаються, - запевняє Вадим Трюхан. – Щодо небезпеки хакерських атак, то вона була і буде, і ми знаємо, що таким атакам піддавалися різні державні органи. Все вдавалося відновлювати.

Ще одну жменьку хмизу у вогнище песимізму підкинув народний депутат, член Комітету з питань економічного розвитку Богдан Кицак. У телеефірі він заявив, що за новими правилами бронюванню підлягатимуть тільки працівники, оформлені до 18 травня цього року.

- Ця дата фігурувала і в попередній постанові, але практика показала, що успішно бронювалися як ті, хто зайняв посаду до 18 травня, так і ті хто влаштувався пізніше. Інакше і бути не може, бо весь час відбувається внутрішня трудова міграція, відкриваються нові стартапи, - зазначає Вадим Трюхан.

Ми вивчили зміни, які вносить Кабмін, і прочитали, що «кількість військовозобов’язаних працівників враховується станом на 18 травня 2024 р., у разі збільшення чисельності військовозобов’язаних… станом на дату подання списків, зокрема для тих, які утворені після 18 травня 2024 року». Тобто цей прогноз знятий, щодо інших покаже час.

Що ще передбачено в постанові:

• уже надане бронювання діє до закінчення строку, але не довше ніж до 28.02.2025,
• рішення про визнання підприємства критично важливим, термін якого спливає до 30.11.2024, продовжується до 31.12.2024,
• забронювати понад 50% військовозобов’язаних на підприємстві можна буде за окремим рішенням міністра оборони,
• військовозобов’язані жінки не беруться у загальну кількість військовозобов’язаних на підприємстві. 50% відраховують лише з чоловіків,
• у донорських проєктах дозволено бронювати до 50% працівників, які безпосередньо залучені до виконання завдань;
• бронювання анулюється, якщо зарплата військовозобов’язаного нижча за 20 000 на місяць протягом трьох місяців,
• регіональні та галузеві критерії критичності підприємств міністерства і місцеві органи влади мають погоджувати із Міноборони та Мінекономіки,
• буде запроваджено щомісячний моніторинг підприємств на відповідність критеріям критичності.

Історія питання

Рішення про аудит критично важливих підприємств було ухвалене на нараді в Кабміні, коли Володимир Зеленський обурився цифрою у 1,5 мільйона заброньованих. До 15 листопада уряд частково призупинив дію деяких критеріїв критичності.

Під час аудиту були виявлені такі порушення:

• різке та необґрунтоване зниження зарплат після отримання статусу критично важливого,
• використання різних моделей для понаднормового збільшення чисельності заброньованих,
• включення до переліку критично важливих тих підприємств, які, по суті, такими не були.

Однак 95% підприємств зберегли свій статус до наступної переоцінки. Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів заявив, що «нові параметри бронювання та критичності стануть чіткішими і забезпечать баланс між обороноздатністю держави та економікою».