Микита Потураєв: Україна й інші країни перебувають у дуже складному становищі щодо протидії дезінформації в інтернеті

Жодних дієвих механізмів протидії дезінформації в онлайн-середовищі, а саме на платформах спільного доступу, на сьогодні немає. Про це сказав голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час круглого столу на тему: «Агітація в мережі “Інтернет” та у закордонному виборчому окрузі з урахуванням правового регулювання країн, які прийняли найбільшу кількість українських мігрантів, а також потенційних новацій ЄС», який відбувся 26 листопада 2024 року в Києві.

«Не сподіваюсь, що ми швидко побачимо якісь дієві рішення. Ми всі бачили, на що перетворюються соціальні мережі під час виборчих кампаній. Очевидно, що всі підходи, які закладалися в останні європейські акти, абсолютно нездатні впоратися з тим, що відбувається на платформах спільного доступу. А саме вони й є наразі основними джерелами інформації для переважної більшості громадян», — сказав він.

На думку Микити Потураєва, ця важлива дискусія, яку організував парламентський Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, констатувала, що цю проблему вирішити дуже складно. «Чудовий аналіз європейського законодавства, але він трохи відстає від реальності. Очевидно, що імплементація європейського законодавства ні нам не допоможе, ні європейців не врятує. Останні вибори в Румунії всім наочно продемонстрували вплив того самого тіктоку, який не розміщує політичну рекламу й агітацію. Несподівано людина, яка збудувала всю кампанію в тіктоці, проходить у другий тур президентських виборів. Всім вже зрозуміло, що вибори здебільшого будуть в соціальних мережах, і жодні наші сподівання на прозоре фінансування поки що марні. І це стосується не тільки телеграму чи тіктоку. Це стосується всіх соціальних мереж. Думаю, причина проблеми ще в тому, що іноземці вперто не хочуть визнавати платформи спільного доступу медіа. На мій погляд, це помилка», — сказав він. За його словами, соцмережі відмовляються розміщувати політичну рекламу, тому що всі наративи підуть не через рекламу, а через акаунти, дописи споживачів і блоги.

Член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін наголосив на необхідності оновлення Виборчого кодексу. «Якщо його відкрити, ви не побачите там слова “інтернет” в частині передвиборчої агітації та інформаційного забезпечення виборчого процесу. Останні п’ять років суттєво змінили баланс і вплив різних видів медіа. Якщо мова йде про окремий закон про врегулювання перших повоєнних виборів, то необхідно буде врахувати власне всі ці нові підходи і синхронізувати із законом про медіа. Наприклад, в діючому Виборчому кодексі за пресу відповідає Держкомтелерадіо, а згідно із законом про медіа — Нацрада», — сказав він.

За словами Бурмагіна, всі механізми Європейського Союзу щодо платформ спільного доступу до інформації, соціальних медіа будуть для України недоступними ще довгий час. «Відповідно до закону про медіа Нацрада отримала повноваження комунікувати із платформами спільного доступу, повідомляти їм про контентні порушення. Але ця система за півтора року показала, що вона не працює. Деякі платформи взагалі не комунікують (Telegram, TikTok). Google та Meta комунікують, але вся їх позиція зводиться до того, що, мовляв, використовуйте загальні політики, нічого спеціального для України ми робити не будемо і якихось спеціальних правил запроваджувати не будемо. Жодного меморандуму з ними укласти не вдалося, вони уникають цього моменту. Meta вже рік розглядає нашу пропозицію», — зазначив член Нацради.

Олександр Бурмагін сказав, що для нього є викликом врегулювання відносин із тими суб’єктами, які поза юрисдикцією України, але працюють на нашій території і для наших громадян, виборців. На його думку, можна прописувати відповідні норми в національному законодавстві. Або імплементувати стандарти Євросоюзу, але без тих механізмів впливу, які в них є (якщо платформи не виконуватимуть норми ЄС, то їх блокуватимуть на території всього Євросоюзу), у нас нічого не запрацює. Або чекати, коли запрацюють підходи ЄС.

Але є речі, які вже може зробити Україна. «Як на мене, перший крок — це необхідність визначення координатора в цифровому вимірі і для платформ в Україні. У нас досі немає такого державного органу», — сказав член Нацради.

Учасники круглого столу розповіли про європейські стандарти регулювання онлайн політичної реклами, досвід доброчесності фінансування політичних онлайн-кампаній, ознайомилися з досвідом передвиборчої агітації в 27 країнах — членах ЄС, а також з адаптацією законодавства ЄС у сфері штучного інтелекту до виборчих процесів. Всі наголошували на тому, що Україна має заздалегідь підготуватися до перших повоєнних виборів, особливо на законодавчому рівні. Оскільки перед жодною країною, яка пройшла цього року вибори, не було таких викликів: як провести вибори, коли у закордонному виборчому окрузі кілька мільйонів виборців у різних країнах, і водночас як допомогти виборцям розрізняти, де реальна інформація, а де дезінформація.

У круглому столі взяли участь народні депутати, члени ЦВК, Нацради, представники НАЗК, міжнародних організацій, громадянської мережі «ОПОРА», руху «Чесно», громадських організацій та медіа.

Фото: скриншот з круглого столу