Пам’яті курсанта Льотної академії, гранатометника Данила Сікорського

Пішов воювати добровольцем, загинув у 20-річному віці на Донеччині

Данило народився 7 листопада 2002 року в Херсоні. З 2013 року професійно займався кіокушинкай карате, і на чемпіонаті Херсонської області у 2016 році посів перше місце. Щороку разом із родиною їздив на зимовий відпочинок у гори, де опанував катання на лижах, і на сімейних змаганнях перемагав тата і маму.

- Такий цілеспрямований юнак — мені це подобалося в ньому. Багато читав, розвивався, приємно було з ним спілкуватися. Працьовитий, все виходило до ладу. Це дуже велика втрата як для нашого клубу, для міста, так і для України загалом, - розповів тренер Михайло Олійник.

Данило захопився авіацією ще під час навчання у херсонському ліцеї. У Миколаївському авіаційно-технічному спортивному клубі «Ікар» освоїв техніку пілотування кількох типів повітряних суден.

У 2020 році вступив до Льотної академії Національного авіаційного університету в м. Кропивницькому (нині - Українська державна льотна академія). Став курсантом факультету льотної експлуатації.

У Льотній академії зберігається його особова справа, зокрема автобіографія, у якій 15 вересня 2020 року першокурсник Данило написав: «…Із 2009 року я навчався у херсонській спеціалізованій школі №52 із поглибленим вивченням української мови. З 2016 року продовжив навчання у Фізико-технічному ліцеї Херсонської міської ради, де у 2020 році здобув повну середню освіту. Я веду активний спосіб життя, займаюсь спортом. У теперішній час відвідую тренажерну залу, тренуюсь з гирями. Займаюсь моделюванням, цікавлюсь музикою, граю на гітарі. Шкідливих звичок не маю, намагаюсь сумлінно навчатись».

Для багатьох однокурсників Данило був надійною опорою, щирим, сміливим другом, який завжди готовий прийти на допомогу.

- Данило був доброю, щирою, розумною людиною з великим серцем. Людиною слова, людиною честі. Він гідно жив, любив життя, виборював нашу свободу і загинув як Герой, – згадували воїна у Льотній академії.

Повномасштабне вторгнення РФ хлопець зустрів удома, в Херсоні. Під час окупації рідного міста Данило потайки від батьків брав участь у русі спротиву, розклеював листівки тощо. За кілька місяців окупації сім’я пережила багато ризиків, нестачу їжі, страшну невідомість. У червні 2022 року, коли з’явилась можливість, Данило виїхав до Одеси, де влаштувався на роботу.

- Даня був дуже активний до роботи, – розповів його батько Олексій Романович. - Із досить молодого віку старався підробляти і у мене на фірмі, і в інших місцях. Завжди був старанним, швидко всьому вчився, не цурався простої роботи... Даня дуже багато читав. Цікавився історією України, давньогрецькою та римською історією, війнами старого світу. Навіть на фронт йому передавали книжки, читав між бойовими чергуваннями.

- Він був дуже добрий. Порядний, ввічливий, всебічно розвинений, мав лідерські якості. Грав на гітарі, займався карате, важкою атлетикою, – каже мама Олена Сергіївна.

У липні 2022 року Данило пройшов відбір та підписав контракт із Третьою окремою штурмовою бригадою ЗСУ. Через те, що йому не було й 20 років, довелося збирати багато документів та дозволів. Були складні випробування, перевірка фізичних можливостей, потім – кілька місяців навчання. Наступного року він був серед тих, хто тримав фортецю Бахмут, а після – зупиняв ворога біля Андріївки. Був кулеметником. Мав позивний "Марк" – за іменем римського полководця Марка Аврелія.

Із 18 березня 2023 року солдата Сікорського наказом командира військової частини призначили на посаду гранатометника штурмового відділення штурмового батальйону. За словами мами воїна, Данило органічно відчував себе в армії, і, мабуть, пов’язав би все своє життя з військовою справою.

Лише п’ять місяців довелося воїну захищати Україну. За цей час навчився багатьох бойових премудростей. Він умів згуртувати навколо себе особовий склад, завжди був серед перших, не ховався за спинами бійців. 20 серпня під час штурму ворожих позицій командир групи Данило Сікорський врятував побратима. Але того ж дня отримав смертельне поранення.

- Данило був командиром двох підрозділів. Того дня він витягнув побратима з танка, що палав, відніс його на евакуацію і повернувся на позиції, – розповіла мама бійця.

Родина отримала від Міністерства оборони України сповіщення: «…Ваш син Сікорський Данило Олексійович вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, загинув 20 серпня 2023 року біля населеного пункту Бахмут Донецької області».

Прощання із "Марком" відбулось 29 серпня у Херсоні. Воїна поховали на місцевому цвинтарі.

- Відважний воїн, чесний, хоробрий. Один із найкращих, цвіт нації. Більше нічого не можу сказати: він – справжній друг. Доєднався до нас на початку березня цього року, і за цей короткий час показав себе достойно, – згадує побратим Андрій.

У Данила залишились батьки і молодший брат Михайло.

Данило Сікорський відзначений державними нагородами: почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест»; відзнакою Командувача сухопутних військ Збройних сил України – нагрудним знаком «За особисту хоробрість»; орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).