Штучний інтелект і Біла книга України. Як наздогнати лідерів?

Минуло майже пів року з дати оприлюднення урядового документу під назвою «Біла книга з регулювання ШІ в Україні: бачення Мінцифри. Версія для консультацій» (БК ШІ). Автори цього аналітичного матеріалу запропонували підхід до регулювання технологій штучного інтелекту (ШІ) в Україні.

У передмові до БК ШІ міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров причиною її появи назвав небезпеку «стрімкого розвитку штучного інтелекту та його потенційного впливу на права людини». Скажу відверто, що така теза державного діяча рівня міністра трохи здивувала, оскільки про цю небезпеку в світі було відомо задовго до літа 2024 року. І якщо саме ця небезпека була причиною появи БК ШІ, то Україна з її публікацією вже запізнилася.

Так, Ілон Маск іще 2014 року називав штучний інтелект «нашою найбільшою екзистенційною загрозою». В аналітичному центрі RAND Corporation 2017 року попереджали про «ризики упередженості та помилок штучного інтелекту».

Але в тексті міністра Федорова повідомляється, що було розроблено підхід, «який адресує виклики без упровадження обов’язкового регулювання в найближчі два-три роки». Два-три роки! Серйозно? Громадяни України справді мають стільки чекати на реакцію держави у відповідь на «стрімкий розвиток ШІ», який може незворотно негативно вплинути на їхні громадянські права?

Припускаю, що автори БК ШІ також не звернули уваги на зовсім свіжі експертні висновки багатьох професіоналів, зокрема Йошуа Бенгіо — професора інформатики в Монреальському університеті, засновника й наукового директора Інституту штучного інтелекту Міла-Квебек, а також старшого наукового співробітника та співдиректора програми «Навчання в машинах і мозку» в Канадському інституті перспективних досліджень, який, зокрема, написав таке: «Потужні інструменти, особливо штучний інтелект, можуть бути легко використані урядами для зміцнення їхньої влади, наприклад, за допомогою різноманітних методів спостереження, таких як камери та моніторинг онлайн-дискурсу, а також механізмів контролю, таких як поліційна діяльність на основі ШІ та військова зброя. Природно, що занепад демократичних принципів корелює з погіршенням прав людини. Крім того, надлюдський штучний інтелект може надати безпрецедентну владу тим, хто ним керує, — окремим особам, корпораціям чи урядам, загрожуючи демократії та геополітичній стабільності».

А тепер, власне, про зміст БК ШІ в межах запропонованих консультацій. (Цікаво, що автори попередили: БК ШІ «не є аналітичним документом публічної політики в розумінні Закону України «Про правотворчу діяльність»).

Чи є своєчасною поява української БК ШІ?

Відповідаю: однозначно так! Чому? Тому що в тих країнах, які є лідерами з розроблення й застосування ШІ, такі документи вже давно є. Важливо додати, що вже після появи їх з’явилися й інші, які, на відміну від документів рівня «Білої книги», є або юридично обов’язковими, або мають реальний рекомендаційний характер, або в інший спосіб спонукають до зміни поведінки зацікавлених осіб.

Те, що українська БК ШІ взагалі з’явилася в червні цього року, можна назвати важливим інтелектуальним результатом. Але не можна сказати, що вона з’явилася вчасно в країні, яка претендує на місце серед лідерів розвитку ШІ.

До чого тут соціологічні опитування?

Початкові сторінки тексту БК ШІ відведено для презентації результатів соціологічного дослідження настроїв громадян України стосовно ШІ.

Одразу зазначу, що відведення значної частини дорогої площі тексту під презентацію соціологічного опитування виглядає нераціональним і взагалі не зустрічається у відомих нам зразках Білих книг, виданих в інших країнах. На мою думку, достатньо було надати гіперпосилання на його текст в Інтернеті. Поставлені запитання виглядають банальними навіть для опитувань про ставлення до ШІ, які проводилися років десять тому. Який, наприклад, наслідок для визначення державної політики 2024 року мають відповіді про поінформованість громадян України щодо використання ШІ в пилососах? До речі, опитування проводили лише в містах, де мешкає більш як 50 тисяч жителів.

Натомість у відкритому доступі в Інтернеті можна побачити результати як масштабних опитувань загального характеру, так стосовно дуже спеціальних питань.

У січні 2024 року було оголошено результати проведеного Google та Ipsos одного з найбільших глобальних опитувань щодо ШІ, в якому взяли участь понад 17 тисяч учасників у 17 країнах. На їх основі було створено звіт «Наше життя зі штучним інтелектом».

Глобальне опитування громадської думки щодо штучного інтелекту (GPO-AI) вивчило думки про ШІ 23 882 респондентів у 21 країні. Результати цього опитування розкрили різне та специфічне ставлення до використання ШІ, а його теми включають втрату роботи, діпфейки та державне регулювання.

Погодьтеся, що результати опитувань десятків тисяч респондентів у десятках країн на чотирьох континентах охоплюють набагато більше тем і важливих деталей щодо ШІ, ніж опитування 1200 респондентів в одній країні, та можуть бути унікальним джерелом для аналітичного документу, який буде використано для розроблення державної політики на перспективу.

Оборона та ШІ

Заголовок одного з перших розділів книги «Сфера оборони — поза регулюванням» говорить сам за себе. На такому підході вже неодноразово наголошували представники уряду. Я звертав увагу на цю тезу міністерства ще на початку року й погоджуюся з нею. Але дозволю собі одне важливе уточнення: сфера оборони є лише одним зі складників безпеки загалом.

Щодо пропозиції авторів перекласти проблему на міжнародне гуманітарне право, то висловлюючи з ними обережну згоду, все-таки зверну увагу на те, що термін «військовий ШІ» частіше використовується з терміном «право збройних конфліктів». На цей момент уже опрацьовано глибокі дослідження й численні рекомендації в цьому напрямі, про які в БК ШІ не сказано ні слова. А йдеться не стільки про технічні розробки, скільки про ухвалення рішень.

У наступному розділі «Взаємозвʼязок з іншими галузями права» вперше згадано намір «рухатися шляхом прийняття загального та всеохопного закону на фінальному етапі нашого підходу». В цій частині тексту йдеться про приєднання в майбутньому до Акта ЄС про штучний інтелект, який набрав чинності влітку цього року.

Водночас зроблено припущення про те, що «певні суспільні відносини, вплив на які може мати ШІ, повинні охоплюватися відповідним секторальним законодавством». І далі: «Це неактуально насамперед там, де сценарії або шляхи використання ШІ є другорядними у відношенні до визначення правових наслідків такого використання».

Із цих цитат і далі видно, що частина тексту Білої книги, що стосується регулювання ШІ, є найменш опрацьованою, найменш конкретною й навіть досить заплутаною. Наміри авторів імплементувати Акт про штучний інтелект на другому етапі (за два-три роки) не виглядають реалістичними. А відсутність згадок про будь-які приклади «секторального законодавства», а тим більше акти державних регуляторів і документи рівня настанов, рекомендацій тощо свідчить про невпевненість авторів щодо того, які саме нормативні акти можуть стати основою для такого регулювання навіть найближчим часом.

Розплутати цю проблему може допомогти досвід наших стратегічних партнерів. Рекомендую звернути увагу на висококласний державний документ, опублікований у березні 2023 року Департаментом науки, інновацій і технологій уряду Великої Британії під назвою «Інноваційний підхід до регулювання штучного інтелекту». Цей документ містить десятки прикладів того, як можна оперативно й ефективно застосовувати різні види регулювання без необхідності ухвалення законів парламентом. Лише посилань на вже чинні документи він містить більш як 150. Це — клондайк актуальної та корисної інформації стосовно регулювання ШІ.

Дещо іншій підхід було реалізовано в США. Рік тому президент Байден видав Виконавчий указ про безпечний, захищений та надійний розвиток і використання штучного інтелекту (110 сторінок), який містив близько 200 доручень різним державним органам щодо їхньої ролі в регулюванні окремих аспектів ШІ.

За рік — 30 жовтня 2024 року — адміністрація Байдена—Гарріс оприлюднила Інформаційний бюлетень: Ключові досягнення в галузі штучного інтелекту за рік, що минув після історичного указу. В бюлетені зазначено всі заходи, які виконали федеральні відомства, передбачені Виконавчим указом Байдена (понад сто). У списку — лише заходи, які не потребували ухвалення законів.

І нарешті в жовтні 2024 року в Білому домі було оприлюднено Меморандум про зміцнення лідерства Сполучених Штатів у галузі штучного інтелекту; використання штучного інтелекту для досягнення цілей національної безпеки; сприяння безпеці, захищеності та надійності штучного інтелекту — також із величезною кількістю конкретних доручень. І знов-таки рекомендую ознайомитися з ним, щоб отримати необхідний досвід у регулюванні саме штучного інтелекту і саме юридичними інструментами, які не є законом.

Коротко про цілі, визначені в БК ШІ

Ціль 1: Підтримка конкурентоспроможності бізнесу

Автори відверто зазначають: «Ця ціль логічно випливає із базового розуміння розробників підходу та авторів цієї Білої книги щодо необхідності застосування такого підходу до регулювання, який не тільки не завдаватиме шкоди розвитку бізнесу та інноваційним продуктам у сфері ШІ, але й допоможе українському бізнесу виходити на міжнародні ринки».

Окреслена ціль є максимально прагматичною й, на жаль, визначена набагато вужче, ніж це зроблено в аналогічних документах, опублікованих в інших країнах. Інтереси бізнесу необхідно гармонізувати з питаннями відновлення та розвитку (після завершення війни) економіки України загалом. Саме терміни «економіка» та «промисловість» є основними в британському документі, який я цитував вище.

Це ж саме стосується й розширення палітри інструментів впливу з боку державних регуляторів. Наприклад, зовсім не згадано про можливу роль такого важливого державного органу, як Антимонопольний комітет України.

Про принципи керування конкурентними ринками ШІ та захисту споживачів, запроваджені Управлінням із питань конкуренції та ринків (Велика Британія) рекомендую прочитати тут.

Ціль 2: Захист прав людини

Текст цього розділу написаний правильними словами та словосполученнями, але на сьогодні є цілком банальним і таким, що не відображає повної палітри ризиків можливих порушень прав людини, визначених у сотнях джерел українською й англійською мовами. В тексті, на жаль, наведено лише найпростіші приклади порушень прав людини, що зазнає дискримінації. Для адекватної оцінки відомих на сьогодні випадків можливих порушень рекомендую ознайомитися, наприклад, хоча б із виданням Oxford University Press 2023 року Artificial Intelligence and Human Rights (Штучний інтелект і права людини), в якому на 688 сторінках запропоновано детальний юридичний аналіз впливу штучного інтелекту на широкий спектр конкретних прав людини, проаналізовано тематичні дослідження впливу, які охоплюють права людини першого, другого й третього покоління, надано приклади ризиків для прав людини, коли з’являються нові програми ШІ.

Наприкінці тексту цього пункту зазначено, що «з метою убезпечення громадян від таких ризиків та захисту прав людини під час взаємодії з ШІ постає потреба у впровадженні юридично обов’язкового та всеохопного регулювання, що і пропонується на другому етапі нашого підходу». Далі в тексті йдеться про те, що другий етап настане приблизно за два-три роки, з чим я категорично не можу погодитися. Права людини можуть порушуватися вже тут і зараз. І законодавча конкретизація норм, які регулюють захист прав людини, необхідна й можлива вже найближчим часом.

Ціль 3: Євроінтеграція

В тексті цього пункту мало змістовних фраз. Він радше має виключно політико-пропагандистський характер, і його головну тезу фактично викладено в одному реченні: «Віддаючи належну увагу різним думкам щодо регулювання ШІ в ЄС та підходу ЄС до регулювання цифрової сфери загалом, розробники пропонованого підходу не бачать морального права ставати на шляху втілення цілі українського народу — вступу до ЄС, зокрема, шляхом введення положень, які б суперечили або йшли в розріз із законодавством ЄС лише для того, щоб певний сектор нашої цифрової економіки мав певні економічні переваги».

Що робити?

Наступна частина БК ШІ містить чимало перспективних пропозицій щодо реалізації ідей, викладених у першій частині. Ці пропозиції стосуються конкретних інструментів і можливих програм, за аналогією з програмами, які вже працюють у інших країнах. А ще БК ШІ не містить ні реальних строків, ні переліку державних інститутів, здатних реалізувати все запропоноване.

Практично всі пропозиції є цікавими та перспективними, якщо не брати до уваги проблему здатності реалізувати хоча б 25% від запропонованого. Для того, щоб оцінити масштаб необхідної організаторської роботи, пропоную читачам ознайомитися хоча б із текстами британської Білої книги ШІ та неймовірними указами Байдена стосовно ШІ й звітами про їх виконання (лише за рік). А потім спробуйте знайти у відкритих джерелах згадку хоча б про п’ять заходів із регулювання ШІ, які були реалізовані після публікації в Україні БК ШІ.

Для того, щоби цей проєкт було реалізовано, потрібен лідер із діловими якостями міністра Федорова, який би займався виключно цим проєктом. Однак під час війни міністр Федоров має шалений обсяг роботи, пов’язаної з війною. Тому що тягне. Але один у полі не воїн.