Рада Україна-НАТО, Норвегія збільшить підтримку ЗСУ, нові Storm Shadow: новини дня

Парламентська асамблея НАТО підтримала дозвіл Україні на удари вглиб РФ західними крилатими ракетами.

"Група семи" запевняє, що ядерні погрози Путіна не змінять їхню позицію щодо підтримки України.

Німецький генерал вважає, що у Росії за п’ять років з’являться спроможності розпочати нову агресію, включно проти однієї з держав в НАТО.

Французький адмірал закликає Європу прокидатися.

Про все важливе і цікаве за вівторок, 26 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Нові ракети Storm Shadow.

Парламентарі країн НАТО підтримали дозвіл Україні бити вглиб території РФ і надання таких засобів.

Парламентська асамблея Альянсу ухвалила відповідну резолюцію.

У документі закликають зберігати та збільшувати військову та іншу підтримку для України.

Агентство Bloomberg пише, що Британія вперше за прем’єра Кіра Стармера поставила Україні ракети Storm Shadow.

Відправка відбулась ще до нещодавнього рішення дозволити Україні бити західними ракетами по цілях на території РФ.

Минулого тижня західні ЗМІ підтвердили удари ракетами Storm Shadow по військовому об’єкту на Курщині.

Британські ракети по території Росії використали через деякий час після ударів по російській території американськими ракетами ATACMS.

Вважається, що Захід дозволив Україні застосовувати крилаті ракети вглиб території РФ після залучення у війну проти України північнокорейських військ.

Господар Кремля Владімір Путін визнав удари західними крилатими ракетами по території Росії і оголосив, що у відповідь росіяни завдали удару по Дніпру експериментальною балістичною ракетою середньої дальності "Орєшнік" в без'ядерному гіперзвуковому оснащенні.

Рада Україна-НАТО.

26 листопада на засіданні Ради Україна-НАТО на рівні послів сторони обговорили запуск Росією експериментальної балістичної ракети середньої дальності по Дніпру минулого тижня.

"Атака, яка була спрямована на Дніпро, розглядається як чергова спроба Росії тероризувати цивільне населення в Україні і залякати тих, хто підтримує Україну, яка захищається від незаконної і неспровокованої агресії Росії", – додали в НАТО.

Там також нагадали попередню позицію Альянсу, згідно з якою застосування експериментальної балістичної ракети Росією "не змінить хід конфлікту і не відверне союзників НАТО від підтримки України".

Міністри закордонних справ "Групи семи" засудила чергове "ядерне збудження" Кремля.

"Використання Росією балістичної ракети середньої дальності 21 листопада є ще одним свідченням її безрозсудної та ескалаційної поведінки.

Наша підтримка територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України залишатиметься непохитною", – наголосили вони.

Міністри також "найрішучішим чином" засудили "безвідповідальну та загрозливу ядерну риторику Росії".

"Ми ніколи не будемо миритися з погрозами застосування ядерної зброї, не кажучи вже про будь-яке застосування ядерної зброї, з боку Росії в контексті її агресивної війни проти України", – йдеться в заяві глав МЗС країн G7.

Минулого тижня хазяїн Кремля Владімір Путін підписав оновлену ядерну доктрину, в якій розширили умови застосування російської ядерної зброї.

Водночас у заяві за підсумками зустрічі глав МЗС країн "Групи семи" не вказано, як саме вони планують реагувати на нові ядерні погрози Кремля.

Французький адмірал П’єр Вандьє, який у вересні став командувачем об’єднаних сил НАТО з питань трансформації (SACT), закликав Європу прокидатися, щоб її оборонно-промисловий комплекс встигав за рештою світу.

Він покритикував забюрократизованість багатьох процесів в оборонному виробництві країн Європи та наголосив, що для швидкого переозброєння і готовності до сучасних ризиків потрібні зміни.

Керівник спеціального штабу з питань України при Міністерстві оборони Німеччини, генерал Крістіан Фройдінг вважає, що російська армія до 2029 року хоче досягти таких спроможностей, аби могти здійснити нову агресію, у тому числі проти держави НАТО.

"Ми дуже чітко бачимо часові рамки і розуміємо, що до 2029 року, тобто за 5 років, російські збройні сили прагнуть досягнути таких військових спроможностей, які дозволили б їм здійснити будь-яку нову агресію, у тому числі проти держави НАТО.

Ми повністю усвідомлюємо це, і серед нашого населення також зростає усвідомлення цього", – сказав німецький військовий.

Тим часом, американці розділилися у питанні продовження підтримки України, а у Фінляндії дещо знизилась підтримка членства в НАТО і ЄС.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Сполучені Штати Америки забезпечать Україні все необхідне, щоб "воювати впродовж 2025 року".

До речі, Росію не обрали до Виконавчої ради Організації із заборони хімічної зброї.

Росія накинулась на Британію.

Складається враження, що останнім часом Кремль найбільше розлютився чомусь саме на Британію.

Зовнішньополітичне відомство Росії закидає Британії "антиросійську риторику", "підтримку неонацистського київського режиму", а також заявляє про "налаштованість Лондона на подальше системне протистояння".

Сьогодні Москва вислала сьомого британського дипломата за останні чотири місяці за звинуваченням у шпигунстві.

"Це не перший випадок, коли Росія висуває зловмисні та безпідставні звинувачення проти наших співробітників.

Ми відреагуємо в належний час", – заявив речник Міністерства закордонних справ Британії.

Крім того, Росія розродилася "санкціями" проти британських міністрів і журналістів.

"У відповідь на ворожі дії британської сторони ухвалено рішення про занесення до російського "стоп-листа" низки представників політичного істеблішменту, військового блоку, підприємств високотехнологічного сектору, а також журналістського корпусу Великої Британії, які проявили себе на антиросійській ниві", – заявили там.

До речі, виявилося, що британці наклали лише один штраф за порушення санкцій проти РФ.

До речі, багато санкцій на Росію, через її агресію проти України, наклали і Сполучені Штати.

Туреччина хоче винятку із санкцій США, щоб далі платити за газ Росії.

Гібридні операції РФ?.

У Британії знову помітили дрони над авіабазами, якими користуються Військово-повітряні сили США, а на вокзалі німецького Мюнхена через дрон перекрили десять колій.

У Празі горіла будівля Національного театру.

А вчора у Литві зазнав аварії вантажний Boeing 737-476(SF).

Канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав не поспішати з висновками щодо катастрофи літака у Вільнюсі, а президент Литви припускає, що за катастрофою може стояти Росія.

"Потрібно визнати, що дії Росії, її деструктивна поведінка тепер змусить чи не кожну авіакатастрофу розглядати через таку призму, як ймовірне втручання російських спецслужб", – додав Гітанас Науседа.

Авіакатастрофа у Вільнюсі 25 листопада, де раптово, без видимих причин впав вантажний літак DHL, вкотре змусила європейських посадовців та експертів заговорити про російську загрозу.

За останні місяці вже відбулося кілька займань в авіаційних вантажах DHL у Німеччині та Британії, щодо яких західні спецслужби не мають сумніву в наявності російського сліду.

Все це змушує Захід змінювати ставлення до гібридних загроз, йдеться в статті Уляни Кричковської та Сергія Сидоренка "Для Росії вже немає миру з Європою": головне про авіакатастрофу DHL та гібридну війну Кремля.

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс закликав НАТО накреслити "суворі червоні лінії" для Росії щодо гібридних атак і надіслати єдиний сигнал про реакцію альянсу на такі дії.

До речі, Литва вручила ноту протесту РФ через воєнні злочини, зокрема розстріли військових.

Норвегія збільшить підтримку ЗСУ.

Норвегія планує збільшити допомогу Україні у 2025 році до $2,7 млрд.

Крім того, країна виділить $4,5 млн в межах програми "Зерно з України".

Сили оборони України отримали 11 карет швидкої від чеської організації, а Німеччина виділить ще 65 млн євро на відновлення енергоінфраструктури України.

Парламент Данії продовжив статус українських біженців до березня 2026 року.

Трамп пригрозив Китаю і Канаді.

Трамп пригрозив відразу після вступу на посаду накласти мита на Канаду, Мексику і Китай.

В Китаї відповіли, що ніхто не виграє торговельну війну.

Після погроз з Трампом поговорив прем’єр Канади.

Тим часом, у США закрили справу проти Трампа за втручання у вибори 2020 року.

А The Washington Post дізналося, що радник Трампа просив гроші за просування певних осіб на посади у новій адміністрації.

Лідерство проросійського кандидата у Румунії.

25 листопада в Румунії пройшов перший тур президентських виборів, що подарував справжню сенсацію.

Хоча й зі знаком "мінус".

У другому турі несподівано зійдуться кардинально протилежні за поглядами та світоглядом кандидати: просхідний та прозахідний.

Лідером першого туру виборів став ультраправий незалежний кандидат Келін Джорджеску, якого навіть часто ігнорували у ході соцопитувань та при формуванні прогнозів щодо післявиборчого розкладу сил.

Лише після виборів румунські та світові медіа звернули увагу на ультранаціоналістичну та релігійну риторику Джорджеску, його кричущу антизахідність, "героїзацію" ним диктатора Антонеску, зв’язки з одіозним персонажем російського політикуму Александром Дугіним, критику ЄС та НАТО та теплі відносини з Москвою, що спричинило широкий резонанс та навіть шок.

Тим часом, ліберали в Румунії підтримали його опонентку – проєвропейську опозиціонерку Елену Ласконі на пост президента.

Докладніше про результати першого туру президентських виборів і загрози дивіться у свіжому відео "Європейської правди".

Ордер на арешт Нетаньягу.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що підтримує рішення Міжнародного кримінального суду щодо ордера на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу.

"Я можу підтвердити нашу підтримку міжнародних форумів, включно з МКС.

Данія була рішучим прихильником того, щоб мати можливість здійснювати судове переслідування в міжнародному співтоваристві, і, звичайно, ми все ще залишаємося такими", – заявила вона.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок також не виключає можливий арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу на німецькій території на підставі ордера на арешт, виданого Міжнародним кримінальним судом (МКС).

"Діє незалежність судової влади, яка в цьому разі дійшла висновку, що є достатньо доказів для того, щоб зробити цей крок зараз", – сказала вона.

Міністри закордонних справ Естонії та Литви – Маргус Тсахкна та Габріелюс Ландсбергіс – заявили, що країни, які ратифікували Римський статут, не можуть виконувати рішення Міжнародного кримінального суду вибірково.

У Європарламенті хочуть допитати главу Tik.

Tok через вплив на вибори в Румунії.

До речі, Франція хоче на рівні ЄС встановити мінімальний вік доступу до соцмереж.

Решта новин.

У Франції фермери поновили протести.

Парламент Грузії затвердив дату виборів президента, якого вперше оберуть не виборці.

Британська поліція продовжує покидати Х через екстремістський контент.

У Данії засудили до 5 років в’язниці шведського підлітка, що готував замовне вбивство.

Сікорський після зустрічі з Сибігою: Перешкод для ексгумацій жертв Волині немає.

Ексглаву МЗС Австрії прилаштували в російський виш.

У Британії помер найстаріший чоловік у світі.