Стрес буквально здатен деформувати мозок: що виявили дослідники

Не секрет, що стрес негативно впливає на здоров'я, зокрема й мозок, а соціальний стрес сам по собі здатний призвести до накопичення окислювального стресу. Цей дисбаланс вільних радикалів і антиоксидантів ушкоджує клітини й може спричиняти широкий спектр проблем від раку до неврологічних розладів і артриту, пише Popular Science.

У новому дослідженні команда з Центрального Мічиганського університету зосередилася на тому, щоб зрозуміти, що перетворює стрес із зовнішнього соціального тиску на окислювальний стрес. Для цього команда зосередилася на вивченні дуже соціального та ієрархічного виду риб, відомих як цихліди. Результати роботи вчених були опубліковані в журналі Frontiers in Behavioral Neuroscience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами співавтора дослідження, біолога Пітера Дейкстра, вони з колегами виявили, що низький ранг зазвичай пов'язаний із вищим рівнем окислювального стресу в мозку. Вчені також дійшли висновку, що на закономірності окисного стресу в мозку, ймовірно, впливає соціальний досвід, який модулює клітинні процеси в мозку.

Відомо, що в дикій природі існує понад 1300 видів цихлід: як правило, ці прісноводні риби мешкають у тропічній Америці, материковій Африці, на Мадагаскарі та в південній Азії. Дослідження вже показали, що у самців цього виду сувора і дуже помітна соціальна ієрархія: самці, які домінують, більші, агресивніші і яскравіші. Саме тому, за словами Дейкстра, фізіологія і соціальне життя роблять цей вид перспективним проксі-сервером для вивчення впливу соціального стресу на рівень окислювального стресу в мозку.

Під час дослідження вчені використовували 15 великих резервуарів, розділених на дві частини: у кожне з відділень помістили шість самок і двох самців. Кожній групі риб було дозволено вільно взаємодіяти одна з одною, а також візуально взаємодіяти з сусідньою групою, яку вони могли бачити в прозорих резервуарах з невеликої відстані в лабораторії. Також дослідники додали в акваріуми те, що давало самцям, що домінували, привід захищати територію. Ця ієрархія залишалася стабільною протягом кількох тижнів експерименту.

На наступному етапі експерименту в самців взяли зразки крові, а також препарували їхній мозок і виміряли розмір їхніх гонад відносно тіла. Зазначимо, що у представників цього виду більші гонади вказують на вищий рівень андрогенів. Дослідники також виміряли маркери окислювального стресу та антиоксидантну здатність у кожному відділі мозку. Вважається, що ці антиоксиданти можуть протидіяти ефектам окисного стресу, і вони обчислили окислювальну здатність та окислювальне ушкодження ДНК, присутні в кожному відділі мозку.

Результати вказують на те, що у риб з нижчим соціальним статусом спостерігалися вищі рівні окисного стресу, а також нижча антиоксидантна здатність, ніж у риб з вищим статусом. У риб із вищим статусом також спостерігалися вищі показники окисного стресу в крові, але їхній мозок був краще захищений від нього. Показники репродуктивної активності, які пов'язані з високим статусом у цих риб, також були пов'язані з вищими рівнями антиоксидантів і нижчими рівнями окисного стресу в мозку.

Водночас учені вважають, що вплив статусу на окислювальний стрес трохи складніший, ніж може здатися, на перший погляд. Коли команда вивчала маркери окисного пошкодження ДНК і антиоксидантну здатність у різних відділах мозку, різні маркери по-різному впливали на соціальний статус.

У результаті Дейкстра вважає, що результати їхньої з колегами роботи не обов'язково можуть бути застосовані й до інших тварин. Команда вважає, що потрібні додаткові дослідження, щоб дізнатися про це трохи більше.

Раніше Фокус писав про те, що цікавість "згубила кішку", але відкрила цілий світ для риб: одна мутація назавжди змінила їхнє життя.