Вибори в Німеччині: як Україна та війна стали передвиборчим інструментом Шольца і чому він дзвонив Путіну

23 лютого 2025 року в Німеччині відбудуться позачергові парламентські вибори. Й тема війни Росії проти України, ескалації і переговорів вже вийшла на перший план передвиборчої кампанії.

11 грудня канцлер Німеччини Олаф Шольц попросить Бундестаг розглянути вотум довіри його уряду. А вже 16 грудня відбудеться відповідне голосування. Проте сюрпризів ніхто не очікує, хоч від 1949 року питання вотуму довіри в Бундестазі голосували п’ять разів, і лише тричі країна йшла на дострокові парламентські. Після висловлення недовіри уряду Шольца в Бундестазі 16 грудня, президент Франк-Вальтер Штайнмаєр отримає право розпустити парламент і призначити вибори на 23 лютого.

Не можна сказати, що розпад "світлофорної коаліції", до якої входила партія Шольца СДПН, "Зелені" та Вільні демократи, став цілковитою несподіванкою. Її рейтинги впали від 52% (спільний результат трьох партій на виборах у 2021 році) до 39% у вересні 2023 року. Вже рівно за рік - у вересні 2024 року - 84% німців негативно оцінювали роботу правлячої коаліції. Довіра до канцлера теж впала до рекордно низького рівня – до 15,5%. Навіть на початку листопада 2024 року висунення Олафа Шольца кандидатом у канцлери від СДПН підтримували лише 13%.

Проте соцопитування вказали на ще одну невтішну тенденцію. Найбільше після розпаду "світлофорної коаліції" зріс рейтинг ультраправої і проросійської Альтернативи для Німеччини (AfD): на 1,5% - до 19,5%. Найбільш популярним політиком у Німеччині залишається міністр оборони Борис Пісторіус, маючи 53,1% підтримки. Для порівняння, Шольц навіть не входить до першої п’ятірки, набагато поступаючись лідеру опозиційного ХДС Фрідріху Мерцу, який має 43,4%. Проте це не завадило СДПН висунути Шольца на виборах своїм кандидатом у канцлери. Про це навіть особисто просив колишній канцлер, друг Путіна Герхард Шредер, який був головою ради директорів "Роснафти".  

Тож, які питання домінують під час передвиборчої кампанії у Німеччині? Чому Шольца вже звинувачують у свідомому використанні теми війни Росії проти України у передвиборчій кампанії? Хто стане наступним канцлером Німеччини, та чи розблокує він поставки ракет Taurus Україні? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Провалена комунікація: "кульгава качка" Шольц

У Адміністрації Джо Байдена та кабінету Олафа Шольца є одна спільна риса – занадто довго заплющувати очі на справжні проблеми, запити й невдоволення суспільства, відмахуючись від комунікації з людьми. Протестне голосування на виборах у США 5 листопада обернулося програшем для Камали Гарріс і демократів, які навіть втратили більшість у Сенаті. Те саме може чекати й на Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН), яку на вибори веде канцлер Олаф Шольц, попри його вкрай низький рейтинг.

Неспроможність взяти на себе відповідальність і пояснити, чому у 2025 році Німеччині доведеться збільшувати дефіцит бюджету, а також те, що до цього призвело, й спричинило розпад правлячої коаліції. Ще у 2009 році Ангела Меркель внесла до конституції ФРН зміни, за якими державний дефіцит не може перевищувати 0,35% ВПП країни. Після пандемії COVID та початку війни Росії проти України, коли Німеччина перестала отримувати дешевий російський газ, стало очевидно, що "вписатися" у визначений бюджетний дефіцит просто нереально.

Розбіжності між партнерами по коаліції загострилися настільки, що дійшло до ультиматуму: міністр фінансів і лідер Вільних демократів Крістіан Лінднер вимагав скоротити соціальні виплати, витрати на захист клімату й зелений перехід, спрямувавши ці гроші на зниження податків для компаній, щоб, таким чином, не збільшувати дефіцит бюджету у 2025 році. Для СДПН і "Зелених" - це ключові передвиборчі обіцянки. "Це треба було сприймати як провокацію", - заявляв міністр економіки Роберт Габек.

Хоч всім вже давно очевидно, що німецька система соцвиплат, за яку ФРН критикують навіть у США, потребує реформування та перегляду, погодитися на такий крок перед виборами дорівнювало б політичному самогубству. Тому 6 листопада Олаф Шольц звільнив Крістіана Лінднера з посади міністра фінансів, запустивши процес дострокових парламентських виборів. "Світлофорна коаліція" розпалася, а це значить, що ФРН входить у 2025 рік без бюджету взагалі, бо у Бундестазі більше немає більшості для ухвалення необхідних рішень. Хоча багато хто зауважує, що, під тиском власної партії, Шольц і сам був зацікавлений (хоч і тягнув із цим рішенням як мінімум останніх півроку) в дострокових парламентських виборах, адже бачив, як стрімко зростають рейтинги проросійських партій і опозиційного блоку ХДС/ХСС.

Цікаво, що урядова коаліція в Німеччині разпалася наступного дня після перемоги Дональда Трампа на виборах у США 5 листопада. Хоч це і не пов’язані між собою події, а радше збіг, відносини між Вашингтоном і Берліном можуть погіршитися ще більше, ніж це було під час першого президентського терміну Трампа. Й справа тут зовсім не в Росії, війні та подальшій допомозі Україні, бо багато хто в ЄС побоюється, що Адміністрація Трампа вимагатиме від Європи взяти на себе основний фінансовий і військовий тягар допомоги Києву.

Дональд Трамп ніколи не приховував свого прохолодного ставлення до Німеччини. А сфокусованість його майбутнього кабінету на протидії Китаю може ще більше поглибити непорозуміння з Берліном. На тлі прогнозу Єврокомісії щодо зростання німецької економіки у 2025 році лише на 0,7% (у Франції наступного року очікується зростання на 0,8%), і планів Volkswagen закрити три заводи в Німеччині, сваритися зі США Німеччині дуже невигідно. Щоправда, проблеми автоконцерну Volkswagen почалися набагато раніше і в Китаї, коли місцеві виробники електромобілів, яких щедро субсидіює КПК, почали витісняти з ринку конкурентів. А Volkswagen має в КНР свої заводи.

Тож експерти зазначають, що насправді у майбутнього німецького уряду після виборів 23 лютого не так вже й багато варіантів. Попри спротив ФРН, у жовтні ЄС таки запровадив мита на імпорт електромобілів з Китаю. Але Берлін побоюється, що подальша солідаризація зі США й запровадження мит на інші товари з КНР спровокує дзеркальну відповідь Пекіна. А багато великих німецьких корпорацій заробляють на китайському ринку. Проте нещодавнє дослідження Кільського університету вказує, що втрати німецької економіки можуть бути співставними зі збитками після пандемії COVID. До того ж, німецький авто- й хімпром (останній довгий час непогано заробляв на поставках дешевого російського газу) перемістили свої виробництва до інших азійських країн, та й від запровадження додаткових мит на китайський імпорт може якраз виграти німецький малий та середній бізнес.

Канцлер страху: Україна на виборах у Німеччині

Навіть з огляду на дату дострокових парламентських виборів – 23 лютого 2025 року, що відбудуться за день до четвертого року російського повномасштабного вторгнення – зрозуміло, що тема війни та України домінує в цій передвиборчій кампанії. Не встигла "світлофорна коаліція" розпастися, як Олаф Шольц звинуватив Крістіана Лінднера, що він буцімто пропонував фінансувати подальшу допомогу Україні (у німецькому бюджеті-2025 на підтримку Києва закладено вдвічі менше грошей, ніж цього року, - 4 млрд євро) "за рахунок скорочення пенсій, вилучення грошей у місцевих громад, і коштів, яких не вистачає для модернізації країни".

Щоправда, як повідомляли німецькі ЗМІ, Шольц звільнив Лінднера після того, як він запропонував надати Україні далекобійні ракети Taurus замість фінансової допомоги. За словами Лінднера, Шольц доручив йому надати Україні 3 млрд євро, але він не погодився через фінансові труднощі країни, бо, на його думку, вони б не мали значення, враховуючи обсяг інших доступних коштів. Натомість Лінднер пропонував надати Україні ракети Taurus, і після цього Шольц його звільнив.

Надання Україні далекобійних ракет Taurus для Шольца є особистою червоною лінією, як для Джо Байдена до виборів у США 5 листопада було надання ЗСУ дозволу бити далекобійною західною зброєю по цілям в глибині території Росії. Проте Адміністрація зрештою зняла цю заборону. Попри це, Шольц вкотре заявив: щоб не допустити ескалації, треба не допустити застосування західної далекобійної зброї по цілям вглиб території РФ, зокрема ракетами Taurus.

Politico пише, що в СДПН Шольца називають "канцлером миру". Щоправда в Україні та більшості європейських країн він радше сприймається як "канцлер страху". "Шольц робить ставку на те, що відмова надати Україні Taurus підвищить його шанси на майбутніх виборах. Шольц представляє себе виборцям розважливим, доводячи, що знає, як допомогти Україні, не переходячи межу, яка призведе до ескалації війни. Його відмова надіслати німецькі ракети великої дальності в Україну, на його думку, є свідченням такої обережності", - додає Politico.

Ні в Україні, ні в Європі та США, не зрозуміли висування Шольца кандидатом у канцлери від СДПН. Адже найпопулярнішим політиком у Німеччині зараз є соціал-демократ, міністр оборони Борис Пісторіус. За повідомленнями німецьких ЗМІ, через тиск окремих однопартійців та особисто Шольца, він не став кандидувати на канцлера. Хоча Пісторіус також заявляв, що надання Україні Taurus "не є вирішальним фактором у війні". Дійсно, соцопитування свідчать, що шість із десяти німців не підтримують надання Україні ракет Taurus. Проте, майже напевно, що ці заміри проводилися ще до надання Джо Байденом дозволу бити західною далекобійною зброєю по Росії.

Також останні соцопитування свідчать, що Шольц лише на третьому місці, поступаючись Фрідріху Мерцу та лідерці AfD Аліс Вайдель. Напевно своєю "миротворчою" риторикою Шольц і СДПН хочуть зіграти на полі ультраправих і крайньо лівих політиків, які закликають припинити допомогу Україні, зняти санкції з Росії та повернутися до business as usual з Москвою, відновивши закупівлі російського газу. Можливо, саме тому Шольц 15 листопада, вперше за два роки, подзвонив Путіну, проговоривши з ним годину. Проте "недопущення ескалації", про що постійно говорить Шольц, це точно не принесло: менш ніж за тиждень, 21 листопада, сама Росія пішла на ескалацію, вдаривши по Дніпру балістичною ракетою середньої дальності, які українська ППО не збиває.

Разом із цим, лідер опозиційного ХДС Фрідріх Мерц, якому прогнозують перемогу на виборах і крісло канцлера, заявив, що висуне Путіну ультиматум: якщо росіяни не припинять бойових дій за 24 години, він готовий поставити Україні Taurus і дати дозвіл на удари по РФ. Так, у СДПН та ХДС/ХСС різні електоральні бази. Проте, як бачимо, з виборцями можна й треба працювати, пояснюючи, чому Україні треба надати ракети Taurus. Тим паче, щорічне опитування Бундесверу вказує, що 49% німців підтримують продовження підтримки України, що на 4% більше, ніж у 2023 році. Також близько 65% вважають небезпекою для Німеччини війну Росії проти України та переозброєння РФ.

До того ж, із Трампом у Білому домі Німеччині доведеться брати ініціативу в свої руки у всіх сенсах. Інакше потім доведеться виправдовуватися, як колишня канцлерка Ангела Меркель у своїх нових мемуарах "Свобода", за блокування вступу України до НАТО, закупівлю російського газу та будівництво "Північного потоку-2". За словами експертів, якщо не буде якихось форс-мажорів чи скандалів, блок ХДС/ХСС переможе на виборах, а СДПН стане його молодшим коаліційним партнером. За такого сценарію, шанси України нарешті отримати далекобійні ракети Taurus, як і більшу підтримку Німеччини, суттєво зростуть.