«Зеленський, гадаю, досі в шоці»: про кандидатів у адміністрацію Дональда Трампа та реакцію російських пропагандистів на них

Як написав у своєму тексті для «Дзеркала тижня» колишній посол України у США у 2006—2010 роках Олег Шамшур, Трамп вирішив не повторювати «помилок» своєї першої каденції та не призначати авторитетних республіканців, які матимуть власну думку та можуть опонувати його «лідерському баченню», у свою нову адміністрацію. Цього разу команда була зібрана дуже швидко, спираючись на критерії особистої лояльності та готовності беззастережно відстоювати ідеї лідера перед будь-якою аудиторією.

Трамп набуде президентських повноважень лише після інавгурації 20 січня 2025 року. Попри те, що списки та кандидатури на посади ще не є остаточними, вони дають розуміння того, якою може бути наступна президентська каденція Трампа та посилюють побоювання щодо зміни інституційної рамки держави. Для низки призначень треба схвалення Сенату, з чим попри республіканську більшість можуть виникнути труднощі. 20 листопада джерела у Республіканській партії повідомили виданню The Hill, що обраний віцепрезидент Джей Ді Венс очолює зусилля, спрямовані на переконання частини сенаторів, які вагаються щодо деяких попередньо озвучених кандидатур. Один з озвучених кандидатів, Метт Гейтц, якого Трамп пропонував на посаду Генпрокурора, 21 листопада зняв свою кандидатуру. Натомість на цю посаду тепер претендує перша жінка-генпрокурорка з Флориди Пем Бонді. Республіканська більшість в обох палатах Конгресу, більшість суддів-республіканців у Конституційному суді й адміністрація, зібрана за принципом особистої лояльності, надають 47-му президенту США безпрецедентну кількість повноважень.

Для дослідження реакцій російської пропаганди на можливі призначення у новій адміністрації Трампа ми проаналізували вибірку з 682 повідомлень у російських і проросійських телеграм-каналах, що з’явилися в період від 11 до 18 листопада та містили поєднання ключових слів «Трамп» і «призначення» або «номінування» у поєднанні з прізвищами кандидатів на посади. Інформацію надала компанія LetsData.

Огляд кандидатів у новому кабінеті Трампа

Коли ми говоримо про український контекст, то більшість з уже оголошених членів нової адміністрації Трампа висловлює скепсис щодо допомоги Україні та синхронізували з Трампом свою «деескалаційну риторику» суміжно з лінією «християнського націоналізму». Мовляв, подальше кровопролиття суперечить моральним принципам Америки й вона не може його далі підтримувати. А деякі з них навіть поширювали наративи російської пропаганди.

Наприклад, кандидатка на посаду очільниці Національної розвідки Тулсі Габбард говорила в інтерв’ю, що в Україні існують «біолабораторії», а самій «Україні не варто допомагати, оскільки, на її думку, вона не є демократією». Жодних доказів при цьому вона не наводила, а після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну схожі тези використовували російські чиновники найвищого рівня у своїх доповідях, наприклад, заступниця голови Держдуми Росії Ірина Ярова.

Хоча конгресмени оголосили про свої наміри почати розслідування щодо попередніх висловлювань Габбард на тему України, які були співзвучними з російською пропагандою, проте дуже ймовірно, що все ж її призначать. На перший погляд, її досвід участі у різних війнах у складі американської армії мав би бути ознакою того, що людина повинна зрозуміти ситуацію в Україні. Однак навіть після її участі у війні в Іраку цей міф розбивається об висловлювання, що насправді у Росії нібито були якісь важливі безпекові побоювання.

Трамп пропонує призначити держсекретарем Марко Рубіо — політика, який бачить головною загрозою для США не Росію та її вплив, а Китай. На тему України він також говорив, що війну буцімто вже пора завершувати, а Україна, мовляв, повинна почати перемовини.

Роль держсекретаря з питань оборони (посада еквівалентна міністру оборони) може перейти Піту Хегсету, телеведучому каналу Fox News і ветерану. Сенаторка з Іллінойсу Таммі Дакворт у коментарі CNN сказала, що номінованому Трампом на посаду міністра оборони Піту Хегсету бракує досвіду й він не відповідає вимогам для цієї ролі. Сенатори-республіканці по-різному реагують на цю номінацію та здебільшого відмовляються коментувати, чи висунуті проти Хегсета звинувачення у сексуальному насиллі вплинуть на їхнє голосування за його кандидатуру. Щодо висловлювань Хегсета про допомогу Україні та поглядів на безпекові питання загалом, то раніше він закликав її «дещо обмежити», а також скептично висловлювався щодо участі США у НАТО.

Очікується повернення Джона Реткліффа на посаду директора ЦРУ. Реткліфф був одним із головних «двигунів» подальших розслідувань, пов’язаних із «ноутбуком Хантера Байдена». Зокрема, на його основі росіяни та китайці поширюють теорію змови про те, що Байден нібито ще за своєї посади віцепрезидента США підлаштував під себе українські інституції та займався в Україні корупцією. Республіканські політики крила MAGA підтримують цю теорію та використовували її як привід обмежити допомогу Україні під час епопеї з прийняттям останнього станом на кінець листопада пакета допомоги для України, зокрема Марджорі Тейлор-Грін, яку Трамп планує висунути до новоствореного Департаменту під керівництвом Ілона Маска.

Роль Постійного представника США при Радбезі ООН у Нью-Йорку є дуже важливою для консолідації дипломатичної підтримки для України. Трамп збирається призначити на цю посаду Еліз Стефанік, яка поділяє його погляди. Стефанік захищала Трампа під час обох імпічментів у період першого президентства і тричі з чотирьох разів голосувала за його програму в нижній палаті Конгресу. Після 24 лютого 2022 року Стефанік висловлювалася на підтримку України, говорячи про «підтримку демократій, що зазнають нападів», але у квітні 2024 року голосувала проти спрямування пакета безпекової допомоги від США.

Позитив для України можна шукати принаймні у призначенні радником з нацбезпеки Майка Волтца. На думку колишнього посла України в США Олега Шамшура, Волтц належить до категорії соратників, які не тільки лояльні Трампу, але й мають необхідні компетенції та певний професійний доробок або досвід, потрібний для ефективного виконання посадових обов’язків. Пріоритетом його політики ймовірно стане протидія Китаю. Раніше Волтц закликав перекласти на європейських партнерів частину фінансової та військової допомоги Україні. Його позиція також містить підтримку мирного плану, спрямованого на зближення України з західними альянсами та дипломатичну ізоляцію Володимира Путіна.

Посада спецпосланця з питань України існувала і за першої каденції Трампа, тоді її обіймав Курт Волкер. Однак цього разу все залежатиме від бачення Трампом ситуації, тому остаточного кандидата немає. Однім зі згадуваних у медіа варіантів є дипломат Браян Хук. Він здебільшого опікувався політикою щодо Ірану, а досвіду, пов’язаного з Україною, у нього немає. На цю роль також хоче потрапити юрист Трампа Борис Епштейн, який є уродженцем Москви.

У контексті ситуації в Україні важливим також є ймовірне призначення Кріса Райта на посаду міністра енергетики. Райт, засновник і генеральний директор нафтосервісної компанії, не має політичного досвіду і, за інформацією видання Financial Times, підтримує план Трампа щодо розширення експорту зрідженого природного газу (LNG), мораторій на який був накладений президентом Байденом. Райт також заперечує кліматичну загрозу, що, ймовірно, обмежить залучення міністерства у проєктах із зеленої енергетики. Відповідне міністерство також займається «енергетичною дипломатією» США, тобто визначає експортно-імпортні пріоритети у торгівлі енергоресурсами.

Згідно з текстом аналітиків Роберта Бенсона та Йохана Гасселя з дослідницького центру Center for American Progress, підйом MAGA-політиків спонукав Республіканську партію до переоцінки своїх зовнішньополітичних пріоритетів, зокрема щодо України. Деякі сенатори-республіканці, які раніше голосували за підтримку України, наприклад, Мітт Ромні (Юта) або Джоні Ернст (Айова), вимушені реагувати на зміну порядку денного у партії, тепер орієнтованого здебільшого на внутрішньоамериканські справи.

Реакції пропаганди на призначення

Один з аналізованих анонімних телеграм-каналів написав, що Трамп «побив рекорд» швидкості формування власної команди, зробивши це лише за 12 днів після виборів, натомість Байден формував свою адміністрацію впродовж 40 днів із моменту обрання. Підсанкційний російський телеведучий і пропагандист Руслан Осташко поширив у своєму телеграм-каналі реакцію на зустріч між Трампом і Байденом у Білому домі щодо символічної передачі влади:

«Для нас (Росії — “ДМ”) сигналом стала тиха і навіть сімейна зустріч Трампа і Байдена в Білому Домі. Отже, “глибинна держава” Штатів про все домовилася. Зеленський, гадаю, досі в шоці від кадрів милої бесіди двох дідів».

16 жовтня в анонімному пропагандистському телеграм-каналі з аудиторією 117 тисяч підписників написали, мовляв, «Банкова починає нервувати через кадрові призначення Трампа» та коментарі в його оточенні про швидке припинення війни. За публікацією, відбувається «боротьба за Трампа», тобто за вплив на нього. «Партія війни» у США та Володимир Зеленський, які, як пишуть пропагандисти, зацікавлені у «нескінченному продовженні війни», цю боротьбу за вплив на новообраного президента США програють. Подібні повідомлення поширювали у телеграм-каналі підсанкційного видання «Страна». Його сайт недоступний в Україні без VPN, а телеграм-канал — доступний і має 291 тисячу підписників. Загалом конспірологічна теорія про вплив «партії війни» згадувалася під час обговорення пропагандистами призначень у нову адміністрацію Трампа 9 разів.

Попри початкове обговорення приєднання ексдержсекретаря США Майка Помпео та представниці країни при ООН Нікі Гейлі, Трамп вирішив не залучати їх до своєї нової адміністрації. Попри це, в аналізованій вибірці телеграм-каналів ці прізвища згадують 16 разів. Уже згаданий Осташко у своєму дописі, який отримав понад 85 тисяч переглядів, так говорить про колишнього держсекретаря США: «Помпео мав стати агентом Києва в адміністрації Трампа». Анонімний канал з аудиторією майже 440 тисяч підписників підхоплює тю тезу, пояснюючи причини, чому Трамп не запросив Помпео до своєї нової команди. Мовляв, колишній держсекретар тісно пов’язаний з українською владою:

«Помпео відкинутий не тільки як “яструб”, а тому, що жорстко інкорпорований у сьогоднішню Україну, адже рівно рік тому він став членом Нацради найбільшого оператора зв’язку, компанії “Київстар”. І це був хитрий план Єрмака та місток до Трампа в разі перемоги. Місток виявився ненадійним і вже провалився».

Кандидатура Марко Рубіо на посаду держсекретаря, згідно з публікаціями анонімних пропагандистів з телеграм-каналу з аудиторією майже 600 тисяч підписників, означає зміну політики США у бік припинення військової та фінансової допомоги Україні:

«Марко Рубіо визнає, що США вкладають гроші в безвихідну (патову) ситуацію в українському конфлікті. Учора Трамп призначив Рубіо держсекретарем майбутньої адміністрації. Якщо вже від Рубіо такі розмови пішли, то нових грошей від США після інавгурації Зеленський точно не отримає».

Однак автори каналу не до кінця навели пряму мову Рубіо з увімкнення в ефір каналу Today на наступний день після дня виборів, в якому він сказав, що США не підтримує політику Путіна щодо України та що обговорення позицій щодо України — це тема іншого, ширшого інтерв’ю.

Загалом Рубіо згадували в аналізованій вибірці 70 разів. Зокрема, екснардеп-«регіонал», політик-утікач до Росії Олег Царьов у своєму телеграм-каналі писав, що «не вірить у значну зміну поглядів Марка Рубіо», попри те, що Рубіо був серед 15 сенаторів-республіканців, які не підтримали законопроєкт про допомогу Україні у квітні 2024 року. Царьов нагадує, що Рубіо був одним з активних прихильників жорстких фінансових санкцій проти Росії після анексії Криму у 2014 році та посилення контролю над виконанням санкцій, особливо проти російського нафтового флоту у 2022 році.

«До того ж Рубіо — виходець із сім’ї кубинських іммігрантів (щоправда, його батьки залишили країну незадовго до революції), тобто зі спільноти, з якою в русофобії можуть змагатися тільки іммігранти українські», — пише Царьов.

Найяскравішу реакцію на обговорення посади спецпредставника США в Україні написав у своєму телеграм-каналі російський «православний» олігарх і власник телеканалу «Царьград» Костянтин Малофєєв. Малофєєв відкидає можливість діалогу з США щодо України взагалі, називаючи всю територію України «сферою життєвих інтересів русского міра». Також він пише, що однією з головних причин, чому Путін розпочав повномасштабну військову агресію проти України, — не допустити її вступу до НАТО. У своєму дописі, який набрав майже 475 тисяч переглядів, російський олігарх повторює думку, що за нової адміністрації у США потрібно повернутися до діалогу формату «Холодної війни», коли дві наддержави вирішують долю всього світу:

«Саме тому спецпосланець США по Україні — абсолютно непотрібна людина. Росії потрібен спецпосланець щодо всього світоустрою, тому що весь світ — це поле інтересів Сполучених Штатів і Росії».

«Великий і страшний “Проєкт 2025”»

Попри першочергові заперечення з боку команди Трампа, ультраконсервативний «Проєкт 2025» усе ж може стати основою його політики. Під час одного з передвиборчих мітингів Дональд Трамп згадував Тома Гомана у контексті своєї майбутньої команди: «Ви бачили Тома Гомана. Він приєднується до нас». Трамп уже оголосив про призначення Гомана, який є одним з авторів документу й одним з активних членів аналітичного центру The Heritage Foundation, у рамках якого і був розроблений цей проєкт, «відповідальним за кордон».

У «Проєкті 2025», зокрема, є стратегія щодо посилення влади президента, оминаючи всі запобіжники або ж прибираючи їх. «Детектор медіа» вже писав, що згідно з рекомендаціями у «Проєкті 2025» і повідомленнями команди Трампа, повна лояльність його переконанням та ідеям тепер буде головним і беззаперечним критерієм як для призначення, так і для звільнення з державної служби та головних посад, а портфель призначень президента планується значно розширити.

BBC проаналізувало ключові положення майже 900-сторінкового «Проєкту 2025». Журналісти виділили чотири основні політичні цілі, що закладені у ньому: «a) відновлення сім’ї як центру американського життя; b) демонтаж адміністраційної системи держави; c) захист суверенітету і кордонів країни; d) забезпечення права людини на вільне життя, даного Богом». Проєкт зокрема пропонує поставити всю федеральну бюрократію, включно з незалежними агентствами, такими як Міністерство юстиції, під прямий президентський контроль.

Пропозиції також передбачають ліквідацію захисту робочих місць для тисяч державних службовців, які можуть бути замінені політичними призначенцями. У документі ФБР названо «роздутою, зарозумілою організацією, яка дедалі більше порушує закон». У ньому міститься заклик до радикальної реорганізації цього та деяких інших відомств, а також до ліквідації Міністерства освіти. У своєму звіті дослідницький центр Center for American Progress назвав цей документ шляхом до створення моделі «імператорського президентства» та руйнування 250-річної системи стримувань і противаг, на якій тримається американська демократія, і розширення впливу ультраконсервативних політиків над життям американців.

Україна в документі майже не згадується, а якщо вона і є у ньому, то лише в контексті війни та радше без конкретики. Зокрема, російська агресія проти України засуджується, однак, наприклад, у документі є заклики «поповнити збройний арсенал, витрачений на допомогу Україні», або ідеї на кшталт того, що Китай є набагато більшою для США загрозою, ніж Росія.

Не слід забувати й про призначення голови персоналу Білого дому. Трамп хоче віддати цю роль менеджерці своєї передвиборчої кампанії С’юзі Уайлз. На перший погляд, це винятково адміністративна роль, однак, згідно з «Проєктом 2025», вона визначатиме пріоритети політики та делегуватиме завдання для Національної економічної ради, Ради внутрішньої політики та Ради національної безпеки. Робота цих трьох інституцій пов’язана з наданням фінансової та військової допомоги Україні. Через те, що станом на кінець листопада достеменно невідомо про політичні погляди Уайлз, існує ризик сповільнення або ігнорування певних питань, пов’язаних із ситуацією у нашій країні. Дуже часто такі речі сильно залежать саме від адміністративного рівня виконання тих чи тих завдань.

Ще однією ознакою того, що ідеї, викладені у «Проєкті 2025», можуть стати основою політики Трампа, є ідея створення «Департаменту ефективності уряду» на чолі з бізнесменом, республіканським політиком-україноскептиком Вівеком Рамасвамі та мільярдером Ілоном Маском. Їхнім головним завданням буде внутрішній аудит усіх урядових інституцій, що на папері звучить благородно. Однак, згідно з «Проєктом 2025», це фактично означає звільнення низки держслужбовців, нелояльних до намірів Трампа, зняття запобіжників для перевищення влади президента й обмеження ресурсів для «недостатньо важливих» міністерств і їхніх ініціатив. У пресрелізі кампанії Трампа щодо цих призначень цитують слова Ілона Маска: «Це (ліквідація сотень федеральних агентств — “ДМ”) спричинить ударну хвилю по всій системі та по всіх, хто причетний до “розтринькування урядових ресурсів”, а це дуже багато людей».

У розслідуванні Wall Street Journal, опублікованому 25 жовтня, йдеться про розмови між Ілоном Маском і Володимиром Путіним, починаючи з кінця 2022 року. Регулярні контакти між однією з найбагатших людей світу й очільником Кремля викликали занепокоєння в американських безпекових колах. За словами колишнього посла України в США Валерія Чалого, такі контакти можуть свідчити про бажання Маска стати реальним, а не «фасадним» посередником у переговорах між Україною та Росією, оскільки у нього є бізнес-інтереси в обох країнах, а українська влада повинна відреагувати на нещодавні реакції Ілона Маска в бік Володимира Зеленського.

Оголошення про можливе призначення Ілона Маска у новий «Департамент ефективності уряду» стало, згідно з дописом пропагандистів з анонімного телеграм-каналу з аудиторією понад 113 тисяч підписників, «суттєвим ударом по Києву і Зеленському». У своєму дописі вони просувають наратив про «неефективне використання американської допомоги». Це, за словами авторів анонімного телеграм-каналу, виллється у «крах підтримки Зеленського як усередині країни, так і поза нею». Насправді перевірки цільового використання наданої Україні допомоги регулярно проводяться інспекторами Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Також Ілона Маска у пропагандистських телеграм-каналах називають «нічним віцепрезидентом, відповідальним за глобалізм». І пророкують, що після того, як команда Трампа, очолювана ним і віцепрезидентом Джей Ді Венсом, подолає опір так званої «deep state» («глибинної держави»), їм неодмінно доведеться «домовлятися з Росією про глобальну безпекову рамку». А починати діалог із Росією автори допису пропонують уже зараз.

Російський публіцист Станіслав Белковський переконує читачів свого телеграм-каналу, що Трамп буде керуватися положеннями «Проєкту 2025» у своїй другій президентській каденції. Згідно з дописом Белковського, нові призначення у його адміністрацію є цьому підтвердженням, бо тепер в його оточенні будуть «домінувати індоктриновані, порівняно молоді, не отруєні корпоративною солідарністю “deep state” справжні трампісти». 

Пропагандистська інформаційна кампанія спрямована на формування образу Росії як неодмінного геополітичного гравця, з яким нова адміністрація президента США, незалежно від політичних переконань, буде змушена вибудовувати діалог. Така стратегія зосереджена на створенні умов, за яких міжнародна спільнота, зокрема США, сприйматиме Росію як незамінного партнера у розв’язанні глобальних питань, водночас із зусиллями Росії для поглиблення розколу всередині США. Одночасно пропаганда зауважує на антиукраїнських позиціях деяких кандидатів, запропонованих для ключових посад у майбутній адміністрації Дональда Трампа, намагаючись у такий спосіб послабити підтримку України з боку США.

Ілюстрація на головній та інфографіка: Наталія Лобач