Понад 46% учасників національного теста з медіаграмотності продемонстрували високий результат

Цьогоріч звання «гуру медіаграмотності» отримали 8% учасників національного тесту з медіаграмотності, який проводився онлайн з 17 по 30 жовтня. Вони відповіли правильно на всі 25 запитань. У 2023 році «гуру» було 6%, а в 2022 — 9%. Про це йшлося на презентації підсумків тестування, повідомила пресслужба Національного проєкта з медіаграмотності «Фільтр».

Як і в попередні роки, найбільше учасників отримали звання «початківець» — 43%. Звання «майже гуру» отримали 38%. Для порівняння, у 2023 році «майже гуру» отримали 34% учасників, а в 2022 — 42%.

Рівні успішності учасників та учасниць теста за роками

Аналіз результатів тесту здійснювався на вибірці 45 тисяч унікальних користувачів, які залишили персональні дані, щоб взяти участь у розіграші призів. З них найбільше учасників, як і у попередні два роки, було з Київської області — 8 435. У тесті також взяли участь учасники та учасниці з окупованих територій Луганської (185), Донецької (1697) областей, та з Криму (42). Брали участь й українці, які проживають за кордоном, — 461 учасник.

«Це свідчить, що люди на окупованих територіях хочуть залишатися в українському контексті. Вони слідкують за тим, що відбувається в Україні, хочуть бути частиною того, що відбувається. Ми дуже раді, що і з окупованих територій Донеччини, і з АР Крим люди проходили тест, дуже цінуємо цю довіру та підтримку», — сказала на презентації керівниця «Фільтра» Ольга Кравченко.

Географія проведення тестування

Своєю чергою директорка програми USAID «Мріємо та діємо» Юлія Ткачук звернула увагу на те, що значна кількість людей долучилися з тих регіонів, які близькі до зони бойових дій, і є найбільш уразливими в умовах війни.

«Це говорить про те, що українці розуміють гібридну структуру цієї війни, і потребу захисту не лише від ракет, дронів, тактичних загроз, а також від кампаній з дезінформації, які до нас застосовує ворог», — сказала вона.

Результати тестування за рівнями успішності є співставними приблизно однакові для учасників з Заходу, Півдня, Сходу, Центру. Ця тенденція зберігається протягом кількох років. Відтак, за словами Юлії Ткачук, не можна стверджувати, що окремий регіон є більш уразливим до дезінформації у порівнянні з іншими, у компетентності і захищеності Україна єдина в полі інформаційної грамотності.

Середній бал тесту для представників і представниць різних регіонів

Жінки були більш активними у проходженні тесту, ніж чоловіки, та краще його складали. Так тенденція триває упродовж роки проведення теста.

Гендерний поділ учасників тестування

«77% жінок пройшли тест і 23% чоловіків. Ця тенденція зберігається з 2022 року. Добрим є те, що до просування медіаграмотності залучена освітянська спілньота, де більше жінок. За статистикою, жінки більше проводять часу онлайн, користуються діджитал інструментами. Тест був у діджиталі, це могло повпливати на такий розподіл. Аналіз тестування відбувався на вибірці користувачів, які залишили персональні дані. Можливо, більше жінок були схильні залишати їх, ніж чоловіків», — прокоментувала Юлія Ткачук.

Понад 60% тих, хто пройшов тест повністю — люди, віком до 35 років. При цьому найбільша кількість учасників — молодь, віком 15-19 років, їх — 19,5%.

Вік учасників і учасниць

За оцінкою директорки програми USAID «Мріємо та діємо», саме ці люди від шкільної лави були охоплені тими чи іншими інтервенціями з медіаграмотності як у формальній, так і неформальній освіті.

«Мене особисто надихаю 7,6% учасників віком 10-12 років, змалку розвивають розуміння потреби бути захищеним від впливу інфомрації. Група 30-35 займає значну частку, а серед них — молоді батьки, в яких уже є діти віком до десяти років. — прокоментувала фахівчиня — .. Ці дані ж дають можливість припустити, що медіаграмотність є також частиною життя в сім’ї. Це — не лише школа, формальні заходи, де люди можуть покачати свої навички з медіаграмотності, а також це те? що стає частиною буденності і культури».

Загалом понад 46% мають високий показник медіаграмотності. При цьому, найкращі результати продемонстрували особи віком від 20 до 29 років.

«Це саме ті люди, які найбільше стикалися у житті з програмами підтримки і розвитку цих навичок. Можна стверджувати що стратегія, яку Україна вибрала і впроваджує на рівні державної політики — працює. Це перші результати, які показують що люди, які з досить раннього віку цим почали займтися, вони насправді мають і найкращий рівень навичок», — додала Юлія Ткачук.

Середній бал тесту для представників і представниць різних вікових груп

Відштовхуючись від результатів, вона зазначила, що надалі, розробляючи програми підтримки медіаграмотності, варто більше уваги звертати на людей віком від 36 років і на дітей до 10 і до 14 років, та задуматися про крос-генераційні підходи, коли люди старшого віку разом із людьми молодщого віку разом вчитимуться безпечно плавати в інформаційному океані.

Комунікаційна аналітикиня ПРООН в Україні Валентина Аксьонова розповіла, що в тесті особливу увагу було приділено питанням, які стосуються сучасних проблем, з якими зіштовхуються користувачі, зокрема, у соціальних мережах.

«Цьогоріч люди виявили високу спроможність вирізняти фейкові новини», — зазначила Валентина Аксьонова, підкреслюючи, що стратегія підвищення медіаграмотності в Україні дає позитивні результати.

Три найскладніші запитання у тесті

Нагадаємо, національний тест з медіаграмотності пройшли 76 323 тисячі українців, 45 104 учасників залишили свої персональні дані для отримання сертифікатів.

Національний тест з медіаграмотності реалізували за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Японії, а також завдяки проєкту з медіаграмотності і когнітивної стійкості в Україні, що реалізується Zinc Network і фінансується урядом Великої Британії.

Фото: МКСК