Румунський "Трамп": як проросійський політик перемагає на виборах президента

У сусідній Румунії після підрахунку 100% голосів у першому турі президентських виборів визначилися кандидати, які зійдуться 8 грудня у фінальному двобої. Отже, за результатами румунської ЦВК на першому місці з 22,94% підтримки неочікувано опинився незалежний кандидат — ультраправий проросійський політик Келін Джорджеску, який не представляє жодної партії і не має власної політсили. Зауважимо, що 62-річний Джорджеску виборчу кампанію проводив здебільшого у соцмережах, за що дістав прізвисько TikTok-кандидат. За поглядами він — типовий правий популіст, такий собі румунський Трамп. З огляду на те, що жодні соцопитування навіть близько не прогнозували його лідерські позиції, які дозволили б прорватися до другого туру, результат став, без перебільшення, сенсацією.

На другому місці з 19,18% голосів опинилася представниця опозиційного "Союзу порятунку Румунії" проєвропейська та проукраїнська кандидатка, 52-річна Єлена Ласконі. Вона лише на 2 742 голоси випередила чинного прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який обійняв третю виборчу сходинку і до останнього вважався майже беззаперечним фаворитом перегонів. Ну, і нарешті, той, кому впевнено пророкували друге місце і вихід у другий тур, лідер "Альянсу за об’єднання румунів" (AUR) Джордже Сіміон фінішував четвертим із приблизно 14% голосів.

62-річний Джорджеску у своїх інтерв’ю трирічної давності називав щит протиракетної оборони НАТО в румунському місті Девеселу "ганьбою дипломатії", заявляючи, що Північноатлантичний альянс не захищатиме жодного зі своїх членів у разі нападу Росії. Він також критикував військову допомогу Україні з боку США та прилюдно висловлював захоплення Угорщиною і її прем’єром Орбаном за вміння вести міжнародні переговори та відстоювати національні інтереси.

Крім того, Келін Джорджеску говорив про те, що йому надзвичайно близька російська культура, хвалив Путіна як людину, яка "надзвичайно любить свою країну". Власне, не дивно, що на такому тлі в Румунії знайшлися ті, хто побачив сумнозвісний "російський слід" в історії електорального успіху Джорджеску. "Виходячи з позиції Джорджеску щодо України та розбіжності між опитуваннями громадської думки та фактичними результатами, ми не можемо цього (російського втручання. — Ред.) виключати", — зазначив у коментарі The Guardian професор політології в університеті Бабеш-Бойяї Серджіу Міскою. Своєю чергою експерти, з якими поспілкувався Фокус, оцінюють проблему в куди більш глобальному контексті.

Чому Румунія є надзвичайно важливою для Путіна

Зокрема політолог Віктор Небоженко у розмові з Фокусом зауважує: "Мабуть, уже не залишилося людини, яка б не чула за останні два роки про ядерний шантаж та погрози Росії щодо ядерного удару по Україні чи то пак Заходу. Насправді ж, на самісінькому верху в РФ давно ухвалено рішення зробити ядерне питання елементом блефу. Натомість Путін наказав спецслужбістам, фінансистам та усім дотичним відкрити нову, неоголошену Холодну війну проти Європи, де матимуть місце різні сценарії: від диверсій до значних скандалів задля участі РФ у формуванні свого пулу європейських лідерів. Точно так було в 80-ті роки, коли КПРС та Москва допомагали палестинцям, організовували антиамериканські рухи тощо. Ось за цією калькою зараз формуватиметься потужний тиск РФ на ЄС, зокрема ті держави, які дружать з Україною".

У цьому контексті, зауважує експерт, особлива увага приділяється так званому східноєвропейському блоку — Болгарії, Румунії, Словаччині, Польщі.

"В цьому блоці особливо важливими для Путіна є Польща, а також Румунія, зокрема й тому, що це велетенська територія, через яку в Україну відбувається постачання західної зброї. Путін максимально прагне змінити в цих країнах політичне керівництво, яке займає проукраїнські позиції. Ось тому зараз фокус на Румунії, де незабаром відбудеться другий тур. До речі, те, що в РФ не вийшло у Молдові протягти проросійського кандидата, пов’язано виключно з тим, що вибори там відбулися раніше, ніж у Румунії. Якби було навпаки, то Європа не втримала б Молдову — і ми зараз мали б одразу дві сусідні країни, які вороже налаштовані щодо України — Угорщину та Молдову", — наголошує політолог.

На його переконання, Європі відомо про план РФ щодо "де українізації" ЄС: "Але річ у тім, що європейські еліти досі не вірять у можливість повернення до часів Холодної війни, страшних свинцевих 70-80 рр., коли вбивали прем’єр-міністрів, зокрема Альдо Моро (колишній очільник Радміну Італії. — Ред.). Зараз же непогано потренувалися на ізраїльсько-палестинському конфлікті, де дуже чітко у світі проглядалися метастази антиізраїльського лобі, тож ця тенденція продовжуватиметься. Європа до цього, на превеликий жаль, не готова. Так само, як і ми виявилися неготовими до війни", — підсумовує Віктор Небоженко.

Чи справді голосування в Румунії мало протестний характер

Своєю чергою політолог Володимир Фесенко у розмові з Фокусом акцентує: "По-перше, на моє переконання, з високою імовірністю у другому турі президентських виборів у Румунії переможцем буде не Келін Джорджеску, який є кричуще маргінальним. Думаю, що більшість громадян Румунії все ж таки зберігають проєвропейські симпатії, бажання залишитися в західному світі, а не кидатися в геть інший бік. По-друге, кандидат, який переміг у першому турі, є не так проросійським, як антизахідним і надзвичайно радикальним. Ну, про що говорити, якщо людина є відкритим симпатиком румунських фашистів і демонструє крайні маргінальні та популістські погляди?!".

Назвавши перший тур протестним голосуванням, політолог констатував: "І якщо у нас на президентських виборах у 2019 році було позитивне президентське голосування, бо голосували за в усіх сенсах позитивну альтернативну фігуру, то в Румунії мало місце негативне протестне голосування. З огляду на це, я вважаю, що малоймовірною видається остаточна перемога фаворита першого туру. Тим не менш, ця історія є вельми показовою, оскільки наочно демонструє настрої незадоволення, як власними елітами, так і політикою Європейського Союзу (ЄС). Це невдоволення наразі проявляється в багатьох країнах і стосується аграрних питань, так званих зелених пріоритетів тощо. Плюс, чимало людей бояться ризику війни, тому реагують на такі начебто антивоєнні за формою заклики".

Перший тур президентських виборів у Румунії, переконаний Володимир Фесенко, є ще одним проявом посилення праворадикальних популістських сил в Європі, особливо в Центральній та Східній її частинах: "Тут можна говорити не лише про Румунію. Бачимо перемогу Фіцо в Словаччині, домінування Орбана в Угорщині. Та що вже говорити про Румунію, якщо праворадикали перемагають в Австрії! Тому, на жаль, має місце така тенденція. Поки що ці сили, за винятком деяких країн, не є визначальними, але ставитися до цього слід серйозно. Приміром, у нас акцентують увагу на тому, що той же Джорджеску є проросійським, але насправді ключова проблема полягає в тому, що він антизахідний. І ця проблема виходить далеко за межі Румунії".

А щоб не було таких результатів голосувань, як у Румунії під час першого туру президентських виборів, резюмує політолог, провладні еліти мають частіше прислухатися до тих людей, "про яких вони забувають чи не на наступний день після виборів". "Загалом, європейським елітам давно час замислитися над тим, як вирішувати проблему політичного популізму, адже наслідки цієї проблеми будуть дуже і дуже негативними. І цей руйнівний популізм є діагнозом, який стосується не тільки Румунії і її лідерів", — констатує Володимир Фесенко.

Якщо ж говорити саме про Румунію і її лідерів, то принагідно зауважимо, що в цій країні президент, який обирається на п’ятирічний термін, має досить широкі повноваження насамперед у питаннях зовнішньої політики і безпеки та представляє країну за кордоном. Втім, президент Румунії Клаус Йоганніс, який незабаром завершить свій другий термін, попри нещодавнє прагнення стати новим генсеком НАТО, прославився тим, що був абсолютно пасивним на глобальній політичній сцені.