Квартири, земля та прикраси: суд скасував арешт майна родичів ексміністра Ставицького

Як передає Укрінформ, про це повідомляє «Судовий репортет» із посиланням на ухвалу від 6 листопада.

«З-під арешту звільнені квартири, земельні ділянки, повертаються ювелірні вироби в загальній кількості 270 позицій. Сину експосадовця Станіславу Ставицькому скасували арешт із шести квартир, пʼяти машиномісць і двох гаражів. У дружини експосадовця Олени Ставицької скасованоарешт із чотирьох квартир. Також їй мають повернути 24 700 доларів і численні ювелірні прикраси та біжутерію, які були визнані речовими доказами і передані до державного сховища», - йдеться в повідомленні.

Крім того, з-під арешту звільняється майно, зареєстроване на тещу Валентину Ушакову, - квартира, земельна ділянка, котедж, шість машиномісць. Їй повертають численні прикраси, серед яких три чоловічі годинники - це начебто памʼять від покійного чоловіка. Батьку Ставицького повертають 20 наручних годинників і 14 запонок, два нагрудні знаки - з Ярославом Мудрим і Георгієм Побідоносцем, вилучені в березні 2014-го. Хоча відомо, що батько Ставицького зберігав у квартирі за місцем обшуку значно більше майна - 4,8 млн доларів і кілограми золота в злитках. Але ця частина майна під арештом не опинилася і її місцезнаходження невідоме.

Як зазначає видання, майно родини Ставицького з 2014 року було заарештоване у справі про заволодіння об’єктами комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я», де облаштував собі резиденцію експрезидент Віктор Янукович.

21 червня 2024 року Вишгородський райсуд звільнив Ставицького і приватного нотаріуса Юлію Ткаченко від кримінальної відповідальності за строками давності. Це стало можливим після того, як Ставицький зі своїм адвокатом узяли участь у судовому засіданні по відеозвʼязку за допомогою системи EasyCon.

Останні 10 років Ставицький був оголошений у розшук і розслідування стосовно нього проводилося заочно.

Адвокат пояснював суду, що Ставицький ще у 2014-му разом із сімʼєю виїхав на постійне проживання в Ізраїль і це прокуратурі добре відомо. Ставицький не перебував у міжнародному розшуку, але стосовно нього надали дозвіл на спеціальне досудове розслідування і заочно обрали йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як зазначає видання, оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у звʼязку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, то закон надає право обвинуваченим заперечувати проти такого рішення. У такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку. Однак Ставицький і нотаріус Ткаченко не заперечували проти закриття справи. Окрім присутності по відеозвʼязку, суд також отримав письмову згоду Ставицького на звільнення від кримінальної відповідальності.

У рішенні зафіксовано, що прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання обвинувачених у повному обсязі та просив їх задовольнити, тобто закрити справу.

Разом з тим через два тижні прокуратура подала апеляцію на це рішення. У скарзі йшлося про те, що Ставицький переховувався від слідства і суду останні 10 років, а отже, перебіг строків давності зупинявся. Однак апеляційний суд скаргу прокуратури не задовольнив і послався на постанову Великої палати Верховного суду про те, що коли з моменту скоєння особливо тяжкого злочину минуло більше 15 років, то обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності навіть за умови, якщо в цей період ухилявся від досудового розслідування та суду.

«Судовий репортет» нагадав, що обвинувальний акт у справі «Межигірʼя» скерували до суду в 2018 році. Святошинський районний суд Києва повернув його прокуророві, бо Ставицькому і ще одному обвинуваченому, які перебувають за кордоном, не вручені копії обвинувального акту.

У 2020-му справу повторно передали до суду, але вже у Вишгородський. У 2021 році колегія суддів знову повернула обвинувальний акт прокуророві. Суд послався на те, що фактичні обставини обвинувачення нібито викладені непослідовно, не вказано мотиву та мети злочину, а також не визначено предмет злочину. Крім того, суд не переконався, що Ставицький і ще один обвинувачений, які перебувають за кордоном, обізнані про висунуті їм обвинувачення і що їм направлено в порядку міжнародної правової допомоги копії обвинувального акту.

Апеляційний суд це рішення скасував. Копії обвинувального акту під розписку вручалися адвокатам обвинувачених і надсилалися за останнім відомим місцем проживання, крім того, розслідування велося заочно, тож суд вирішив, що цього достатньо.

У травні 2021-го обвинувальний акт повернувся у Вишгородський районний суд і його розподілили на суддю Ірину Котлярову. Однак за наступні роки стадія підготовчого засідання так і не була завершена.

Окрім Ставицького і Ткаченко, був ще третій підозрюваний ексдиректор ТОВ «Медінвесттрейд» Павло Литовченко. Він, як і Ставицький, не прибував до суду, оголошений у розшук і, за останніми даними, проживав у Росії. У червні 2024-го, коли суд мав закривати справу проти Ставицького і Ткаченко, матеріали стосовно Литовченка просто виділили в окреме провадження, тому що не вийшов із судом на звʼязок.

Як повідомлялось, за версією обвинувачення, Межигірʼя вивели із державної власності ще у 2007 році, за президентства Віктора Ющенка. Організаторами оборудки вважалися голова правління НАК «Надра України Едуард Ставицький, а також ексдиректор ТОВ «Медінвесттрейд» Павло Литовченко і нотаріус Юлія Ткаченко.

Спочатку майно, вартістю понад пів мільярда, вилучили з управління Державного управління справами з передачею до статутного капіталу НАК «Надра України», а далі його обміняли під виглядом рівноцінного на майно ТОВ «Медінвесттрейд», вартістю близько 33 млн грн. Потім фактичним власником «Межигір’я» став Янукович, який, ставши президентом, розбудував там свою приватну резиденцію. Своєю чергою Ставицький за часів президента Януковича став міністром енергетики та вугільної промисловості.