Україна погодилась «не чинити перешкод» у пошуку жертв Волинської трагедії: голови МЗС уклали заяву

Міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга та Радослав Сікорський на зустрічі у Варшаві 25 листопада ухвалили спільну заяву щодо питання ексгумацій жертв Волинської трагедії. Про це ввечері 26 листопада повідомила пресслужба українського МЗС та Польська пресова агенція (PAP).

У документі йдеться, що найближчим часом обидві країни розпочнуть роботу спільної робочої групи під егідою міністерств культури з метою проведення фахової роботи та досягнення порозуміння між сторонами.

«Україна підтверджує відсутність перешкод для проведення польськими державними установами та приватними особами пошуково-ексгумаційних робіт на території України у співпраці з компетентними українськими установами, відповідно до українського законодавства, та заявляє про свою готовність позитивно розглядати звернення з цих питань», — йдеться у заяві.

На спільній пресконференції Андрій Сибіга відзначив, що обидві країни працюватимуть над практичними механізмами вирішення справ, пов'язаних з пошуками та ексгумаціями. «Ми маємо прогрес на цьому шляху і це відображено в нашій сьогоднішній спільній заяві», — сказав голова МЗС і запевнив, що українці та поляки зацікавлені в тому, щоб між ними не було непорозумінь.

Радослав Сікорський повідомив, що прийнята декларація визначає пріоритетні напрями принципи, якими обидві країни керуватимуться у своїх діях, а також є реальним доказом тісних відносин між Польщею та Україною. Він нагадав про військову та економічну підтримку Польщею України від початку агресії Росії, наголосив, що будь-яке рішення щодо України матиме прямі наслідки для безпеки Польщі, і додав, що Польща підтримує швидкий і ефективний вступ України до Європейського Союзу.

Згодом речник МЗС Польщі Павел Вронський в коментарі журналістам повідомив, що пошуково-ексгумаційні роботи можуть розпочатися навесні 2025 року.

На досягнення домовленості вже відреагував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він назвав її «запорукою повного примирення наших народів, такого необхідного в цей драматичний момент нашої спільної історії».

«Україна не блокуватиме ексгумацію жертв Волинської трагедії. Наші міністри приступають до роботи над конкретикою. Сподіваюся, що цього разу перешкод більше не буде», — написав Туск у соцмережі Х.

Тим часом голова Інституту національної пам'яті Польщі та чинний кандидат у президенти від опозиційної партії PIS Кароль Навроцький заявив, що його установа може розпочати ексгумаційні роботи на Волині протягом 24 годин, пише RMF24.

Навроцький сказав, що ІНП з 2017 по 2024 рік надіслав дев'ять таких запитів, про жоден з цих запитів начебто не був прийнятий українською стороною.

Його опонент на виборах від правлячої «Громадянської коаліцї» та чинний мер Варшави Рафал Тшасковський написав, що Повонзковський цвинтар у польській столиці готовий прийняти перепохованих жертв.

«Так виглядає ефективна дипломатія. Ми сьогодні вирішуємо питання, яке уряди з повними ротами банальностей про "національний інтерес" не змогли довести до кінця», — написав він.

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович поки цю заяву не коментував. Натомість її розкритикував колишній голова УІНП та чинний нардеп Володимир В’ятрович. Він відзначив, що досягнуті домовленості «чомусь звелося до односторонніх зобовʼязань України». «Жодного слова про вшанування загиблих українців та їх місць поховань в Польщі немає. Українські могили мають залишитись сплюндрованими "в ім’я загальнолюдських цінностей і в християнському дусі"?», — написав депутат.

Голова УІНП Антон Дробович пояснив, що йдеться про пошук за індивідуальними запитами польських громадян, адже офіційні польські інституції із запитами про ексгумацію не зверталися, а офіційні механізми з польською стороною — такі як робочі групи між інститутами нацпам’яті та профільними міністерствами — вже тривалий час не діють. За словами Дробовича, останнє звернення від польського Інституту національної пам’яті надійшло ще в 2019 році, ще від його попереднього очільника. Тому позиція нинішнього керівництва IPN Дробовичу «незрозуміла».

УІНП також нагадав, що з 2019 року польській стороні щонайменше тричі надавали дозволи на проведення робіт та досліджень на польських місцях пам’яті в Україні. Проте запит України на відновлення меморіальної таблиці на братській могилі воїнів УПА на горі Монастир у Польщі у первинному вигляді з іменами похованих досі залишається не виконаним.

Раніше, 30 вересня, заступник міністра закордонних справ Польщі Теофіл Бартошевський заявив, що питання ексгумації жертв Волинської трагедії розглядатимуть у першому розділі переговорів з Україною про вступ до ЄС. За його словами, «якщо ця глава не буде закрита, Україна не зробить жодного кроку вперед у наступних розділах». Схожі заяви робив й голова МЗС Польщі Радослав Сікорський.

Вже 1 жовтня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на полях Варшавського безпекового форуму заявив, що Україна готова до обговорення питання Волинської трагедії.

Перед тим, 2 вересня, громадянка Польщі Кароліна Романовська подала перший приватний запит від Польщі на імʼя Президента України щодо ексгумації жертв Волинської трагедії в Україні.

Фото: Андрій Сибіга та Радослав Сікорський / пресслужба МЗС