Вчені розкривають, як фізичні вправи борються з депресією

Дослідники припускають, що антидепресивний ефект фізичних вправ може випливати з їх здатності зменшувати запалення та посилювати функцію дофаміну, таким чином покращуючи мотивацію. Їх висновки показують, що аеробні навантаження можуть бути ключовими в лікуванні депресії за допомогою персоналізованих програм вправ.

Вивчення зв’язку між фізичними вправами та полегшенням депресії

Дослідники UCL дослідили, як фізичні вправи допомагають зменшити симптоми депресії, вивчивши їх вплив на мозок і тіло. Депресія, головна причина інвалідності в усьому світі, порушує ключові мозкові та психологічні процеси, включаючи навчання, пам’ять і мотивацію. Хоча було показано, що аеробні вправи полегшують симптоми депресії, основні механізми залишаються неясними.

Гіпотеза про антидепресивні механізми вправ

У нещодавньому огляді, опублікованому в науковому журналі Translational Psychiatry, дослідники пропонують нову гіпотезу, зосереджену на мотивації. Вони припускають, що фізичні вправи усувають такі симптоми депресії, як ангедонія (втрата інтересу або задоволення від життєвого досвіду), низьку енергію та «туман мозку», підвищуючи мотивацію, що є критичним чинником одужання.

Біологічні дослідження депресії та фізичних вправ

Команда узагальнила дослідницькі статті, які досліджували механізми депресії як у людей, так і у тварин, і дійшли висновку, що депресія, особливо ангедонія, пов’язана з підвищеним запаленням (спричиненим імунною відповіддю організму). Важливо, що запалення також пов’язане з порушенням передачі дофаміну. Ці біологічні зміни можуть представляти ключові процеси, що призводять до змін у мотивації, і, зокрема, до зниження готовності докладати фізичних або розумових зусиль.

Фізичні вправи як антидепресант

Тим часом фізичні вправи зменшують запалення, підвищують функцію дофаміну та підвищують мотивацію. Дослідники вважають, що це може бути важливою причиною того, чому фізичні вправи мають антидепресивний ефект.

Провідний автор, доктор Емілі Хірд (Інститут когнітивної нейронауки UCL) сказала: «Антидепресивний ефект аеробних вправ був переконливо продемонстрований у рандомізованих контрольованих дослідженнях, але його механізм недостатньо вивчений. Частково це пов’язано з тим, що він, ймовірно, включає різноманітні біологічні та психологічні процеси.

«Наприклад, поряд із позитивним впливом на запалення, дофамін і процес винагороди, вправи також зменшують окислювальний стрес і покращують самооцінку та самоефективність.

«Однак ми пропонуємо, щоб фізичні вправи — особливо аеробні види діяльності, які викликають пітливість і задишку — зменшували запалення та посилювали передачу дофаміну, що, у свою чергу, посилювало бажання докласти зусиль і, отже, підвищувало мотивацію в цілому».

Індивідуальне лікування та соціальне призначення

Команда сподівається, що це розуміння того, як фізичні вправи зменшують симптоми депресії, допоможе розробити нові стратегії лікування, наприклад, персоналізовані програми вправ. Доктор Хірд сказав: «Розуміння механізмів, які лежать в основі антидепресивних ефектів фізичної активності при депресії, також може сприяти нашому розумінню механізмів, що викликають депресію, і розробці нових стратегій втручання, зокрема персоналізованого втручання та соціального призначення».

Майбутні дослідження та подолання бар’єрів

Для подальшої перевірки своєї гіпотези дослідники радять провести великі рандомізовані контрольовані дослідження, які оцінюють антидепресивний ефект фізичних вправ, а також вимірюють вплив на змінні, включаючи запалення, передачу дофаміну та мотивацію. Також було б важливо дослідити будь-які потенційні перешкоди для фізичних вправ.

Доктор Хірд сказав: «Усунення бар’єрів для фізичних вправ – особливо для людей з депресією – є вкрай важливим, оскільки регулярна фізична активність може полегшити симптоми, покращити настрій і розширити можливості людей на шляху до одужання. Ключовим у цьому є пошук стратегій заохочення фізичних вправ». Команда зараз проводить випробування на основі гіпотези, запропонованої в огляді, в якому братимуть участь 250 учасників віком від 18 до 60 років і фінансується премією Wellcome Mental Health Award.