Виростили нового Курченка: скандальна справа "Юнігран" Наумця та Шапрана обростає подробицями

Йдеться про активи "Юніграна", які, по суті, були продані приватним компаніям.

Про це йдеться в публікації Trap Aggressor (медійний проєкт аналітичного центру StateWatch), пише Обозрєватєль. 15 листопада вдома в ексдиректора, а нині бухгалтера компанії "Юнігран-Сервіс" Олександра Стадника слідчі Головного слідчого управління Нацполіції провели обшуки.

Це підприємство входить в групу компаній "Юнігран", яка виступає одним із лідерів галузі по видобуванню і обробки граніту в Україні. Але вони під санкціями, отож – важливо розібрати в найдрібніших деталях ситуацію з відчуженням активів цієї групи, яку контролював також підсанкційний громадянин росії Ігор Наумець.

Тому цілком логічно розібрати ситуацію в деталях, пояснюючи юридичні трюки, до яких вдалася група українських бізнесменів і правоохоронців, що вкрали актив, який згодом мав бути стягнутий в дохід держави, йдеться в публікації.

Імперія Наумця: як це працювало

Російські представниками роками впинали свої фінансові пазурі в економіку нашої держави. Один з яскравих прикладів – бізнес-імперія росіянина з паспортами РФ та України Ігор Наумець, що контролював групу компаній "Юнігран". Навесні 2023 року РНБО запровадив санкції щодо самого Наумця, його "фронтерки" з Великої Британії Єлєни Калпи, а також ще трьох кіпрських юросіб – Westgrinite Holdings Limited, E.S. Mining Company Limited і Smartdixi Limited.

Спосіб санкціонування – блокування всіх активів. Іншими словами, щодо майна зазначених п’яти суб’єктів не можна вчиняти будь-які дії, що унеможливлює в майбутньому стягнення такого майна в дохід держави.

Щодо майна, що належало цим компаніям, мова йшла про понад 250 об’єктів рухомого і нерухомого майна. Орієнтовна вартість всього зазначених активів складає понад 4 млрд гривень. Для порівняння, це майже третина від суми пакету оголошеної міністром оборони США Ллойдом Остіном оборонної допомоги Україні під час візиту в Україну 21 жовтня 2024 року.

"50 на 50": меморандум Наумця-Шапрана як ключ до збереження активів

Держава може втратити все, бо група "ділків" оперативно перекинула всі активи з юросіб із попередньої інфографіки на новостворені компанії. І плювати як на рішення РНБО про санкціонування, так і на введення в дію цього рішення указом Зеленського. Справа в тому, що за умови збереження санкцій Мін’юст подасть позов до ВАКС про стягнення в дохід держави російських активів і відповідне майно опиниться, за результатами позитивного рішення, у Фонді держмайна.

До слова, журналісти проекту "Схеми" частково продемонстрували, як Ігор Наумець використав всі свої зв’язки і доволі талановито вивів активи з-під санкцій в інтересах бізнесмена Сергія Шапрана. В рамках зазначеного схематозу останній разом з Наумцем підписали меморандум про розподіл часток в бізнесі "50 на 50".

"Розробкою покрокового плану дій щодо крадіжки підсанкційного майна займались сам Ігор Наумець, український бізнесмен Сергій Шапран, а також так званий "кум Олега Кіпера" (голова Одеської обласної військової адміністрації, Прим. Ред) Володимир Осіпов. Перед перекиданням активів дивним чином "позлітали" арешти на майно цілого списку юросіб з групи "Юнігран", – йдеться в публікації.

Проте не дивує, що вищезгадані обставини чомусь не помітили ні слідчі, ні прокурори, які розслідують та процесуально скеровують кримінальне провадження щодо групи "Юнігран". Більше того, завдяки "злагодженій роботі" співробітників органів кримінальної юстиції та суддів, а також державних реєстраторів та нотаріусів, потенційно державне майно України стало приватним активом кількох українців.

Як вкрали потенційно державне майно

Арешти на рухоме та нерухоме майно групи компаній "Юнігран" були накладені ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова. Через кілька місяців вже ухвалою столичного Печерського райсуду за підписом судді Сергія Вовка, ці ж арешти скасовані. І це майже через півроку після застосування санкцій.

Згодом кримінальне провадження від Офісу Генпрокурора переходить до столичної Подільської окружної прокуратури. Тут і почалося найцікавіше, а саме – виведення з-під контролю держави підсанкційних активів на користь вищезгаданої групи вкрай талановитих осіб: Шапрана, Осіпова і Наумця.

Відчуження активів компаній з групи "Юнігран" відбувалося із задіянням "транзитних" підприємств, які в день "придбання" майна відчужили їх новоствореним підприємствам. Звісно, це чистий збіг. В "каруселі" покажемо кожну із транзакцій щодо перекидання активів групи "Юнігран", адже про них вже розповідали журналісти "Схем".

Група ділків задіювала як "зацікавлених" прокурорів, так і "лояльних" суддів. Не цуралися порушувати закон і нотаріуси, зокрема Алла Рябикіна. У 2024 році Мін’юст покарав цього нотаріуса, обмеживши їй доступ до державного реєстру прав на нерухоме майно. Рябикіна оскаржила це покарання, і суд задовольнив її позов, скасувавши наказ Мін’юсту.

Фіктивність укладених договорів купівлі-продажу активів очевидна, адже ці угоди не мали наміру створити юридичні наслідки на момент їх вчинення. Далі – ще цікавіше.

У березні 2024 року уклали трьохсторонній договір відступлення права вимоги, двома пунктами якого передбачено наступне. Компанія "Юнігран-Сервіс" передає підприємству "Енкрос" (нагадаємо, що це фірма-"прокладка" – автор), а останні в свою чергу приймають на себе часткове виконання фінансового зобов’язання за договором поставки металобрухту від 23 лютого 2024 року. Ця угода попередньо була укладена між "Юнігран-Сервіс" та "Олден Сервіс".

Тепер ключове в цій угоді, а саме – предмет договору постачання. Мова йшла про передачу від "Олден Сервіс" до рук "Юнігран-Сервіс" відходів та брухту мідних сплавів. На момент підписання вищезгаданого договору сума заборгованості "Юнігран-Сервіс" становила майже 329,5 млн гривень. В свою чергу, новий боржник – "Енкрос" – підтвердив прийняття до часткового виконання фінансового зобов’язання за угодою поставки на суму 55,8 млн гривень.

Через два місяці, в травні 2024 року "Юнігран-Сервіс" і "Енкрос" уклали договір про зарахування зустрічних однорідних вимог. Як наслідок, в "Енкрос" виникли невиконані грошові зобов’язання перед "Юнігран-Сервіс" на суму 55,8 млн гривень за договорами купівлі-продажу. У зв’язку з цим, зазначені компанії дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги одна до одної.

Найімовірніше, такі договори були укладені щодо всієї загальної суми за правочинами з купівлі-продажу. Але точно – аналогічно проведено "взаєморозрахунки" між "Юнігран" і "Мартен Локс".

З усього викладеного вище робимо висновок, що "Юнігран-Сервіс" та "Юнігран", відчуживши в січні 2024 року належне підприємствам нерухоме майно (фактично матеріально-технічну базу для здійснення господарської діяльності) і не отримавши грошових коштів за відповідними договорами, придбали металобрухт на суму понад 329 млн та 315 млн гривень відповідно. А в подальшому, шляхом укладання договорів відступлення права вимоги, "зарахували зустрічні однорідні вимоги".

"Ситуація з "Юнігран" є черговим підтвердженням того, як на тлі реформ і обіцянок орієнтуватися на верховенство права в Україні знову оживають ті ж самі схеми, що панували за часів Януковича. Механізм виведення активів з-під санкцій і переписування майна на нових "вигодованих" бізнесменів під прикриттям органів кримінальної юстиції і судів показує, наскільки ефективно система вміє маніпулювати правовими інструментами на користь "сильних світу цього"… Відсутність належного контролю з боку прокуратури та суддів, а тим більше режим максимального сприяння, дозволяє таким схемам процвітати, зберігаючи високий рівень безкарності для причетних", – йдеться в публікації.