"Зробимо країну великою": чому економічні реформи та політика Трампа можуть провалитись

У 2021 році Джо Байден вступив на посаду президента США в умовах, коли країна переживала серйозні економічні та політичні виклики. Були ініційовані масштабні економічні заходи, зокрема, для стимулювання економіки. Однак, попри ріст ВВП, зростання споживчих цін стало серйозною проблемою.

Дональд Трамп у передвиборчій агатації обіцяв повернути країну до економічної "величі" шляхом впровадження протекціоністських заходів, як от високі мита на імпортні товари, зокрема з Азії та Європи. Однак є чимало питань щодо того, чи можуть ці заходи справді відновити індустріальну потужність США.

24 Канал з'ясовував, як економічні реформи Трампа можуть вплинути на майбутнє США та чому стратегія "Зробимо Америку знову великою" може виявитися невдалою.

Що не так із економічними обіцянками Трампа

Трамп планує ввести на імпортні товари з Європи та Азії чималий податок, аби розвинути внутрішнє американське виробництво та знову повернути економічну "велич США". На тлі таких заяв Трампа аналітики спрогнозували, що курс долара може суттєво подорожчати.

Водночас у розмові з 24 Каналом економіст Борис Кушнірук пояснює, що спроба розв'язати проблему, яка має фундаментальний характер, шляхом простого введення додаткових мит буде невдалою.

• Проблема глобалізації

В умовах глобалізації й, свого часу, ухвалення рішення про формування Світової організації торгівлі (СОТ), країни, які й запроваджували цю систему, розраховували на те, що їхня продукція матиме менші обмеження та потраплятиме на ринки третього світу.

Спочатку, здавалося, це працювало. Але згодом вияснилося, що поступово, протягом декількох десятиліть, почала працювати зовсім інша логіка. Вона пов'язана з тим, що коли в країні не діють обмеження на зовнішню торгівлю, то значно вигідніше розміщувати виробництва в країнах третього світу.

Річ у тім, що у таких країнах менше податкове навантаження, менша оплата праці та менше регуляторних обмежень тощо. Таким чином, здавалося, що розміщення виробництва у таких країнах не буде складати великої проблеми, тому що все одно вони не спроможні робити якісну продукцію, а тому не становили загрози для потужності розвинутих країн,
– каже Кушнірук.

Однак поступово, окрім виробничих потужностей, у такі країни почали "перетікати" ще й наукові дослідження та самі науковці, адже не ефективно розміщувати виробництво в одному місці, а наукові центри тримати в іншому. Тож це спричинило формування власних брендів, а якість продукції почала рости.

Наприклад! Десь у 80 – 90-ті роки 20 століття були такі терміни, як "жовта збірка" та "біла збірка". Перша означала азійське виробництво, якість якого була нижчою, а ціна дешевшою, а друга – європейське або ж американське виробництво. Найперше йшлося про комп'ютерні технології.

На сьогодні бренд Samsung по якості не поступається американським брендам. І це приклад того, що бренди, які на початку не виглядали як дуже якісні, зараз насправді мають певні переваги, в тому числі по якості і технічних можливостях, ніж та продукція, яка виготовляється в розвинутих країнах,
– пояснює економіст.

Отже, це одна із причин, з якою зіштовхнулися західні країни. Тобто враховуючи, що їхня продукція стає все дорожчою, в силу всіх тих обмежень та нюансів, таких як податки, зарплата, екологічні вимоги, інші регуляторні вимоги і тому подібне, продукція країн третього світу на цьому тлі стає куди більш вигідною для імпортування.

• Бреттон-Вудська система

У 50-х роках світова торгівля успішно розвивалася. Це дозволило відновитися європейській економіці й розвиватися американській економіці. Однак, чим більше розвивається зовнішня торгівля між країнами, тим більше потрібно доларів, які знаходяться за межами США. Відповідно чим більше доларів, тим потрібно й більше золота для покриття.

Спочатку США змінили обсяги покриття золота стосовно долара, а потім Франція за часів генерала Деголя попросили більше золота, аніж доларів, на що США обурилися, але погодилися на це. Таким чином, відбулася перша криза Бреттон-Вудської системи, відповідно до якої США відмовилися від золотого забезпечення. Тим самим утворилася Ямайська валютна система,
– пояснює Борис Кушнірук.

• Міцний долар не вигідний США

Для того, щоб долар потрапляв у зовнішню економіку, США повинні купувати більше, аніж продавати. Тобто експорт США повинен бути завжди меншим, аніж імпорт. Інакше виникає чимало проблем:

1. якщо долара не вистачає для обороту на зовнішніх ринках, то він стає дорожчим відповідно до інших країн;
2. якщо американська валюта дорожчає, то продукція, номінована в доларах, стає менш конкурентною щодо продукції, номінованої в інших валютах. Тобто надто міцний долар вкрай невигідний для самих США.

У поєднанні цих двох протиріч стало зрозуміло, що розміщувати будь-яке виробництво в США просто не вигідно. Чому? Тому, що один із механізмів потрапляння доларів на зовнішні ринки, це імпорт – повинен перевищувати експорт, а другий механізм – це коли відбувається інвестування за межами США. З одного боку, це супер, виявляється, що у вас є можливість створювати виробництво за межами США, втім тоді це менше стимулів створювати виробництво в межах США,
– зауважує економіст Кушнірук.

Чому проблему не вирішити, підвищивши мито

Проблему наразі не можна вирішити шляхом введення мит, як це пропонує Дональд Трамп. "Насправді це не тільки підриватиме всю міжнародну систему торгівлі, це ще й провокує взаємні обмеження по торгівлі від інших країн", – пояснює Борис Кушнірук.

Найбільшою проблемою стане те, що мито сплачуватиме у кінцевому результаті не продавець, а покупець. Мало того, мито стосуватиметься саме товарів масового вжитку. Таким чином, це провокуватиме суттєве зростання інфляції США. А крім того, внутрішня продукція не дешевшатиме, а ставатиме лише дорожчою.

Звичайно є види унікальної продукції, які будуть все одно купуватися в США, бо вони найкращі з погляду не ціни, а властивостей.

Однак це все не може замінити те, що якщо брати масове виробництво і масову зайнятість людей, які займаються виробництвом, то тут продукція США стає не конкретною,
– резюмує економіст.

Економіка за Байдена та минулої каденції Трампа

У розмові з 24 Каналом економіст Ярослав Жаліло розповів, що економічне зростання країни відображається зростанням ВВП.

Водночас інфляція вимірюється індексом споживчих цін, тобто на скільки зросла вартість споживчого кушу за певний період часу. Відповідно це відображає, перш за все, як змінюється купівельна спроможність населення.

Люди мають незмінний дохід, виражений у національній валюті, і при цьому вона знецінюється інфляцією. Водночас ціни ростуть. Таким чином, це відображає зміни купівельної спроможності, а відповідно і зміни добробуту населення,
– пояснює Жаліло.

• Як американці оцінюють стан економіки за Трампа вище, ніж за Байдена, констатує WSJ.
• За каденції Байдена споживчі ціни в США зросли на 20%. Водночас за Трампа – лише на 8%.
• Якщо ж порівнювати рівень ВВП, то за Байдена він був вищим, ніж за Трампа.

Ситуація з цінами та інфляцією

Впродовж перших 3 років перебування Трампа на посту президента інфляція була приглушена. Відомо, що з січня 2017 року по січень 2021 року індекс споживчих цін, за даними Міністерства праці США, зріс на 7,8%.

Рівень ВВП

За перші 4 роки президентства Дональда Трампа ВВП зріс на 7,6%, а за час перебування на посаді Байдена – на 11,8%.

• За Трампа: з IV кварталу 2016 року до IV кварталу 2019 року реальний ВВП зростав на 2,8% щорічно, після початку пандемії, ВВП США – річна ставка за весь термін опустилася до 1,8%.
• За Байдена: з кінця 2020 року до II кварталу 2024 року реальний ВВП зростав на 3,2% щорічно.

Чому Америка не стане знову великою

Гасло "Make America Great Again", що у перекладі означає "Зробімо Америку великою знову", було популяризоване Дональдом Трампом ще у президентській кампанії 2016 року. Знову він використав це гасло у 2024 році.

Однак Ярослав Жаліло вважає, що таке гасло є абсолютно популістичним і не містить в собі взагалі нічого конкретного.

Єдине, що воно відображає, це усвідомлення певної частини людей, на кого таке гасло впливає, того, що Америка чомусь не велика, тобто щось їй перешкоджає. І на цьому почутті починають "грати". Я підозрюю, що у кожного, кому це гасло відгукується, є своє уявлення як це має бути. Тому питання, вдасться цього досягнути чи ні, залежить від того, яку ціль буде встановлено,
– пояснює економіст.

Водночас, що саме вкладають в розуміння величі для Америки, про яку каже Трамп, і як цього досягнути – поки невідомо, адже ніякої конкретики немає.

А на думку Бориса Кушнірука, просто взяти й підняти митні тарифи і потім розраховувати, що це зробить "Америку знову великою", – величезна помилка.

Ті протиріччя, які пов'язані з глобалізацією і тими проблемами Бреттон-Вудської системи, нікуди не зникнуть. Відновити індустріальну потужність, яка була колись, не вдасться. З огляду на все це, я впевнений, що будь-які спроби Трампа обернуться зростанням хаосу, як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках,
– пояснює він.

Кушнірук натомість додає, що США безперечно залишатимуться однією із найпотужніших держав світу протягом десятиліть:

• У першу чергу, через величезне населення у понад 300 мільйонів за неофіційними даними, адже це великий внутрішній ринок попиту. Чимало продукції виробляється в країні, а відповідно там же й споживається.
• США мають переваги для своєї фінансової системи, бо долар досі залишається головною валютою для міжнародних розрахунків, а відповідно це дає можливість впливати на світову економіку.