50% за виведення військ без досягнення цілей Путіна: що думають росіяни про війну в Україні, — Economist

Нещодавнє дослідження незалежної дослідницької групи "Лабораторія публічної соціології" дає уявлення про ставлення простих росіян до війни. Досліджували три провінційні міста з трьох регіонів — Бурятії, Уралу і Краснодара. Протягом кількох тижнів етнографи проводили опитування і спостерігали за повсякденним життям. Про це пише The Economist.

Важливо За поточною лінією або зі змінами: мир в Україні можливий за кіпрською моделлю, — Foreign Affairs

Дослідження показало, що росіян у таких регіонах не можна назвати ні ідеологічно обробленими мілітаристами, ні пасивними угодовцями, як часто припускають. Вони, судячи з усього, однаковою мірою відчужені від держави, від ура-патріотів і від людей із прозахідною позицією, які виїхали.

У трьох досліджуваних містах військової пропаганди практично немає. Люди зняли наклейки "Z", які клеїли на свої машини в перші тижні "спецоперації". Прапор у чорно-помаранчеву смужку все ще висів біля готелю, але був вицвілим. Мешканці насилу пригадують якісь патріотичні заходи, що проводилися в місті в останні місяці. Безплатний показ пропагандистського фільму майже нікого не привабив.

Але немає і відкритої критики війни, не тільки через урядові репресії, а й тому, що люди в невеликих містах бояться остракізму.

"Люди просто хочуть бути з усіма і не хочуть відколюватися від більшості або випадати з норми", — заявила одна жінка.

Люди удають, що війни немає.

"Якби не періодичні новини про чиюсь смерть і не похорон, люди б і не пам'ятали, що йде війна", — сказав один із місцевих жителів.

"У нас ніби немає війни", — додав уродженець Бурятії.

Великі виплати тим, хто йде на військову службу, — тема для розмов: сусід, який заробив цілий статок, чи дружина загиблого солдата, яка купила машину на компенсацію, а потім зійшлася з іншим чоловіком.

"До біса ваші гроші, навіщо вони мені?" — сміялася жінка над ідеєю про те, що її чоловік піде на військову службу, щоб поправити фінансове становище сім'ї.

"Я сама зароблю ці 200 000 і знатиму, що в мене все є, і моя сім'я здорова. Я куплю собі ці сережки, і поруч зі мною буде чоловік. Я б ніколи не послала свого чоловіка на вірну смерть!" — додала вона.

"Той факт, що люди так багато заробляють, підписуючи контракти, означає, що жертв розглядають не як жертв держави, а як вільних агентів, які ризикують, але все ж таки докладають раціональних зусиль для поліпшення свого життя", — наголошується в публікації.

Багато хто не довіряє офіційним заявам про війну і при цьому продовжує повторювати наратив про те, що винен Захід. Люди не люблять асоціювати себе з війною, як показало дослідження. Агент з нерухомості в Краснодарі поскаржилася на те, що її родичі в Україні перестали з нею розмовляти.

"До чого тут я? Я хотіла цієї війни чи я почала її?" — задалася вона риторичним питанням.

У дослідженні йдеться, що "загалом усі готові погодитися з тим, що війна — це "погано" і "страшно". Деякі учасники опитування визнають, що не розуміють сенсу війни. Жителі РФ хочуть не перемоги, оскільки у них немає чіткого уявлення про те, що це означає, а повернення до того, що було до війни.

Мовчазна більшість

Опитування громадської думки підтверджують ці висновки. Близько 50% росіян підтримали б виведення російських військ з України без досягнення заявлених цілей Путіна. Частка таких людей вища серед жінок і молоді.

Навіть деякі мілітаристські блогери незадоволені війною, попри просування російських військ. Один із них, Максим Калашников, опублікував розповідь російського солдата про передовий медичний пункт.

"Трупи, трупи, трупи наших бійців. Їх можна побачити всюди… Вони вже лежать у два-три шари поруч із пораненими. Постійний трупний запах і сморід м'яса, що гниє, від ран заповнили підвал", — ішлося в публікації.

У жовтні російські війська, як вважають, зазнавали близько 1500 втрат на день, рахуючи як убитих, так і поранених. "Ми захоплюємо території, але за непомірною ціною", — скаржився Калашников. Він вважає, що це "тільки питання часу", перш ніж російський наступ вичерпається, не завдавши серйозної шкоди лініям постачання і системам командування України.

У цьому він звинувачує боязкі еліти та побоюється, що Дональд Трамп змусить Росію заморозити конфлікт уздовж нинішніх ліній фронту, що, на його думку, буде жахливим провалом.

Водночас економічний бум, спричинений щедрими державними витратами на війну та зростанням заробітної плати через брак робочої сили, починає сходити нанівець. Наступного року російський Центробанк прогнозує зростання ВВП на рівні від 0,5% до 1,5%, що значно нижче за 3% цього року та 3,5% минулого.

Курс рубля знижується як через інфляцію, так і через нові американські санкції щодо російських банків, які ускладнюють отримання доларів. Цього тижня вперше з моменту вторгнення в Україну у 2022 році впав значно нижче 100 рублів за долар.

Державні підприємства, особливо в оборонній промисловості, отримують величезний капітал, через що приватному сектору важко брати кредити навіть за високими ставками.

"Немає жодного бачення майбутнього. Роздуми про довгострокові плани здебільшого призводять до депресії. Важко придумати бізнес-ідею, яка могла б конкурувати з депозитом в Ощадбанку", — сказав один бізнесмен в інтерв'ю Forbes.

Нагадаємо, щоросіяни атакували об'єкти "Нафтогазу". 18 листопада під загрозою могли опинитися об'єкти, розташовані у Львівській області.

ТакожФокус у своєму матеріалі пояснював,як Україні послабити російські масовані атаки.