Сирія знову запалала: повстанці захопили десятки населених пунктів, а Росія закидує все бомбами

Після відносно тривалого затишшя у Сирії в провінціях Алеппо та Ідліб відновились бої між урядовими військами і силами опозиції. 

Причина активізації військових дій, як заявили повстанці - зростання частоти ударів по цивільних об'єктах з районів Алеппо. Остання атака відбулася 26 листопада, внаслідок якої загинули троє дітей і поранено 14 цивільних.

Наступ ведеться у напрямку Алеппо - столиці однойменно провінції. До знищення міста російською авіацією воно вважалось потужним, багатим промисловим і культурним центром на півночі Сирії. Росія і Асад перетворили його на руїни. 

У цій статті ми зібрали інформацію про останні події у Сирії.

Що відбувається на полі бою 

Наступ силами впливової організації Гаят Тахрір аш-Шам та іншими опозиційними угруповання ведеться з Ідлібу в напрямку Алеппо. 

Як повідомляє Сирійська обсерваторія з прав людини, що базується у Лондоні, за кілька діб бійцям опозиції вдалось захопити десятки населених пунктів і наблизитися до передмістя столиці провінції, перерізавши з'єднання автомагістралей М4 і М5 поблизу міста Саракеб, заблокувавши обидві магістралі, одна з яких з’єднує столицю країни Дамаск і Алеппо. 

На момент написання статті бійці опозиції оголосили ще про контроль над селами Башантра і Башкатін у західній сільській місцевості Алеппо та Аль-Раххал і Аль-Кахраба Аль-Тані у південній сільській місцевості.

Як повідомило інформаційному агентству Reuters джерело в сирійській армії, бійці Гаят Тахрір аш-Шам і їхні союзники просунулися майже на 10 км від околиць Алеппо і на кілька кілометрів від Нубль і Захра, двох переважно шиїтських міст, де підтримуване Іраном угруповання "Хезболла" має потужну збройну присутність. Бійці також атакували аеропорт Аль-Найраб на схід від Алеппо, де проіранські бойовики мають аванпости.

Все відбувається настільки стрімко, що урядова армія не всюди оперативно реагує на фронті, хоча вже дає бій. 

Опозиція ж у соціальних мережах публікує фото і відео із захопленою технікою, вбитими або захопленими проасадівськими солдатами.

Масові жертви бомбардувань

Як ми писали вище, причина наступу опозиції - збільшення кількості авіанальотів на підконтрольні опозиції райони. Свідчень дуже багато. У мережі X основний канал, що повідомляє про наслідки бомбардувань - Цивільна оборона Сирії. Ми наведемо деякі дані за 28 листопада цього року, як результат, у тому числі, авіаційних бомбардувань (верифікувати їх неможливо). Найбільш постраждале місто - Атареб. 

20:08 Удар по дорозі в місті Атареб, де багато магазинів і житлових будинків. Загиблих 11 осіб, поранених - 5. 

19:33 Удар по місту Дарат-Азза. 

18:52 Місто Сармін. Удар по популярному ринку і житлових будинках. Багато поранених доставлено до лікарень. На місці працюють досі рятувальники. 

17:59 Удар по місту Атареб в результаті яких загинуло 15 мирних жителів, в тому числі 4 дітей та 2 жінки, та поранено 5 мирних жителів, в тому числі 2 дітей.

16:57 Дитина отримала легкі поранення після того, як режим та російські війська обстріляли ракетами з касетними бомбами житлові квартали міста Філун.

Міжнародний комітет порятунку заявив, що щонайменше 7000 сімей були переміщені через ескалацію військових дій, а деякі школи та медичні заклади були змушені призупинити послуги, включаючи власні польові операції IRC.

Міжнародна реакція

Світ поки кволо реагує. Всі спостерігають за розвитком ситуації.

Міноборони РФ не коментує активізацію військових дій, в яких безпосередньо бере участь. 

Туреччина заявила, що уважно стежить за наступом опозиційних груп на півночі Сирії. Неназвані представники міністерства оборони, яких цитує державне агентство "Анадолу", заявили, що турецькі військові вжили "всіх можливих заходів" для захисту своїх військ у Сирії. 

Як пише видання Guardian, турецькі чиновники на умовах анонімності заявили, що опозиційні групи в Ідлібі вже давно планували наступ, щоб витіснити сирійські урядові війська і ополченців з цього району, щоб захистити цивільне населення. Раніше Туреччина перешкоджала цим операціям, щоб уникнути ескалації напруженості в регіоні, особливо під час військових дій Ізраїлю в Газі та Лівані. 

Чиновники зазначили, що наступ розпочався після того, як дипломатичні зусилля Туреччини, спрямовані на запобігання урядовим атакам, виявилися безуспішними. За словами турецьких чиновників, метою наступу було відновлення кордонів зони деескалації.

27 листопада німецьке видання Deutsche Welle писало, що ЄС хоче призначити спеціального посланця для оцінки своєї політики щодо Сирії. Міхаель Онмахт, голова Представництва ЄС в Сирії, записав звернення на фоні сонячного Дамаску, що викликало невдоволення серед опозиціонерів.

“Перший візит до Дамаска в якості Тимчасового повіреного ЄС у справах Сирії: продовжувати підтримувати сирійський народ у досягненні більш процвітаючого і мирного майбутнього”, - написав Онмахт.

Від початку війни ЄС виділив близько 33,3 мільярдів євро на сирійські потреби і прийняв до 1,3 мільйона сирійських біженців. 

На початку листопада Комісія ЄС, керівний орган блоку, розповсюдила так званий конфіденційний "неофіційний документ". "з метою досягнення згоди з якогось спірного процедурного або політичного питання". Цей конкретний неофіційний документ став відповіддю на липневий лист, підписаний вісьмома країнами, в якому пропонувалося адаптувати політику ЄС щодо Сирії до змін, що відбулися на місцях з початку громадянської війни в Сирії в 2011 році. Цей лист надіслали Австрія, Кіпр, Італія, Греція, Кіпр, Чехія, Словаччина та Словенія - країни, які мають проблеми з нелегальною імміграцією або чиї праві уряди стають все більш антиімміграційними, або і те, і інше. 

Чим закінчилась гаряча фаза громадянської війни

Революція в Сирії почалась 15 березня 2011 року. По всій території республіки спалахнуло повстання проти режиму Башара аль-Асада, який отримав владу від свого батька Хафеза аль-Асада (правив країною з 1971 року і до своєї смерті у 2000). Клан Асадів керує Сирією 53 роки. За цей час країна фактично потопає у крові, адже режим свого часу воював з Ізраїлем (удари по сирійських об’єктах періоднично наносяться і тепер), взяв під контроль сусідній Ліван і ніяк не може покласти край громадянській війні. 

Отже, після втручання Москви у сирійський конфлікт, в якому опозиція зуміла встановити контроль над більшою частиною країни ,почав зазнавати істотних змін. Сили терористичної “Ісламської держави” розбиті. Північ контролюється курдами, турецькими військами, опозиція утримує провінцію Ідліб, з якої і почався наступ наприкінці листопада цього року. Більшість міст, в тому числі, і столиця - Дамаск, під владою клану Асада і Росії, що його підтримує і підживлює. 

Україна в конфлікті

Москва врятувала режим Башара Асада. Туди відправили і регулярні війська, і найманців “Вагнера”, і авіацію, яка бомбардувала все, що рухалось, в тому числі, традиційно для себе лікарні і школи.

"Ми маємо справу з проханням сирійського уряду про надання їм військово-технічної допомоги, що ми і робимо в рамках абсолютно легальних міжнародних контрактів", - сказав Володимир Путін в 2015 році, запросивши інші країни до свого альянсу.

Головна військово-повітряна база Росії “Хмеймім” відбудована у провінції Латакія. Політичний діалог перебуває на найвищому рівні. Путін відвідував Сирію, а Асад - Росію. 

15 березня 2023 року Сирія визнала окупацію Росією українських територій. «Позиція Сирії – чітка і водночас рішуча, у нас є переконаність із цього питання, не лише заради дружби з Росією, а й тому, що ці території – території Росії» - заявив Асад, отримавши санкцій від Києва і по суті повний розрив дипломатичних відносин.

“Українські санкції – це частина глобального тиску на росію. Усі, хто виробляє зброю для терору проти України, хто допомагає росії розпалювати агресію, зокрема постачаючи «шахеди», хто підтримує російську руйнацію міжнародного права, можуть бути лише маргіналами для світу. Тими, кого зрештою притягнуть до відповідальності за все, що роблять проти наших людей, проти людей у цілому, проти міжнародного права", - підкреслив Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні 18 березня 2023 року.

Санкції застосовані до 300 фізичних осіб, зокрема щодо президента Сирії Башар Хафез аль-Асада та прем’єр-міністра Сирії Хусейна Арнуса, а також до 141 юридичної особи, у тому числі Fars Air Qeshm, Shahed Aviation Industries Company тощо.