Кожен другий українець платив з кишені за своє лікування амбулаторно чи у стаціонарі.
Про це свідчать результати дослідження “Індекс здоров’я”. Це найкраще з наявних в країні досліджень по стану здоров’я українців, яке презентують фахівці, передає кореспондентка LB.ua.
60% все ще платять у стаціонарах, тоді як у 2018-2020 роках таких було понад 80%.
40,8% пацієнтів амбулаторної допомоги також мали витрати з кишені під час останнього візиту. Це без урахування витрат на ліки, лабораторні та діагностичні дослідження, однак поширеність такої практики порівняно з попередніми роками зменшилася. Чотири роки тому платили за амбулаторну допомогу 62,6%. Цифра впала, каже дослідження, через зменшення поширеності плати за медтовари, благодійних і неформальних платежів.
18,3% пацієнтів під час амбулаторного візиту до лікаря платили за медтовари, 13,4% платили в касі за офіційними правилами, 8,5% – на рахунок благодійного фонду і 5,2% – неформально лікареві або іншому медперсоналу.
Водночас розмір витрат тут з роками зростає. В середньому офіційно платили за амбулаторний візит 600 грн, середній розмір благодійних внесків і неформальної плати лікарю — 300 грн, середній розмір витрат на медтовари тут — 100 грн. Загальна сума плати за амбулаторну допомогу під час останнього візиту серед тих, хто мав їх, у половині випадків становила до 200 грн, а в іншій половині перевищувала цю суму.
Бльшість пацієнтів, які сплачували благодійні внески або платили лікареві неформально, робили це із власної ініціативи, тоді як близько третини робили це на вимогу.
Дослідження показує, що чоловіки дещо частіше платять за амбулаторну допомогу з власної кишені, ніж жінки, і ця закономірність простежується для всіх типів витрат, включаючи як офіційні, так і неофіційні.
Серед чоловіків, які зверталися по амбулаторну меддопомогу, 20% під час останнього візиту платили за товари медпризначення проти 17% у жінок, 15% платили в касі офіційно проти 12% у жінок, 10% платили на рахунок благодійного фонду проти 7,5% у жінок і 6,5% платили лікареві неформально проти 4,4% у жінок.
Загалом 44,5% чоловіків мали будь-які з цих витрат під час останнього візиту, а серед жінок цей показник – 38,4%. За амбулаторне лікування частіше платять жителі міст (42% проти 38%)
42,2% людей, які амбулаторно здавали аналізи, платили за них, тоді як 57,8% отримали ці послуги безкоштовно. За діагностичні амбулаторні послуги платили 45,4%, не платили — 54,6%. В середньому і там і там пацієнти витрачали 700 грн.
16% дорослих за останній рік мали випадки, коли хворіли, але не зверталися по амбулаторну допомогу через брак коштів. Але така кількість меншає, і це позитивна тенденція.
За даними опитування, за останній місяць до опитування 9,1% українців витрачались на амбулаторну допомогу. В середньому вони витратили там близько 2700 грн. Загалом серед тих, хто мав такі витрати, вони становили в середньому майже чверть (23,5%) доходу домогосподарства на місяць.
Також в Україні меншає людей, яким доводиться платити за лікування в стаціонарі. Свіжа цифра стала найменшою за всі роки дослідження – 60% все ще платять, тоді як у 2018-2020 роках таких було понад 80%.
Серед тих, хто мав витрати під час останнього стаціонарного лікування, 15,2% платили на рахунок благодійного фонду, 17,8% — у касі медзакладу за офіційними правилами, 15,6% — неформально медикам, 26,7% — за медтовари.
Але щорічно росте розмір витрат, пов’язаних зі стаціонарним лікуванням. Середній розмір платежу через касу медичного закладу становить уже 12247,54 грн, благодійного внеску — 3428,50 грн, неформальної плати лікареві — 5273,30 грн, за медтовари — 1780,80 грн. Це більше, ніж у попередні роки, особливо зросли суми за умови сплати до благодійного фонду і за платні послуги в касу закладу. Майже вдвічі зріс розмір неформальних платежів у вигляді «подяки» лікарю чи іншому медичному персоналу.
Серед тих, хто платив на рахунок благодійного фонду або іншої організації практично у кожного другого вимагали таку плату (58,8%).
33,6% тих, хто сплачували кошти на рахунок благодійного фонду чи іншої організації, вносили благодійний внесок до того, як були госпіталізовані.
Готівкою платили добровільний внесок 91,2% українців, сплатили безготівковим переказом — 8,8%. Тільки кожен третій повідомив про отримання платіжного документа про сплату благодійного внеску.
Що з цими неформальними платежами планують робити посадовці? Євгеній Гончар, начальник відділу з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного обслуговування Департаменту медичних послуг МОЗу, каже, що це “велика проблема”. Оскільки не всі лікарні достатньо ефективно господарюють у використанні своїх ресурсів, і “з боку уряду хотілось би більшого фінансування”.
“Системно треба працювати”, – зреагувала голова Національної служби здоров’я Наталія Гусак.
Вона сказала, що НСЗУ два роки вже вибудовує систему скарг для пацієнтів і закликає скаржитись і відстоювати свої права: “Ми вибудовуємо систему моніторингу, це зокрема про неформальні платежі. Виклик спільний з МОЗ на наступний рік – чи вступить у дію нова нормативно-правова база про платні послуги. Це дещо унормує платежі, які йдуть з кишені. Буде викликом, чи не будуть пацієнтів ідентифікувати це як додаткові оплати з кишені”.
Гончар підтвердив, що з 1 січня 2025 року у дію вступить постанова, яка регулює платні послуги: “Важливо, що ці платежі будуть лише в безготівковій формі. Бо коли бачимо такі результати опитуванння, не розуміємо, що пацієнти мають на увагі під платною послугою. Чи це дійсно платна послуга, чи благодійний внесок, чи неформальний платіж. У головах пацієнтів це нерозділено”.
Tweet