600 000 тисяч китайських шпигунів і авто-розвідники: як Китай стежить за Європою і Заходом

Протистояння між Китаєм і Заходом уже вийшло за межі торговельних війн – загрозою національній безпеці можуть стати навіть китайські електромобілі. Такі автівки, оснащені розвиненими цифровими технологіями, можуть збирати чутливі дані, наприклад, про місцеперебування користувачів, їхні розмови, зображення з камер і підключення до інших пристроїв, як-от смартфонів. Це створює можливості для стеження, пропаганди чи навіть саботажу, особливо якщо технології контролюються урядом Китаю.

Цікавим є випадок, коли австралійському міністру довелося відмовитися від власного електромобіля. Тепер Австралія обговорює необхідність слідувати прикладу США, які вже ввели обмеження на китайські технології в критичних інфраструктурах, таких як 5G-мережі. Досвід показав, що політика "гасіння пожеж" – тобто реакція на ризики, коли технології вже стають домінантними, як у випадку Huawei чи TikTok, – недостатньо ефективна. Натомість більш ефективним є створення стратегічного підходу, який заборонятиме використання небезпечних технологій у ключових секторах ще до того, як вони укоріняться.

24 Канал розповідає, яку електромобілі несуть загрозу демократичним суспільствам та як з нею боротися.

Як міністру в Австралії довелося відмовитися від електромобіля

На початку листопада міністр внутрішніх справ Австралії Тоні Берк був змушений "вжити запобіжних заходів" щодо власного електромобіля китайського виробництва, пише The Strategist. Його ж міністерство попередило Берка про необхідність захисту державної конфіденційної інформації.

За словами представників МВС Австралії, серед ризиків, які спричиняють такі авто:

збір даних зі смартфона власника, якщо він був підключений до автомобіля;
прослуховування дзвінків, збір зображень із зовнішніх камер автомобіля та відстеження геолокації.

У випадку Тоні Берка це означає, що якщо очільник МВС їхав автомобілем до секретної урядової локації, виробник авто зможе дізнатися її розташування.

Сполучені Штати уже заявили про намір заборонити використання китайських технологій в автомобілях на своїй території, посилаючись на ризики стеження та диверсій. Австралія також має розглянути впровадження таких заходів, наголошують у The Strategist. Зустріч прем'єр-міністра Австралії Ентоні Албанізі з очільником Китаю Сі Цзіньпіном під час саміту G20 у Бразилії була слушною нагодою для обговорення цієї проблеми, демонструючи необхідність прямого дипломатичного діалогу на високому рівні.

Проте Австралія потребує не просто точкових рішень, а всебічної стратегії для протидії загрозам, що походять від іноземних постачальників високого ризику. Поточна практика – діяти лише після того, як китайські компанії, такі як BYD, отримують домінування на ключових ринках, зокрема у сфері електромобілів, – є недієвою. Це порівнюють із грою "удар крота", де загрози виникають швидше, ніж на них реагують.

Попередній досвід Австралії, пов’язаний із ризиками від Huawei, TikTok і Hikvision, демонструє, що нові технології продовжують становити потенційні небезпеки. Натомість урок, який слід винести із заборони США на китайські технології, полягає в усвідомленні технологічного прогресу як ключового фактора стратегічної конкуренції, що створює реальні виклики безпеці. Ці виклики вимагають проактивних дій для їх подолання.

Китайські технології: глобальна загроза чи невидимий контроль

Розробки Китаю у сфері апаратного та програмного забезпечення дають змогу використовувати передові технології, як-от смарт-автомобілі, для стеження, пропаганди чи навіть диверсій. Однак проблема не обмежується лише автівками. Наприклад, підключені до інтернету медичні пристрої можуть слугувати інструментами для збору даних про пацієнтів.

Більшість країн не здатні втручатися у технології іноземного походження без масштабної прихованої діяльності. Водночас китайські компанії контролюють ключові технології, які можуть бути напряму використані урядом Китаю та його спецслужбами.

Лише цього року Китай оголосив про розробку інновацій у таких галузях:

зв'язок 6G;
супутниковий інтернет;
пряме підключення супутників до мобільних пристроїв.

Цей прогрес базується на вже наявних технологіях, які викликають занепокоєння на Заході: 5G, інтернет речей, супутниковий зв'язок та підключені до мережі транспортні засоби.

Агресивний поштовх КНР до технологічного лідерства підкреслює небезпеку продовження залежності від технологій із країни, яка може завдати шкоди іншим державам. Китай активно використовує стратегію "злиття військового і цивільного секторів", де всі ресурси суспільства спрямовані на підтримку військових амбіцій режиму.

Лінія збирання китайських електромобілів BYD / Фото виробника

Політики, які має розробити демократичний світ для захисту від зворотного боку китайських технологій, повинні передбачати створення переліку критичної інфраструктури та секторів, у яких постачальники з країн високого ризику, як-от Китай чи Росія, будуть заборонені. Це дозволить уникнути необхідності вводити заборони після того, як постачальники вже закріпляться на ринку, як це було з TikTok.

Аналогічний підхід має застосовуватись і до автомобілів. Якщо китайські технології занадто небезпечні для критичної інфраструктури, уряд має пояснити, чому вони допускаються в автівках, які підключаються до тієї ж інфраструктури. Політика заборони китайських технологій у державних пристроях логічно вимагає аналогічних обмежень щодо автомобілів із китайським обладнанням.

Який масштаб шпигунської мережі Китаю

Китай проводить розвідувальну діяльність у масштабах, які західні уряди називають безпрецедентними, пише The Wall Street Journal – із залученням держслужбовців, приватних компаній та звичайних громадян. Це допомагає Пекіну підривати позиції конкурентів і зміцнювати власну економіку.

За останній місяць низка серйозних інцидентів привернула увагу громадськості. ФБР повідомило про злам 260 000 пристроїв, підключених до інтернету, китайською державною компанією, у тому числі камер і маршрутизаторів у США, Британії, Франції та Румунії.

Також Конгрес США заявив, що китайські вантажні крани в американських портах оснащені технологіями, які дозволяють таємно контролювати їх з Пекіна.

Зокрема, один із колишніх помічників губернатора Нью-Йорка був звинувачений у роботі на Китай як агент. Ці випадки підкреслюють агресивність стратегії Пекіна. Влада США розслідує наслідки останніх кібератак, які скомпрометували системи, використовувані для запитів на перехоплення зв’язку за судовими ордерами.

Західні розвідки, не маючи змоги повністю стримати активність Китаю, закликають компанії та громадян до пильності. Але боротьба з впливом Пекіна ускладнюється його глибоким проникненням у світову економіку. За словами Келдера Волтона, експерта Гарвардської школи управління, слова якого наводить WSJ, уряди часто реагують на події лише після їхнього фактичного здійснення – це збігається з прикладами, наведеними The Strategist. Масштаби китайського шпигунства значно перевищують рівень, досягнутий Кремлем під час холодної війни.

Після приходу до влади у 2012 році Сі Цзіньпін посилив акцент на національній безпеці. Це стало рушієм до розширення інформаційних операцій, у яких бере участь до 600 000 осіб, за оцінками європейських агентств.

Директор ФБР Крістофер Рей зазначив, що програма китайського хакерства перевершує аналогічні програми всіх інших країн разом узятих. Хакери з Китаю переважають кількістю кіберспеціалістів ФБР щонайменше у 50 разів.

Як реагує Пекін та чому немає санкцій

Китайські офіційні особи заперечують звинувачення в шпигунстві, водночас стверджуючи, що Китай є мішенню закордонного хакерства. Водночас така ескалація шпигунської діяльності підкреслює важливість стратегічної співпраці серед західних держав для захисту інтересів і протидії агресивним кіберкампаніям Пекіна.

Китай залишається унікальним викликом для західних держав. На відміну від автократій, як-от Іран чи Росія, торгівля з Пекіном десятиліттями підтримувала економічне зростання Заходу, яке, своєю чергою, зміцнює довгострокову безпеку регіону. Це ускладнює введення санкцій проти Китаю чи його дипломатичну ізоляцію.

Китай – це інша історія,
– зауважив голова британської контррозвідки MI5 Кен МакКалум.

Зі сповільненням економічного зростання під керівництвом Сі Цзіньпіна китайський розвідувальний апарат, ймовірно, стане ще агресивнішим у крадіжці інновацій. Це потрібно для стимулювання економіки та придушення критики як вдома, так і за кордоном. "Усе зводиться до безпеки режиму", – зазначив Найджел Інкстер, колишній директор з операцій британської розвідки MI6.

Китайська активність у шпигунстві іноді здається абсурдною, іноді — загрозливою. У вересні прокуратура США повідомила про п’ятьох випускників китайського походження Мічиганського університету, яких спіймали вночі за фотозйомкою біля військового транспорту під час навчань Національної гвардії США за участю військових з Тайваню. Їхня версія: вони спостерігали за зірками.

Загалом студенти та дослідники часто використовуються як інструменти збору інформації. Наприклад, китайські агенти намагаються вербувати західних фахівців через LinkedIn: лише у Великій Британії понад 20 тисяч таких випадків було зафіксовано з 2022 року.

На початку року у Великій Британії з’ясувалося, що хакери, пов'язані з Китаєм, зламали реєстраційні дані виборців, отримавши доступ до адрес 40 мільйонів людей. Тим часом у США розслідується, чи проникли китайські хакери в системи провідних телекомунікаційних компаній, можливо, отримавши доступ до каналів урядового перехоплення даних.

Який зв'язок із війнами – в Україні та можливою війною із Тайванем

Нарощуючи свій військовий потенціал, Китай також активніше підтримує Росію у війні проти України. Західні чиновники припускають, що Сі Цзіньпін наказав своїм військовим підготуватися до можливого вторгнення в Тайвань до 2027 року, що може спровокувати прямий конфлікт із США.

У 2021 році Китай запровадив шкідливе програмне забезпечення на енергомережах Індії під час прикордонного конфлікту та на телекомунікаційних системах Гуаму – стратегічно важливого острова з американськими базами.

Директор ЦРУ Вільям Бернс заявив, що двічі відвідував Китай минулого року, щоб запобігти "непорозумінням і випадковим конфліктам". Однак західні розвідки побоюються, що китайські шпигуни можуть надавати інформацію, яка відповідає поглядам керівництва, а не об'єктивній реальності – як це сталося в Росії, коли розвідка переконала Владіміра Путіна, що Україна капітулює після вторгнення.

Такої самої помилки може припуститися Сі, якщо вирішить бити по критичній інфраструктурі іншої держави.

Ці загрози спонукають Захід розробляти ефективнішу стратегію протидії китайському шпигунству, не порушуючи глобальні економічні зв'язки. Адже Китай – це не Росія, і його неможливо частково вилучити із глобальних ланцюжків, як це Захід намагається робити з агресором уже майже три роки.

Китайська розвідка ж є багатогранною загрозою, яка вимагає від західних країн скоординованої відповіді. Університети, бізнес і урядові установи мають посилити контроль над співпрацею з китайськими організаціями, аби уникнути витоку інтелектуальної власності та технологій.